Позначка: Українці

  • Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян

    Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян

    В Україні 91% громадян погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

    На запитання соціологів про загальне теперішнє ставлення до Росії, респонденти могли обрати один з варіантів: “дуже добре”, “в основному добре”, “в основному погано”, “дуже погано” (або за власним наполяганням “важко сказати”).

    Наразі 91% українців погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. У 2024 році показники були, відповідно, 93% і 3%. Різниця порівняно з поточними показниками – у межах статистичної похибки, тобто за рік змін не було.
    Під час опитування також з’ясували відношення українців до Росії у регіональному розрізі та по такий часовій шкалі: у лютому 2022 року (напередодні вторгнення), у жовтні 2024 року (рік тому) і як ставляться зараз (у вересні 2025 року).

    Абсолютна більшість населення у всіх регіонах – від 92% на Заході до 80% на Сході – погано ставляться до Росії. Частка тих, хто ставиться добре, варіює від лише 3-4% на Заході, у Центрі і на Півдні до 9% на Сході. Порівняно з 2024 роком на рівні тенденції можна бачити деяке покращення до Росії на Сході (з 3% до 9%). “Проте треба враховувати, що вибірка респондентів на Сході невелика і ця різниця – у межах похибки”, – зазначається у дослідженні.

    В опитуванні респондентів запитували також про загальне ставлення до росіян – мешканців Росії.

    Лише 8% українців добре ставляться до росіян-мешканців Росії, а 85%, навпаки, ставляться до них погано. Майже ідентичні показники були в 2024 році, то ситуація із ставленням до росіян-мешканців Росії за останній рік не змінилася.

    Ця тенденція зберігається у регіональному вимірі. Так, станом на вересень абсолютна більшість українців у всіх регіонах – від 91% на Заході до 73% на Сході – погано ставляться до росіян-мешканців Росії. Частка тих, хто продовжує добре ставитися до них, не перевищує 14% (на Сході).

    Також соціологи досліджували соціальну дистанцію, тобто респонденти відповіли наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками групи “росіян-жителів Росії”, при чому мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).

    Станом на вересень значення індексу щодо росіян-мешканців Росії – 6.5. Причому ситуація майже подібна у всіх регіонах – 6.7 на Заході, 6.5 у Центрі, 6.3 на Півдні, 6.2 на Сході. Фактично 82% серед усіх респондентів (83% на Заході, 84% у Центрі, 76% на Півдні і 78% на Сході) відповіли, що росіян-мешканців Росії взагалі не можна пускати до України. У 2024 році показники були майже ідентичними.

    У 2013 значення індексу становило 2.7, що свідчило про високу відкритість українців до росіян.

    Дослідження показує, що загалом ставлення до “росіян” – це політичний (а не етнічний) вимір, оскільки українці в Україні ставляться виразно негативно до українців-мешканців Росії.

    “Ставлення до українців у Росії трохи краще (ніж до росіян), але також виразно негативне – значення індексу 5.6 (а 49% респондентів відповіли, що українців в Росії взагалі не варто пускати в Україну). Тобто для українців в Україні навіть етнічні українці в Росії є ворогами, оскільки, скоріше за все, сприймаються як частина “русского мира”, який є ширшим політичним поняттям, ніж більш вузьке визначення “етнічних росіян”, – свідчать результати опитування.

    Дослідження свідчить, що негативне ставлення до Росії та росіян не залежить від мови спілкування респондентів.

    “Серед російськомовних українців лише 12% добре ставляться до Росії і лише 22% добре ставляться до росіян. Натомість 76% погано ставляться до Росії і 69% погано ставляться до росіян. Тому хибно використовувати мову спілкування людей як спробу виправдати окупацію територій або передачу Росії територій, які зараз контролюються Росією”, – зазначають соціологи. Опитування проводилося з 2-14 вересня методом телефонних інтерв’ю серед 1023 респондентів на підконтрольних уряду територіях України. Статистична похибка не перевищує 4,1%.

  • Українця, заарештованого у Польщі за наркотики, викрили у шпигунстві – ЗМІ

    Українця, заарештованого у Польщі за наркотики, викрили у шпигунстві – ЗМІ

    У польському місті Бяла-Подляска затримали двох громадян України, одного з яких підозрюють у передачі фотографій та координат військових об’єктів польської армії російськомовній особі. Польща стверджує, що стає об’єктом регулярних кібератак та інших підривних дій з боку Росії, спрямованих на дестабілізацію країни. Затриманим вилучили наркотики, інформація про спілкування з російськомовними особами була знайдена у телефоні одного з підозрюваних. Йому пред’явлено звинувачення у співпраці з іноземною розвідкою. Суд вирішив тримати його під вартою. Другий підозрюваний звільнений, його звинувачують лише у зберіганні наркотиків. Раніше в Польщі також був арештований агент Білорусі, співпраця з яким була виявлена завдяки співпраці з іншими європейськими службами безпеки.

  • Українці на замовлення росіян готували підпал Нової пошти в Румунії

    Українці на замовлення росіян готували підпал Нової пошти в Румунії

    Двоє українців були затримані у Польщі та Румунії під час спроби диверсії, які планували підпалити штаб-квартиру Нової пошти у Бухаресті. Вони відправили посилки з запалювальними пристроями та GPS-компонентами, які могли викликати вибухи. За інформацією розвідки Румунії, затримані були частиною мережі диверсантів, яку контролюють російські спецслужби.

  • У США помер шаховий гросмейстер українського походження

    У США помер шаховий гросмейстер українського походження

    Український гросмейстер американського походження Деніел Народицький помер у віці 29 років. Причина його смерті не повідомляється. Народицький був відомим шахістом і отримав титул гросмейстера у 2013 році. Він був одним з провідних спортсменів у швидких шахах, займаючи високі місця у світових рейтингах. Народицький також був відомий своєю просвітницькою діяльністю, популяризуючи шахи через онлайн-контент та навчання нових поколінь. Шахова спільнота по всьому світу висловила співчуття родині Народицького, а другий номер світового рейтингу, американець Хікару Накамура, назвав його смерть “великою втратою для шахового світу”.

  • Підрив Північного потоку: Навроцький підтримав рішення суду щодо українця

    Підрив Північного потоку: Навроцький підтримав рішення суду щодо українця

    Президент Польщі Кароль Навроцький підтримав рішення польського суду, який відмовився видавати українця Володимира Журавльова Німеччині у зв’язку з підозрою у підриві газопроводу Північний потік у 2022 році. Навроцький наголосив на незалежності польського суду і висловив сумнів у справедливості судового розслідування у Німеччині для Журавльова. Він зазначив, що проєкт Північний потік приносить прибуток Німеччині, але сприяє також Росії в війні проти України. Навроцький підкреслив, що не слід покарати громадянина України за участь у подібних діях, коли його країну руйнує Володимир Путін. Він також зазначив, що вирок суду може бути вплинутий бізнес- та економічними інтересами Німеччини в контексті будівництва газопроводу.

  • Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування

    Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування

    Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.

    Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.

    За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.

    Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.

    Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.

    Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.

    Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.

    Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.

    Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України

  • У вбивстві 17-річного українця в Ірландії обвинуватили підлітка з Сомалі

    У вбивстві 17-річного українця в Ірландії обвинуватили підлітка з Сомалі

    У столиці Ірландії 17-річного громадянина Сомалі звинуватили у вбивстві однолітка з України Вадима Давиденка. Про це у суботу, 18 жовтня, повідомило RTE News.

    У публікації йдеться, що підозрюваного, чиє ім’я не розголошується через його вік, у п’ятницю ввечері доставили до Дублінського окружного суду. Підлітка залишили під вартою, але за клопотанням адвоката перевели до Центру утримання неповнолітніх “Оберштаун” у Дубліні. Наступне судове засідання за цією справою призначене на вівторок.

    За даними ЗМІ, український хлопець Вадим Давиденко лише кілька днів тому, у неділю, прибув до Ірландії для подання запиту на отримання притулку. Трагедія сталася в середу, коли Вадим зазнав смертельного ножового поранення у центрі опіки Tusla, що перебуває під управлінням ірландської служби захисту дітей.

    Нагадаємо, 15 жовтня в одному з центрів екстреного розміщення у Дубліні від ножового поранення загинув 17-річний підліток з України. Поліція затримала іншого підлітка-іноземця, який також мав тілесні ушкодження та був госпіталізований. Встановлено, що загиблий і підозрюваний були знайомі.

    Раніше ми писали, що в місті Фрідланд, Нижня Саксонія, 31-річний чоловік штовхнув 16-річну українку під вантажний поїзд – вона загинула.

  • У Польщі затримали палія автівок з українськими номерами

    У Польщі затримали палія автівок з українськими номерами

    У Польщі затримали чоловіка, якого підозрюють у підпалі автомобілів із українськими номерами. Під час обшуку у його помешканні знайшли речовини для виготовлення вибухових засобів. Він спеціально обирав автомобілі з українськими номерами для підпалів. Ці дії призвели до збитків у розмірі щонайменше 262 тисяч злотих. Чоловіку пред’явили обвинувачення у знищенні майна та заарештували на три місяці. За це йому може загрожувати до п’яти років ув’язнення. Також затримано ще одного чоловіка, який підозрюється у поширенні дитячої порнографії.

  • У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України

    У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України

    Уряд Німеччини розслідує випадки, коли громадяни Угорщини, які видали себе за біженців з України, отримували грошову допомогу в Німеччині. Виявилося, що деякі з них мовлять лише угорською мовою і володіють угорськими паспортами. Це стало можливим через програму Угорщини, яка надає угорські паспорти етнічним угорцям та ромам на Закарпатті. Однак у Німеччині громадяни ЄС, зокрема угорці, не мають права на тимчасовий захист і грошову допомогу. Такі випадки виявлені в різних регіонах Німеччини, і за останній час було зареєстровано значну кількість підозрілих ситуацій.

  • У Латвії відкрили справу за напад на українців у Швейцарії

    У Латвії відкрили справу за напад на українців у Швейцарії

    Служба державної безпеки Латвії розпочала кримінальне розслідування щодо громадянина країни, який напав на україномовну родину в Швейцарії. Інцидент стався у потязі, коли родина подорожувала до міста Шпіц у кантоні Берн. Нападник, ймовірно, є громадянином Латвії з Риги, що проживає в Цюриху. Він вже раніше нападав на україномовних осіб у Швейцарії та публікував провокативні фотографії. Цей інцидент – лише один із численних нападів на українців у різних країнах, таких як Польща та Чехія.