Речник Міністерства закордонних справ України висловив обурення через відео, де російськомовний чоловік погрожує україномовній сім’ї у швейцарському поїзді. У відео чоловік загрожував фізичною розправою та вбивством українців, закликаючи до війни. МЗС України звернулося до швейцарських правоохоронних органів з проханням розслідувати цей інцидент. Така агресивна поведінка не може бути толерована, наголосив речник. Інцидент стався на дорозі до міста Шпіц у кантоні Берн, і був зафіксований на відео свідками.
Позначка: Українська мова
-
Іван Дорн зізнався, що досі не перейшов на українську
Український музикант Іван Дорн у розмові з російським журналістом Юрієм Дудем висловив своє ставлення до української мови. Він зізнався, що після російської агресії почав більше користуватися українською мовою разом з друзями, хоча не повністю перейшов на неї. Іван також повідомив, що його майбутній альбом буде російськомовним, хоча спочатку планував випустити його до 2022 року, але відклав через війну. Музикант пояснив, що він завжди орієнтувався на власні відчуття та інтуїцію при створенні музики, і зараз вважає, що час випустити нову роботу.
-
Потап уперше прокоментував мовний скандал довкола Каменських
Український музикант і продюсер Потап висловився щодо мовного скандалу навколо своєї дружини Насті Каменських. Він зазначив, що українська мова залишається для них рідною, але вони не бачать проблеми у використанні інших мов. Потап вважає, що тема мови стала надто політизованою і маніпулятивною, і наголосив на важливості єдності в суспільстві. Артист вважає, що їхню родину атакують фейками і часто потрапляють під приціл через вигадану інформацію.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
Згідно з опитуванням КМІС, більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” – підхід, який сприяє зміцненню української мови, але без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід передбачає поширення української мови у державних та освітніх сферах, але не обмежує використання російської мови в побуті. Цей варіант отримав підтримку 87% респондентів, включаючи усі регіони та мовні групи. Радикальна українізація, яка передбачає заборону російської мови та примусовий перехід на українську, отримала підтримку 63% респондентів, але зіткнулася з опором на Сході та Півдні. Прихована русифікація, яка сприяє поширенню російської мови, схвалюється 54% респондентів, але не має широкої підтримки в усіх регіонах. В цілому опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантності у спілкуванні.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців виступає за “стратегічну українізацію”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Проте варто зауважити, що радикальна українізація та прихована русифікація мають сильну регіональну диференціацію, зокрема на Сході вони зустрічають опір. Українці вважають, що важливо вживати виважений підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови і толерантному спілкуванню в суспільстві.
-
Іван Люленов розповів, як швидко опанував українську мову
Український гуморист і співак Іван Люленов розповів, як навчився українській мові. Він поділився своїм досвідом на Instagram, де відповів на запитання шанувальників. Люленов сказав, що навчитися української мови було для нього досить легко: менше, ніж за рік він почав розмовляти вільно. Він зазначив, що спілкування з друзями-українцями та активна участь у українському інформаційному просторі допомогли йому у цьому процесі. Однак він також визнав, що володіння мовою на високому рівні – це тривалий процес, і ще він постійно вдосконалюється, щоб писати красиво, цікаво та глибоко.
-
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першій половині 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 випадки порушення закону про державну мову. Цю інформацію оприлюднила пресслужба омбудсмана у п’ятницю, 1 серпня. За даними секретаріату омбудсмана, на момент 15 липня було завершено 521 контрольний захід, ще 135 тривають. У результаті проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та винесено 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень було виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найбільше порушень було виявлено в містах Києві, Одесі, Харкові та Дніпропетровській області.
-
Суд оштрафував директора комплексу через російські пісні Вєрки Сєрдючки
Бориспільський міськрайонний суд оштрафував директора розважального комплексу в Києві, в якому лунали пісні російською мовою у виконанні Вєрки Сердючки. Про це свідчить відповідна постанова від 11 липня.
13 червня на концерті Вєрка Сєрдючка виконала “близько двох пісень” російською мовою.
Виступ кваліфікували як порушення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора”.
Протокол про адміністративне правопорушення склали на директора відпочинкового комплексу.
Його визнали винним у порушенні порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ч.1 ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
У покарання призначили 425 гривень штрафу. Окремо він має сплатити 605 гривень судового збору.
Раніше Уповноважений із захисту державної мови звернувся до правоохоронців через ознаки порушення національного законодавства на концерті Verka Serduchka & Band, під час якого артисти виконували деякі пісні російською. -
Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус
Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування -
Уряд призначив мовного омбудсмена
У вівторок, 15 липня, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Ця інформація була оголошена постійним представником Кабміну у Верховній Раді Тарасом Мельничуком. Раніше активісти висловлювали критику стосовно кандидатур Павла Полянського та Олени Івановської, але призначення відбулося 15 липня. Також варто відзначити, що уряд раніше прийняв рішення про звільнення попереднього уповноваженого Тараса Кременя із цієї посади.