Українська акторка Ольга Сумська стала на захист своєї сестри, народної артистки Наталії Сумської, яку користувачі мережі розкритикували за занадто швидкий темп читання Радіодиктанту національної єдності 2025 року.
У коментарі Oboz.ua Ольга зізналася, що також не завжди встигала писати під диктовку сестри, проте для неї цей момент став ностальгійним спогадом про дитинство.
“Чи встигала? Зізнаюсь чесно – не завжди. Записувала скороченими словами, а потім уже намагалася дописати те, що не встигла. Бо відчула, що Наталія В’ячеславівна задає ритм! І він мені знайомий з дитинства. Одразу згадала, як колись писала диктанти під диктування сестри. Вона мала такий самий наполегливий темп, що не дає розслабитися” – розповіла акторка.
Ольга пригадала, що старша сестра завжди допомагала їй у навчанні, зокрема з математикою, адже Наталія навчалася у школі з математичним ухилом.
Вона також додала, що не встигла дописати диктант до кінця, проте для неї це не головне, адже найбільше вона насолодилася голосом і тембром сестри.
“Тембр у Наталії В’ячеславівни – неймовірний. До речі, ми з нею колись разом записували спільні радіовистави. Скажімо, є унікальна абсолютно постановка Кайдашева сім’я, де я граю Мотрю, Наталія – Кайдашиху” – поділилася акторка.
Ольга також пояснила, що швидкість читання Наталії – не через хвилювання, а через сценічну звичку передавати емоцію й динаміку.
“Це не про нерви – радше про особливий ритм, який Наталія задала інтуїтивно. Вона звикла до сценічного темпу, до живої енергії, де головне – передати емоцію, динаміку, а не дотриматися диктантної точності. Вона забула, що ми всі тут – учні, а вона – вчителька” – сказала Сумська.
Наостанок акторка прокоментувала хвилю критики, що здійнялася після ефіру:
“А щодо хвилі хейту, яка здійнялася після ефіру… Ну, що ж – це, на жаль, уже наша національна риса. Ми навіть фільм про це зняли – Десять блогерят. Та за все зараз хейтять, повірте”.
Позначка: Українська мова
-
Ольга Сумська підтримала сестру після хейту за Радіодиктант
-
Поплавський розповів, як у КНУКіМ святкували День мови
У Київському університеті культури провели святково-патріотичний захід Мова – код нації, присвячений Дню української писемності та мови. Про це на на своїй сторінці в Instagram розповів президент вишу Михайло Поплавський.
“Українська мова – генетичний код нації. Вона об’єднує українців по всьому світу. Наш талісман, душа і наше продовження, що лунатиме крізь століття вустами наших дітей і онуків. Без освіти немає культури. Без культури немає нації. Мрію, щоб в Україні було модно говорити українською, навчатися в українських університетах, слухати українські пісні та створювати національні проєкти”, – написав він.
За словами Поплавського, у заході взяли участь студенти, викладачі та творчі колективи вишу.
“Захід об’єднав студентів, зіркових викладачів і творчі колективиуніверситету, створивши атмосферу єдності, любові до рідного слова й гордості за українську культуру”, – повідомив президент КНУКіМ.
Під час заходу студенти декламували поезії Ліни Костенко, Лесі Українки, Василя Симоненка, Івана Франка та інших. Ансамбль народного танцю Київ факультету хореографічного мистецтва виконав хореографічні композиції Калинове диво та Колискова. Капела бандуристів Чураї під керівництвом Владислава Лисенка презентувала пісню Тільки в Києві. Український народний хор імені Станіслава Павлюченка разом із солісткою Національного хору України імені Григорія Верьовки, народною артисткою України Тетяною Пироговою, виконали пісню Народе мій.
“Зіркові викладачі факультету кіно і телебачення долучилися до святкування, даруючи гостям натхненні слова українських класиків. Телеведучий, журналіст і шоумен Григорій Решетнік прочитав вірш Ліни Костенко Крила, відомий актор театру і кіно Владислав Никитюк – Страшні слова, коли вони мовчать. Актор театру та кіно, майстер курсу факультету театру, кіно та естради В’ячеслав Довженко – рядки з поезії Володимира Забаштанського”, – розповів Поплавський.
А напередодні заходу, за його словами, понад 800 студентів і викладачів КНУКіМ долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності. -
Радіодиктант національної єдності: коли відбудеться і як долучитися
Сьогодні, 27 жовтня, Україна проводить 26-й Радіодиктант національної єдності, присвячений Дню української писемності та мови. Це щорічний мовний флешмоб, що запрошує кожного – від тих, хто вільно володіє українською мовою, до тих, хто тільки її опановує, долучитися до участі. Цю подію традиційно організовує команда Українського радіо, повідомляє Суспільне Культура.
Зазначається, що авторкою цьогорічного тексту стала письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова, а прочитає його народна артистка України Наталія Сумська. Текст диктанту отримав назву «Треба жити!».
Пряма трансляція Радіодиктанту буде доступною на радіохвилях Українського Радіо, Радіо Культура, телевізійному каналі Суспільне Культура, а також на YouTube-каналі Українського Радіо. Початок запланований на 11:00.
Текст диктанту для самоперевірки з’явиться на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура 29 жовтня об 11:00.
День української писемності та мови традиційно відзначається 27 жовтня (згідно з новим стилем) на честь пам’яті преподобного Нестора Літописця, який символізує важливість розвитку української мови як основи національної культури та ідентичності. Історично дата 27 жовтня пов’язана також із днем пам’яті святого мученика Нестора.
Ідея проведення радіодиктанту зародилася ще у 2000 році завдяки команді Українського Радіо. Метою акції стало об’єднання українців незалежно від місця проживання за допомогою радіотрансляції та доступу до диктанту через інтернет.
Нагадаємо, у 2024 році лише одна особа написала диктант без жодної помилки – це Христина Гоянюк зі Львова. Вона стала рекордсменкою з написання радіодиктантів. У липні цього року її будинок був зруйнований російськими окупантами.
Раніше повідомлялося, що у 2018 році учасники українського Радіодиктанту встановили рекорд – 311 осіб написали диктант без помилок.
-
Росіянин погрожував сім’ї українців у поїзді в Швейцарії: МЗС відреагувало
Речник Міністерства закордонних справ України висловив обурення через відео, де російськомовний чоловік погрожує україномовній сім’ї у швейцарському поїзді. У відео чоловік загрожував фізичною розправою та вбивством українців, закликаючи до війни. МЗС України звернулося до швейцарських правоохоронних органів з проханням розслідувати цей інцидент. Така агресивна поведінка не може бути толерована, наголосив речник. Інцидент стався на дорозі до міста Шпіц у кантоні Берн, і був зафіксований на відео свідками.
-
Іван Дорн зізнався, що досі не перейшов на українську
Український музикант Іван Дорн у розмові з російським журналістом Юрієм Дудем висловив своє ставлення до української мови. Він зізнався, що після російської агресії почав більше користуватися українською мовою разом з друзями, хоча не повністю перейшов на неї. Іван також повідомив, що його майбутній альбом буде російськомовним, хоча спочатку планував випустити його до 2022 року, але відклав через війну. Музикант пояснив, що він завжди орієнтувався на власні відчуття та інтуїцію при створенні музики, і зараз вважає, що час випустити нову роботу.
-
Потап уперше прокоментував мовний скандал довкола Каменських
Український музикант і продюсер Потап висловився щодо мовного скандалу навколо своєї дружини Насті Каменських. Він зазначив, що українська мова залишається для них рідною, але вони не бачать проблеми у використанні інших мов. Потап вважає, що тема мови стала надто політизованою і маніпулятивною, і наголосив на важливості єдності в суспільстві. Артист вважає, що їхню родину атакують фейками і часто потрапляють під приціл через вигадану інформацію.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
Згідно з опитуванням КМІС, більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” – підхід, який сприяє зміцненню української мови, але без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід передбачає поширення української мови у державних та освітніх сферах, але не обмежує використання російської мови в побуті. Цей варіант отримав підтримку 87% респондентів, включаючи усі регіони та мовні групи. Радикальна українізація, яка передбачає заборону російської мови та примусовий перехід на українську, отримала підтримку 63% респондентів, але зіткнулася з опором на Сході та Півдні. Прихована русифікація, яка сприяє поширенню російської мови, схвалюється 54% респондентів, але не має широкої підтримки в усіх регіонах. В цілому опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантності у спілкуванні.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців виступає за “стратегічну українізацію”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Проте варто зауважити, що радикальна українізація та прихована русифікація мають сильну регіональну диференціацію, зокрема на Сході вони зустрічають опір. Українці вважають, що важливо вживати виважений підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови і толерантному спілкуванню в суспільстві.
-
Іван Люленов розповів, як швидко опанував українську мову
Український гуморист і співак Іван Люленов розповів, як навчився українській мові. Він поділився своїм досвідом на Instagram, де відповів на запитання шанувальників. Люленов сказав, що навчитися української мови було для нього досить легко: менше, ніж за рік він почав розмовляти вільно. Він зазначив, що спілкування з друзями-українцями та активна участь у українському інформаційному просторі допомогли йому у цьому процесі. Однак він також визнав, що володіння мовою на високому рівні – це тривалий процес, і ще він постійно вдосконалюється, щоб писати красиво, цікаво та глибоко.
-
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першій половині 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 випадки порушення закону про державну мову. Цю інформацію оприлюднила пресслужба омбудсмана у п’ятницю, 1 серпня. За даними секретаріату омбудсмана, на момент 15 липня було завершено 521 контрольний захід, ще 135 тривають. У результаті проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та винесено 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень було виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найбільше порушень було виявлено в містах Києві, Одесі, Харкові та Дніпропетровській області.