Україна перебуває в постійному контакті зі США та чекає подальшої роботи над мирною угодою. Про це свідчить заява українського президента Володимира Зеленського в його відеозверненні, опублікованому в Facebook.
Він звернув увагу на сьогоднішню доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова та начальника Генштабу Андрія Гнатова за підсумками зустрічей з представниками президента США Дональда Трампа.
“Відчуваємо, що Америка хоче досягти фінальної угоди, і з нашого боку – повна співпраця. Україна ніколи не була й не буде перешкодою для миру”, – зазначив український лідер.
За його словами, Україна активно працює над документами і тим, щоб вони були “реалістичними”.
“Головне, щоб Росія не зривала цю дипломатію та на сто відсотків серйозно ставилася до закінчення війни. Якщо ні – повинен бути додатковий тиск на Росію, світ володіє всіма інструментами, щоб тиск спрацював, щоб мир був”, – наголосив Зеленський
Позначка: Україна
-
Зеленський: США прагнуть досягти фінальної угоди
-
Сотні кенійців замість “роботи водіями” в РФ опинилися на фронті – ЗМІ
Влада Кенії розслідує діяльність транснаціональної мережі, яка під виглядом роботи вербувала кенійців для участі у бойових діях на боці РФ. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на дані Міністерства закордонних справ Кенії.
Кенійське відомство зазначає: щонайменше 200 громадян країни останніми місяцями були заманені в РФ обіцянками працевлаштування.
У деяких випадках вербувальники пропонували роботу водіями або в охороні, після чого оформлювали документи та організовували поїздку в Росію.
Управління кримінальних розслідувань Кенії розслідує діяльність організованої транснаціональної злочинної мережі, яка включає агентства з працевлаштування в Кенії та осіб в РФ.
Міністерство співпрацює з урядом Російської Федерації щодо сприяння переміщенню громадян Кенії, зокрема тих, хто перебуває у військових таборах, до місії Кенії в москві для подальшої репатріації”, – йдеться у заяві міністерства.
“Уряд продовжує закликати молодих кенійців, яким надходять пропозиції роботи за кордоном, зв’язуватися з Міністерствами закордонних справ та діаспори, а також праці та соціального захисту населення для перевірки справжності можливостей працевлаштування.Це гарантуватиме, що жоден кенійець не буде спокушений цими корумпованими та безжальними агентами подорожувати та потрапляти в такі небезпечні ситуації”, – зауважили в міністерстві.
Кенійська поліція 25 вересня провела рейди в окрузі Мачакос, під час яких було врятовано 22 особи, яких готували до відправки в Росію. Один із підозрюваних перебуває під слідством, ще кілька осіб у розшуку. Свідки повідомили поліції, що їм пропонували понад 250 000 шилінгів на місяць, але вони не розуміли, що їх завербують до російської армії.
Міністерство закордонних справ Кенії заявило, що співпрацює з РФ для повернення своїх громадян. За офіційною інформацією, 18 кенійців, частина з яких дістали поранення, вже були репатрійовані. -
Молдова скасує обмеження на імпорт зерна з України
Режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжуватимуть, натомість країна повернеться до звичайного режиму імпорту. Про це повідомила міністерка сільського господарства Молдови Людмила Катлабуга, інформує Point.
Чинна законодавча база більше не дозволяє продовжувати цей захід.
“Згідно із Законом № 170, режим ліцензування імпорту зернових більше не передбачає продовження. Внаслідок цього ми перейдемо у звичайний режим”, – пояснила Катлабуга.
Водночас влада збереже суворіший механізм моніторингу зернового ринку, щоб мати можливість оперативно втрутитися у разі виникнення серйозних дисбалансів. Своєю чергою, Асоціація фермерів у прес-релізі попередила, якщо режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжать, місцевий ринок ризикує обвалитися. -
Зеленський провів перемовини з головою Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Про це глава держави повідомив у Telegram у вівторок, 23 грудня. “Дуже тепла, хороша розмова з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Я вдячний за всю підтримку, допомогу, максимальну включеність не лише цього року, а й від самого початку повномасштабного російського вторгнення”, – написав він.
Минулого тижня Єврорада ухвалила рішення про 90 мільярдів євро фінансової допомоги Україні на 2026-2027 роки. “Дуже цінуємо, що Євросоюз так підтримує Україну в цей багато в чому вирішальний дипломатичний момент. Зараз тривають перемовини, які можуть змінити ситуацію кардинально, і важливо, щоб був правильний тиск на Росію заради миру – спільний тиск усіх партнерів”, – зазначив Зеленський.
Сторони обговорили важливість підтримки української стійкості та зміцнення позицій за столом переговорів. “Зробимо все для цього. Домовилися також про наші контакти найближчими днями. Хоч зараз увесь світ вже в очікуванні Різдва, ми ні на день не припиняємо працювати заради спільної мети – досягнення миру й гарантування безпеки”, – наголосив президент.
-
Естонія профінансує відновлення енергетики України
Уряд Естонії ухвалив рішення передати додаткові два мільйони євро до Енергетичного фонду підтримки України для відновлення української енергетичної інфраструктури. Про це йдеться у заяві Міністерства клімату Естонії.
Кошти підуть на покриття нагальних потреб українських енергетичних підприємств, зокрема закупівлю запасних частин, генераторів і палива, а також проведення аварійних ремонтних робіт.
Міністр енергетики та екології Естонії Андрес Сутт наголосив, що підтримка допоможе Україні впоратися з можливими викликами в зимовий період.
Таллінн нагадав, що країна раніше вже внесла до Фонду 620 тисяч євро за рахунок коштів Міністерства закордонних справ.
Енергетичний фонд підтримки України був створений у межах угоди між Європейською комісією та Міненергетики України з метою мінімізації наслідків російських атак на критичну енергетичну інфраструктуру. -
Суд вдвічі зменшив суму застави для Кудрицького
Апеляційний суд Києва частково змінив запобіжний захід для колишнього голови Укренерго Володимира Кудрицького – тримання під вартою із заставою у понад 7 млн гривень. Про це повідомляє Суспільне у вівторок, 23 грудня.
“Суд не задовольнив клопотання адвокатів, які просили запобіжний захід у вигляді особистого зобовʼязання із покладанням на Кудрицького відповідних обовʼязків”, – ідеться у повідомленні.
Водночас прокурори просили залишити запобіжний захід без змін.Суд ухвалив рішення про тримання Кудрицького під вартою з можливістю внести заставу у розмірі 7 млн 736 гривень.
Нагадаємо, 29 жовтня Печерський райсуд Києва призначив Кудрицькому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі понад 13,7 млн гривень. Згодом ці кошти були внесені. За даними слідства, Володимир Кудрицький і бізнесмен Ігор Гринкевич викриті у причетності до шахрайського заволодіння коштами держпідприємства на десятки мільйонів гривень. -
Стало відомо, коли Рада візьметься за перегляд державних свят
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ініціює проведення 26 грудня наради щодо впорядкування державного календаря. Про це він сказав у телеефірі у вівторок, 23 грудня.
“Буквально після Різдва, після 25 числа, на 26 я буду збирати велику нараду, де будуть представлені представники уряду, Офісу президента, представники Академії наук, представники Інституту національної пам’яті, громадськість, де ми будемо обговорювати логіку побудови закону, який буде впроваджувати нову календарну систему щодо відповідних дат, які потім перейдуть у відповідний законодавчий акт”, – сказав спікер.
Стефанчук зазначив, що йдеться про ідеологічні речі, які необхідно впорядкувати, адже значна кількість професійних свят накладається одне на одне або збігається зі скорботними датами.
“Дуже важливо зробити оцю єдину календарну мапу на кожен рік. Це важливо і з питань вшанування, і з питань святкування, і з питань тих важливих дат, які формують державотворчість Української держави”, – сказав спікер Ради.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський доручив підготувати пропозиції щодо впорядкування святкових та особливих дат у державному календарі з урахуванням воєнних реалій і суспільної справедливості. В Україні перенесли День Десантно-штурмових військ
-
Україна просить екстрадиції затриманого російського археолога – ЗМІ
Від України надійшов запит на екстрадицію Польщею затриманого російського археолога Олександра Б. у зв’язку з незаконними розкопками в окупованому Криму. Про це повідомляє польське радіо RMF24, посилаючись на свої джерела.
Хоч польське ЗМІ не називає прізвище росіянина, та за описом стає зрозуміло, що мовиться про недавно затримано археолога російського Державного Ермітажу Олександра Бутягіна.
Український запит на екстрадицію вченого надійшов до Окружної прокуратури Варшави, пише польське медіа.
У Польщі спершу мають оцінити формальну відповідність запиту усім вимогам, після чого будуть перевіряти наявність причин для неприйнятності екстрадиції затриманого.
Прокуратура сформує свою позицію з цього питання та передасть її до суду разом з українським запитом.
Одночасно до суду подадуть клопотання про продовження тримання під вартою затриманого, оскільки термін спливає 13 січня. Остаточне рішення про екстрадицію буде ухвалювати суд.
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна. -
Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест
Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.
За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.
На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.
Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.
Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.
Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.
-
Fitch підвищив кредитний рейтинг України
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довгостроковий рейтинг України за облігаціями в іноземній валюті (LTFC IDR) з Restricted Default до CCC.
Це відбулося після того, як Україна оголосила про домовленість з кредиторами про обмін ВВП-варантів.Як зазначається, оновлення рейтингу відображає нормалізацію відносин України з більшістю зовнішніх комерційних кредиторів, завершену реструктуризацію боргових зобов’язань та нову підтримку ЄС у вигляді кредиту обсягом 90 млрд євро.
Рейтинг CCC відображає значний кредитний ризик через війну та макроекономічні й фіскальні наслідки, проте враховує керовану структуру виплат зовнішнього боргу, значні валютні резерви та підтримку з боку ЄС.
Кредитний рейтинг Restricted Default (обмежений дефолт) тримався з серпня 2024 року після того, як країна почала реструктуризацію боргу за єврооблігаціями. Україна вже реструктурувала 94% суверенного комерційного боргу.
Раніше у Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями. Чому так важливо реструктуризувати ВВП-варанти