У ніч на 22 липня, у західних і східних областях України пройдуть короткочасні дощі, подекуди з грозами. Вдень опади прогнозуються майже по всій країні, за винятком південного сходу. Про це повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер буде південно-західного або західного напрямку зі швидкістю 7-12 м/с. Температура повітря вночі становитиме 15-20°, на півдні та сході – до 23°. У денні години стовпчики термометрів покажуть 27-32°, у західних регіонах – 22-27°.
У столиці вночі опадів не очікується, вдень можливий короткочасний дощ. Вітер південно-західний, 7-12 м/с. Температура повітря у Києві вночі коливатиметься від 18 до 20°, удень – від 28 до 30°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, найвища температура 22 липня в Києві була зафіксована у 1936 році й становила 34,9°, найнижча – 8,3° у 1909 році.
У вівторок, 23 липня, вночі місцями дощитиме у північних та центральних областях, а вдень – на сході, південному сході та в Сумській області. На решті території опади не прогнозуються. Вітер переважно західний, 7-12 м/с.
У західних, північних та Вінницькій областях температура вночі сягатиме 14-19°, удень – 24-29°. В інших регіонах нічна температура буде в межах 17-22°, денна – 27-32°, на півдні місцями можливе підвищення до 35-36°, у Дніпропетровській області – до 35-37°. У західних областях – 21-26° тепла.
У Києві 23 липня вночі можливий короткочасний дощ, вдень – без опадів. Вітер західного напрямку, 7-12 м/с. Температура повітря вночі 17-19°, вдень – 25-27°.
Позначка: Україна
-
В Україні чергуватимуться грози зі спекою до +37°
-
Зеленський нагородив орденами кількох дипломатів
Президент Володимир Зеленський розпорядився відзначити державними нагородами України працівників дипломатичної служби, зокрема послів України у ЄС, США, Чехії та Франції. Про це йдеться в оприлюдненому у понеділок, 21 липня, указі.
Посадовців відзначено “за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, консолідацію міжнародної підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм”.
Зеленський розпорядився нагородити орденом За заслуги І ступеня Всеволода Ченцова, представника України при Європейському Союзі.Орден За заслуги II ступеня отримають перший заступник глави МЗС Сергій Кислиця та ексвіцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, а тепер спеціальна уповноважена президента з питань розвитку співробітництва зі США Ольга Стефанішина. Очікується, що вона буде призначена на посаду посла України у США.
Орденом За заслуги III ступеня президент нагородив посла в Чехії Василя Зварича та посла у Франції Вадима Омельченка.
Посол у США Оксана Маркарова нагороджена орденом княгині Ольги I ступеня.
Медаллю За працю і звитягу президент нагородив головного спеціаліста відділу управління МЗС Ганну Панкову і головного спеціаліста відділу департаменту МЗС Тетяну Поліянц.
-
Через терни до зірок: як залагодити стосунки України та Польщі
На кордоні хмари ходять хмуро 25 червня у Києві президент Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Польщі Анджеєм Дудою, котрий приїхав в Україну перед завершенням свого президентського строку.
Глава держави зазначив, що Дуда є особливим гостем, котрий був з Україною із перших секунд повномасштабної війни. “Я хочу подякувати ще раз тобі особисто за все, що ми зробили разом із тобою, разом із Польщею. За твою допомогу, спільні важливі вчасні рішення, за кожен твій візит. Сьогодні це фактично твій прощальний візит як чинного президента Польщі, але ми завжди будемо раді тебе бачити в Україні як друга й дуже сміливу людину”, – зазначив Зеленський. При цьому 8 липня Дуда, який йде з посади після завершення строку роботи, дав спільне інтерв’ю польським виданням Otwarta Konserwa, Nowy Ład та Klub Jagiellońsky. Однією з тем інтервʼю були відносини Польщі із західними союзниками по НАТО, а також з Україною.
На питання про Україну Дуда визнав, що його особисті стосунки з Зеленським, насамперед у перші місяці російської агресії, перетворились на “політичні та іміджеві здобутки для Польщі”.
Але водночас він зауважив: західні союзники й Україна у питаннях надання військової допомоги часом “ігнорували” Польщу, зачепивши й болюче питання Волинської трагедії.
Нас не запрошували до дуже важливих міжнародних органів, де ухвалювалися рішення про надання допомоги Україні через нашу територію, це скандал, – заявив Дуда.
На думку польського глави, “українці, й наші союзники просто вважають, що аеропорт у Жешуві та наші автомагістралі – їхні, начебто вони належать їм”. “Ні, вони не їхні. Вони наші. Тому, якщо комусь щось не подобається, ми закриваємось і до побачення”, – тепер вже дійсно скандально наголосив він. При цьому днями міністр культури Польщі Барбара Новацька висловила незадоволення змістом шкільних підручників з історії України, зокрема тих параграфів, що висвітлюють чутливу тему Волинської трагедії. Вона навіть адресувала листа українському міністру освіти Оксену Лісовому з проханням переглянути зміст українських підручників, – повідомила агенція PАР 16 липня.
Водночас Дуда 2 липня підписав закон про оголошення 11 липня днем пам’яті “жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА” у роки Другої світової війни.
Тож не дивно, що на такому тлі у 80 містах Польщі 19 липня відбулися демонстрації під гаслом “Зупинити імміграцію!”, організовані ультраправою партією Конфедерація.
Зокрема, перед демонстрацією в Білостоці один із лідерів Конфедерації Кшиштоф Босак заявив, що безпека в країні погіршуватиметься, якщо не закрити кордони для нелегальних мігрантів та не почати кампанію з депортації. Він також закликав закрити для нелегальних мігрантів кордони з Литвою, Україною, Білоруссю та Словаччиною.
А у Ряшеві під будівлею воєводського управління зібралися понад 200 протестувальників, зокрема сім’ї з дітьми. Деякі учасники були одягнені в чорне, а багато хто тримав національні прапори та транспаранти, зокрема з написами “Ми не хочемо Лондона, Берліна чи Парижа в Жешуві”.
Водночас Польща відгороджується парканом не лише від агресивної Росії та її поплічниці Білорусі: у 2025 році розпочинається масштабне будівництво електронної системи спостереження на всій протяжності східного кордону з Україною – від Влодави до Устрик Дольних. Цифровий бар’єр довжиною понад 500 км включатиме сотні камер, тепловізорів, сенсорів та централізовану систему обробки даних, що вже частково працює у Підкарпатському воєводстві. Що відбувається і як “відмотати назад”? Для українців все це дуже дивно. Не лише тому, що поляки проявили до нас величезну і неоціненн емпатію на початку повномасштабного вторгнення Росії. А й тому, що сама Польща тільки нині перетворюється з “країни еміграції” (коли сотні тисяч поляків їхали у заможніші країни ЄС) на “країну імміграції” (коли їдуть вже до них).
Як наголосив гість Польського радіо 24 Адам Трачик з Фонду More in common, в останні роки стало очевидним, що Польща є привабливим місцем для багатьох іноземців, аби знайти роботу, новий дім і нове життя. І він підкреслив, що це явище, до якого багато місцевих все ще звикають, І поляки до цього не готові. “Здається, що цей наш досвід міграційної держави і спільноти, адже не лише багато поляків має еміграційний досвід, але також члени їхніх родин, близькі, друзі, які за останні десятиліття також мали цей досвід, – нам не дуже помагає зараз. Мені здається, що ми трохи ідеалізуємо нашу міграцію і наш досвід у цьому”, – зауважив він. Однак різкі політичні заяви, а тим більше конкретні кроки – це вже речі набагато серйозніші.
За словами політологів, подібна риторика може бути пов’язана навіть із тим, що Польща хоче зберегти роль “основного посередника” між Україною та центральноєвропейськими країнами, у якій її останнім часом успішно посунули Німеччина та Франція з Великою Британією.
Разом із тим зі скандального розлогого інтерв’ю Дуди у медіа потрапили в основному контроверсійні слова, котрі швидко розлетілися, як у польських, до речі, медіа, так і в українських.
Проте якщо послухати все інтерв’ю, то в принципі дуже багато Дуда говорить того, що би українцям сподобалося, але те, що в українській пресі практично не висвітлювалося, – вказує редактор щорічника Український Альманах (видання Об’єднання українців у Польщі) Ольга Попович. “Щодо цієї заяви про те, що, можливо, треба було закрити аеропорт в Ряшеві (Жешуві – ред.): він говорив це в такому плані минулому. Можливо, варто було це зробити, і більше він наголошував, не стільки, може, до України, скільки до західних союзників. І в цьому почулася образа Польщі, котра, у принципі, чується всі три роки”, – зауважила вона у коментарі Еспресо. Та хоча проблеми між нашими країнами і справді існують, їх можна вирішити. Особливо, коли справжній ворог у країн-партнерів один, і це – агресивна Російська Федерація.
Так, 16 липня Україна, Польща і Литва домовилися започаткувати форум істориків у рамках Люблінського трикутника, аби позбавити Москву найменшої можливості підважувати їхню єдність. “Сьогодні ми дійшли згоди започаткувати в межах Люблінського трикутника форуму істориків як платформи для спільних досліджень та діалогу на складні теми нашої спільної історії. Ми маємо шукати порозуміння, вирішувати проблемні питання та таким чином позбавити Москву найменшої можливості підважувати нашу єдність”, – сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на спільній із главами МЗС Польщі та Литви пресконференції у Любліні. Очільник МЗС України також додав, що сторони домовилися про регулярність таких зустрічей на рівні міністрів закордонних справ щонайменше двічі на рік. За його словами, наступну зустріч у форматі Люблінського трикутника на рівні лідерів держав пропонується провести у Києві.
Дипломати також підтримали необхідність спільної боротьби з гібридними російськими загрозами, зокрема у сфері кібербезпеки, енергетичної безпеки та протидії використанню Росією енергетики як інструменту геополітичного тиску та шантажу, – зазначив Сибіга.
Ірина Носальська -
НАБУ заявило про 70 обшуків у своїх працівників
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) заявило про обшуки у 15 співробітників. Директор відомства Семен Кривонос перериває візит до Великої Британії і повертається в Україну, повідомило бюро в понеділок, 21 липня.
“Станом на зараз відомо про щонайменше 70 обшуків, що проводяться працівниками СБУ та ОГП стосовно співробітників НАБУ. Обшуки охоплюють щонайменше 15 працівників НАБУ. За наявною інформацією, слідчі дії проводяться без судових ухвал”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією НАБУ, підставами для цих дій у переважній більшості випадків називаються участь окремих осіб у дорожньо-транспортних пригодах. Проте деяким працівникам інкримінують можливі зв’язки з Росією. Відомство зазначає, що ці факти не є взаємопов’язаними. Окрім того, триває планова перевірка Держспецзв’язку, що охоплює технічну інфраструктуру НАБУ.
Паралельно розпочата позапланова перевірка стану охорони державної таємниці, ініційована СБУ. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Зазначається, що за результатами цієї перевірки СБУ може отримати інформацію про триваючі та заплановані НАБУ і САП оперативні заходи та слідчі дії.
“Розголошення цієї інформації може зірвати слідчі дії та триваючі розслідування”, – наголосили в НАБУ.
За інформацією відомства, під час одного з обшуків було застосовано фізичну силу до детектива НАБУ, попри відсутність з його боку опору. Відомство проводить внутрішню перевірку обставин подій та з’ясовує правові підстави дій, у тому числі застосування сили до співробітника.
“На момент початку зазначених дій директор НАБУ перебував у службовому відрядженні у Великій Британії, де, зокрема, була запланована зустріч із міністром закордонних справ. Директор ухвалив рішення негайно перервати візит і повернутися в Україну”, – розповіли в бюро
Водночас у НАБУ визнали, що ризик присутності агентів впливу РФ залишається актуальним для будь-якого органу влади.
“Проте це не може бути підставою для зупинення роботи всієї інституції”, – підкреслили у відомстві. -
Названо найпопулярніші нові легковики на українському ринку
З січня по червень 2025 року в Україні було реалізовано майже 33 тисячі нових легкових автомобілів. Про це повідомив Укравтопром в понедіолок, 21 липня.
Бестселером першого півріччя став компактний кросовер Renault Duster.
До ТОП-10 моделей нових легковиків увійшли:
- Renault Duster – 2480 од.;
- Toyota RAV-4 – 1668 од.;
- Hyundai Tucson – 995 од.;
- Toyota Land Cruiser Prado – 993 од.;
- BYD Song Plus – 982 од.;
- Volkswagen ID.Unyx – 830 од.;
- Skoda Kodiaq – 827 од.;
- Skoda Octavia – 778 од.;
- Mazda CX5 – 731 од.;
- Volkswagen Touareg – 707 од.