Уряд Молдови прийняв рішення про закриття Центру російської культури в Кишиневі, відомого як Русский дом, і денонсував угоду з Росією щодо створення культурних центрів. Міністр культури Крістіан Жардан зазначив, що цей центр порушував суверенітет Молдови. Закриття центру є політичним кроком у відповідь на загрози національній безпеці. Рішення про закриття Русского дому було ухвалено вже раніше, але через технічні труднощі центр продовжував функціонувати.
Позначка: Угода
-

США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним
США вивчають історію зв’язків швейцарської компанії Gunvor з російським президентом Путіним перед схваленням продажу активів Лукойлу. Після введення санкцій проти Лукойлу, компанія швидко уклала угоду з Gunvor на передачу своїх закордонних активів. Gunvor вже веде переговори з Мінфіном США для отримання схвалення угоди. Це одна з найбільших угод для Gunvor, яка може сягнути 21 млрд доларів. Попередньо Лукойл не поверне свої активи назад після продажу. Gunvor заснована у 2000 році та стала одним з найбільших трейдерів російської нафти.
-

Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. -

Microsoft уклала уклала мільярдну угоду з оператором дата-центрів IREN
Корпорація Microsoft уклала угоду на 9,7 млрд доларів з оператором центрів з обробки даних IREN, яка передбачає доступ до передових чипів Nvidia. Про це повідомляє Reuters.
Це спричинило зростання акцій IREN понад 20% у понеділок, 3 листопада, під час передринкових торгів.
Зазначається, що акції виробника серверів зі штучним інтелектом Dell зросли на 5%, оскільки компанія постачатиме IREN чипи Nvidia GB300 та інше обладнання, яке Microsoft використовуватиме, приблизно на 5,8 млрд дол.
Як очікується, партнерство з IREN дозволить Microsoft розширити обчислювальні потужності без будівництва нових центрів обробки даних або забезпечить додаткові потужності – дві найбільші перешкоди, що уповільнюють її здатність задовольняти зростаючий попит на штучний інтелект.
Повідомляється, що ця п’ятирічна угода демонструє зростаючий попит індустрії штучного інтелекту на обчислювальну потужність для запуску програм, таких як чатбот ChatGPT.
Як відомо, IREN, ринкова вартість якої становить 16,52 млрд дол. після більш ніж шестикратного зростання її акцій цього року, має кілька центрів обробки даних по всій Північній Америці з загальною потужністю 2 910 мегават. Її об’єкти повністю працюють на відновлюваній енергії. -

США та Китай погодили угоду щодо TikTok
Міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив про досягнення угоди між Пекіном та Вашингтоном щодо припинення суперечок навколо соціальної мережі TikTok. Згідно угоди, право власності на американські активи TikTok буде передане новому підприємству, яке переважно належатиме американським інвесторам. Китай згодився на цю угоду, а частка компанії ByteDance у власності TikTok скоротиться до менше ніж 20%, що відповідає законодавству про національну безпеку. Обидві сторони виражають сподівання, що угода буде остаточно реалізована в найближчі тижні та місяці, сприяючи вирішенню конфлікту між США та Китаєм.
-

Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України
Польща вирішила не скасовувати безстрокову заборону на імпорт певних товарів з України, яка діє з 2023 року, незважаючи на укладення оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства заявило, що нова угода не враховує всіх пропозицій, запропонованих Польщею з метою захисту свого сільського господарства від конкуренції з українськими товарами. Незважаючи на вступ угоди в силу, польські вимоги щодо обмеження імпорту з України залишаються незмінними.
-

Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах. -

Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію
Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.
Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.
Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.
Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.
-

ChatGPT програв рекордну кількість криптоугод
ChatGPT витратив понад 70% виділеної йому суми під час торгівлі криптовалютою та “провалив” 42 з 44 криптоугод. Про це свідчать відповідний інфографік, опублікований в соцмережі X.
Штучному інтелекту видали 10 тисяч доларів на торгівлю криптою. Та вже за тиждень він витратив 7200 доларів, програвши 42 угоди з 44.
Проте ШІ все ж не здається та продовжує тринькати гроші, надіючись “відігратися”. ШІ має надію “відігратися” -

Трамп анонсував візит у Китай та назвав строки
Президент США Дональд Трамп планує відвідати Китай на початку 2026 року. Він має намір зустрітися з главою КНР Сі Цзіньпіном на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, який відбудеться наприкінці жовтня в Південній Кореї. Трамп заявив, що збільшені тарифи для Китаю набудуть чинності 1 листопада, якщо угоди не буде досягнуто. Він висловив надію на успішний врегулювання ситуації, називаючи Китай “шанобливим” партнером, хоча наразі тарифи на китайський імпорт становлять 30%.
