Заступниця прем’єр-міністра Великої Британії Анджела Рейнер подала у відставку в п’ятницю, 5 вересня, після того, як визнала, що недоплатила податок на нерухомість за новий будинок. Про це повідомляє Reuters.
ЗМІ зазначає, що 45-річна Рейнер стала восьмим і найстаршим посадовцем, який покинув команду Стармера, що виявилося найбільш руйнівним ударом по уряду, адже британський прем’єр висловив Рейнер свою повну підтримку, коли її вперше звинуватили у навмисній спробі уникнути сплати правильної податкової ставки.
“Я глибоко шкодую про своє рішення не звертатися за додатковою спеціалізованою податковою консультацією… Я беру на себе повну відповідальність за цю помилку”, – зазначила Рейнер у своєму листі до Стармера.
У відповідь Стармер сказав, що йому дуже шкода, що все завершилось таким чином, але додав, що вона прийняла правильне рішення.
Оскільки лейбористи відстають в опитуваннях від популістської партії Reform UK, перед Стармером постає ще більше викликів у спробах відновити свій авторитет та імідж партії, який раніше постраждав від звинувачень критиків у лицемірстві через прийняття дорогих речей, зокрема одягу та квитків на концерти, від донорів.
Рейнер, яку іноді називали потенційною наступницею Стармера, була змушена звернутися до незалежного радника з питань міністерських стандартів у середу після того, як визнала, що припустилася помилки при сплаті податків.
В інтерв’ю Рейнер розповіла про створення трасту для одного зі своїх синів, який має довічну інвалідність внаслідок травми.
Саме цьому фонду вона продала свою частку сімейного будинку на півночі Англії, щоб заплатити за квартиру на південному англійському морському курорті Хоув, вважаючи, що їй не доведеться платити вищий податок, який стягується при купівлі другого житла. Після додаткової юридичної консультації, вона заявила, що помилилася і вживає заходів для сплати додаткового податку.
Втрата восьми членів кабінету і молодших міністрів, п’ятеро з яких подали у відставку через неправомірні дії, означає, що Стармер зазнав найбільшої кількості відставок міністрів, не пов’язаних з перестановками в уряді, серед усіх прем’єр-міністрів на початку їхнього перебування на посаді принаймні з 1979 року.
Позначка: Уряд
-
“Через податкову помилку”: заступниця прем’єра Британії подала у відставку
-
Кабмін затвердив новий склад НКРЕКП
Кабінет Міністрів призначив трьох нових членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. До складу увійшли Сергій Пушкар, Любомир Саловський та Роман Шикеринець.
Відповідні розпорядження датовані 3 вересня й оприлюднені на урядовому порталі. Повноваження новообраних членів триватимуть шість років.
Кандидати за результатами відповідного конкурсного відбору отримали найвищий рейтинг та пройшли обов’язкову спецперевірку.
У липні уряд отримав подання на чотири кандидатури: Романа Шикеринця, Максима Немчинова, Любомира Саловського та Сергія Пушкаря. Всі вони пройшли спецперевірку та набрали найвищі бали на співбесідах.
Зокрема, представник Укргазвидобування Шикеринець отримав 36,4 бала, ексзаступник міністра енергетики та віцепрезидент Energy Club Немчинов – 33,8, керівник департаменту УкртрансгазуСаловський – 30,4, виконавчий директор Енергоатому Пушкар – 30.
До цього часу у складі НКРЕКП працювало четверо з семи членів: голова Юрій Власенко, а також Костянтин Ущаповський, Олександр Формагей та Руслан Слободян, – що було мінімально необхідною кількістю для ухвалення рішень. -
Кабмін провів низку кадрових змін
Кабінет міністрів на засіданні звільнив заступника міністра культури та стратегічних комунікацій України Сергія Бєляєва з займаної посади. Про це повідомив представник уряду в Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram.
Крім того, звільнено:
- Івана Рудого з посади голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (у звʼязку з ліквідацією комісії);
- Василя Коротецького – з посади заступника голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм;
- Володимира Мозгунова – з посади члена Національної комісії зі стандартів державної мови.
-
Уряд Чехії перед виборами схвалив купівлю танків Leopard 2 на $1,6 млрд
Уряд Чехії схвалив план Міноборони з придбання 44 бойових танків Leopard 2A8 у Німеччини. Про це повідомляє АР.
План Міноборони Чехії передбачає, що країна заплатить за Leopard 2A8 понад 34 мільярди крон (1,6 мільярда доларів), а поставлять їх протягом 2028-2031 років.
Контракт передбачає, що чеська сторона зможе придбати усього до 77 танків Leopard 2A8, що є найновішою та найсучаснішою версією танка Leopard.
Рішення стосовно такої масштабної військової закупівлі уряд Чехії ухвалив за місяць до парламентських виборів, на яких перемогу пророкують опозиційному руху ANO експремʼєра Андрея Бабіша.
Раніше в Празі говорили, що хочуть залучити для покриття контракту кошти з механізму Європейської комісії SAFE. -
Уряд розширив програму єВідновлення для переселенців
Кабінет Міністрів розширив програму єВідновлення на внутрішньо переміщених осіб, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Про це поінформувала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Програма запрацює через два місяці після опублікування постанови.
“Розширюємо програму єВідновлення. Внутрішньо переміщені особи, хто втратив житло на тимчасово окупованих територіях, зможуть отримати допомогу від держави – до 2 млн грн на одну людину або сім’ю”, – зазначила Свириденко.
На старті програма буде доступна для переселенців, які мають статус учасника бойових дій (УБД) та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
“Подати заявку на отримання житлового ваучера можна буде через Дію, а згодом – у ЦНАПах чи в нотаріусів”, – розповіла глава уряду. -
Одеський припортовий завод виставлять на торги
Кабінет Міністрів ухвалив рішення про приватизацію Одеського припортового заводу Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у вівторок, 26 серпня.
Державний пакет акцій виставлять на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд грн.
Свириденко нагадала, що ОПЗ – один із найбільших хімічних комплексів України. До війни він виробляв аміак і карбамід, експортував добрива. Втім, з 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково – забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу.
“Підприємство має відновити повноцінну роботу. Це можливо лише через залучення приватного власника та інвестицій. Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця і забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – додала глава уряду.
Основними умовами продажу пакета акцій АТ Одеський припортовий завод є:- збереження основних видів діяльності підприємства протягом 5 років;
- здійснення інвестицій у сумі не менше 500 млн. грн. протягом 5 років;
- погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом протягом 1 року;
- погашення протягом 5 років простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед фізичними/юридичними особами, щодо яких застосовано санкції відповідно до ЗУ «Про санкції», та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та Республіки Білорусь;
- забезпечення соціальних гарантій працівникам підприємства;
- дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Фонд державного майна має щорічно інформувати Кабінет Міністрів України про виконання покупцем умов договору купівлі-продажу державного пакета акцій АТ ОПЗ.
Основним видом діяльності ПАТ Одеський припортовий завод є виробництво аміаку, карбаміду та іншої хімічної продукції. -
Венс зробив заяву щодо поступок з боку Росії
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Росія вперше за час повномасштабної війни пішла на суттєві поступки, визнавши неможливість встановлення маріонеткового режиму в Україні та необхідність збереження її територіальної цілісності. Про це він заявив в інтерв’ю NBC News.
“Я думаю, що росіяни вперше за 3,5 роки цього конфлікту пішли на значні поступки президенту Трампу. Вони дійсно виявили готовність бути гнучкими щодо деяких своїх основних вимог. Вони говорили про те, що необхідно для закінчення війни”, – зазначив Венс.
На його перекоання, росіяни визнали неможливість встановлення маріонеткового режиму у Києві.
“Я не казав, що росіяни поступилися в усьому. Втім, вони поступилися у визнанні того, що Україна матиме територіальну цілісність після війни. Вони визнали, що не зможуть встановити маріонетковий режим у Києві, це було головною вимогою на початку”, – пояснив віцепрезидент.
Разом з тим, він наголосив, що саме українці вирішуватимуть, якими будуть територіальні межі їхньої країни. І додав, що в адміністрації президента Трампа “побачили значні поступки з обох сторін”.
“Якщо подивитися на поведінку росіян, то вони не хочуть припинення вогню. І цьому є складні причини. Ми, звичайно, наполягали на припиненні вогню, але, знову ж таки, ми не контролюємо дії Росії, інакше війна закінчилася б 7 місяців тому”, – зазначив Венс.
Втім, запевнив, що президент США “має багато козирів, щоб чинити тиск і спробувати покласти край цьому конфлікту, і саме це ми й будемо робити”.
Раніше Джей Ді Венс наголосив, що США більше не збираються “фінансувати конфлікт в Україні” і мають намір добиватися його якнайшвидшого закінчення.
Венс: Ані Україна, ані РФ не будуть задоволені результатами мирної угоди -
Уряд ухвалив 11 рішень на підтримку ветеранів
Кабінет Міністрів у п’ятницю ухвалив низку рішень у сфері ветеранської політики, зокрема, схвалив законопроєкт, котрий визначає статуси ветеранів та їхніх родин, підтримав запуск програми адаптації та затвердив знижку на автоцивілку. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко 22 серпня.
“Сьогодні ми зробили крок назустріч нашим захисникам і захисницям. Присвятили окреме засідання уряду питанням ветеранської політики та ухвалили 11 рішень”, – наголосила вона.
Так, під час засідання уряд схвалив законопроєкт про основи державної ветеранської політики, котрий визначає статуси ветеранів та їхніх родин та гарантує медичну, освітню, соціальну та правову підтримку.
Окрім того, документ передбачає створення ветеранських просторів, надання послуг коштом держбюджету та увічнення пам’яті загиблих. Водночас усі наявні пільги та документи залишаються чинними.
“Також підтримали законопроєкт про людей, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Восени очікуємо ухвалення цих законопроєктів у складі Кодексу законів про Захисників і Захисниць України”, – додала прем’єрка.
Щодо надання медичних послуг, то уряд ухвалив такі рішення:- затвердив запуск програми адаптації для ветеранів і ветеранок, які втратили зір;
- спростив доступ до засобів реабілітації – крісел колісних, білих тростин та інших спецзасобів;
- підтримав право на безоплатне стоматологічне лікування іноземних військових, які воюють чи воювали у складі ЗСУ.
Окремо Кабмін погодив компенсувати 50% автоцивілки для ветеранів та людей з інвалідністю внаслідок війни.
Раніше в уряді анонсували програму Авто-для-Захисника. -
Чотири опори Плану дій уряду
Уряд презентував проєкт програми дій. Що він містить, яким є ключові пріоритети розвитку України? Що входить в плани Кабміна Кабмін України представив новий план дій на 2025-2026 рр. Документ окреслює пріоритети розвитку держави у воєнних умовах і включає напрями від соціальної політики до підтримки ЗСУ. Для суспільства це важливий сигнал: навіть під час війни уряд будує довгострокове бачення і намагається закласти фундамент для післявоєнного відновлення.
Проєкт програми дій Уряду базується на чотирьох головних опорах – безпека, економіка, гідність людини та відбудова. На їх основі визначено 12 стратегічних пріоритетів, які уряд планує втілити у конкретні рішення.
Перший – безпека та оборона – половина бюджету озброєнь має залишатися в українських виробників, запуск Defence City та спільні виробництва з Rheinmetall, BAE Systems та іншими компаніями.
Другий – євроінтеграція – готовність до переговорів про вступ до ЄС за шістьма кластерами вже до кінця року.
Третій – боротьба з корупцією за допомогою цифрових можливостей: запровадження “е-Суду”, “е-Акцизу”, “ЦНАПу 2.0”.
Четвертий – добробут – компенсації за зруйноване житло (вже цьогоріч їх отримають 180 тис. сімей), зміни в пенсійній системі, 75 млрд грн для розвитку прифронтових регіонів, підвищена допомога при народженні дитини, програми “єЯсла” і “єСадок”, не менше 5 тис. іпотек у межах “єОселя” до кінця 2025 р.
П’ятий – ветеранська політика – ухвалення Кодексу законів про захисників і захисниць, житлові сертифікати (їх мають отримати 1 580 сімей до 2026 р.), 600 грантів для бізнесу ветеранів; запуск 10 нових послуг у “Дії”; робота 3 тис. спеціалістів із супроводу ветеранів (до кінця 2025 р.), які надаватимуть 500 тис. послуг супроводу.
Шостий – макрофінанси та реформи – підтримка партнерів на 37,4 млрд дол. у 2026–2027 рр., нова програма МВФ, ухвалення Митного кодексу, аудит витрат і заходи з детінізації економіки.
Сьомий – бізнес інвестиції. Планується запуск першого проєкту в рамках Інвестиційного фонду відбудови зі США (понад 100 млн дол.); понад 5 млрд євро інвестицій до 2026 р. через створення інвестфондів з ЄС і МФО, 55 млрд грн на політику “Зроблено в Україні”, розвиток агрохабів та зрошувальних систем, масштабна дерегуляція, зокрема впровадження мораторію на перевірки на 5 років (200 процедур спростять, ще 60 – скасують до кінця наступного року); проведення приватизації активів на 12 млрд грн.
Прем’єрка наголосила на важливості збільшення масштабів приватизації. Мовляв, боятися цього не треба, оскільки йдеться про залучення українського досвіду та міжнародної експертизи. “Я б туди додала ще і концесію… Нам треба зробити зараз правильний перший крок. У нас є низка проєктів готових до концесії. Ми, я сподіваюся, на початку вересня будемо представляти. Це будуть об’єкти інфраструктурні”, – наголосила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Восьмий – здоров’я та спорт – підвищення зарплат лікарям первинної ланки до 35 тис. грн, з 2026 р. – щорічна перевірка для українців віком від 40 років; відкриття 200 Центрів ментального здоров’я, 300 реабілітаційних просторів, запуск “е-Кабінету” пацієнта та ініціатив у сфері масового спорту, зокрема, запуск наукового парку “Olympic Lab” та цифрових сервісів для залучення до спортивних проєктів.
Дев’ятий – освіта і наука – реформа системи фінансування науки та вищої освіти, підвищення кваліфікації 150 тис. освітян, відкриття 500 нових дитсадків, створення ScienceCity, підтримка молодих дослідників та запуск програми “Мрія” для 1,1 млн дітей.
Десятий – відбудова – формування Фонду Відновлення, комплексні інфраструктурні та житлові проєкти, програма “ВідновиДім” і механізм множинного громадянства.
Вже до кінця 2026 р. Кабмін планує завершити підготовку до запуску європейських фондів з відбудови за участю європейського капіталу.
Одинадцятий – культура – реставрація щонайменше 10 об’єктів культурної спадщини, інвестиції 500 млн грн у сферу культури, оцифрування 100 тис. музейних експонатів, підтримка 180 грантів для креативного бізнесу.
Дванадцятий – зимова стабільність – підготовка до нового опалювального сезону; накопичення 13,2 млрд кубів газу, запуск нових генеруючих потужностей і захист енергетичної інфраструктури.
Уряд закликає громадськість, експертів та представників громад долучитися до обговорення документа. “Запрошуємо усіх до спільної роботи. Ми збираємо пропозиції від експертів, бізнесу та громадських організацій”, – наголосила Свириденко. Експертна оцінка На думку експертів, документ, представлений Кабміном, збалансований і містить широкий спектр цілей – від економічного розвитку до культури та спорту. Проблема полягає не в наявності завдань, а у швидкості, з якою держава зможе їх виконати. У воєнних умовах ресурси завжди обмежені, і пріоритетність визначається перш за все безпековими викликами. Водночас важливо, що уряд не звужує політику лише до оборонної сфери, а намагається охопити різні сфери життя. Такий підхід допомагає утримувати баланс між нагальними потребами та довгостроковими цілями. “Всі цілі, які там окреслені, амбітні. Досягти їх швидко важко, але рух у всіх напрямах можливий. Там є аспекти, пов’язані з соціальною політикою, відновленням, підтримкою ветеранів. Є спорт, культура – тобто кожен знайде свою сферу. План збалансований і відповідає завданням, які уряд має ставити перед собою”, – сказав в коментарі Новини.LIVE економіст Юрій Грінченко. У плані передбачено спеціальні заходи, пов’язані з ефективністю державного управління та протидією корупції. Експерт наголошує, що навіть у воєнних умовах уряд закладає механізми контролю і прозорості. Це сигнал для міжнародних партнерів, які очікують від України не лише витримки на фронті, але й реформ у сфері управління. Значна увага у програмі приділена підтримці ВПО, ветеранів та відбудові соціальної інфраструктури. “Ми вже четвертий рік живемо у воєнних умовах, і велика роль тут належить міжнародним партнерам, які фінансують як військову, так і цивільну сфери. Бюджет попередніх років виконувався достатньо добре, і нинішній документ враховує всі ризики для економіки”, – пояснює економіст. Попри адаптивність української економіки, виклики залишаються серйозними. Найбільшими загрозами є брак робочої сили через міграцію та мобілізацію, інфляційний тиск, а також складна ситуація для бізнесу в прифронтових і південних регіонах. Водночас, попередні роки показали: навіть під постійним військовим тиском економіка зберігає здатність до відновлення. “Українська економіка показала гнучкість, здатність пристосовуватися. Але є накопичені негативні тенденції – нестача робочої сили, зростання цін, вплив війни на громадський сектор. Це реальні виклики, але поки що економіка витримує тиск”, – каже Грінченко. Що вже зроблено Крім того, Свириденко розповіла про свій перший місяць на посаді. Вона прозвітувала, що за цей період вже вдалося зробити уряду.
Зокрема, Кабмін запровадив мораторій на перевірки бізнесу правоохоронцями. Розпочалося повне перезавантаження Бюро економічної розвідки, митниці та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Вдалося розширити програму медичних оглядів для звільнених українських захисників. Тепер вони одразу отримують лікування, а також допомогу з документами.
Уряд ухвалив пакет підтримки прифронтових регіонів України. Програма охопить 238 громад у десяти областях. Йдеться про 6,6 млн громадян.
Крім того, уряд запровадив субсидії для аграріїв. Розширили й гранти на сади та теплиці у прифронтових регіонах.
Також Кабмін забезпечив безоплатне харчування у школах для 1-11 класів на прифронтових територіях; виділив кошти на укриття в дитячих садочках, школах та закладах культури; продовжив роботу з міжнародними партнерами – наприкінці серпня до України прибуде місія МВФ; продовжив активну співпрацю з ЄС, який надав понад 3 млрд євро; запустив цифрові сервіси – від Дія.Картки до грантів для бізнесу, що постраждав від російських обстрілів.
Вікторія Хаджирадєва -
Кабмін пропонує нове покарання за втечу за кордон
Кабмін України пропонує ввести нове покарання для військовозобовʼязаних за порушення правил виїзду та перебування за межами країни. Про це заявив представник уряду в парламенті Тарас Мельничук в Telegram.
Уряд затвердив законопроєкт, що змінює правила відповідальності за правопорушення на державному кордоні та підсилює покарання в умовах воєнного стану. Документ передбачає вилучення зі Кодексу про адмінправопорушення статті 204-3, яку частково визнано неконституційною та неефективною. Справи за статтею 204-1 (незаконний перетин кордону) передаватимуть на розгляд Державній прикордонній службі.
У Кримінальному кодексі посилюється відповідальність: учинення правопорушення під час воєнного стану стане обтяжуючою ознакою. Мовиться про покарання за незаконне перетинання державного кордону поза пунктами пропуску та за перешкоджання будівництву, пошкодження або нищення прикордонної інфраструктури.
Окремо передбачені санкції за порушення встановлених правил виїзду та перебування за межами України для призовників і військовозобов’язаних.
Законопроєкт також зобов’язує призовників, військовозобов’язаних і резервістів дотримуватися визначених термінів перебування за кордоном.
Раніше писав про нові правила мобілізації та про те, як каратимуть ухилянтів.
Уряд врегулював порядок військового обліку засуджених