Позначка: Уряд

  • В Італії уряд Мелоні наближається до рекорду за тривалістю

    В Італії уряд Мелоні наближається до рекорду за тривалістю

    Уряд прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні став третім за тривалістю в історії країни після Другої світової війни. Його уряд тримався на посаді протягом 1093 днів, рівно стільки, скільки уряд соціалістичного прем’єр-міністра Беттіно Краксі в 1980-х роках. Лише уряди Сільвіо Берлусконі перебували при владі довше – від 1412 до 1287 днів. Якщо Мелоні залишиться на посаді до вересня 2026 року, він стане найтривалішим прем’єром за останні вісім десятиліть в Італії. В середньому уряди в країні тримаються близько року і місяця.

  • В Японії підписали коаліційну угоду: уряд вперше очолить жінка

    В Японії підписали коаліційну угоду: уряд вперше очолить жінка

    У Токіо 20 жовтня дві політичні партії, Ліберально-демократична партія Японії та Партія інновацій, уклали коаліційну угоду. Лідерка ЛДП Санае Такаїчі може стати першою жінкою-прем’єркою Японії. Угода була укладена після розпаду коаліції ЛДП з Комейто. Це відкриває шлях для Такаїчі на посаду прем’єр-міністра. Цей крок припинить політичну кризу та дозволить країні рухатися вперед.

  • Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”

    Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”

    Євродепутатка з ультраправими поглядами від Румунії, Діана Йованович-Шошоаке, яка очолює партію S.O.S. Romania, налаштована радикально щодо президента України Володимира Зеленського. Гучну заяву про те, що вона “переламає ноги” Зеленському, якщо той матиме намір виступити в румунському парламенті, політикиня оприлюднила через допис у Facebook у неділю, 19 жовтня.

    Йованович-Шошоаке відвідала Москву на запрошення Міжнародної асоціації Друзі Росії, яку очолює пропагандист П’єтро Страмецці. У рамках візиту вона взяла участь у відкритій зустрічі цієї організації.

    Виступаючи, євродепутатка торкнулася подій жовтня 2023 року, коли Зеленський перебував у Бухаресті, та наголосила, що саме завдяки її діям вдалося зірвати його звернення до румунських парламентарів. За її словами, президент України не має права виступати в румунському парламенті.

    Вона заявила, що захист незалежності Румунії, а також реакція на тих, кого вважає ворогами народу, є її пріоритетним завданням.

    “Якщо він наважиться прийти до мого парламенту, я йому ноги переламаю! Нехай не наважується виголошувати промову в моєму парламенті. Чому я кажу “мій парламент”? Тому що Конституція Румунії говорить, що ми, парламентарі, є представниками румунського народу, єдиними, хто може представляти суверенітет румунського народу. Я зобов’язана перед румунами захищати суверенітет і незалежність моєї країни й реагувати на ворогів мого народу”, – заявила вона.

    У своїх коментарях депутатка також торкнулася питання румунської громади в Україні, згадуючи про “понад мільйон” румунів, чиї права, на її думку, систематично порушуються. Вона звинувачує українську владу в забороні використання румунської мови і практикування православ’я для представників цієї громади.

    Йованович-Шошоаке зазначила, що її виступ викликав захоплення і отримав оплески присутніх на зустрічі. Учасники заходу нібито високо оцінили її позицію, яку вона доповнила християнськими та націоналістичними аргументами.

    Лідерку S.O.S. Romania неодноразово звинувачували в тісних зв’язках із Москвою. Улітку 2024 року, під час свого першого виступу в Європарламенті, вона критикувала ЄС, заявивши, що допомога Україні призводить до “руйнування Румунії”, і закликала припинити постачання зброї для Збройних сил України.

    Як повідомляли ЗМІ у 2023 році, запланований виступ президента України Володимира Зеленського в парламенті Румунії було скасовано через депутатів із проросійськими поглядами. Тоді саме Йованович-Шошоаке виступила проти промови українського лідера, назвавши його нацистом, про що писало G4Media. У день, коли Зеленський мав з’явитися у парламенті, вона прийшла зі своєю версією карти Великої Румунії.

    Уже в 2025 році політикиня звернулася до президента Росії Володимира Путіна з листом, який назвала “посланням миру”. У ньому вона порушувала питання про повернення територій, які, на її думку, Україна утримує незаконно.

    Згодом, у березні того ж року, Служба безпеки України заборонила Йованович-Шошоаке в’їзд до України терміном на три роки.

    Нагадаємо, міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою різко висловилась щодо російських провокацій, пов’язаних із запуском безпілотників, які порушили повітряний простір її країни. Вона заявила про намір звернутися до Генеральної Асамблеї ООН із закликом про суворе дотримання санкцій проти Росії.

  • Захист критичної інфраструктури посилять – уряд

    Захист критичної інфраструктури посилять – уряд

    Уряд прийняв рішення на позачерговому засіданні, які спрямовані на покращення захисту та відновлення критичних об’єктів. Зокрема, було ухвалено створення Координаційного центру інженерного захисту, який буде відповідати за пріоритети фінансування та відновлення об’єктів і координацію дій. Також уряд збільшив видатки на будівництво, ремонт та захист енергетичних об’єктів, щоб забезпечити їх безперебійну роботу під час ворожих обстрілів. Крім цього, було прийнято рішення швидше будувати інженерний захист навколо об’єктів енергетики та інфраструктури. Додаткові кошти також спрямовано на захист і відновлення критичних об’єктів у прифронтових областях та Укрзалізниці. Все це має на меті підвищити стійкість країни та забезпечити безперебійну роботу енергетики навіть під час воєнних дій.

  • Китай шпигував у британському уряді десятиліттями – ЗМІ

    Китай шпигував у британському уряді десятиліттями – ЗМІ

    За інформацією видання Bloomberg, Китай протягом тривалий час виконував шпигунські операції проти Великої Британії, отримуючи доступ до урядових систем і конфіденційних документів. Хакери з Китаю змогли отримати конфіденційні матеріали про державну політику, приватні комунікації та дипломатичні телеграми, але найсекретніші дані залишилися недоторканими. Це сталося внаслідок порушень у центрі обробки даних у Лондоні, де зберігалася урядова інформація. Деяка інформація з найвищим ступенем захисту була скомпрометована, що створило серйозну загрозу для національної безпеки. Уряд Великої Британії зазначив, що вдалося зберегти найважливіші дані в безпеці. Ця історія стала предметом обговорення через тиск на прем’єр-міністра Кіра Стармера у зв’язку зі ставленням до політики Китаю. Крім того, колишній депутат Європарламенту Нейтан Гілл визнав свою провину в отриманні хабарів за співпрацю в інтересах Росії, а в Києві були затримані китайські шпигуни.

  • Шатдаун: міністр фінансів США висловився про економічні наслідки

    Шатдаун: міністр фінансів США висловився про економічні наслідки

    Глава Міністерства фінансів США Скотт Бессент заявив, що тривале закриття уряду в США ускладнює позитивну динаміку економіки через збитки, що щодня становлять близько 15 мільярдів доларів через зниження рівня виробництва. Хоча інвестиційна активність в економіці залишається сильною, шатдаун перешкоджає її розвитку. Президент Трамп готовий скоротити програми, підтримувані демократами, якщо криза урядового фінансування триватиме. Це може мати вплив і на Україну через можливі наслідки для світової економіки.

  • Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України

    Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України

    Уряд Латвії прийняв зміни до закону про підтримку цивільного населення України, які передбачають скорочення допомоги, зокрема, в одноразовій підтримці для початку трудової діяльності та самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, залишається стабільною, але кількість прибулих значно знизилася. Уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але у 2026 році ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро. Планується перегляд переліку послуг та заходів підтримки для громадян України. Українці матимуть доступ до послуг Державного агентства зайнятості та субсидованих маршрутів. Зміни також передбачають скасування деяких видатків, наприклад, на реєстрацію тварин та санітарні норми. Нововведення має затвердити парламент.

  • Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції

    Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції

    Президент Франції Емманюель Макрон вирішив, що у випадку висловлення недовіри уряду Себастьяна Лекорню, він не буде призначати нового прем’єр-міністра, а замість цього розпустить парламент. Цю інформацію підтвердила речниця французького уряду Мод Брежон. Це стало відомо після того, як були подані пропозиції висловити недовіру уряду Лекорню від різних політичних партій. Серед тих, хто підтримав цю ініціативу – ультраправі, ультраліві та інші. У парламенті вже з’явилися пропозиції про висловлення недовіри уряду, але ще не відбулося голосування. Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню вже виступив з промовою, де обіцяв внести зміни, такі як відкладення пенсійної реформи та впровадження спеціального податку для найбагатших. Також він обіцяє відмовитися від поправки до Конституції, яка дозволяє ухвалювати рішення без більшості голосів депутатів.

  • В Україні змінили терміни опалювального сезону

    В Україні змінили терміни опалювального сезону

    Уряд України вирішив змінити терміни опалювального сезону. Тепер опалювальний сезон буде тривати з 1 листопада по 31 березня, а не з 15 жовтня по 15 квітня, як раніше. Ця зміна була ухвалена у постанові №1267 від 8 жовтня цього року. Таким чином, зимовий період опалення буде тривати коротше, а міжопалювальний період – з 1 квітня по 31 жовтня – залишиться без змін.

  • У Франції оголосили новий склад уряду

    У Франції оголосили новий склад уряду

    Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
    Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
    Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
    Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
    Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
    На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
    Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном.