Позначка: Україна

У червні 2025 р. інфляція в Україні сповільнилася. А в Росії на початок липня зафіксовано безпрецедентне зростання інфляції. В чому причини та яка ситуація з річними показниками? Чому в Україні знизилась інфляція? У червні 2025 р. річна інфляція в Україні сповільнилася до 14,3%, тоді як у травні цей показник становив 15,9%. За місяць споживчі ціни зросли на 0,8%.
В НБУ кажуть, що зниження інфляції в літній період було прогнозованим явищем, що пояснюється високою минулорічною базою, особливо щодо цін, які регулюються адміністративно. Водночас темпи уповільнення інфляції в червні виявилися меншими, ніж передбачалося у квітневому Інфляційному звіті регулятора. “Відхилення від прогнозу зумовлювалося насамперед суттєвішим подорожчанням сирих продовольчих товарів в останні місяці на тлі скорочення їх пропозиції через весняні заморозки”, – зазначили в НБУ. Своєю чергою базова інфляція у червні сповільнилася до 12,1%. На це вплинули заходи НБУ щодо посилення монетарної політики та стабільна ситуація з електропостачанням. Девальвація гривні стосовно євро поки що не мала суттєвого впливу на загальний рівень цін.
У НБУ наголошують, що інфляція досягла свого піку в травні та в червні почала поступово знижуватися, згідно з прогнозами. “У другій половині року очікується подальше зниження інфляційних темпів, що стане результатом монетарної політики регулятора”, – прогнозують в НБУ. Фрукти та м’ясо подорожчали, а овочі та хліб ні У червні було зафіксовано прискорене зростання цін на сирі продукти харчування -до 28,7%. Найбільше подорожчали кісточкові фрукти, яблука та ягоди.
Зросли також темпи подорожчання оброблених харчових продуктів – до 18,2%. Зокрема, збільшились ціни на м’ясні вироби. Це пов’язано зі збільшенням собівартості виробництва, зменшенням поголів’я худоби та підвищенням цін на зовнішніх ринках.
Виросли в ціні й безалкогольні напої.
Зростання цін на хліб, олію, молочні продукти та овочі, навпаки, сповільнилося. Темпи зростання цін на овочі сповільнилися внаслідок надходження нового врожаю та активного імпорту продукції. Непродовольчі товари подорожчали, а послуги ні Непродовольчі товари подорожчали на 3,6%. При цьому ціни на одяг і взуття залишаються нижчими, ніж торік.
Водночас зростання вартості послуг знизилося до 14,4%, що свідчить про помірний тиск на ринку праці. Повільніше дорожчали транспортні послуги, зв’язок і послуги з особистого догляду.
Своєю чергою паливо подорожчало на 3,1%, що пов’язують із підвищенням світових цін на нафту та ослабленням гривні щодо євро. На ринку зрідженого газу, навпаки, спостерігалося зниження цінового тиску через профіцит постачань. Інфляція в Росії б’є історичні рекорди Своєю чергою в Росії інфляція побила історичні рекорди. “На першому тижні липня в Росії зафіксовано безпрецедентне зростання інфляції – 0,79% лише за сім днів, що стало абсолютним максимумом за всю історію подібних спостережень. У річному вираженні показник підскочив до 9,45%”, – пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Головною причиною цінового сплеску стало підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, яке набуло чинності з 1 липня. У середньому по країні послуги ЖКГ подорожчали на 11,9%, але в низці регіонів зростання досягло 14-15%. Це стало найсильнішим інфляційним тригером на старті місяця.
За його словами, ефект від зростання тарифів не обмежиться першим тижнем. Він поступово проникатиме у всі сфери економіки, підштовхуючи вартість товарів та послуг вгору протягом як мінімум серпня. Це посилить інфляційний тиск і може посилити ситуацію для домогосподарств, чиї витрати на базові потреби стрімко зростають. Крім реального зростання цін, серйозне занепокоєння викликає зміна очікувань громадян.
Експерт каже, що інфляційні очікування населення – один із ключових індикаторів, на які орієнтується Центробанк при ухваленні рішень за ключовою ставкою. Зараз ці очікування, швидше за все, почнуть рости, що ще більше ускладнить завдання щодо стримування інфляції. На цьому тлі можливе зниження ключової ставки ЦП, що раніше обговорювалося, в липні стає все менш ймовірним. Посилення інфляційного тиску робить такий крок економічно недоцільним, адже головне завдання регулятора – утримати ціни під контролем, а не стимулювати зростання на тлі нестабільності. “Економічна ситуація у Росії демонструє явні ознаки перегріву: зростання витрат, тиск бюджет домогосподарств і зниження купівельної спроможності громадян. На цьому фоні посилення інфляції стає не лише економічною проблемою, а й соціальним викликом”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. В річному вимірі інфляція у РФ нижча, ніж в Україні Попри зниження в червні, інфляція в Україні залишається вищою, ніж у РФ.
Головна причина – це розв’язана РФ війна, що призвела до руйнування підприємств, збою ланцюгів постачання, зростання витрат на логістику та виробництво. Все це спричинило різке подорожчання цін. Цього року до цього додався поганий урожай та дефіцит електроенергії. Менша пропозиція продуктів харчування плюс перебої з енергозабезпеченням – це також тиснуло на ціни.
Водночас монетарна політика НБУ сприяє зниженню інфляції. В березні була піднята процентна ставка, щоб приборкати інфляцію, а зараз стартує її поступове зниження після піку.
Наразі НБУ має чітку стратегію зниження до 8–9 % до кінця року й до 5 % у 2026 р.
Своєю чергою, інфляція у РФ зростає через високі державні витрати на війну. Військовий бюджет РФ у 2024–2025 рр. сягнув рекордних 30–40 % загальних витрат, що спричинило перегрів економіки. Ці витрати створюють додатковий попит на матеріали, ресурси, робочу силу, що тисне на ціни. Другою причиною зростання інфляції є ослаблення рубля. Через санкції, втечу капіталу, обмежений експорт, рубль послаблюється. Слабший рубль призводить до здорожчення імпорту та зростання цін на іноземні товари. Третьою причиною є санкції та імпортозаміщення. Обмеження імпорту (техніки, електроніки, медикаментів тощо) є причиною дефіциту якісних товарів, що веде до зростання цін на наявні внутрішні аналоги. Четвертою – зростання зарплат у держсекторі. Російський уряд збільшує зарплати бюджетникам та військовим, це призводить до сплеску споживчого попиту без відповідного зростання виробництва. П’ятою – кредитне стимулювання. Держава підтримує економіку через субсидії, пільгові кредити оборонним підприємствам, програми іпотеки тощо. Навіть висока ключова ставка не стримує повністю кредитну активність, особливо у стратегічних галузях.
Водночас попри це, інфляція ще не вийшла з-під контролю тому, що ЦБ РФ утримує жорстку політику: ключова ставка (21%) – це одне з найвищих значень у світі. Крім того, частково спрацювали валютні обмеження, валютний контроль та експортний виторг (нафта, газ, золото тощо). Тому інфляція у РФ не 15–20 %, як могла б бути, а 9–10 %, хоча зростає знову у 2025 р.
В обох країнах інфляція зростає насамперед через війну, але в Україні її зростання викликано знищенням інфраструктури, зменшенням виробництва, перебоями з електрикою, тоді як у Росії причиною зростання інфляції є фінансування війни за рахунок високих бюджетних видатків та підвищення зарплат військовим.
Вікторія Хаджирадєва