Європейський Союз дотримується плану щодо повної відмови від імпорту російської нафти до 2028 року. Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен у коментарі Reuters.
За його словами, він особисто не отримував тиску від США із вимогою прискорити цей термін, втім, вітав би підтримку Вашингтона.
“Путін використав енергію як зброю проти нас, шантажував держави-члени. Ми також фактично допомагаємо фінансувати війну Путіна, і це потрібно зупинити. Якщо президент Трамп погодиться з цим, то це лише вітається, адже це і є наша головна мета”, – наголосив Йоргенсен.
ЄС веде переговори щодо юридичних пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти й газу до 1 січня 2028 року. Нині Угорщина і Словаччина імпортують близько 200-250 тисяч барелів російської нафти на добу (близько 3% потреб ЄС), і виступають проти плану, побоюючись зростання цін.Закупівлі російського газу ЄС залишаються набагато більшими. За даними ЄС, цього року Європа планує закупити близько 13% газу з Росії, що менше, ніж приблизно 45% до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
Йоргенсен підтвердив, що тривають консультації з урядами цих країн, втмі, рішення можна ухвалити і без їхньої згоди.
Очікується, що міністри енергетики країн ЄС розглянуть пропозиції на засіданні наступного місяця.
Позначка: Тиск
-
Трамп не тисне на ЄС щодо відмови від російської нафти – єврокомісар
-
Премʼєр Нідерландів: Європа і США домовилися про тиск на РФ
Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив, що європейські країни у координації зі США досягли домовленостей щодо нових заходів безпеки для України та посилення санкційного тиску на Росію. Про це він у четвер, 4 вересня, повідомив у соцмережі Х.
“На сьогоднішній зустрічі Коаліції охочих у Парижі було зроблено подальші важливі кроки. Європейські країни беруть на себе відповідальність за гарантії безпеки, яких потребує Україна, за активної підтримки США. Путін має якнайшвидше сісти за стіл переговорів і продемонструвати готовність працювати над миром. Саме тому ми й надалі посилюватимемо тиск на Росію”, – повідомив прем’єр.
За його словами, обговорення продовжили під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у вузькому колі.
Він зазначив, що обговорювали питання спільних дій зі США з метою подальшого посилення тиску на Росію. Особливо Дік Схооф наголосив на важливості підтримки сильної української армії. Також повідомив, що процес військового планування вже завершено, і тепер є чітке розуміння того, якими можуть бути дії європейських країн.
Схооф підкреслив, що Нідерланди продовжуватимуть активно брати участь у подібних ініціативах та готові інтегруватися до системи гарантій безпеки для України. За його словами, країна завжди відповідально ставилася до підтримки України і надалі залишатиметься надійним партнером. Він зазначив, що остаточне рішення щодо внеску Нідерландів у систему безпеки буде ухвалене за підсумками консультацій із Палатою представників.
Раніше стало відомо про напруженість у розмові між президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами і президентом України Володимиром Зеленським.
Також президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
-
Китай збільшує податковий тиск на прибутки інвесторів
Китайська влада активізувала заклики до інвесторів декларувати прибутки від закордонних операцій, посилюючи тиск на заможних громадян у спробі збільшити бюджетні надходження на тлі економічних труднощів. Про це пише Financial Times у неділю, 17 серпня.
Податкові органи в Шанхаї, Чжецзяні та Шаньдуні цього року публікували повідомлення на сайтах із вимогою звітувати про доходи, а також телефонували та надсилали особисті повідомлення інвесторам. Цього місяця кампанію підтримали державні медіа.
Поки прибутки з внутрішніх рахунків звільнені від податків до 2027 року, уряд прагне зосередитися на доходах із закордонних інвестицій, що стали привабливішими на тлі слабкої динаміки китайських ринків.
Інвестори, які проводять у материковому Китаї понад 183 дні на рік, зобов’язані сплачувати 20% податку з глобального доходу. Раніше влада не мала достатніх ресурсів для контролю, втім, нині тиск на фінанси зріс через падіння продажів землі та уповільнення економіки.
У 2018 році Китай приєднався до міжнародної системи автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS, що значно полегшило моніторинг рахунків за кордоном. Це дозволило відстежувати інвесторів, які активно торгують іноземними акціями через онлайн-платформи, зокрема Futu Securities і Tiger Brokers.
У червні податкове управління Шанхаю зажадало від інвестора Роджера Хуана сплатити 20% прибутку, отриманого від торгівлі акціями в Гонконзі за минулі три роки. Він скаржиться, що штрафи за прострочення нараховуються щодня, попри відсутність попереднього повідомлення.
Зауважується, що посилення контролю змушує частину інвесторів переводити активи на американські платформи, які не входять до системи CRS.
Своєю чергою, юристи попереджають, що за умов слабкого внутрішнього ринку та зростання на біржах США й Гонконгу відтік капіталу залишатиметься серйозним викликом.
Раніше Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном.
Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США -
Санду попередила про безпрецедентний тиск на діаспору перед виборами
Президентка Молдови Мая Санду заявила про “безпрецедентний” тиск на діаспору з боку ворожих сил напередодні парламентських виборів. Про це повідомляє NewsMaker у п’ятницю, 15 серпня.
За її словами, мова зокрема про спроби підкупу виборців за кордоном.
“Ми знаємо, що ворожі сили ззовні чинять безпрецедентний тиск і на діаспору. У нас є інформація про спроби підкупу виборців у діаспорі. Ми також спостерігаємо значне зростання активності фейкових акаунтів серед молдовської діаспори, які беруть участь у скоординованій кампанії впливу в соціальних мережах, просуваючи антиєвропейські гасла та повідомлення, спрямовані проти реформ, а також проти держави Молдова”, – зазначила президентка.
Санду попередила, що такі явища набиратимуть обертів, особливо в найближчі тижні. Вона закликала громадян за кордоном “як ніколи в історії нашої країни” бути пильними, згуртованими, захищати суверенітет, демократію, свободу та “наш європейський вибір”.
Раніше секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу у своїй статті заявив, що “є всі підстави вважати, що чинна влада Молдови має намір, як і раніше, зробити головний акцент на грубій і примітивній фальсифікації голосування діаспори”.
МЗС Молдови засудило ці слова, назвавши їх новим втручанням у внутрішні справи країни та частиною кампанії з дезінформації, спрямованої на вплив на виборчі процеси та дискредитацію молдовської діаспори за кордоном.
Раніше Санду заявила, що Росія готує безпрецедентне втручання у парламентські вибори, заплановані на вересень. -
Готуємося до майбутнього: Макрон обіцяє тиск на РФ
Президент Франції Еммануель Макрон заявив про намір посилити тиск на Росію та збільшити підтримку України. Про це свідчить його повідомлення в соціальній мережі Х, зроблене після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським у неділю, 27 липня.
Макрон підкреслив, що Франція залишається відданою підтримці України.
“Я підтвердив підтримку Франції: ми продовжимо нарощувати нашу допомогу Україні та посилимо тиск на Росію, яка повинна нарешті погодитися на припинення вогню. Це відкриє шлях до переговорів, які ведуть до міцного і довгострокового миру за повної участі Європи”, – повідомив він.
Французький лідер також зазначив, що Україна, на відміну від Росії, продовжує залишатися функціонуючою демократією, попри складні умови воєнного часу, та чітко рухається європейським шляхом.
“У цьому контексті ми підтвердили важливість боротьби з корупцією, яку очолюватимуть незалежні та повністю ефективні інститути. Ми також обговорили зміцнення співпраці між нашими двома країнами. Ми готуємося до майбутнього”, – резюмував він.
Раніше Зеленський повідомив про успішну та конструктивну розмову із Макроном. Лідери обговорили головні оборонні потреби України, включно зі зміцненням системи протиповітряної оборони. Йшлося також про постачання додаткових ракет для комплектів SAMP/T і Crotale.
Нагадаємо, Франція та Україна спільно створять фонд на 200 млн євро. Кошти залучатимуться від французьких компаній, українських партнерів, урядів обох країн, місцевої влади та міжнародних донорів.
-
Лукашенко використовує мігрантів для тиску на ЄС – СЗР
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко використовує територію своєї країни для транзиту нелегальних мігрантів з Африки, Близького Сходу та Афганістану в Європу для тиску на країни ЄС. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
“Політичні режими, які мають досвід використання мігрантів як геополітичного інструменту, знову опиняються в центрі уваги”, – зазначили в розвідці.
Лукашенко намагається переправляти через білоруську територію нелегалів до Польщі. Частина потоків прибуває з Лівії – напряму або через Росію, що вказує на координацію між Мінськом і Москвою.
Сценарій повторює кризу 2021 року, коли режим Лукашенка організував масове проникнення мігрантів на кордони ЄС, намагаючись обміняти зниження напруги на зняття санкцій.
В СЗРУ додали, що цей шантаж не спрацював: обмеження тільки посилилися, а дипломатична ізоляція Мінська – поглибилася.
Попри тотальну залежність від Кремля, Лукашенко діє гнучко. Сьогодні він продовжує заробляти на транзиті мігрантів, але уникає відвертої ескалації, щоб не втратити залишки політичних контактів у Європі, зокрема з Угорщиною, яка послідовно виступає проти міграції. -
Суддя ВАКС зааявив про тиск з боку правоохоронців
Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) звернувся до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора із повідомленням про втручання в його діяльність. Про це у четвер, 24 липня, повідомила пресслужба Вищого антикорсуду.
За словами судді, втручання ймовірно здійснюється з боку органів правопорядку і полягає у негласному, несанкціонованому збиранні інформації про нього самого та його близьких осіб. Це, на думку судді, є засобом тиску у відповідь на його процесуальні рішення.
У зверненні зазначається, що йдеться про судові рішення, ухвалені в межах кримінальних проваджень, які викликали значний суспільний інтерес.
Суддя також наголосив, що ці спроби тиску супроводжуються інформаційною кампанією з використанням різних медіаресурсів, яка спрямована на дискредитацію його особисто та винесених ним рішень.
У ВАКС наголосили, що незалежність суддів – ключова гарантія правосуддя в антикорупційних справах, і будь-який тиск є неприпустимим. Водночас у відомств не назвали ані імені судді, ані справи, яку він веде. -
Затримано “смотрящего” за півднем, що діяв в інтересах РФ
Національна поліція затримала кримінального авторитета, який відомий як “смотрящий” за південними областями України. Цей злочинець працював на користь російських злочинних угруповань, координував злочинні структури, контролював в’язниці та вимагав гроші. Він мав вплив серед інших кримінальних авторитетів і передавав їм частину отриманих доходів. Під час обшуків та розслідування виявлено численні випадки злочинних дій, включаючи спробу захоплення підприємства та вимагання грошей у в’язня. Затриманому пред’явлено підозру за вимагання грошей та поширення злочинного впливу. Також повідомлено про підозру ще двом особам, які були пов’язані з цими злочинними діями.
-
Європа має “залізти в свої кишені”: Данія, Польща, Австрія засуджують РФ
Представники країн Європи, таких як Данія, Австрія та Польща, висловили свою реакцію на масований удар Росії по Україні. Вони вважають, що необхідно прийняти рішучі заходи, такі як інвестиції в українську оборону та підвищення тиску на Росію. Данський міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен вважає, що Європа повинна активно реагувати, вкладаючи кошти в українську оборону, можливо, заморожених російських активів. Австрійський міністр закордонних справ Беате Майнль-Райзінгер також засудила російські обстріли, закликаючи до посилення міжнародного тиску на Росію для забезпечення миру. Міністерство закордонних справ Польщі висловило протест Росії через авіаудари по території України, які призвели до пошкоджень польського консульства в Києві.
-
Мерц закликав покарати Путіна
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Росія під керівництвом Путіна не проявляє готовності до миру, тому потрібно вводити нові санкції та посилювати оборону. Він вважає, що щире бажання до миру має бути з обох сторін, але Росія поки не готова до цього. Мерц підкреслив, що Путін продовжує агресію проти України, використовуючи відволікання уваги світу на інші конфлікти. Він закликав союзників підтримати нові санкції ЄС та збільшити витрати на оборону. Крім того, Мерц наголосив на важливості саміту НАТО та заявив про намір зробити бундесвер Німеччини найсильнішою армією Європи для захисту країни та підтримки союзників. Онлайн The Guardian.