Позначка: Україна

  • Лозова на Харківщині залишилась без світла внаслідок атаки РФ

    Лозова на Харківщині залишилась без світла внаслідок атаки РФ

    У Лозовій на Харківщині після російської атаки вночі проти 4 вересня 40 тисяч абонентів залишилася без електропостачання через пошкодженння об’єктакритичної інфраструктури. Про це повідомляє Лозівська міська територіальна громада.
    Наразі триває розбір завалів. За попередніми підрахунками, відновлення електропостачання може зайняти щонайменше тиждень.
    Зазначається, що першочергово заживлюватимуть об’єкти критичної інфраструктури – водопостачання, водовідведення та лікарні. Для побутових споживачів плануються віялові відключення – графік буде повідомлено додатково.
    За словами міського голови Сергія Зеленського, наразі застосовуються альтернативні джерела живлення.
    Забезпечуємо водопостачання та водовідведення. Лікарні працюють. Діти, як і раніше, навчаються дистанційно. До мешканців, у яких постраждали будинки, виїхав мобільний ЦНАП”, – зазначив він.
    Як повідомляться, у школах №11, №10 та №3 функціонують Пункти незламності. Тут доступна можливість зарядити телефони та інші пристрої. Додатковий пункт ДСНС встановлює біля парку Перемога.

  • Квартирне питання: як в Україні планують вирішити проблему черг на житло

    Квартирне питання: як в Україні планують вирішити проблему черг на житло

    Житлова політика в глухому куті Лише в Києві у квартирних чергах стоять майже 70 тис. родин, а кількість квартир, які люди отримують, коливається тут в межах 50-100 на рік. Загалом в Україні, за різними оцінками, щорічно видається 200-300 квартир, при тому що в чергах може бути набагато більше, ніж 600 тис. родин, тобто шанси отримати квартиру від держави майже нульові. “Проблема в тому, що це дані лише на 2015 рік, після чого Держстат скасував форму звітності по квартирній черзі, то ж суцільної державної статистики немає – від того й доводиться збирати мозаїку з місцевих джерел. Однак, якщо врахувати наскільки збільшилася кількість людей, які потребують поліпшення житлових умов через війну, лишається тільки уявляти реальні обсяги цієї черги”, – зауважила народний депутат, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. Для того, щоб змінити ситуацію, в парламенті зареєстрували законопроєкт № 12377 “Про основні засади житлової політики”.
    У пояснювальній записці до нього йдеться про те, що необхідність прийняття такого документа зумовлена, насамперед, тим, що діюча редакція Житлового кодексу України, яка була розроблена в 1983 році та введена в дію на початку 1984-го, не відповідає соціально-економічному та політичному устрою держави, включаючи перехід України до ринкової економіки, і відображає принципи та положення, закладені за радянських часів.
    У червні 1995 року постановою Верховної Ради була ухвалена Концепція державної житлової політики, проте євроінтеграційний курс України, закріплений в Конституції, зобов’язує узгодити законодавство й стандарти життя з європейськими зразками. Тому гостро постала необхідність реформування житлової політики та гармонізації норм законодавства з сучасними світовими нормами та стандартами.
    Згідно зі статистичними даними станом на 1 січня 2015 року, 657 тис. сімей перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов в органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях, що ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у ньому – Міноборони, СБУ, служби розвідки, Нацполіції, Нацгвардії та інші.
    Тим часом в результаті реалізації впродовж декількох десятиліть Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, яка й нині продовжується, в Україні відсутні вільні квартири в комунальних житлових фондах соціального призначення та фондах житла для тимчасового проживання: 98% житлового фонду – це житло, яке перебуває у приватній власності, і тільки 1,5% – соціальне житло державної і комунальної власності. Водночас, згідно з експертними оцінками, 90% житла приватної власності передається в оренду, і цей ринок у тіні, проте соціально доступної оренди в країні не існує. Загалом житлова політика перебуває в глухому куті. І це – суттєва перепона для залучення підтримки міжнародних організацій та донорів для формування житлових фондів. Правила гри змінять Важко навіть уявити, коли держава за нинішніми правилами зможе покрити житлові потреби людей. “Крім того, ці черги чиновники можуть рухати вручну – за хабарі. Тому той, хто стоїть у черзі, наприклад, десятим, може в один момент стати сотим або тисячним”, – констатувала Шуляк. Для того, щоб українці, які потребують вирішення житлового питання, отримали свій шанс, парламент новим законопроєктом має намір змінити правила гри відповідно до сучасних умов. Для цього планують скасувати неефективний Житловий кодекс та запровадити низку інструментів, які, можливо, стануть дієвими. У законопроєкті, зокрема, йдеться про: – запуск одразу кількох фінансово-кредитних механізмів, щоб люди, дохід яких дозволяє, могли придбати житло у власність на пільгових умовах;
    – запуск системи соціального та службового житла, яке надаватиметься в тимчасове користування на умовах пільгової оренди;
    – соціальну оренду з правом викупу – орендуючи таке житло понад 10 років, у людини з’явиться можливість його викупити (орендні платежі йдуть у револьверний фонд, за кошти якого будується нове соціальне житло для тимчасового користування).
    Варто уточнити, що службове житло, згідно новому проєкту закону, не підлягатиме приватизації та надаватиметься лише на період виконання службових обов’язків. Перелік категорій осіб, які матимуть право на таке житло, для Державного житлового фонду визначатиме Кабмін, а для місцевих – самі громади. Саме таким є механізм надання службового житла в користування у більшості країн Європи. В Європі нікого не дивує, що люди навіть після виходу на пенсію винаймають житло, в кращому випадку – соціальне, з меншою орендною платою, ніж у приватних господарів.
    Винятком у нас будуть лише військові та ветерани. Вони продовжуватимуть отримувати у власність житло від держави – з Державного житлового фонду. “Зміна правил розподілу й користування службовим житлом назріла дуже давно. Однак на цей раз ми розраховуємо, що вона нарешті відбудеться, оскільки цього вимагає від України Євросоюз за програмою Ukraine Facility. Для цього є й чіткий дедлайн – 4 квартал поточного року, тобто провести його через сесійну залу в другому читанні потрібно вже цієї осені. Темпи, з якими ми працюємо в межах поданих правок, дають сподівання, що це зрештою відбудеться”, – наголосила очільниця профільного комітету. До слова, Ukraine Facility – це програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу. Протягом 2024-2027 років ЄС зобов’язався спрямувати на фінансування держбюджету, стимулювання інвестицій, а також технічну підтримку в реалізації реформ 50 млрд євро.
    В новому законопроєкті є ще одна важлива складова майбутньої житлової політики – прозорість та мінімізація участі чиновників. Цьому має допомогти цифровізація – передбачено запуск Єдиної інформаційно-аналітичної системи у житловій сфері.
    Система аналізуватиме увесь комплекс факторів, які впливають на підбір оптимального способу вирішення житлового питання того чи іншого громадянина або родини. Це, зокрема, соціальний статус (наприклад, ВПО, багатодітна родина тощо), рівень доходів, наявність житла у власності та багато іншого. І пропонуватиме його. Завдяки цьому не чиновник вирішуватиме, кому з черги надавати житло першому. У Верховній Раді вважають, що це має зробити майбутню житлову політику більш ефективною.
    Галина Гірак

  • Засідання коаліції охочих: Зеленський зробив заяву

    Засідання коаліції охочих: Зеленський зробив заяву

    Лідери понад 30 держав у форматі офлайн і онлайн приєдналися до засідання коаліції охочих у Парижі і детально обговорили готовність кожної з країн зробити внесок у гарантування безпеки України. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм в четвер, 4 вересня.
    “Детально обговорили готовність кожної з країн зробити внесок у гарантування безпеки на землі, на морі, у повітрі та в кіберпросторі. Скоординували позиції та обговорили компоненти гарантій безпеки. І вдячний кожному й кожній за розуміння, що головною гарантією безпеки є сильна українська армія”, – написав він.
    За словами Зеленського, лідери мають однакове бачення того, що Росія робить усе можливе, щоб затягнути переговорний процес і продовжити війну.
    “Потрібно збільшувати підтримку України й посилювати тиск на Росію. Зараз триває підготовка 19-го пакета санкцій Євросоюзу. Працює над санкційними кроками також Японія”, – повідомив президент.
    Зеленський окремо подякував президенту США Дональду Трампу за всі зусилля заради завершення війни й готовність Америки забезпечувати підтримку України зі свого боку.

  • Коаліція готова надати ракети Україні – Стармер

    Коаліція готова надати ракети Україні – Стармер

    Учасники коаліції охочих готові постачати Україні ракети великої дальності. Про це сказав прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер у зверненні до участників коаліції, повідомив британський уряд в четвер, 4 вересня.
    “Прем’єр-міністр також привітав заяви партнерів з коаліції охочих про постачання Україні ракет великої дальності для подальшого зміцнення оборонних запасів країни”, – йдеться у повідомленні.
    Стармер зазначив, що главі Кремля Володимиру Путіну не можна довіряти, оскільки він “продовжує затягувати мирні переговори і одночасно здійснює жахливі напади на Україну”. Це було ще раз підкреслено невибірковими атаками в Києві минулого тижня, які завдали значної шкоди будівлям Британської ради та делегації ЄС.
    На думку Стармера, за підтримки президента США Дональда Трампа “потрібно піти ще далі, щоб чинити тиск на Путіна з метою забезпечення припинення воєнних дій”.
    Він також подякував військовим планувальникам та начальникам оборони за їхню постійну та оперативну роботу з метою забезпечення можливості розгортання військ в Україні в разі припинення вогню.

  • Ексголову МСЕК Хмельниччини відпускають під заставу у 20 млн

    Ексголову МСЕК Хмельниччини відпускають під заставу у 20 млн

    Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід ексголові МСЕК Хмельницької області Тетяні Крупі. Тримання під вартою замінено на заставу у 20 мільйонів гривень. Про це йдеться у повідомленні ВАКС.
    Зазначається, що сьогодні, 4 вересня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП.
    У ВАКС також звернули увагу, що сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Це стосується кримінальних проваджень щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
    Наразі підозрювана утримується під вартою у кримінальному провадженні уже 11 місяців. Окрім того, ВАКС зобов’язав підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду та до 04.11.2025 включно виконувати обов’язки.
    Зауважимо, що сума застави, яку призначено Крупі, у 7 разів менша, ніж всі привласнені нею кошти.

  • Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility

    Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility

    Верховна Рада 4 вересня не проголосувала законопроєкт №13150 щодо створення системи нагляду за законністю рішеньорганів та посадових осіб місцевого самоврядування. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у четвер.
    Документ підтримали 206 парламентаріїв проти необхідного мінімуму 226 голосів.
    “Рада провалила ще один законопроєкт з Ukraine Facility. Щоб ви розуміли, дедлайн 31.03.25 вже пройшов”, – зазначив Железняк.
    Законопроєкт визначає органи, відповідальні за адміністративний нагляд: Кабмін або уповноважений ним центральний орган – для актів обласних рад, а також обласні держадміністрації – для актів місцевих рад та їхніх виконавчих органів.
    Ці органи мають право вимагати усунення порушень, тоді як у разі відмови – звертатися до суду.
    Також документ передбачає створення Єдиного державного реєстру актів місцевого самоврядування, деталізує повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері координації і контролю за законністю діяльності територіальних органів виконавчої влади. Ukraine Facility – спеціальний інструмент Європейського Союзу, який забезпечує надання Україні фінансової підтримки на суму до 50 мільярдів євро в період з 2024 по 2027 роки.

  • На Харківщині через детонацію дрона РФ загинули двоє людей

    На Харківщині через детонацію дрона РФ загинули двоє людей

    У Козачій Лопані Дергачівської громади Харківської областідвоє цивільних загинули, ще двоє зазнали поранень через детонацію російського fpv-дрону вранці 4 вересня. Про це повідомив начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.
    За попередньою інформацією, чоловіки “затрофеїли” один з ворожих fpv-дронів, принесли його до будинку та намагалися розібрати бойову частину, унаслідок чого та здетонувала. В результаті двоє осіб 51-го та 41-го років загинули на місці, ще двоє чоловіків 49-ти та 36-ти років отримали численні уламкові поранення та опіки.
    Засловами глави МВА, у зв’язку з критичною безпековою ситуацією, евакуація постраждалих ускладнюється через ворожу активність у небі над Козачою Лопаню.

  • Суд РФ призначив 20 років українському полоненому

    Суд РФ призначив 20 років українському полоненому

    Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив полоненого українця Сергія Яцкова до 20 років ув’язнення в колонії суворого режиму. Про це повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр з посиланням на російські ЗМІ.
    Згідно вироку, перші три роки засуджений має провести у тюрмі за нібито “участь у батальйоні імені Номана Челебіджихана”, визнаному Росією у 2022 році “терористичною організацією”.
    Зазначається, що Яцков народився у 1980 році у Волинській області. Батальйон, у якому він служить, переважно складається з кримських татар.

  • У Києві чоловік пограбував пораненого військового на візку

    У Києві чоловік пограбував пораненого військового на візку

    У Києві чоловік пограбував колишнього військового на інвалідному кріслі. Грабіжник під вартою. Про це повідомила пресслужба міської прокуратури в четвер, 4 серпня.

    Прокурори повідомили про підозру 32-річному мешканцю столиці у вчиненні грабежу в умовах воєнного стану.

    Чоловік познайомився з колишнім військовим, який під час виконання бойових завдань під Курськом отримав травми ніг і тепер пересувається на кріслі колісному. Побачивши, що новий знайомий дістав гаманець та почав рахувати гроші, підозрюваний вихопив їх та кинувся тікати, розраховуючи на те, що наздогнати його постраждалий не зможе. За інформацією столичної поліції, подія сталася біля одного з магазинів у Дарницькому районі. 28-річний військовий, втративши кінцівку у боях на фронті, перебував у Києві на реабілітації та пересувався на інвалідному кріслі. Він зупинився біля магазину і до нього підійшов невідомий чоловік та зав’язав розмову. Однак, коли військовий дістав гаманець, щоб порахувати гроші перед покупками, новий знайомий вихопив в нього 5000 гривень та кинувся навтьоки. Грабіжника оперативно затримали та взяли під варту. Йому загрожує позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

    Зазначається, що підозрюваний вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема за грабежі та шахрайства, а це пограбування вчинив, маючи непогашену судимість. Чоловік відібрав гроші у пораненого військового на візку Нагадаємо, правоохоронці України і Молдови повідомили про затримання ділків, які ошукали військових ЗСУ на понад 1 млн гривень. Киянин виманив у вдови бійця 480 тис. грн, щоб “відкупитися” від армії

  • Резерви України наблизились до рекордної позначки

    Резерви України наблизились до рекордної позначки

    У серпні міжнародні резерви України помітно зросли і станом на 1 вересня становили $46 млрд 032 млн, що на 7%, або на понад $3 млрд більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у четвер, 4 вересня.
    Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку, – йдеться у повідомленні.
    За даними НБУ, на валютні рахунки уряду в серпні надійшло $6,165 млрд. З них:

  • $4,7 млрд надійшло від ЄС у межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи G7 ERA,
  • $1,06 млрд – через рахунки Світового банку,
  • $395 млн – від розміщення ОВДП.
  • За обслуговування та погашення державного боргу у валюті було виплачено майже $620 млн. Крім того, Україна сплатила МВФ $427 млн.
    Також НБУ продав з резервів на міжбанку майже $2,7 млрд, що на 22% менше, ніж у липні 2025 року.
    Окрім того, у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $577 млн.
    Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,0 місяців майбутнього імпорту, – йдеться у повідомленні.
    Таким чином резерви України знову наблизились до рекорду. Як відомо, він був зафіксований у травні – $46,68 млрд.
    А на початку серпня повідомлялося про зниження резервів України на $2 млрд.