До Міністерства закордонних справ Ірану викликали голову української дипломатичної місії в Тегерані Кирила Позднякова. Там йому вручили ноту протесту. Про це йдеться в заяві департаменту МЗС Ірану, передає ISNA.
Зазначається, що українського дипломата викликали в МЗС Ірану через нібито необґрунтовані заяви деяких українських чиновників про війну Ізраїлю з Іраном. Про які саме заяви йдеться – не уточнюється.
У Міністерстві закордонних справ Ірану тимчасовому повіреному у справах України висловили “рішучий протест”.
За словами чиновника іранського МЗС Шахрама Фарсаї, українська влада нібито “ігнорує міжнародні юридичні зобов’язання України щодо дотримання принципів і цілей Статуту ООН, а також чотирьох Женевських конвенцій”. Він звинуватив Київ у підтримці “військової агресії Ізраїлю”.
Зі свого боку Поздняков пообіцяв найближчим часом передати ноту протесту українському уряду.
Позначка: Україна
-
Іран вручив Україні ноту протесту
-
В Україні зросла кількість жертв російської агресії – ООН
В Україні з 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року в Україні внаслідок російської військової агресії загинули щонайменше 968 мирних жителя, ще 4807 були поранені – це на 37% відсотків більше, аніж за аналогічний період попереднього року. Про це йдеться у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), передає Укрінформ.
Зазначається, що в останні місяці спостерігається значне збільшення жертв серед цивільного населення на тлі активізації бойових дій та “еволюції” тактики ведення війни, включаючи різке збільшення кількості смертоносних атак з використанням безпілотників.
Як наголошується, більшість цих жертв сталися на територіях, підконтрольних уряду України, “передусім внаслідок атак російських збройних сил із застосуванням далекобійної вибухової зброї в населених пунктах і безпілотників малого радіуса дії поблизу прифронтових районів”.
За даними звіту, майже половина всіх жертв серед цивільного населення була спричинена ракетами, баражуючими боєприпасами та бомбами, скинутими з повітря в густонаселених районах. Щонайменше у трьох атаках російські Збройні сили використовували ракети з осколково-фугасними боєголовками.
За словами голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль, війна в Україні, яка триває вже четвертий рік, стає все більш смертоносною для цивільного населення. В ООН підтвердили, що внаслідок атак російських БПЛА загинули 207 цивільних осіб і 1 365 отримали поранення.
За звітний період росіяни завдали прямих ударів щонайменше по п’яти лікарням, причому в деяких з них було виявлено багато нерозірваних боєприпасів, що свідчить про ймовірне навмисне цілеспрямоване ураження лікарень і порушення міжнародного гуманітарного права.
Також у звіті йдеться про порушення щодо українських військовослужбовців, які потрапили до російського полону. УВКПЛ ООН задокументувало достовірні повідомлення про страту щонайменше 35 українських військовополонених з 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року.
Представники ООН опитали 117 нещодавно звільнених українських військовополонених і двох затриманих медичних працівників, майже всі з яких розповіли про катування і жорстоке поводження у російському полоні.
У доповіді також висвітлюються поточні проблеми з правами людини, пов’язані з українськими цивільними особами, незаконно утримуваними владою РФ, переважно на тимчасово окупованій території України. Звільнені цивільні особи розповідали про катування, жорстоке поводження та жахливі умови тримання під вартою.
На тимчасово окупованих територіях українці стикалися з посиленням примусу до прийняття російського громадянства. Протягом шести місяців ООН задокументувало інформацію про понад 16 тис. будинків, які російська окупаційна влада визначила як потенційно “покинуті”, а отже, як такі, що перебувають під загрозою конфіскації.
Крім того, у доповіді детально описується вербування та використання українських дітей для диверсійної діяльності, спрямованої проти українських військових об’єктів. За цією діяльністю стоять особи, ймовірно, пов’язані з РФ.
МЗС України у своєму коментарі привітало публікацію 42-ї періодичної доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) щодо становища у сфері прав людини в Україні, підготовленої Моніторинговою місією ООН з прав людини.
МЗС закликає до посилення тиску на Росію та її ізоляції, зміцнення підтримки України та її зусиль із захисту цивільних, звільнення всіх незаконно утримуваних осіб у відповідь на задокументовані УВКПЛ жахливі злочини Росії. -
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС. -
В Україні кількість школярів сягула найнижчого рівня за 30 років
На початку 2024-2025 навчального року в українській системі освіти налічувалося 3,74 мільйона школярів усіх форм навчання. Це найнижчий показник за останні 30 років, і тенденція до зменшення кількості учнів, ймовірно, зберігатиметься. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, пише NGL.media.
Зазначається, що наразі 9,3% школярів (приблизно 345 тисяч дітей) навчаються за кордоном та залишаються учнями української системи освіти. Це мінімальна оцінка, адже багато дітей після виїзду за кордон взагалі припиняють навчання в українській школі.
За результатами дослідження ЮНЕСКО, станом на 2024 рік за кордоном навчалися майже 665 тисяч українських школярів, але й ця цифра неповна, бо враховує не всі країни ЄС, куди емігрували українці. Лише 29% з цих школярів поєднують навчання в обох країнах, а ще 16% покладаються винятково на українську онлайн-освіту.
Міністерство освіти і науки України надало журналістам статистику про кількість учнів 8-12 класів у 2021-2025 роках. Аналіз показав, що щороку 2–4% учнів не переходять у наступний клас і залишають школу. Ймовірно, частина з них виїжджає з України.
Країну залишають як хлопці, так і дівчата. У старших класах щороку спостерігається невелика перевага дівчат (приблизно 1-2%), хоча серед випускників ця різниця може сягати 10%.
Наприкінці 2024 року Центр економічної стратегії провів дослідження, яке показало, що меншість українців, які перебувають за кордоном, планують повертатись в Україну. Перешкодами для повернення є війна та економічні обставини: невизначеність, втрата житла, низький рівень доходу та складнощі з пошуком роботи. -
Десять новопризначених суддів склали присягу
У присутності президента України Володимира Зеленського десять суддів склали присягу.Девʼять із них – судді місцевих загальних судів і ще один – місцевого господарського. Про це 30 червня повідомляється на сайті глави держави.
Серед новопризначених суддів – представники різних регіонів України: двоє зі Львівщини та по одному з Київщини, Житомирщини, Дніпровщини, Донеччини, Запоріжжя, Івано-Франківщини, Харківщини та Черкащини.
Як відомо, складення присяги є одним з обовʼязкових елементів набуття повноважень судді. Лише після складення присяги, зарахування у штат суду та проходження початкової підготовки суддя може здійснювати правосуддя. -
До використання у ЗСУ допустили новий ударний дрон
Допущено до експлуатації у Збройних силах України безпілотний літальний апарат РОННІ-13. Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки, передає Міноборони.
Зазначається, що дрон, який має оптоволоконне управління, створений українським підприємством з урахуванням бойового досвіду наших захисників. РОННІ-13 мають міцну легку раму, ємнісні акумулятори та потужні безколекторні двигуни, які дозволяють нести бойовий заряд для ураження живої сили та техніки противника на значні відстані.
В залежності від потреби дрони РОННІ-13 можуть оснащуватись різними типами камер, які дозволяють виконувати завдання удень або в нічну пору доби. -
В Україні розробили патрони для знищення БПЛА
Українська платформа Brave1 розробила патрониоснащені спеціальною бойовою частиною, які призначені для знищеннядронів. Про це повідомив віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Оборонний кластер Brave1 ініціював розробку антидронових набоїв, які значно підвищують шанси військових вразити рухому ціль”, – зазначив він.
За його словами, на перший погляд звичайні патрони обладнали спеціальною бойовою частиною, що значно збільшує шанси знищення FPV-дрона або “Мавіка”.
Федоров додав, що виробник уже кодифікував розробку за стандартами НАТО. -
На Дніпропетровщині чоловік кинув гранату сусідам через сварку
За фактом умисного вбивства повідомили про підозру мешканцю Дніпропетровщини, який кинув гранату у двір, де перебувала родина. Внаслідок вибуху загинула жінка. Про це інформує Дніпропетровська обласна прокуратура у понеділок, 30 червня.
“Прокурори повідомили про підозру місцевому мешканцю за фактом умисного вбивства за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України”, – зазначили у повідомленні.
За даними слідства, ввечері 28 червня 2025 року в Кам’янському районі області підозрюваний на ґрунті конфлікту кинув гранату на подвір’я, де перебувала родина потерпілих.
Внаслідок вибуху загинула 50-річна жінка. Окрім того, постраждали 15-річна дівчинка та дві жінки віком 48 і 69 років. Усіх поранених госпіталізували з тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості.
Нині вирішується питання обрання йому запобіжного заходу. -
Нацбанк рекордно підняв курс євро
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара, а курс євро вчергове оновив історичний максимум. Про це свідчать дані на сайті регулятора в понеділок, 30 червня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,7788 гривень за 1 долар (+0,1379 грн). А офіційний курс євро зріс ще більше і сновитиме 48,9856 гривень за 1 євро (+0,2033 грн).
На міжбанку американська валюта зросла на 6 копійок до 41,79-41,82 грн/долар купівля-продаж порівняно із закриттям ринку в п’ятницю.
В обмінних пунктах долар подорожчав на 25 копійок до 42 гривень, а курс євро злетів відразу на 30 копійок – до 49,35 гривень. -
Справу забудовника Войцеховського передали до суду
До суду скеровано справу щодо столичного забудовника, якого у березні було екстрадовано до України з Іспанії. Про це повідомив Офіс генпрокурора в понеділок, 30 червня.
Відомство не називає імені забудовника, але судячи з обставин справи, мова йде про Анатолія Войцеховського. Його підозрюють у розтраті ввіреного їй чужого майна в особливо великих розмірах та службовому підробленні, що спричинило тяжкі наслідки (ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України). За це загрожує тюремний термін від 7 до 12 років з конфіскацією майна.
“За даними слідства, обвинувачений у співучасті з іншими особами у 2004-2013 роках придбав частки у статутних капіталах низки підприємств, за допомогою яких злочинне угруповання самовільно захопило земельні ділянки під будівництво 40 об’єктів, яке здійснювалося без відповідних дозвільних документів та поєднане з розтратою ввіреного їм чужого майна”, – йдеться у повідомленні.
У Нацполіції нагадують, що фігурант організував будівництво десятків житлових комплексів у Києві без дозвільних документів та з порушенням будівельних норм. Отримані від інвесторів кошти використовувалися не за призначенням, що призвело до багатомільйонних збитків та відсутності у власників квартир належних правовстановлюючих документів.
Як відомо, у березні поточного року в Україну з Іспанії екстрадували Анатолія Войцеховського. Тоді суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою із альтернативою внесення застави 20 млн гривень.