Правий берег

Позначка: Українці

  • За кордоном верифікували перші суботні та недільні українські школи

    За кордоном верифікували перші суботні та недільні українські школи

    Перші суботні та недільні українські школи, які працюють за кордоном, пройшли верифікацію. Тепер діти, які живуть за межами України, можуть навчатися у них за програмою українознавчого компонента. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України в четвер, 9 жовтня.

    Зазначається, що результати навчання у верифікованих закладах будуть визнані в Україні, тож діти зберігають зв’язок з українською освітою.

    “Такі школи – це не лише уроки, а й живе спілкування з однолітками, атмосфера української спільноти та збереження традицій. Українська мова є обов’язковою для всіх учнів. У 1-4 класах учителі подають українознавчий зміст разом з українською мовою через інтегрований курс Я досліджую світ.

    Починаючи з 5 класу, школярі вивчають окремі предмети – українську літературу та історію України. Залежно від класу до програми також входять географія, громадянська освіта та предмет Захист України”, – йдеться у повідомленні.

    Нагадаємо, в Україні 457 закладів середньої освіти припинили існування чи понизили ступінь через малокомплектність. Атестація учнів 4-х класів: відомо, як відбуватиметься оцінювання знань

  • Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими

    Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими

    Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ухвалила вже 3271 відповідне рішення. Допомогу в цьому році виплачено на загальну суму понад 1 млрд грн. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій.
    На останньому засіданні цієї комісії було розглянуто 154 заяви, з них підтверджено факт перебування в полоні для 94 громадян.
    З початку роботи комісії у 2025 році ухвалено 3271 рішення про підтвердження факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також ухвалено 174 рішення щодо визнання членами сімей осіб, які досі перебувають у полоні.
    В міністерстві нагадали, що люди, які повернулися з полону, мають право на одноразову державну допомогу в розмірі 100 тис. грн після звільнення та на щорічну допомогу у такому ж розмірі за кожен рік перебування у полоні.
    У 2025 році вже виплатили понад 1 млрд грн, з яких понад 688 млн грн – щорічна допомога, майже 317 млн грн – одноразова допомога після звільнення.
    Окрім фінансової підтримки, звільнені з полону отримують і базові речі першої потреби.
    Мінрозвитку працює над удосконаленням процедур подання та розгляду заяв, врегулюванням порядку виплат щорічної допомоги та пришвидшенням ухвалення рішень.

  • Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”

    Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”

    У штаті Північна Кароліна прийняли новий закон, відомий як “Закон Ірини”, на честь української біженки Ірини Заруцької, що була вбита рецидивістом. Закон посилює перевірку злочинців перед виходом під заставу, забороняє безготівкову заставу за певні насильницькі злочини та для рецидивістів. Він також обмежує повноваження суддів у вирішенні питань про досудове звільнення та вимагає психічного обстеження для обвинувачених перед виходом під заставу. Губернатор Штайн підписав цей закон, вважаючи, що він допоможе підвищити безпеку громадян, звертаючи особливу увагу на ризик насильства.

  • До яких країн українці ставляться найкраще: опитування

    До яких країн українці ставляться найкраще: опитування

    Українці найбільш позитивно ставляться до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія та Естонія. Сполучені Штати зайняли 16-ту позицію за рівнем позитивного ставлення. Найбільше позитивних емоцій українці виявили до Нідерландів. Серед найменше популярних країн серед українців виявилися Угорщина, Індія, Китай та Білорусь. Ставлення до Росії залишається критичним через війну. Польща отримала високий рівень підтримки від українців. Також українці проявили прихильність до Данії, Фінляндії, Чехії, Японії, Туреччини та Румунії. У дослідженні взяли участь 1210 респондентів. Українці також обрали своїх улюблених політиків, серед яких лідером став президент Франції Емманюель Макрон.

  • Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами

    Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами

    За результатами опитування Центру Разумкова, українці найпозитивніше ставляться до президента Франції Емманюеля Макрона, якого оцінили позитивно 80,5% опитаних. Найбільш популярними серед українців також виявились президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні. З інших політиків, українці позитивно оцінили президента Туреччини Реджепа Ердогана. Натомість, найменш популярними серед українців виявились прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та президент Росії Володимир Путін. Опитування було проведено з 12 по 17 вересня 2025 року серед 1210 респондентів, а теоретична похибка не перевищує 2,9%.

  • Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики

    Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики

    Згідно з опитуванням КМІС, більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” – підхід, який сприяє зміцненню української мови, але без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід передбачає поширення української мови у державних та освітніх сферах, але не обмежує використання російської мови в побуті. Цей варіант отримав підтримку 87% респондентів, включаючи усі регіони та мовні групи. Радикальна українізація, яка передбачає заборону російської мови та примусовий перехід на українську, отримала підтримку 63% респондентів, але зіткнулася з опором на Сході та Півдні. Прихована русифікація, яка сприяє поширенню російської мови, схвалюється 54% респондентів, але не має широкої підтримки в усіх регіонах. В цілому опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантності у спілкуванні.

  • Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

    Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

    За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців виступає за “стратегічну українізацію”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Проте варто зауважити, що радикальна українізація та прихована русифікація мають сильну регіональну диференціацію, зокрема на Сході вони зустрічають опір. Українці вважають, що важливо вживати виважений підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови і толерантному спілкуванню в суспільстві.

  • Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ

    Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ

    Уряд затвердив можливість оплати послуг з надання юридичної допомоги українцям, які переслідуються за кримінальними справами у інших країнах через участь у захисті України. Також збільшено матеріальну допомогу для громадян, які постраждали за кордоном, і створено правові основи для оплати витрат на повернення захисників України після лікування, а також на юридичну допомогу для українців, які переслідуються за участь у оборонних діях проти збройної агресії Росії.

  • У Польщі підлітки вчинили самосуд над українцем

    У Польщі підлітки вчинили самосуд над українцем

    У місті Вроцлав, Польща, група підлітків підступно напала на 23-річного українця. Вони використали фейковий профіль у соцмережах, щоб заманити чоловіка на зустріч, де його жорстоко побили. Нападники поголили йому голову та намалювали на обличчі символи нацистського характеру. Поліція розслідує цей випадок як серйозний злочин з ознаками самосуду та ідеологічних мотивів. Деякі з нападників ще не досягли 18-річного віку, і справою також займається сімейний суд. Проводяться розслідування для встановлення участі кожного з підлітків у цьому жорстокому інциденті.

  • Навроцький домагається ув’язнення до трьох років за “бандеризм” у Польщі

    Навроцький домагається ув’язнення до трьох років за “бандеризм” у Польщі

    У Польщі розглядається законопроєкт, який передбачає заборону згадок та пропагування ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА. Ця ініціатива викликала резонанс, оскільки передбачає суворе покарання за будь-які прояви “бандеризму”. У разі ухвалення закону за публічне пропагування ідеології, пов’язаної з цими організаціями, українцям загрожує до трьох років ув’язнення. Законодавче обґрунтування проєкту зазначає, що “бандеризм” шкодить полякам, які жили на території під назвою “східні креси”. Також запропоновані зміни спрямовані на посилення кримінального переслідування за незаконний перетин кордону та збільшення терміну проживання для отримання громадянства. Експерти вбачають у цих ініціативах спробу ускладнити умови для українців у Польщі.