Позначка: Україна

  • Тарифи на комунальні послуги потрібно підвищувати – НБУ

    Тарифи на комунальні послуги потрібно підвищувати – НБУ

    Підвищення житлово-комунальних тарифів є неминучим кроком для стабілізації економіки. Про це заявив перший заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

    За його словами, Нацбанк прагне досягати інфляційних цілей не адміністративними обмеженнями, а за допомогою послідовної монетарної політики. Водночас різкі цінові стрибки, зокрема у сфері комунальних тарифів, створюють додаткові ризики для економіки.
    “Якщо кілька років якісь тарифи не змінюються, а потім вони піднімаються в рази, то це не та ситуація, яка дозволяє нам належним чином управляти інфляційними процесами”, – пояснив Ніколайчук.

    За словами посадовця, субсидіювання цін є достатньо дорогим для держави та впливає на бюджет, через що потрібно коригувати тарифи на комуналку.

    Перший заступник голови НБУ зазначив, що більш передбачувана політика у сфері тарифів допоможе державі краще планувати витрати. Це також дозволить НБУ ефективніше управляти інфляційними процесами. “Ми також чудово розуміємо, що сьогоднішнє субсидіювання цін є достатньо дорогим для держави. Це створює додатковий тиск на бюджет, на квазібюджетні баланси. Тому рано чи пізно це все одно треба буде вирівнювати. На нашу думку, більша прогнозованість та передбачуваність політики в цій сфері допомогла б, в тому числі, нам краще передбачати і управляти інфляційними процесами”, – заявив Ніколайчук.

  • Шахраї ошукали військових на понад 1 млн гривень

    Шахраї ошукали військових на понад 1 млн гривень

    Правоохоронці України і Молдови повідомили про затримання ділків, які ошукали військових ЗСУ на понад 1 млн гривень. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в четвер, 4 вересня.

    Оперативники управління стратегічних розслідувань у Хмельницькій області Нацполіції викрили групу проросійськи налаштованих мешканців, які через оголошення на інтернет-платформах пропонували військовим транспорт, генератори, квадроцикли та інші товари. Після отримання передоплати зловмисники зникали, не передаючи обіцяного.

    Згодом встановили, що організатор і ключові учасники групи виїхали до Молдови, де в місті Бєльці організували роботу шахрайського call-центру. До схеми залучили кілька десятків дропів – власників банківських карток, на які постраждалі переказували гроші.

    Завдяки каналам Європолу українські поліцейські передали дані колегам у Молдові. На підставі цієї інформації Національна інспекція розслідувань відкрила кримінальне провадження. Також підписали угоду про створення спільної слідчої групи.

    Правоохоронці встановили місця проживання учасників групи, розташування call-центру та дропів. Було доведено їхню причетність щонайменше до 20 епізодів злочинної діяльності, сума завданих збитків сягнула понад 1 000 000 гривень.

    Для знешкодження українські і молдовські правоохоронці провели спільні заходи в містах Бєльці та Унгєни. Затримали організатора та чотирьох найактивніших учасників. Усі фігуранти пов’язані між собою родинними зв’язками.
    В Україні оперативники провели обшуки у Хмельницькій, Чернігівській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Одеській, Житомирській, Черкаській та Вінницькій областях у осіб, які можуть бути причетними до шахрайської схеми. Вилучили банківські картки, чорнові записи, мобільні телефони тощо.

    Затриманим у Молдові оголосили підозри в шахрайстві та відмиванні коштів, вчиненому організованою злочинною групою. Суд узяв їх під варту.

  • Хаб допомоги Україні: в Румунії з’явиться найбільша база НАТО в Європі

    Хаб допомоги Україні: в Румунії з’явиться найбільша база НАТО в Європі

    Кількість військових НАТО на базі Михаїл Коґелнічану в Румунії планують збільшити. Цей військовий об’єкт стане хабом для поставок озброєнь в Україну, повідомляє румунський телеканал Digi24.
    Військова база в румунському місті Констанца може перетворитися на головний стратегічний об’єкт НАТО в Європі. Зокрема, раніше повідомлялося, що база прийме 10 тисяч солдатів. Проте джерела телеканалу зазначають, що додатково тут можуть тимчасово розміститися ще 10 тисяч військових.
    База стане одним із ключових хабів для підтримки України: тут зберігатимуться ракети, боєприпаси та бронетехніка для ЗСУ.
    Об’єкт стане важливим елементом логістики НАТО для допомоги українській армії.
    Проєкт Михаїл Коґелнічану вважається одним із найдорожчих для армії Румунії. Зокрема, на його модернізацію планується витратити 2,5 млрд євро.
    Влада Румунії має надію одержати близько 400 млн євро з фондів Єврокомісії.
    За планом, ця база до 2040 року стане найбільшою в Європі, перевершивши навіть німецьку базу Рамштайн.
    Раніше ЗМІ повідомили, що європейські країни закликали президента США Дональда Трампа розгорнути винищувачі F-35 на базах в Румунії в рамках гарантій безпеки для завершення війни в Україні.
    Румунія готова допомогти з авіапідтримкою України

  • Єрмак і Умєров зустрілися з Віткоффом в Парижі

    Єрмак і Умєров зустрілися з Віткоффом в Парижі

    Керівник Офісу президента Андрій Єрмак і секретар РНБО Рустем Умєров зустрілися зі спеціальним посланником президента США Стівеном Вітткоффом у Парижі. Про це очільник ОП повідомив у Телеграм в четвер, 4 вересня.
    Вказано, що також зустрічі відбулися з радником прем’єр-міністра Великої Британії з питань нацбезпеки Джонатаном Пауеллом, дипломатичним радником президента Франції Еммануелєм Бонном, радником канцлера Німеччини з нацбезпеки Гюнтером Зауттером та дипломатичним радником голови Ради міністрів Італії Фабріціо Саджо.
    За словами Єрмака, головне завдання – “практична реалізація домовленостей” лідерів держав щодо гарантій безпеки для України.
    “Вони мають бути сильними й дієвими у небі, на морі та на землі, а також у кіберпросторі. Ми також обговорили посилення санкційного тиску, повернення українських полонених та викрадених Росією дітей”, – написав він.
    У свою чергу Радіо Свобода інформує, що Віткофф був присутній на зустрічі коаліції охочих лише частково і повернеться на дзвінок президенту США Дональду Трампу.

  • Виробник ракет Фламінго взявся за балістику – ЗМІ

    Виробник ракет Фламінго взявся за балістику – ЗМІ

    Українська компанія Fire Point, яка виготовляє крилаті ракети Фламінго, анонсувала розробку власних балістичних ракет FP-7 та FP-9, а також систем ППО. Про це повідомив Мілітарний з посиланням на пресконференцію Fire Point на міжнародній виставці MSPO у Польщі.
    Стверджується, що компанія представила технічні характеристики двох нових балістичних ракет – FP-7 та FP-9.
    “FP-7 має дальність ураження до 200 км, максимальну швидкість 1500 м/с і кругове відхилення 14 метрів. Її бойове навантаження становить 150 кг, а максимальна тривалість польоту – 250 секунд”, – йдеться у повідомленні.
    Ця ракета буде запускатися з наземної платформи та призначена для оперативного ураження цілей на середніх дистанціях.
    У свою чергу ракета FP-9 набагато потужніша: дальність до 855 км, швидкість 2200 м/с, бойове навантаження 800 кг і висота польоту до 70 км. При точності 20 метрів вона здатна вражати цілі в глибокому тилу. Характеристики балістичних ракет FP-7 і FP-9. Фото: Мілітарний

  • Курс долара знизився в обмінних пунктах

    Курс долара знизився в обмінних пунктах

    Курс гривні трохи зріс відносно долара в обмінних пунктах і залишився стабільним щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 4 вересня.
    Так, середній курс продажу долара знизився на 5 копійок до 41,55 гривень, курс євро залишився на рівні 48,55 гривень.
    Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,05 гривень, а євро – по 47,55 гривень.
    На міжбанку курс американска валюта подешевшала на 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,35-41,38 грн/долар купівля-продаж.
    Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,3719 гривень за 1 долар (-0,0091 грн). Офіційний курс євро становить 48,2024 гривень за 1 євро (+0,0268 грн).

  • Дефіцит платіжного балансу України оновив антирекорд

    Дефіцит платіжного балансу України оновив антирекорд

    Дефіцит рахунку поточних операцій у липні сягнув рекордних 4,1 млрд дол. Чому це сталося, чим загрожує та як позбавитись дефіциту? Витрачаємо за кордоном більше, ніж отримуємо У липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг нового антирекорду – 4,1 млрд дол. Це на 31% більше, ніж у червні (3,1 млрд дол.) та на 62% перевищує показник липня минулого року (2,5 млрд дол.). Такі дані оприлюднив НБУ.
    Дефіцит платіжного балансу виникає, коли загальний обсяг грошей, які виходять з країни (на оплату імпорту, погашення боргів, виплату дивідендів іноземним інвесторам, відтік капіталу), перевищує загальний обсяг грошей, що надходять у країну (від експорту, іноземних інвестицій, міжнародної допомоги, грошових переказів заробітчан). Чим та з ким торгуємо Своєю чергою, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами майже повторив антирекорд і становив 5 млрд дол. “Це означає, що Україна купує більше товарів за кордоном, ніж продає’’, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Частково розрив було профінансовано міжнародною допомогою, проте решту – коштом резервів НБУ, які скоротилися на 2 млрд дол.
    Експорт товарів у липні знизився на 1,1%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року – до 1,7 млрд дол. Найбільшими імпортерами української продукції в липні були країни ЄС, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина, Іспанія та Італія. Вони купують в України переважно продовольчі товари. Це найбільша стаття експорту, яка становить майже половину всіх надходжень від продажу товарів за кордон. Крім цього, до основних статей також належать: метали та вироби з них, включаючи чорні метали, прокат, труби та інші металургійні продукти.
    Водночас імпорт товарів у липні зріс майже на 20%, найбільший приріст зафіксовано у машинобудуванні (+50,8%, зокрема військові товари й електромобілі) та продукції АПК (+25,7%). Найбільшими експортерами є: Китай, Польща та Німеччина.
    Водночас дефіцит торгівлі послугами покращився до 558 млн дол. у липні проти 684 млн дол. у червні завдяки вищому експорту (передусім ІТ) та зниженню імпорту фінансових послуг.
    Дефіцит первинних доходів (отримання чи виплата дивідендів закордону, перекази від мігрантів, процентні платежі) розширився до 168 млн дол., тоді як надходження за вторинними доходами скоротилися на 0,9 млрд до 1,1 млрд дол.
    На жаль, за прогнозами, ситуація, навряд чи покращиться до кінця року. Так, МВФ погіршив торговий дефіцит України у 2025 р. з 40.8 до 45.8 млрд дол. Перш за все, за рахунок переоцінки імпорту товарів у бік збільшення.
    Своєю чергою, Український Інститут Майбутнього теж провів корегування прогнозу платіжного балансу у 2025 р. “Ми значно погіршили сальдо торгового балансу. Перш за все, за рахунок збільшення імпорту товарів. Також ми відзначаємо проблеми в експорті послуг цього року та зменшили прогноз до кінця року”, – йдеться в прогнозі. Причини дефіциту Основними причинами дефіциту платіжного балансу України є комплекс факторів, які взаємопов’язані. По-перше, його викликав дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами.
    Україна імпортує значно більше, ніж експортує, що створює негативне торговельне сальдо. Цей розрив значно зріс, зокрема, через: збільшення імпорту: особливо це стосується продукції машинобудування, палива, оборонних та інвестиційних товарів, необхідних для відновлення економіки та споживчих товарів. Також є складнощі з експортом, який зазнає впливу війни, логістичних обмежень та руйнування виробничих потужностей.
    По-друге, значна частина дефіциту платіжного балансу пов’язана з відтоком капіталу. Україна продовжує обслуговувати та погашати свої борги перед міжнародними кредиторами, а іноземні інвестори виводять прибутки, отримані в Україні.
    Третім фактором є скорочення надходжень від грошових переказів від українських громадян, які працюють за кордоном. Ці надходження, хоч і залишаються значними, зменшуються, що впливає на загальний баланс.
    Отже, дефіцит платіжного балансу є наслідком не лише торговельного дефіциту, а й інших фінансових операцій, які сумарно показують, що відтік валюти з країни перевищує її приплив. Чим загрожує Дефіцит платіжного балансу загрожує економіці країни кількома серйозними проблемами. “Це сигнал, що держава витрачає більше, ніж заробляє на світовій арені, і це може мати довгострокові негативні наслідки”, – каже експерт. Найбільша та найочевидніша загроза – це виснаження міжнародних резервів. Коли країна має дефіцит, вона повинна чимось його покривати. НБУ змушений продавати іноземну валюту (долари, євро, золото), щоб оплачувати критично важливий імпорт (наприклад, паливо, зброю чи ліки), який перевищує експортні надходження.
    Своєю чергою зменшення валютних резервів і зростання попиту на іноземну валюту чинять тиск на курс гривні. Якщо попит на долари чи євро зростає, а їх пропозиція на ринку падає, це призводить до девальвації. Слабка гривня робить імпортні товари (від автомобілів до побутової техніки) дорожчими для українців, що негативно впливає на купівельну спроможність населення. “Девальвація гривні безпосередньо призводить до зростання цін на імпортні товари. Оскільки значна частина товарів на українському ринку є імпортною, це спричиняє так звану “імпортовану інфляцію”, що робить життя дорожчим для кожного”, – пояснює експерт. Дефіцит платіжного балансу також може призвести до зростання державного боргу. Щоб уникнути повного виснаження резервів, уряд може звернутися до міжнародних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк чи інші країни, за фінансовою допомогою. Це допомагає профінансувати дефіцит, але водночас збільшує зовнішній борг країни.
    Тривалий дефіцит платіжного балансу є ознакою економічної нестабільності. Це може відлякувати іноземних інвесторів, оскільки вони не впевнені у стабільності економіки та курсу валюти. Як наслідок, країна втрачає важливі інвестиції, які могли б сприяти економічному розвитку та створенню робочих місць. Як зменшити дефіцит Зменшення дефіциту платіжного балансу вимагає комплексного підходу з боку держави. Основна мета – збільшити надходження валюти в країну та зменшити її відтік.
    Найефективніший спосіб зменшити дефіцит – це збільшити обсяг та вартість експорту. Для цього уряд може: надавати державну підтримку експортерам, наприклад, через фінансові кредити. Допомагати українським компаніям виходити на нові ринки. Підтримувати виробництва з високою доданою вартістю (наприклад, IT, машинобудування), а не лише сировину.
    Також варто зменшити відтік валюти та залежність від імпорту. Це можна досягти, якщо: підтримувати та розвивати внутрішнє виробництво товарів, які раніше імпортувалися. Впроваджувати імпортні мита або квоти на певні товари, щоб зробити їх менш конкурентними порівняно з вітчизняною продукцією.
    Щоб профінансувати дефіцит без втрати власних резервів, країна має активно залучати капітал з-за кордону. Це відбувається за рахунок: прямих іноземних інвестицій (FDI) та міжнародної фінансової допомоги та позик: отримання коштів від МВФ, Світового банку, ЄС та інших партнерів. “Україна потребує 45 млрд дол. зовнішнього фінансування. Це включає дефіцит бюджету та видатки з погашення зовнішніх боргів”, – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. Це підкреслює, що без міжнародної допомоги підтримувати поточні витрати, особливо на оборону, було б неможливо.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Рада відновила трансляції пленарних засідань

    Рада відновила трансляції пленарних засідань

    Верховна Рада відновила онлайн-трансляції своїх пленарних засідань. За відповідний проєкт постанови №13719 про відновлення онлайн-трансляцій проголосували 266 народних депутатів у четвер, 4 вересня.
    Згідно з постановою, прямі трансляції відкритих пленарних засідань Верховної Ради здійснюються державним підприємством Парламентський телеканал Рада.
    Постанова також скасовує годинний мораторій після закінчення пленарного засідання на новини з парламенту, який існував з початку встановлення режиму воєнного стану у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України – 24 лютого 2022 року.
    Як відомо, у березні 2022 року Верховна Рада заборонила прямі трансляції пленарних засідань через питання безпеки.
    Втім, 31 липня поточного року транслювалось онлайн засідання Ради щодо відновлення незалежності НАБ і САП.
    А в серпні спікер парламенту Руслан Стефанчук анонсував відновлення трансляцій засідань у вересні.

  • Укроборонпром уклав кілька контрактів у Польщі

    Укроборонпром уклав кілька контрактів у Польщі

    Укроборонпром під час виставки оборонної промисловості MSPO-2025 у польському Кельце уклав низку контрактів із міжнародними партнерами. Про це напередодні повідомив гендиректор компанії Герман Сметанін у Фейсбук.
    Так, одне з підприємств Укроборонпрому уклало контракт про постачання критичних компонентів для виробництва боєприпасів з польською компанією, що входить до Polska Grupa Zbrojeniowa. Сторони також вели переговори щодо довгострокової співпраці у цій сфері.
    Представники Укроборонпрому та польської Wojskowe Zaklady Lotnicze працювали над домовленістю про ремонт техніки.
    Були також проведені перемовини щодо проєкту з виробництва комплектуючих для одного з виробів українського заводу.
    “В перспективі це дасть підсилення одного з конвенційних видів озброєння, яке давно довело свою ефективність на полі бою”, – йдеться у повідомленні.
    Крім того, було укладено довгостроковий логістичний контракт із європейським постачальником. Йдеться про значну кількість виробів, яка забезпечить виробництво важкого озброєння на заводі Укроборонпрому упродовж двох років.
    Вдалося підписати документи з турецькою компанією щодо постачання пробної партії засобів навігації. Сторони обговорили також подальший розвиток співпраці та перспективні проєкти.

  • Названо учасників засідання коаліції охочих

    Названо учасників засідання коаліції охочих

    У четвер в засіданні коаліції охочих у Парижі особисто братимуть участь сім європейських лідерів, керівництво ЄС і президент України. Ще близько 20 лідерів долучаться дистанційно, повідомила Європейська правда з посиланням на Єлисейський палац 4 вересня.
    Так, на засіданні крім президента Франції Емманюеля Макрона особисто будуть присутні ще шестеро лідерів країн-членів ЄС: прем’єр Бельгії Барт де Вевер, прем’єр Нідерландів Дік Схооф, прем’єр Данії Метте Фредеріксен, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр Польщі Дональд Туск та іспанський прем’єр Педро Санчес.
    Також особисто будуть президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, голова Євроради Антоніу Кошта і президент України Володимир Зеленський, який напередодні прибув у Париж.
    Дистанційно участь у зустрічі візьмуть генсек НАТО Марк Рютте та лідери близько двох десятків держав з Європи та з інших континентів:

  • канцлер Німеччини Фрідріх Мерц
  • прем’єр Італії Джорджа Мелоні
  • британський прем’єр Кір Стармер
  • президент Румунії Нікушор Дан
  • прем’єр Болгарії Россен Желязков
  • прем’єр Естонії Крістен Міхал
  • прем’єр Латвії Евіка Сіліня
  • президент Литви Гітанас Науседа
  • прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре
  • прем’єр Швеції Ульф Крістерссон
  • прем’єр Чехії Петр Фіала
  • прем’єр Люксембургу Люк Фріден
  • прем’єр Ірландії Міхол Мартін
  • прем’єр Португалії Луїш Монтенегру
  • прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс
  • президент Кіпру Нікос Христодоулідіс
  • прем’єр Хорватії Андрей Пленкович
  • прем’єр Словенії Роберт Голоб
  • прем’єр Албанії Еді Рама
  • прем’єр Чорногорії Мілойко Спаїч
  • прем’єр Канади Марк Карні
  • прем’єр Японії Сігеру Ісіба
  • прем’єр Австралії Ентоні Албаніз
  • прем’єр Нової Зеландії Крістофер Лаксон.
  • Австрію представлятиме очільниця МЗС Беате Майнль-Райзінгер, Ісландію – очільниця МЗС Карін Гуннарсдоттір, Туреччину – віцепрезидент Джевдет Їлмаз.
    З-поміж членів Євросоюзу очікувано відсутні лише Словаччина та Угорщина, а також Мальта. Всього у зустрічі беруть участь представники 33 держав.