Адміністрація президента США Дональда Трампа готується депортувати деяких українців, яким винесено остаточні рішення про виселення. Про це повідомила газета The Washington Post у п’ятницю, 14 листопада.
Видання цитує, посла України в США Ольгу Стефанішину, яка заявила, що посольство має інформацію про “приблизно 80 громадян України”, які отримали остаточні накази про виселення “через порушення законодавства США”.
Вона зазначила, що американська влада працює над логістичними питаннями, пов’язаними з виселенням, “враховуючи відсутність прямих міжнародних авіарейсів до України”.
“Це стандартна процедура, яка застосовується до всіх іноземних громадян та осіб без громадянства, які порушують умови свого перебування в США, незалежно від їхньої національності”, – заявила Стефанішина.
Якщо всіх 80 українців буде вислано, то це стане найвищим показником за останні роки. За даними Міграційної та митної служба США (ICE), у 2024 фінансовому році з США було вислано 53 українці.
“США можуть депортувати скільки завгодно. Ми знайдемо їм гарне застосування, – заявив неназваний сказав радник президента України Володимира Зеленського.
В публікації зазначається, що такий ризик існує також для громадян з невизначеним статусом, як то вихідців з території України, але народжених ще за часів СРСР. Газета поспілкувалася з родичами щонайменше двох таких затриманих, яким повідомили, що їх відправлять назад до України.
Згідно з міжнародними договорами, чиновники не повинні відправляти людей до країн, де вони можуть зазнати переслідувань або тортур. Навіть запеклі злочинці повинні бути захищені від тортур. Але правозахисники стверджують, що адміністрація Трампа порушує ці принципи, намагаючись відправити людей з кримінальним минулим до таких країн, як Південний Судан, який перебуває на межі громадянської війни, а тепер і до України.
Представник Міністерства внутрішньої безпеки заявив, що “з міркувань оперативної безпеки ICE не підтверджує майбутні операції з депортації”, але всі затриманні мають “повне право на судовий розгляд” і що “кожен затриманий отримує право на судовий розгляд і можливість висловити свої претензії”.
Раніше в цьому році ЗМІ неодноразово повідомляли про плани США депортувати українців. Так, у березні Reuters з посиланням на власні джерела інформувало, що адміністрація Трампа готується скасувати тимчасовий правовий статус для 240 тис. українців, які втекли від війни з Росією, що може призвести до прискореного процесу депортації. Однак, у Білому домі спростували цю інформацію.
Тим часом у серпні кількох українських мігрантів видворили зі США.
Позначка: Трамп
-
У Трампа готують депортацію українців – ЗМІ
-
Онука Трампа на своєму першому змаганні з гольфу посіла останнє місце
Дебют внучки Дональда Трампа в гольфі виявився невдалим. Під час першого дня жіночого турніру The Annika у Флориді 18-річна Кай Трамп посіла останнє 461-е місце. Про це повідомляє британське медіа BBC.
«Я була безперечно знервованішою, ніж содівалася. Але я вважаю, що зробила багато непоганих ударів, просто чимало (м’ячів – ред.) приземлилися не там, де треба.
Оскільки це був мій перший турнір LPGA (Турнір асоціації жіночих професійних гольфістів – ред.), тепер я розумію, як все проходить”, – пояснила свою невдачу онука президента США, відомого своєю любов’ю до гри в гольф.
Перед стартом Кай просила поради як у самого Трампа, так і в гольф-зірки Тайґера Вудса. Вони порадили їй просто тішитися грою та запевнили, що їй не варто нервуватися. Кай Трамп – дочка Дональда Трампа-молодшого та Ванесси Трамп.
Пара розлучилася у 2018 році. Тепер Ванесса Трамп зустрічається з Тайґером Вудсом. -
Світ може вдихнути: завершився найдовший шатдаун в історії США
Домовленості та поступки Вночі 13 листопада стало відомо, що президент США Дональд Трамп нарешті підписав закон про фінансування уряду. Таким чином найдовший в історії США шатдаун завершився, повідомляє CNN.
Закон був підписний за кілька годин після того, як його ухвалила Палата представників Конгресу США. За два дні до цього законопроєкт підтримав Сенат.
За відновлення роботи американського уряду проголосували 222 члени Палати представників (в основному республіканці, а також кілька демократів). Проти висловились 209 конгресменів.
Ухвалений законопроєкт є компромісним, оскільки передбачає тимчасове фінансування уряду – до 30 січня 2026 року. Також він закріплює три пакети річних асигнувань: для військового будівництва; для потреб законодавчої влади; на міністерство сільського господарства.
Законопроєкт гарантує поновлення на роботі звільнених під час шатдауну працівників із виплатою їм заробітної плати.
Втім шатдаун таки занурив федеральний уряд США у безпрецедентну ситуацію: сотні тисяч держслужбовців не отримували зарплату, частина агентств припинила роботу, а національні парки, музеї й суди зачинили двері. Усе почалося з того, що Конгрес не зміг ухвалити закон про фінансування уряду через політичні розбіжності між республіканцями та демократами.
Викладемо коротку фактологію цих подій. Шатдаун офіційно розпочався 1 жовтня 2025 року, коли Палата представників не підтримала законопроєкт про бюджет, оскільки сторони не могли домовитися щодо видатків на оборону й соціальні програми.
Внаслідок цього понад 800 000 федеральних службовців були відправлені у неоплачувану відпустку. При цьому Міністерство торгівлі, NASA та низка відомств переходять у мінімальний режим роботи.
Тож між Сенатом і Палатою представників розпочинаються інтенсивні переговори про тимчасове фінансування.
Для вирішення проблеми сенатор Джон Тун, республіканець із Південної Дакоти, закликав колег відмовитися від політичних додатків і ухвалити “чистий” документ. “Нам потрібна проста, безпартійна резолюція про фінансування – законопроєкт уже лежить на столі”, – наголосив Тун. І сторони таки досягли компромісу: тепер короткострокове фінансування уряду до 30 січня 2026 року відновлено. 13 листопада Палата представників схвалила відповідний законопроєкт, а президент підписав його, формально завершивши шатдаун, що тривав найдовше в історії США.
Внаслідок досягнутої угоди обидві сторони вимушено пішли на певні поступки, зауважують політексперти. Демократи погодилися тимчасово відкласти розгляд податкових пільг у межах програми Affordable Care Act, тоді як республіканці зняли вимогу щодо скорочення фінансування соціальних програм.
Тож було вирішено: забезпечити повне фінансування федеральних агентств до кінця січня; виплатити компенсації всім працівникам, котрі перебували у вимушеній відпустці; не вносити політичні правки до тимчасового бюджету.
Коментуючи підсумки цього політичного процесу, сенатор Джин Шагін, зазначила: “Це був єдиний реальний варіант – або відкрити уряд зараз, або зіткнутися з ще глибшою кризою у грудні”. Таким чином, домовленість стала радше перемир’ям, аніж остаточним розв’язанням конфлікту. Наслідки та вплив Шатдаун завдав відчутного удару по американській економіці: за підрахунками Бюджетного управління Конгресу, кожен тиждень простою коштував економіці близько 5 мільярдів доларів, а сукупні втрати перевищили 40 мільярдів. А за даними ексміністра фінансів США Джанет Єллен, шатдаун знищив цілу чверть очікуваного зростання федерального виробництва цього сезону.
При цьому багато компаній, котрі виконують державні контракти, були змушені тимчасово зупинити виробництво, а затримки з виплатами зарплат вдарили по середньому класу.
Економісти вже охрестили цей період “кризою, створеною власними руками”, адже проблеми виникли не через зовнішні фактори, а через внутрішні політичні протиріччя.
Політична пауза у Вашингтоні мала наслідки й за межами країни. Через зупинку частини роботи Державного департаменту та Міністерства оборони було заморожено понад 5 мільярдів доларів експортних контрактів на зброю. Серед них – угоди з партнерами по НАТО та постачання техніки, яка частково мала потрапити до України.
Представник Держдепартаменту США, який побажав залишитися неназваним, визнав, що “затримки справді шкодять і нашим союзникам та партнерам, і американській промисловості”, пише Axios.
А сенатор Джеймс Ріш, член Комітету з міжнародних відносин, попередив: “Це дає перевагу Китаю та Росії, тоді як оборонна база США втрачає позиції”. Водночас затримки у передачі систем HIMARS, дронів-розвідників та боєприпасів створили тимчасові труднощі для українських військових. Хоча Київ офіційно заперечує серйозні наслідки, певні зміщення у графіках поставок справді мали місце.
Зокрема, речник МЗС України Георгій Тихий ще на початку жовтня спростував повідомлення щодо затримок у надходженні зброї із США через шатдаун. Й заявив, що “переговори щодо угоди між Україною та США про безпілотники тривають за планом”. Правда, як це стосується безперебійного постачання нам американської зброї – зрозуміло не зовсім.
Утім, аналітики зазначають, що навіть короткочасна зупинка процедур може вплинути на логістику. Через недоукомплектованість Бюро політико-військових справ (працювало менше 25% персоналу) погодження експортних ліцензій сповільнилося у кілька разів. А відтак частину контрактів для союзників, зокрема Польщі, Данії та Хорватії, було автоматично відтерміновано. “Шатдаун став попередженням, що політична поляризація має реальну економічну ціну і навіть глобальні наслідки”, – підреслислює щодо політолог Джон Фінерт із Brookings Institution. Він також наголосив, що у сучасному світі внутрішні американські рішення миттєво впливають на міжнародну стабільність. Коли зупиняються процеси у Вашингтоні, це відчувають і в Брюсселі, і у Києві, і навіть у Токіо.
Й попри те, що шатдаун завершився, більшість експертів сходяться на думці: США лише виграли час. Бюджетна угода тимчасова, а суперечки між партіями залишаються. І якщо новий компроміс не буде знайдено до кінця січня, країна ризикує знову опинитися перед загрозою зупинки уряду.
Для України ця історія є наочним прикладом того, наскільки важливою є політична стабільність у Сполучених Штатах. Американська підтримка залишається для нас життєво необхідною, але її сталість напряму залежить від внутрішньої єдності Вашингтона. “Коли Америка зупиняється, весь світ затримує подих”, – підсумовує оглядач The Atlantic Джеймс Феллоуз. Ці слова досить точно передають атмосферу останніх тижнів: США на кілька десятків днів зупинили подих, а з ними – й світ, що уважно спостерігав, чи зможе головна демократія планети домовитися сама з собою.
Ірина Носальська -
Білий дім зараз не підходить для прийому лідера Китаю – Трамп
Президент США Дональд Трамп розповів у інтерв’ю Fox News, що будівля Білого дому не може вміщати великі державні заходи, такі як прийом глави КНР Сі Цзіньпіна. Тому він планує збудувати нову велику бальну залу у Східному крилі Білого дому. Трамп вважає, що поточне Східне крило виглядає жалюгідно і потребує модернізації. Нова зала буде великою і прекрасною, призначеною для проведення великих прийомів та державних заходів. Президент планує залучити приватних донорів для фінансування проекту на суму близько 250-300 мільйонів доларів, не витрачаючи бюджетні кошти.
-
Угода Трампа провалилася: Таїланд призупинив мир із Камбоджею
Таїланд оголосив, що відмовляється від мирної угоди з Камбоджею щодо спірного кордону через інцидент з вибухом міни, внаслідок якого поранені були таїландські солдати. Камбоджа стверджує, що підтримує мирну угоду. Конфлікт на кордоні триває вже понад століття, спричинивши численні сутички, включаючи трагедію у липні. Президент США Дональд Трамп сприяв підписанню угоди, але Таїланд вирішив призупинити її виконання. Сторони згодом погодилися на переговори після телефонної дипломатії Трампа.
-
Шатдаун не шкодить економіці США – Трамп
Президент США Дональд Трамп вважає, що шатдаун не завдає шкоди економіці країни, адже на його думку, Сполучені Штати настільки сильні, що ніщо не може їм зашкодити. Проте він визнає, що важливо відновити роботу уряду, щоб допомогти людям, які зараз без роботи і не отримують зарплату. Демократи та деякі республіканці ведуть переговори про можливу угоду, яка допоможе відновити роботу уряду. Нагадаємо, що шатдаун почався 1 жовтня, коли урядові установи зупинили роботу через відсутність угоди щодо фінансування їхньої діяльності. Це найтриваліший шатдаун в історії США, який призвів до того, що держслужбовці залишилися без зарплати, а мільйони американців – без необхідних послуг.
-
Скоріше ні, але так: чи піде Трамп на третій президентський строк
Крок вперед і два назад Попри заклики прихильників, Дональд Трамп начебто поки все-таки не планує безкінечного існування у політиці, як це робить кремлівський диктатор Путін.
Зокрема, днями президент Сполучених Штатів заявив, що не розглядає варіант висування на третій президентський термін, хоча, за його словами, чимало людей хотіли б побачити його знову у боротьбі за Білий дім, – про це він розповів у розмові з журналістами телеканалу CBS News. “Та я навіть не думаю про це. Скажу вам, багато хто хоче, щоб я балотувався. Але різниця між нами й демократами в тому, що у нас дійсно сильна лава запасних”, – сказав американський лідер. Втім, якби такі наміри у нього і були, й попри підтримку з боку частини електорату, чинний президент юридично не має змоги балотуватися втретє: відповідно до 22-ї поправки до Конституції США, одна особа може обіймати посаду глави держави не більше двох термінів. А Трамп уже двічі здобув перемогу на виборах, спочатку 2016 року, та вдруге – у 2024-му, що автоматично унеможливлює його подальшу участь у президентських перегонах.
Перший термін Трампа, нагадаємо, розпочався 20 січня 2017 року, після його перемоги над демократкою Гілларі Клінтон. Його прихід у політику став справжнім шоком для американського істеблішменту, адже до того Трамп був відомий передусім як бізнесмен і телевізійна зірка.
І він таки виправдав побоювання: його президентство супроводжувалося низкою суперечливих рішень і гучних заяв. Експерти відзначали, що за час перебування Трампа при владі рівень політичної поляризації у США значно зріс. Багато аналітиків характеризували його комунікаційну манеру як безпрецедентну для сучасної американської політики – прямолінійну, емоційну й часто конфліктну.
Протягом першої каденції Трамп неодноразово опинявся в центрі скандалів через неправдиві або перебільшені висловлювання. Фактчекери підрахували, що за роки президентства він зробив тисячі неточних або маніпулятивних заяв, що суттєво вплинуло на його репутацію як політика.
Й під час другої виборчої кампанії 2024 року Трамп не змінив риторику, знову використовуючи гучні обіцянки. Однією з найрезонансніших стала його фраза про те, що він “зупинить війну між Росією та Україною всього за 24 години”. Ця заява викликала хвилю критики як у США, так і в Європі, адже експерти сумніваються, що подібне можна реалізувати без порушення інтересів України. І тепер йому треба якось “відповідати за базар”.
Разом із тим, після повернення до Білого дому в 2025 році Трамп увійшов в історію як другий президент США, що обіймав посаду у непослідовні терміни (першим був Гровер Клівленд). Його політична кар’єра, попри численні скандали, залишається одним із найяскравіших феноменів американського життя початку XXI століття. Крім того, він став найстаршим президентом за всю історію країни. І нині заперечує намір продовжувати політичну кар’єру до безкінечності.
Та хоча сам Трамп запевняє, що не прагне втретє балотуватися, його вплив на Республіканську партію залишається відчутним. Багато експертів переконані, що навіть після завершення другого терміну він продовжить формувати політичний порядок денний і підтримуватиме своїх соратників на виборах. Захист “фортеці” у будь-який спосіб Разом із тим, політичні спостерігачі нагадують, що в історії світу були випадки, коли державні лідери змінювали або тлумачили конституційні норми на власну користь. Як приклад часто згадують Росію, де правляча еліта ухвалила поправки, що дозволили Путіну залишитися при владі на невизначений час.
Правда, “маленька” різниця полягає у тому, що США є сталою демократією. Натомість Російська Федерація є авторитарною країною, котра з початком неспровокованої агресивної війни проти України семимильними кроками перетворюється на тоталітарну державу.
Але при цьому з моменту повернення до Білого дому у січні цього року Трамп розширив сферу президентської влади, використовуючи виконавчі укази для розпуску частин федерального уряду та розгортання військ Національної гвардії в містах США попри заперечення губернаторів штатів. Він також закликав вищих посадовців правоохоронних органів адміністрації переслідувати його ймовірних ворогів.
А за день до виборів мера Нью-Йорка він навіть зробив рідкісну для американської політики заяву: звернувся до жителів міста із закликом голосувати за колишнього губернатора-демократа Ендрю Куомо, пише видання LB.ua. Як передає CNN, Трамп вважає, що “як би ви не ставилися до Куомо особисто, немає вибору, окрім як підтримати його і сподіватися, що він впорається”.
Агітація за політика з іншого табору від господаря Білого дому викликана його різко негативним ставленням до фаворита перегонів, переможця демократичних праймеріз Зорана Мамдані. Трамп звинувачує його у радикально лівій ідеології і стверджує, що “між поганим демократом і комуністом завжди обере демократа”. Що ж до кандидата від республіканців Кьортіса Сліва, то голос за нього Трамп вважає “рівноцінним голосу за Мамдані”. При цьому Трамп погрожує, що припинить федеральне фінансування Нью-Йорка, якщо мером стане Мамдані.
Звісно, все це робиться з тактичних міркувань, як підготовка, в очікуванні листопадових 2026 року довиборів до американського Сенату.
Та якщо Донні виконає обіцянку і таки вирішить відпочити від влади вже після закінчення другого президентського строку, за місце наступника Трампа змагатимуться два “свіжі” республіканці – віцепрезидент Джей Ді Венс та дежсекретар Марко Рубіо.
Втім у жовтні Рубіо заявив, що не планує балотуватися й припустив, що основним претендентом від республіканців таки може стати Венс. Видання Axios ще на початку 2025 року повідомляло, що Венса вже розглядають як головного спадкоємця руху “Make America Great Again” (MAGA) та потенційного кандидата у президенти на виборах 2028 року. А сам Венс між тим підкреслив: готовий взяти на себе керівництво країною лише у випадку, якщо Трамп не зможе виконувати свої обов’язки.
То хто для України буде кращим у якості наступника Трампа – фаховий дипломат Рубіо чи раптом Венс, чиї різкі висловлювання на нашу адресу всі дуже добре тут пам’ятають? Схоже, що це таки Рубіо, хоча б у якості близького радника президента США нині, поки він на другому своєму строкові. “Для нас головне не те що він (Трамп – ред.) каже, а хто реально формуватиме політику. Бо є надія, що в його адміністрації вплив Марко Рубіо та Скотта Бессента на санкційний трек залишиться. Саме вони можуть забезпечити, щоб санкції не просто залишилися, а посилилися. На Tomahawk від Трампа чекати не варто – але на розумних людей навколо нього сподіватись ще можна. Точно не варто чекати й на те, що Трамп раптом колись перейде на українську позицію. Максимум, що він може зробити корисного, – дати свободу тим, хто діє в інтересах США. А інтерес США сьогодні – це підтримка України”, – цитує експерта-міжнародника Максима Несвітайлова з цього приводу сайт телеканалу Еспресо. Ірина Носальська -
Трамп сказав, скільки разів США можуть знищити світ
Президент США Дональд Трамп у інтерв’ю CBS News заявив, що Сполучені Штати мають достатньо ядерної зброї, щоб “150 разів підірвати світ”, але вони не будуть єдиною країною, яка не проводить випробування ядерної зброї. Трамп зазначив, що розмовляв про денуклеаризацію з лідерами Китаю та Росії. Він вважає, що США повинні проводити випробування ядерної зброї, як і інші країни, оскільки Росія та Китай також це роблять. Трамп підкреслив, що вони – відкрите суспільство і говорять про це відкрито.
-
Трамп назвав термін завершення війни в Україні
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю CBS News висловив думку, що війну в Україні можна врегулювати за кілька місяців. Він стверджує, що Росія бажає відновити контакти зі США, і він має досвід у сфері торгівлі, який допомагає досягати результатів у відносинах з іншими країнами. Трамп також заявив, що вже завершив вісім воєн і вважає, що конфлікт між Росією та Україною стане дев’ятим, який він зможе вирішити.
-
Трамп відповів, чи планує третій президентський термін
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю CBS News заявив, що він не розглядає можливість балотуватися на третій президентський термін. Він сказав, що отримує заклики від підтримувачів, але наразі не бачить для цього підстав. Трамп наголосив, що у республіканців є багато сильних кандидатів, які можуть замінити його. Він висловив позитивне ставлення до таких осіб, як Джей Ді Венс і Марко Рубіо. Треба відзначити, що за Конституцією США президент може обіймати посаду лише дві каденції, і зараз Трамп перебуває на другій каденції після першої з 2017 по 2021 рік.