Євросоюз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів, що може пришвидшити інтеграцію України. Про це повідомляє Politico з посиланням на дипломатичні джерела.
Зазначається, що одна з пропозицій передбачає, що нові країни спершу приєднуватимуться до ЄС без права голосу. Це, зокрема, може зробити позицію таких лідерів, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан, більш гнучкою щодо розширення блоку.
Як пише видання, ініціатива перебуває на початковому етапі обговорення і потребує схвалення всіх держав-членів.
Основна ідея полягає в тому, що нові члени зможуть користуватися більшістю переваг ЄС, але отримають повні права лише після проведення ключових інституційних реформ, зокрема – переходу до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю.
“Майбутні члени зобов’язані відмовитися від права вето доти, доки не буде реалізовано ключові інституційні реформи, як-от запровадження кваліфікованої більшості в більшості сфер політики. Розширення не повинно сповільнюватися блокуванням реформ окремими державами-членами ЄС”, – заявив голова комітету з європейських справ Бундестагу Німеччини Антон Гофрайтер.
За його словами, ініціатива дозволить державам-кандидатам – Україні, Молдові, Чорногорії та іншим – отримати доступ до європейських переваг раніше, не чекаючи завершення всіх внутрішніх реформ у ЄС.
Гофрайтер наголосив, що подібний підхід уже отримує позитивні відгуки серед західнобалканських країн.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія може запропонувати пришвидшити процес розширення, ухвалюючи проміжні рішення без необхідності схвалення всіх 27 членів. Це дало б змогу уникнути блокування з боку урядів, подібних до угорського.
Позначка: Україна ЄС
-
ЄС планує змінити правила членства, аби прискорити вступ України – ЗМІ
-
З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС
Представники Європейського Союзу, які відвідали Україну на минулому тижні, надали Києву серйозний сигнал про необхідність досягнення більших успіхів для отримання членства в ЄС. Європейці також заявили, що працюють над подоланням опозиції з боку Угорщини стосовно вступу України. Головним фігурантом у цьому процесі стала комісар ЄС з розширення Марта Кос. Вона підкреслила, що ЄС не може прийняти нового члена, який не дотримується правових стандартів на 100%. Кос також наголосила на необхідності проведення важких реформ у сільському господарстві та екології. Європейські чиновники висловили надію, що при виконанні реформ Україна матиме шанс на вступ до ЄС, незважаючи на опозицію Угорщини.
-
Лідер виборів у Чехії заявив, що Україна не готова до ЄС
Колишній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, чия партії ANO лідирує на парламентських виборах, заявив, що Україна не готова до вступу до Євросоюзу, а “снарядну ініціативу” для України має організовувати НАТО. Про це Бабіш сказав у суботу, 4 жовтня, у коментарі Суспільному.
“Але ви не готові до ЄС. Спочатку ми маємо закінчити війну, і, звичайно, ми можемо співпрацювати з Україною, але ви не готові до ЄС”, – сказав Бабіш, відповідаючи на питання, чи підтримує він вступ України до ЄС.
Він також розповів, що тричі зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським, зокрема в листопаді 2019 року, і підтримує Україну після окупації Криму.
“Ми допомагаємо Україні через ЄС. ЄС допомагає Україні, і це передбачено в європейському бюджеті, і ми платимо багато грошей до європейського бюджету, таким чином ми будемо продовжувати допомагати”, – заявив лідер ANO.
Коментуючи започатковану Чехією “снарядну ініціативу” для України, Бабіш сказав: “Це має бути прозоро, і якщо йде війна, ніхто не повинен заробляти гроші на війні. Це має організовувати НАТО”. -
Вступ України до ЄС. Як обійти вето Угорщини
Президент України Володимир Зеленський заявив, що країна успішно завершила перевірку свого законодавства на відповідність стандартам Європейського Союзу і готова до початку переговорів щодо вступу до ЄС. Україна пройшла цей етап швидше, ніж інші країни-кандидати, і очікує реальний прогрес у переговорах про членство, зокрема у відкритті першого кластера. Однак проблему утруднює вето Угорщини, яке блокує процес вступу України та інших країн. Європейські лідери шукають шляхи обійти цю ситуацію та прискорити процес вступу України та Молдови до ЄС. Наприклад, Литва пропонує почати технічні переговори з Україною та Молдовою без участі Угорщини, якщо згодяться інші країни-члени ЄС. Однак існують різні точки зору серед лідерів щодо зміни правил для вступу країн до ЄС, і це ускладнює ситуацію.
-
В ЄС зробили заяву щодо вступу України
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз підтримує вступ України до ЄС, оскільки Україна виконує необхідні реформи. Угорщина єдине країна, яка не підтримує цей процес. ЄС також обговорює нові санкції проти Росії та шляхи фінансування України. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен закликала посилити військову та фінансову підтримку України, вважаючи її гарантом безпеки Європи та способом послаблення Росії.
-
У МЗС відповіли Навроцькому стосовно вступу України в ЄС
Міністерство зовнішніх справ України відреагувало на заяви президента Польщі Навроцького про те, що дискусії щодо вступу України в НАТО та ЄС є передчасними. У МЗС наголосили, що членство України в цих організаціях є стратегічно важливим, особливо у зв’язку з агресією РФ. Дипломати також висловили вдячність Польщі за підтримку та допомогу, яку вона надає Україні. У МЗС впевнені, що ця солідарність створює основу для спільного європейського майбутнього.
-
Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що сумнівається у вступі України до Європейського Союзу до завершення наступного бюджетного періоду, який триватиме до 2034 року. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 18 липня.
“Для нас сьогодні абсолютний пріоритет – зробити все можливе для припинення цієї війни. Після цього ми говоритимемо про відбудову України… але це триватиме роки. Ймовірно, навіть не зачепить поточну середньострокову фінансову перспективу Євросоюзу”, – сказав політик, маючи на увазі семирічний бюджетний цикл 2028-2034 років.
Мерц також зазначив, що доки Україна зазнає нападу, вступ до Європейського Союзу у будь-якому разі неможливий.
У проєкті довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки на підтримку України заплановано 100 млрд євро. Якщо Україна вступить до ЄС 2034 року, то бюджет зі 100 млрд євро допомоги для України буде переглянуто.
-
Зеленський обговорив з лідерами ЄС євроінтеграцію України і санкції для РФ
Президент Володимир Зеленський в рамках Конференції з питань відновлення України, що відбувалася у четвер, 10 липня, зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та головою Європейської ради Антоніу Коштою. Сторони обговорили євроінтеграцію України та 18-й пакет санкцій проти Росії. Про це Зеленський увечеріповідомив у Telegram.
“Подякував за участь у Конференції з питань відновлення України та за новий пакет підтримки на понад два мільярди євро. Також створення Європейського флагманського фонду реконструкції України є важливим. Він допоможе залучити ще більше інвестицій в Україну. Окремо говорили про євроінтеграцію України. Ми готові відкрити всі переговорні кластери під час головування Данії в Раді ЄС. Для цього треба знайти рішення для розблокування угорського вето”, – написав Зеленський.
Він також зазначив, що під час зустрічі обговорили новий, 18-й пакет санкцій проти Росії, який має ще більше посилити тиск на агресора.
Раніше віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Угорщина не зможе зашкодити у відкритті переговорних кластерів, оскільки для цього не потрібні усі 27 голосів країн Євросоюзу. -
В Кабміні спрогнозували строки 18-го пакета санкцій ЄС
Країни-члени ЄС цього тижня ймовірно досягнуть домовленості стосовно схвалення 18-го пакету антиросійських санкцій. Про це у понеділок, 7 липня, розповіла віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“За моєю інформацією, цього тижня все ж таки дійдуть згоди європейські країни щодо 18-го пакету санкцій – разом із Словаччиною і Угорщиною”, – зазначила вона.
При цьому Стефанішина нагадала, що коли ухвалювалося рішення щодо 17-го пакету, Угорщина не голосувала за нього до останнього.
“Навіть була майже одна доба, коли ці санкції не були введені в дію. Розуміючи такий ризик, низка країн Європейського Союзу… розпочали юридичну роботу щодо виведення тіла заморожених російських суверенних активів з-під санкцій і з-під зобов’язання кожні пів року домовлятись про необхідність їх збереження”, – розповіла Стефанішина.
Вона зауважила, що Угорщина настільки знецінила цей дискурс, що мова почала йти не про те, як користуватися замороженими активами, а про те, що вони мають залишитися замороженими.
“Розуміючи, що тут Росія може втратити контроль і цю кнопку вето Угорщини, звичайно, Угорщина стала більш договороздатною в контексті цього рішення. Тому ми маємо оптимізм, але, звісно, це сильно підважує взагалі довіру до санкцій і знижує їхній елемент тиску”, – додала віцепрем’єрка.
Стефанішина наголосила на важливості радикального політичного лідерства в Євросоюзі.
“Має бути жорстка проактивна позиція і щодо розширення, і щодо санкцій, і щодо обороноздатності на рівні Євросоюзу. Це не має бути питанням дискусії, це має бути питанням умов. І без цього ЄС, на жаль, втрачатиме, якщо така політична рішучість не буде на рівні загальноєвропейському, а на рівні окремих лідерів”, – акцентувала вона.
При цьому Стефанішина зауважила, що для України це – питання виживання. -
Стефанішина анонсувала відкриття усіх кластерів у переговорах з ЄС
До кінця року мають бути відкриті всі переговорні кластери стосовно вступу України в ЄС. Про це у понеділок, 7 липня, заявила віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“До кінця цього року мають бути відкриті всі переговорні напрямки, і це вже питання політичне, оскільки це переговори, це зобов’язання, це робота парламенту, яка має бути спланована, робота уряду. На сьогодні майже чотири тисячі людей задіяні в переговорних командах за всіма напрямками, тому ця умова нікуди не зникає. Зараз ми говоримо тільки про дату, коли буде відкритий перший фундаментальний блок переговорів. Це основне політичне рішення”, – розповіла вона.
За словами урядовиці, далі будуть більш технічні рішення.
“Із Данським головуванням (з 1 липня Данія розпочала головування у Раді ЄС – ред.) ми домовилися, що це буде забезпечено, як тільки будуть відкриті перші перемовини… До 1 січня відкриємо всі кластери”, – запевнила Стефанішина.
При цьому, зауважила вона, для відкриття переговорів не потрібні всі 27 голосів країн ЄС.
“Це була практика попередніх років, і сьогодні жоден з основних документів ЄС не передбачає зобов’язання ухвалювати це рішення одноголосно. Тому ми працюємо зараз в цьому напрямку, і дійсно абсолютно є логічною теза новообраного польського лідера, тому і є формат переговорів, а не лише політичне рішення про вступ”, – сказала вона.
Як зазначила віцепрем’єрка, намагання Угорщини блокувати відкриття кластерів про переговори про вступ України в ЄС стало “поштовхом” для пошуку інших рішень.
“Стало зрозуміло, що ні договір про створення Європейського Союзу, ні будь-які рішення, які ухвалені на рівні Європарламенту або Європейської Ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення. Одноголосне рішення стосується лише закриття переговорів або закриття певних напрямків”, – пояснила Стефанішина.
За її словами, переговори передбачають дискусії щодо умов українського членства майже за 35 напрямками – від питань стандартів в окремих сферах, (до прикладу, як аграрній, правовій), до базових налаштувань державності в країні, яка прагне стати членом ЄС.
Стефанішина додала, що Україна виконала всі умови щодо відкриття половини всіх переговорних напрямків, і готова відкривати вже в липні всі три кластери або починати з першого кластера разом з Молдовою.