В результаті атаки російських дронів на місто Луцьк загинув молодий хлопець. Кількість постраждалих зросла до 27 осіб. Про це повідомили мер Луцька Ігор Поліщук і ДСНС в п’ятницю, 6 червня.
“На жаль, станом на цю хвилину маємо одного загиблого від ворожого удару, молодого хлопця, якого рятувальники знайшли під завалами багатоповерхового будинку”, – написав міський голова у Телеграм.
У свою чергу рятувальники підтвердили, що під час розбору завалів вони деблокували тіло загиблого.
“Кількість постраждалих внаслідок нічної російської атаки по місту зросла до 27 людей. Надзвичайники проводять розбір конструкцій зруйнованого будинку. Під завалами, ймовірно, є люди”, – йдеться у повідомленні.
У Луцьк на допомогу прибули рятувальники з Рівненської області. Залучена техніка комунальних підприємств та інших установ. Працюють волонтери Українського Червоного Хреста.
Дивіться фото: Атака на Луцьк: стало відомо про першу жертву
Позначка: Україна
-
Атака на Луцьк: стало відомо про першу жертву
-
Україна вже відбудувала сотні об’єктів інфраструктури – Зеленський
Завдяки підтримці партнерів в Україні вже відбудовані сотні об’єктів інфраструктури. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час виступу на ІІІ Міжнародному саміті міст і регіонів у п’ятницю, 6 червня, пише Інтерфакс-Україна.
“Відбудовані вже сотні об’єктів інфраструктури разом з нашими друзями в Європі, з нашими друзями, партнерами в різних країнах, в Сполучених Штатах Америки, саме завдяки співпраці між регіонами і містами”, – сказав глава держави.
Зеленський подякував усім, хто допоміг Україні пройти зими: “Росіяни робили все, щоб у нас був блекаут. Завдяки співпраці з вами ми отримали понад 7000 одиниць енергетичного обладнання”. За словами президента, вже є 454 проекти в альтернативній енергетиці.
“Дуже цінуємо свою співпрацю на рівні культурної дипломатії, для підтримки наших людей, які в час війни знайшли прихисток в ваших містах, в ваших громадах. Наші люди серед ваших людей”, – сказав Зеленський, звертаючись до учасників саміту.
-
Резерви України відступили від рекордної позначки
За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн. -
Показник готовності українців терпіти тягар війни зріс до 60% – опитування
Показник готовності українців терпіти тягар війни зріс з 54% у березні до 60% у травні-червні. Про це свідчать дані опитування КМІС.
“Від початку вторгнення до травня 2024 року ситуація практично не змінювалися: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно (і ще 2-5% говорили про 1 рік). У цей же період про більш короткий власний запас міцності (декілька місяців-пів року) говорили 12-21%. Водночас між травнем і жовтнем 2024 року ми вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно – до 63%. Показник і далі знижувався та досяг 54% у березні 2025 року”, – йдеться у повідомленні
Зазначається, що між березнем і травнем-початком червня 2025 року показник готовності зріс і наразі 60% українців стверджують, що вони “готові терпіти стільки, скільки буде необхідно”. Ще 6% готові терпіти 1 рік, тобто відносно довгий період.
При цьому говорять про те, що готові терпіти більш короткий період (декілька місяців або пів року) – 20% (у березні 2025 року було 24%). Решта 14% не змогли визначитися із своєю відповіддю.
За даними соціологів, у всіх регіонах порівняно з початком 2024 року стало менше тих, хто відповів, що вони “готові терпіти стільки, скільки буде необхідно”. Водночас у всіх регіонах порівняно з березнем 2025 року показник зріс. Наразі ситуація між регіонами відрізняється не дуже істотно. На тлі інших дещо вирізняється лише Схід, де 51% готові терпіти стільки, скільки необхідно. В інших регіонах – 60-62%. Водночас, по-перше, навіть на Сході значна частина населення (попри об’єктивні обставини) зберігає стійкість і готові до тривалого опору. По-друге, на Сході також є тренд, що зараз показник вищий, ніж був у березні 2025 року.
У дослідженні акцентувалися на наступному моменті – сприйняття питань війни в залежності від віку. Як виявилося, незалежно від віку більше половини у всіх вікових категоріях готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Так, у віковій категорії 18-29 – 58%, 30-39 – 59%, 40-49 – 52%,50-70 – 64%.
“Зрозуміло, цей індикатор не є єдиним для розуміння фактору віку в контексті війни / миру, але все-таки є важливим. Таким чином, крім регіональної консолідації щодо необхідності терпіти стільки, скільки буде необхідно, ми бачимо, що і українці різного віку налаштовані на тривалий опір агресору”, – зазначено у прессрелізі КМІС.
За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, повномасштабне вторгнення тримає вже понад три роки.
“Інтенсивність і безпосередніх бойових дій, і повітряного терору не тільки не знижується, а і стає сильнішою. При цьому з початку 2025 року в США – стратегічному партнері України – нова адміністрація, чиї заяви і дії викликають подив та часто несхвалення значної частини українців. Дехто міг очікувати, що під тиском цих обставин стійкість українців може похитнутися. Проте ми бачимо, що українці продовжують демонструвати надзвичайну стійкість і зберігають волю до продовження опору. Наші союзники та вороги мають усвідомлювати, що хоча українці і хочуть миру, але українці не підуть на капітуляцію”, – зазначив він.
Опитування проводилося упродовж 15 травня-3 червня 2025 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Було опитано 1011 респондентів. -
У Метінвесті назвали обсяг допомоги Україні з початку великої війни
За понад три роки повномасштабної війни компанія Метінвест спрямувала на підтримку України та її громадян 9,28 млрд грн. З них 4,9 млрд грн – на потреби армії в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. Про це йдеться у звіті, який був опублікуваний до 19-річчя компанії в п’ятницю, 6 червня.
“Цьогоріч Метінвест відзначає 19 років своєї роботи, понад половина з яких пройшла в умовах війни в України. Повномасштабне вторгнення стало для компанії найважчим випробуванням. Ми втратили контроль над активами на окупованих територіях, але не втратили віри в країну. Тому продовжуємо працювати, адаптуючись до викликів часу: забезпечуємо українців роботою, сплачуємо податки до бюджету, підтримуємо Сили оборони та постраждалих цивільних”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.
Вказано, що Метінвест спільно із ЗСУ працює над створенням ліній оборони: залучає фахівців, надає матеріали та спецтехніку. На Донецькому та Запорізькому напрямках вже побудовано понад 200 км фортифікацій.
Один із головних пріоритетів Метінвесту – підтримка ветеранів: за даними компанії Korn Ferry, група є найбільшим приватним роботодавцем для захисників в Україні.
“Метінвест пропонує захисникам безплатне перенавчання, підвищення кваліфікації, пільгові умови вступу до гірничо-металургійного університету Метінвест Політехніка. Окрім того, ветерани можуть пройти фізичну та психологічну реабілітацію коштом компанії, а колективи навчають взаємодії з демобілізованими колегами. На програми адаптації ветеранів у 2025 році Метінвест планує спрямувати $550 тис.”, – йдеться у повідомленні
За даними пресслужби, на початку російського вторгнення в координації з Фондом Ріната Ахметова Метінвест запустив роботу гуманітарного проєкту Рятуємо життя, який уже допоміг близько 516 тисячам мирних українців. Завдяки донорам і партнерам в Україну доставлено приблизно 4 200 тонн продуктів, засобів особистої гігієни й речей першої потреби. Лікарні забезпечено медикаментами й обладнанням на 9,5 млн грн.
У компанії розповіли, що серед важливих напрямів роботи – фізичне та психологічне відновлення військовослужбовців і мирних жителів. Так, за програмою протезування, реабілітації та хірургії допомогу отримали майже 140 захисників і цивільних українців. А майже 2670 постраждалих жінок і дітей змогли покращити своє ментальне здоров’я.
Разом з тим, попри втрату операційного контролю над активами в Маріуполі і Авдіївці та призупинення діяльності Покровської вугільної групи, Метінвест залишається найбільшим експортером України: торік компанія розпочала виробництво 20 нових видів продукції.
“Також компанія залишається найбільшим платником податків у ГМК України: у 2024 році вона перерахувала 19,8 млрд грн, а у першому кварталі 2025 року до бюджету сплачено ще 4,4 млрд грн. А щоб підтримати колектив, із 1 квітня 2025 року Метінвест підвищив зарплати на виробничих і сервісних підприємствах в Україні – до 20% залежно від категорії”, – йдеться у повідомленні. -
Кремль відреагував на удари по Україні
Нічні російські удари по цілям в Україні є відповіддю на “терористичні акти київського режиму”. Таку заяву зробив речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу в п’ятницю, 6 червня.
“Все, що відбувається в рамках “спеціальної військової операції” (так в РФ називають загарбницю війну проти України – ред.), все, що робиться нашими військовими щодня – це і є відповідь на дії “київського режиму”, який зараз уже набув усіх характеристик “терористичного режиму”, – заявив він.
У Пєскова попросили уточнити, чи були сьогоднішні удари РФ по території України “тією самою відповіддю” на атаки Києва, про яку російський диктатор Володимир Путін попередив президента США Дональда Трампа у нещодавній телефонній розмові.
“Що стосується конкретно нічних ударів, то якщо ви уважно читали заяву міністерства оборони, там написано, що (удари завдано – ред.) у відповідь на “терористичні акти київського режиму”, – сказав Пєсков. -
В Україні засіяно 5,6 млн га зернових культур – Шмигаль
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Про це повідомив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, особливість цьогорічного сезону – збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га. Це зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник – 4,9 млн га та соя 2,3 млн га.
“Загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал”, – додав Шмигаль. -
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур – Шмигаль
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Про це повідомив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, особливість цьогорічного сезону – збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га. Це зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник – 4,9 млн га та соя 2,3 млн га.
“Загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал”, – додав Шмигаль. -
У Києві десятки поранених через російську атаку
У Києві кількість постраждалих внаслідок російської атаки зросла до 27 осіб. Кількість загиблих лишається незмінною – загинули троє рятувальників. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко в Телеграм у п’ятницю, 6 червня.
У свою чергу мер Києва Віталій Кличко в Телеграм уточнив, що 17 постраждалих перебувають у лікарняних стаціонарах, а ще 8 отримують медичну допомогу амбулаторно.
За його словами, під час атаки пошкодження отримали три авто швидкої допомоги, які виїжджали на місця викликів. Автівки посічені уламками та склом. Персонал не постраждав. -
В Україні відкрили полігон для випробувань сучасних технологій розмінування
Відкрило навчально-випробувальний комплекс для тестувань сучасних технологій розмінування. Про це 6 червня повідомило Міністерство оборони України.
Зазначається, що під час першого дня функціонування полігону на ньому представили продукцію вітчизняних підприємств, експозиції наукових установ і техно-індустріальних кластерів.
Навчально-випробувальний комплекс має траси та смуги перешкод для легких і важких механізованих засобів розмінування, майданчики для випробування безпілотних авіаційних і наземних роботизованих систем, металодетекторів, спеціального обладнання для розмінування, споруд цивільного захисту та обладнання для екологічного контролю. Саме тут акумулюватиметься досвід у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, науково-дослідна діяльність і виробничі можливості для розробки, випробування і впровадження новітніх інноваційних проєктів.
У відкритті полігону взяли участь фахівці з розмінування Сил безпеки та оборони України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, представники країн-партнерів, бізнесу, міжнародних організацій та операторів протимінної діяльності.
За словами начальника Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Руслана Берегулі, цей комплекс є унікальним майданчиком як для практичного використання, так і для міжвідомчої та міжнародної співпраці, випробування вітчизняних та іноземних зразків у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки. Фото: Міноборони України