Європейська комісія та Європейський центральний банк дали “зелене світло” Болгарії на перехід до євро з 1 січня 2026 р. Країна стане 21-м членом єврозони. Що робила Болгарія, аби перейти на євро та коли це може статися в Україні? Болгарія пройшла всі вимоги для приєднання “Сьогодні Європейська комісія дійшла висновку, що Болгарія готова запровадити євро з 1 січня 2026 року – це важливий етап, який зробить її двадцять першою державою-членом єврозони”, – йдеться в офіційній заяві Єврокомісії. ЄЦБ, своєю чергою, теж підтвердив відповідність Болгарії всім необхідним економічним критеріям. “Вітаю Болгарію з її надзвичайною відданістю і зусиллями, які були потрібні для цього переходу”, – заявив член правління ЄЦБ Філіп Лейн. Болгарія прагнула приєднатися до єврозони з моменту вступу до ЄС у 2007 р.
Для остаточного переходу країна повинна ще пройти технічну підготовку. У червні рішення мають схвалити лідери ЄС, а в липні міністри фінансів ЄС затвердять фіксований курс болгарського лева до євро. Очікується, що він залишиться незмінним – 1.96, як і було з 1999 р.
Болгарія пройшла всі вимоги для приєднання: інфляція у квітні склала 2,8% і не перевищила допустимий рівень, бюджетний дефіцит не перевищив 3% ВВП, державний борг залишився набагато нижчим за граничні 60%, а курс лева був стабільним.
До Болгарії перехід на євро здійснила Хорватія. Сталося це у 2023 році.
Після вступу Болгарії поза єврозоною залишаться лише шість країн ЄС: Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія та Данія. Поки чекали, половина передумала Цікаво, що за роки, поки Болгарія очікувала на перехід до євро у суспільстві зріс скепсис щодо необхідності це робити. Згідно з опитуванням Eurobarometer, 50% болгар не підтримують запровадження євро.
Причини поділяються на економічні, політичні та психологічні.
Частина болгар проти переходу на євро через страх інфляції. “Головна причина – побоювання, що ціни зростуть після введення євро, як це було в інших країнах, зокрема Словаччині, Словенії, країнах Балтії”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Також люди бояться, що зарплати залишаться на тому ж рівні, а ціни “переведуть” у євро, в результаті чого вони зростуть. Лунають і побоювання щодо втрати національного контролю. Зі зміною валюти Болгарія втратить контроль над грошово-кредитною політикою, яка перейде до ЄЦБ. Ба більше, частина населення сприймає це як втрату суверенітету.
Крім того, багато хто вважає, що перехід буде використано для збагачення бізнесу або олігархів. Це свідчить про низьку довіра до інституцій та політичної еліти.
Висловлюються також побоювання, що влада не зможе “чесно” організувати процес переходу.
Експерти відмічають й психологічну прихильність до лева. Болгарський лев (BGN) – національний символ, і частина людей вважає його збереження елементом національної ідентичності.
Цікаво, що Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія та Данія поки що не планують переходити на євро через ті самі причини, що й половина болгар. Плюси та мінуси переходу на євро Попри те, що в країнах ЄС, які ще не перейшли на євро, лунає скепсис щодо необхідності це робити, у переходу є плюси.
По-перше, євро – стабільна валюта, яку визнають у всьому світі.
При переході на євро зменшується валютний ризик для бізнесу і туристів. По-друге, повна економічна інтеграція з єврозоною сприяє інвестиціям, торгівлі й мобільності та зменшує витрат на обмін валюти. Громадяни не втрачатимуть кошти при обміні лева на євро при подорожах чи покупках. По-третє, у довгостроковій перспективі прехід на євро обіцяє нижчі відсоткові ставки через довіру до цієї валюти та нижчі ризики. По-четверте, бізнес ЄС охочіше інвестує в країну з євро, оскільки немає валютного ризику.
Проте, варто сказати і про мінуси. Це, по-перше, ризик зростання цін. Хоча офіційна інфляція зазвичай невелика, споживачі помічають зростання цін. По-друге, втрата незалежної монетарної політики. В тому числі неможливість змінювати процентні ставки або девальвувати валюту для підтримки економіки. По-третє, одноразові витрати на перехід. Державі, банкам і бізнесу доведеться витратитися на адаптацію систем, кас, банкоматів тощо. По-четверте, є ризик фінансової залежності. Приєднання до єврозони означає розділення ризиків: країна, що долучається до єврозони, стає частиною спільного фінансового “тіла”, включаючи можливу участь у підтримці інших країн-членів.
Тож, як бачимо, переваги (особливо економічна інтеграція та стабільність) є значними, але вони довгострокові.
Своєю чергою, недоліки (зростання цін, втрата контролю) є відчутними короткостроково – і саме вони найбільше хвилюють громадян, країни яких мають перейти на євро.
Тому перехід на євро – не лише економічне, а й політичне та емоційне питання. Коли Україна перейде на євро В Україні також розглядають можливість переходу на євро у разі вступу до ЄС. У НБУ вже спрогнозували, коли Україна зможе перейти на євро, але там застерігають, що це тривалий процес. “Я думаю, що 10-15 років – це точно не той термін, за який ми встигнемо підготувати себе для того, щоб відповідати всім критеріям, які потрібні для переходу на євро”, – повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтервʼю Forbes. За його оцінками, за 10-15 років Україна лише буде оцінювати, наскільки вона готова до переходу і наскільки це потрібно робити.
Заступник голови НБУ нагадав, що чимало країн ЄС досі мають свої власні валюти. Наприклад, Чехія, Данія, Швеція, Угорщина, Польща, Румунія мають свої національні валюти.
За його словами, під час набуття членства в ЄС ці країни брали на себе зобов’язання в певній перспективі перейти на євро. Єдина країна, яка не брала подібного зобов’язання – це Данія. Вона змогла виторгувати для себе виняток.
Тому банкір припускає, що у разі вступу до ЄС схоже зобов’язання доведеться брати й Україні. “Зрозуміло, що також наші фінансово-економічні зв’язки з країнами єврозони або з країнами блоку євро мають продовжувати суттєво посилюватися. І природно буде, що в певний момент ми маємо змінити валюту – валюту курсоутворювальну – з долара на євро”, – сказав він. Водночас Ніколайчук зауважив, що історично набагато більшу вагу для України мав долар США порівняно з іншими валютами.
ПротеУкраїна розглядає можливість змінити долар США як основну валюту для курсової прив’язки гривні на користь євро. Ідея пов’язана з кількома важливими факторами: перспективою членства України в ЄС, посиленням військово-політичної підтримки з боку ЄС, а також зростанням нестабільності на світових ринках і ризиком фрагментації глобальної торгівлі. Це змушує український Центробанк серйозно замислитись над тим, чи не доцільніше зробити євро головною референтною валютою для гривні.
Заступник голови НБУ заспокоїв, що питання переходу на євро в короткостроковій перспективі не стоїть. Також він запевнив, що сам перехід, якщо він буде, то не позначиться на діяльності бізнесу або на житті пересічних українців.
Наразі НБУ вивчає питання та досліджує досвід інших країн, зокрема Молдови, яка минулого року здійснила подібний перехід.
Своєю чергою,голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив на необхідності готуватися до посилення ролі євро в українській економіці, зокрема і через торгові війни, розв’язані президентом США Дональдом Трампом.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Україна
-
Наступного року Болгарія перейде на євро. Коли черга України
-
Курс долара почав зростати, євро – знижується
Курс гривні знизився відносно долара, але зріс щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 19 червня.
Так, середній курс продажу долара в Україні піднявся на 15 копійок до 41,85 гривень, курс євро впав на 5 копійок до 48,30 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,35 гривень, а євро – по 47,50 гривень.
Зранку на міжбанку американська валюта додала в ціні 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,71-41,74 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,6293 гривень за 1 долар (+0,1038 грн). Офіційний курс євро становить 47,9028 гривень за 1 євро (-0,1131 грн). -
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
Підприємець привласнив 35 млн, виділених на закупівлю товарів для ЗСУ
Працівники Державного бюро розслідувань затримали підприємця з Луганської області, який привласнив кошти, призначені для закупівлі техніки та обладнання для потреб ЗСУ та підрозділів територіальної оборони. Про це повідомили пресслужби Офісу генпрокурора та ДБР у четвер, 19 червня.
У 2023-2024 роках за результатами спрощених закупівель підприємець уклав низку договорів з трьома військовими частинами та однією сільською радою. Загальна сума контрактів – понад 35 млн гривень. Предметом договорів були квадрокоптери, прилади нічного бачення та інші товари спеціального призначення.
Отримавши кошти на рахунки свого ФОП, зловмисник почав виводити їх через фіктивні підприємства. Гроші перераховувалися нібито за придбання товарів, які фактично не виготовлялися і не закуповувалися, оскільки контрагенти не мали ані власного виробництва, ані офіційного доступу до імпорту відповідної продукції.У результаті обладнання поставлено не було, а підприємець незаконно заволодів понад 35 млн гривень.
Зловмиснику повідомлено про підозру у привласненні майна в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах та у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Підприємець, якому вручили підозру
-
Атака на Київ: Зеленський вшанував пам’ять жертв
Президент Володимир Зеленський вшанував пам’ять загиблих на місці російського удару по будинку в Солом’янському районі Києва. Про це глава держави повідомив у Телеграм в четвер, 19 червня.
“Сьогодні був на місці влучання російської фугасної ракети в київську багатоповерхівку. Вшанував памʼять загиблих. Цей підлий удар по будинку серед ночі забрав життя 23 мирних людей. Мої співчуття рідним та близьким. Усім постраждалим продовжують допомагати”, – написав Зеленський.
Він зазначив, що цей обстріл – нагадування світові, що Росія відкидає припинення вогню та обирає вбивства.
“Я вдячний усім нашим партнерам, які розуміють: Україна щодня має ставати сильнішою. Вдячний усім, хто готовий тиснути на Москву так, щоб там відчули реальну ціну війни”, – додав президент.
На сайті президента повідомляється, що міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповів Зеленському, що на місці обстрілу завершили пошукові роботи. До ліквідації наслідків атаки було залучено понад 400 рятувальників та більш ніж 200 одиниць техніки. За його словами, 500 мешканців подали заявки на документування втрати житла.
Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко поінформував, що понад 1000 людей звернулися по допомогу до районного штабу. Їм надають усю необхідну підтримку.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба доповів, що зараз триває технічне обстеження будинку. Якщо капітальна відбудова буде неможливою, люди отримають компенсації за знищене житло. -
У наземному транспорті Києва не працює оплата QR-квитками
У столиці через технічний збій у наземному транспорті можуть не спрацьовувати qr-квитки. Про це повідомила пресслужба КМДА в четвер, 19 червня.
“Через технічний збій у наземному транспорті можуть не спрацьовувати qr-квитки. Фахівці вже працюють над усуненням несправності”, – йдеться у повідомленні.
Оплатити проїзд наразі можна транспортною і цифровою картою, банківською карткою або гаджетом з NFC, до якого привʼязана банківська картка.
У КМДА зазначають, що поки тривають відновлювальні роботи, контролери Київпастрансу не штрафуватимуть пасажирів.Нагадаємо, 5 червня у метрополітені Києва стався збій. Спостерігалися труднощі з оплатою проїзду. 6 червня внаслідок масованої російської атаки у Києві були пошкоджені колії та кабелі на перегоні між станціями Дарниця – Лівобережна “червоної” лінії метро. Рух поїздів зупинили. Усунення наслідків російської атаки тривало 13 годин
-
Росія 100 днів ігнорує перемир’я – Сибіга
Очільник МЗС Андрій Сибіга після заяв глави Кремля Володимира Путіна про нібито готовність до переговорів і бажання припинити війну нагадав, що саме Росія уже 100 днів ігнорує пропозицію США про 30-денне припинення вогню. Про це він написав у соцмережі Х в четвер, 19 червня.
“Минуло рівно 100 днів відтоді, як Україна беззастережно прийняла мирну пропозицію США повністю припинити вогонь, покласти край вбивствам і розпочати справжній мирний процес. Минуло рівно 100 днів відтоді, як Росія відкидає цей базовий перший крок до миру”, – зазначив міністр.
Сибіга нагадав, що увесь цей час Росія вдавалась до маніпуляцій і посилювала терор проти України.
“Україна залишається відданою миру. На жаль, Росія продовжує обирати війну, ігноруючи зусилля США, спрямовані на припинення вбивств. Настав час діяти зараз і примусити Росію до миру”, – заявив глава МЗС.
Він підкреслив, що покласти край російській агресії може лише “мир через силу”, посилення санкцій і розширення можливостей для України. -
На Сумщині над дорогами натягують антидронові сітки
У Сумській області продовжують укривати автомобільні шляхи антидроновими сітками. Про це повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров в Telegram у четвер, 19 червня.
“Продовжуємо укривати дороги антидроновими сітками. Роботи тривають на визначених напрямках, зокрема в прикордонних громадах, де ворог не припиняє атак”, – написав він.
Григоров зазначив, що такі укриття ускладнюють аеророзвідку та захищають від дронів росіян. “Це ще один важливий крок для безпеки людей і збереження логістики”, – додав він.
-
На Херсонщині внаслідок атаки дрона загинув працівник обленерго
Внаслідок російської атаки під час виконання службових обов’язків загинув працівник Херсонобленерго. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики в четвер, 19 червня.
“Під час виконання службових обов’язків на Херсонщині, внаслідок ворожої атаки безпілотника загинув працівник енергетичної галузі – 38-річний Олексій Бевза, електрослюсар служби підстанцій”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що чоловік виконував відновлювальні роботи після попереднього обстрілу. У нього залишилися дружина і донька.