Правий берег

Позначка: Українці

  • МЗС радить українцям не їхати до шести країн Близького Сходу

    МЗС радить українцям не їхати до шести країн Близького Сходу

    У зв’язку із загостренням безпекової ситуації на Близькому Сході МЗС рекомендує громадянам України утриматися від поїздок до Ізраїлю, Ірану, Йорданії, Іраку, Лівану та Сирії до стабілізації ситуації. Про це повідомила пресслужба МЗС у пятницю, 13 червня.

    Усім громадянам України, які перебувають в країнах регіону, рекомендується зберігати пильність, уважно стежити за повідомленнями місцевих компетентних органів країн перебування, неухильно дотримуватися заходів безпеки, завжди мати при собі документи, що посвідчують особу.

    Якщо громадянин потрапив у надзвичайну ситуацію, або життю чи здоров’ю є загроза, у МЗС рекомендують невідкладно звертатися до найближчої закордонної дипломатичної установи України (https://tripadvisor.mfa.gov.ua/), або на цілодобову “гарячу лінію” МЗС України: ‪+38-044-238-15-88, адреса електронної пошти cons_or@mfa.gov.ua.

  • В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
    Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
    Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
    Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:

  • 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
  • 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.

    • Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
    Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
    За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:

  • 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
  • 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
  • 2024 – на 2,94% (+47 млрд).

    • Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.

  • Українці визначилися зі ставленням до США і до Трампа

    Українці визначилися зі ставленням до США і до Трампа

    Ставлення українців до керівництва США різко погіршилося через дії президента країни Дональда Трампа. На додачу до цього громадяни більш не вважають Сполучені Штати надійним союзником. Про це свідчать дані опитування КМІС.
    У грудні 2024 року понад половина (54%) українців мали оптимістичні сподівання від приходу в Білий дім Дональда Трампа. Та вже в березні 2025 року 73% вважали, що для України це погано, що він є президентом США, а 19% – добре.
    Станом на травень-початок червня 2025 року сприйняття Трампа практично не змінилося. Нині 72% вважають, що це погано для України, а позитивне ставлення залишилося у 16% респондентів. Водночас США вважають надійним союзником тільки 32% українців.
    За даними опитування, більшість українців (64%) вважають, що Європа все ще надійний союзник, який хоче прийнятного для України завершення війни. Тоді ж як протилежну думку мають 24%.
    У випадку США ситуація майже дзеркальна. Хоча з березня 2025 року сприйняття політики США щодо України дещо покращилося, але все одно більшість (58%) вважають, що США втомлюється від України, їхня підтримка слабне і вони тиснуть на Україну для поступок. Сприймають США надійним союзником, який хоче прийнятного для України миру, 32% респондентів.
    Попри все більшість українців (63%) продовжують добре ставитися до США в цілому, а погано – 29%.
    При цьому є суттєва диференціація залежно від того, чи ми говоримо про звичайних американців, чи про керівництво США. Так, 90% добре ставляться до звичайних американців (і лише 3% погано). Водночас 68% погано ставляться до керівництва США. Добре ставляться до керівництва США 24%. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування серед 1011 респондентів протягом 15 травня – 3 червня 2025 року.
    Як ми вже писали, для росіян тепер найбільш “недружньою” стала Німеччина: так вважають 56% жителів РФ. Таким чином США втратили там статус “головного ворога”.
    Українці визначилися щодо “передачі” Росії окупованих територій

  • Вбивство українок у Бельгії: дипломати зустрілися із 16-річним підозрюваним

    Вбивство українок у Бельгії: дипломати зустрілися із 16-річним підозрюваним

    Українські консули відвідали 16-річного підозрюваного у вбивстві матері та сестри, якого утримують в закритому центрі утримання неповнолітніх у Бельгії. Підозрюваний перебуває у задовільному стані здоров’я, йому забезпечено необхідні умови. Слідчі встановлюють обставини злочину та можливі мотиви. Українське посольство веде співпрацю з родичами загиблих та затриманого, а також з правоохоронними органами Бельгії. Після судово-медичної експертизи планується репатріація тіл загиблих в Україну.

  • В США планують таємно відправити тисячі мігрантів на базу Гуантанамо – ЗМІ

    В США планують таємно відправити тисячі мігрантів на базу Гуантанамо – ЗМІ

    Адміністрація президента США Дональда Трампа планує перемістити тисячі іноземців, які перебувають у Сполучених Штатах незаконно, на військову базу в Гуантанамо без повідомлення урядів їхніх країн. Це рішення призначене для звільнення місць у в’язницях, які стали переповненими після обіцянки Трампа провести масові депортації. Підготовка включає медичне обстеження 9000 осіб перед відправленням до Гуантанамо. Ця ініціатива викликає обурення у багатьох, оскільки в’язниця в Гуантанамо вже мала проблеми з порушенням прав людини та жорстоким поводженням з в’язнями.

  • Українець, що напав на людей в Амстердамі, був дезертиром – ЗМІ

    Українець, що напав на людей в Амстердамі, був дезертиром – ЗМІ

    Український дезертир, який брав участь у війні на сході України, підозрюється у ножовому нападі на площі в Амстердамі в березні. Цей чоловік дезертував під час відпустки з армії, коли повернення не відбулося. Він виразив бажання потрапити до європейської в’язниці, навіть виражав намір вчинити злочин у Норвегії, щоб отримати довічне ув’язнення. Деякі вважають, що цей напад може бути частиною російської операції, але колишні його побратими заперечують це. Прокуратура Нідерландів все ще розглядає всі версії цієї події.

  • На українців у 2024 році припало 2,7% ВВП Польщі – ООН

    На українців у 2024 році припало 2,7% ВВП Польщі – ООН

    Українці, які живуть у Польщі, внесли значний внесок у економіку країни. За звітом Deloitte та УВКБ ООН, у 2024 році українці становили 2,7% польського ВВП, а їхня зайнятість складала 69%. При цьому безробіття не зросло, а заробітні плати не знизились. Присутність українців сприяла зростанню зайнятості серед поляків і підвищенню продуктивності. Однак багато українців займають посади, не відповідні їхній кваліфікації, і лише третина тих із університетською освітою працюють за фахом. Знання польської мови також впливає на заробітну плату, бо українці, які говорять польською, заробляють у середньому на 700 злотих більше на місяць, ніж ті, хто знає мову на базовому рівні.

  • Українці визначилися щодо “передачі” Росії окупованих територій

    Українці визначилися щодо “передачі” Росії окупованих територій

    Ідею передачі під контроль Росії територій України відкидають 78% українців. Водночас прийняти такий варіант готові тількі 15% респондентів. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
    “Порівняно з лютим 2025 року ситуація не змінилася. Так, 52% українців категорично проти жодних територіальних поступок (у лютому 2025 року – 50%). Готові прийняти певні територіальні втрати – 38% (у лютому 2025 року – 39%)”, – сказано в прессрелізі за підсумками соцопитування на сайті КМІС.
    На позицію респондентів впливає інтерпретація “територіальних поступок”. В опитуванні були наведені варіанти: “Офіційне визнання окупації”; “Передача під контроль Росії неокупованих територій” та “Де-факто визнання окупації без де-юре”.
    “Якщо мова про офіційне визнання окремих територій частиною Росії, то переважна більшість (68%) будуть проти. Готові прийняти – 24% (зазначимо, що ми говорити про “окремі території”, а не всі окуповані території; залежно від територій може бути істотна диференціація)… Єдиний варіант, де принаймні є простір для дискусій – де-факто визнання контролю Росії без визнання де-юре. Навіть у цьому випадку 43% готові прийняти, а категорично проти – 48%”, – ідеться в дослідженні.
    В регіональному розрізі переважна більшість в усіх регіонах відкидають варіант з офіційним визнанням окупації.
    “У всіх регіонах (тобто і на Заході, і в Центрі, і на Півдні, і на Сході) переважна більшість (64-71%) відкидають варіант з офіційним визнанням окупації. Аналогічно абсолютна більшість незалежно від регіону (76-80%) відкидають передання під контроль Росії неокупованих територій. Тобто якщо ми говоримо про такі трактування “територіальних поступок”, то ми бачимо консолідовану позицію, яка неістотно відрізняються у всіх регіонах країни”, – повідомляє КМІС.
    Дослідження торкалось сприйняття пакетів мирних домовленостей у контексті російського Меморандуму, в якому наявна вимога передати під контроль Росії неокуповані території Запоріжжя, Херсонщини, Донеччини: 82% категорично його відкидають і лишень 10% готові його прийняти”. Опитування проводилося 15 травня-3 червня 2025 року з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України.
    Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 2004 респондентів (на кожне з 4-х варіантів запитань про територіальні поступки відповідали близько 500 випадково відібраних респондентів).
    До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
    Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 2004 респондентів (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 2,9%. Похибка для вибірки обсягом близько 500 респондентів не перевищує 5,8%.

  • У РФ двох бійців Азову засудили до 26 і 24 років ув’язнення

    У РФ двох бійців Азову засудили до 26 і 24 років ув’язнення

    У Росії військових полку Азов засудили до тривалих термінів ув’язнення за вбивство цивільних під час боїв за Маріуполь. Снайперу Руслану Орлову призначили 26 років ув’язнення, а санітару Артему Новікову – 24 роки. Їх відправлять у виправну колонію суворого режиму. Російське слідство вважає, що вони вдарили по цивільним, які, за їхніми словами, мали проросійську позицію.

  • Українцям відмовляють у в’їзді до РФ через видалені фото – росЗМІ

    Українцям відмовляють у в’їзді до РФ через видалені фото – росЗМІ

    Іноземні громадяни, які стирають інформацію зі своїх телефонів перед в’їздом до Росії, можуть стикатися з відмовою у в’їзді. Є випадки, коли людям відмовляли у в’їзді через видалення фотографій, відео та контактів з телефону. Проблема особливо торкнулася громадян України. Російські силовики вважають, що видалення інформації з телефону може бути спробою “приховати справжні політичні погляди” та “завчасно підготуватися” до проходження контролю на кордоні. Українці намагалися оскаржити відмову у в’їзді до суду, але без успіху. З жовтня 2023 року громадяни України можуть в’їжджати до Росії лише через московський аеропорт Шереметьєво та пункт пропуску Лудонка на кордоні з Латвією.