У Кривому Розі розглядатимуть справу про махінації на похованні військових. Директор комунального підприємства вигравав тендери для своїх контрольованих компаній, вносячи фіктивні дані у документи. Зловмисників, серед яких є і посадовці міської ради, обвинувачено і передано до суду. Їм може загрожувати до 12 років ув’язнення та конфіскація майна.
Позначка: Україна
-
На Донеччині розширили зону “довгої” комендантської години
На Донеччині вводять розширену “довгу” комендантську годину у населених пунктах, які знаходяться в 10-кілометровій зоні від фронту. Голова ОВА Вадим Філашкін оголосив про це в Telegram. З 6 жовтня комендантська година буде діяти з 15:00 до 11:00 в ряді громад на Донеччині. Ці обмеження впроваджуються через постійні обстріли у цих районах. Голова ОВА закликав людей евакуюватися до безпечних місць та дотримуватися правил комендантської години.
-
Кабмін почав підготовку до приватизації Сенс Банку та Укргазбанку
Уряд прийняв рішення про початок процесу продажу пакетів акцій держави у банках “Сенс Банк” та “Укргазбанк”. Цей процес буде проходити у три етапи згідно з українським законодавством: підготовка пакета акцій до продажу, проведення конкурсу та укладення договору купівлі-продажу. Зазначено, що продаж акцій не впливатиме негативно на фінансову стабільність банківської системи. До кінця 2025 року планується оголосити конкурс на відбір радника для продажу акцій цих банків.
-
У Кривому Розі чоловік поранив ножем двох працівників ТЦК
У місті Кривий Ріг чоловік напав ножем на двох військовослужбовців під час перевірки документів у ТЦК. Інцидент стався у Покровському районі міста, після конфлікту зловмисник витяг ніж і поранив 53-річного та 36-річного військовослужбовців. Обидвох постраждалих госпіталізували, один у важкому стані. Поліція встановила особу нападника і розпочала слідство за статтею про умисне тяжке тілесне ушкодження. Також нагадають, що раніше в Україні було ліквідовано 11 схем ухилення від мобілізації.
-
ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ
Країни Європейського союзу поки не змогли узгодити пропозицію Єврокомісії щодо надання Україні “кредиту” у розмірі 140 млрд євро, який мав бути забезпечений російськими активами, замороженими в Бельгії. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Пропозиція передбачала використання доходів від заморожених активів для “кредитів” Україні до 2027 року, з умовою повернення коштів у разі виплати компенсації Росією. Деякі країни висловили побоювання щодо можливих юридичних наслідків і вимагають гарантій колективної відповідальності ЄС. Європейська комісія обіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією.
-
Зеленський і Мерц провели переговори у Копенгагені
Президент України Володимир Зеленський та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі у Копенгагені обговорили питання посилення української протиповітряної оборони. Зеленський висловив подяку Німеччині за підтримку України і надав інформацію про потреби країни. Лідери також обговорили посилення української ППО, включаючи постачання систем Patriot і ракет до них. Було узгоджено деякі фінансові питання, зокрема виділено 500 млн доларів для України. Також розглянули можливість використання російських активів на захист та відновлення України. Лідери домовились про подальші консультації та спільні дії для забезпечення безпеки України. Данія також виділила фінансування для українського виробництва та американської зброї для України в рамках певної ініціативи.
-
СБУ затримала чотирьох торговців трофейною зброєю
Служба безпеки разом з Національною поліцією завадили нелегальним схемам продажу зброї та боєприпасів у чотирьох регіонах України. У Херсонській області затримали чоловіка, який намагався продати гранатомет та інші засоби ураження, які він знайшов у колишніх місцях дислокації російських військ. У Чернігівській області затримали чоловіка, який виготовляв саморобні вибухівки та маскував їх під вогнегасники. На Рівненщині безробітний мешканець намагався продати автомат та боєприпаси, які він отримав через знайомих у фронтових районах. У Черкаській області затримали колишнього військового, який також намагався підпільно продати зброю та набої. Усім затриманим оголошено про підозру, а їм загрожує до семи років ув’язнення.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
Згідно з опитуванням КМІС, більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” – підхід, який сприяє зміцненню української мови, але без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід передбачає поширення української мови у державних та освітніх сферах, але не обмежує використання російської мови в побуті. Цей варіант отримав підтримку 87% респондентів, включаючи усі регіони та мовні групи. Радикальна українізація, яка передбачає заборону російської мови та примусовий перехід на українську, отримала підтримку 63% респондентів, але зіткнулася з опором на Сході та Півдні. Прихована русифікація, яка сприяє поширенню російської мови, схвалюється 54% респондентів, але не має широкої підтримки в усіх регіонах. В цілому опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантності у спілкуванні.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців виступає за “стратегічну українізацію”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Проте варто зауважити, що радикальна українізація та прихована русифікація мають сильну регіональну диференціацію, зокрема на Сході вони зустрічають опір. Українці вважають, що важливо вживати виважений підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови і толерантному спілкуванню в суспільстві.
-
Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС
Україна завершила двосторонній скринінг з Європейською Комісією, який тривав з липня 2024 року. Це означає, що держави-члени ЄС отримають звіти, у яких можуть рекомендувати почати переговори з Україною у різних сферах політики. Україна виявила готовність до вступу до ЄС, провівши реформи та дотримуючись стандартів ЄС. Однак існує перешкода у вигляді вето від Угорщини, яке може затримати переговори. Єврокомісія розглядає можливість зміни правил для прискорення процесу вступу для України та Молдови, але ця ініціатива стикається з опором деяких країн ЄС, які побоюються втрати права вето. Деякі країни, зокрема Франція та Нідерланди, вважають, що зміна правил може політизувати процес вступу.