У вівторок, 18 листопада, Кабінет міністрів прийняв рішення про проведення конкурсу на посади членів наглядової ради Нафтогазу. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм. Це рішення є частиною плану уряду щодо оновлення менеджменту державних компаній у сфері енергетики. Контракти чинного складу наглядової ради Нафтогазу закінчуються у січні, тому конкурс запущено вже зараз для швидкого затвердження нового складу і забезпечення безперервності роботи ради. Прем’єр-міністр сподівається, що до 20 січня 2026 року буде сформовано новий склад наглядової ради Нафтогазу. Також уряд затвердив план щодо перезавантаження енергосектору, включаючи затвердження нової наглядової ради НАЕК Енергоатом, що пов’язано з операцією Мідас щодо виявлення корупції в енергетиці та відмивання коштів Енергоатома.
Позначка: Уряд
-
Аудит Енергоатома розпочався – Свириденко
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про початок аудиту Національної атомної енергогенеруючої компанії (НАЕК) Енергоатом. Аудит проводиться Держаудитслужбою і має охопити діяльність управління компанії та її філій за останні кілька років. Проміжні результати аудиту очікуються у грудні. Також розпочалися аудити на інших підприємствах енергетичної сфери. Уряд України очікує регулярні звіти щомісяця щодо перебігу аудитів і готовий діяти оперативно у разі виявлення порушень. Міністр економіки Олексій Соболев також повідомив про формування наглядової ради Енергоатому, яка може призначити нового в.о. голови правління вже цього тижня. Ці дії пов’язані з планом оновлення управління державними компаніями в енергетичному секторі та проведенням аудитів у рамках операції Мідас з боротьби з корупцією.
-
В Україні стартувала Зимова підтримка
В Україні офіційно стартувала програма Зимова підтримка. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в суботу, 15 листопада.
“Відсьогодні усі громадяни України, які перебувають на території країни, можуть подати заявку на разову грошову допомогу в розмірі 1000 грн. Заявку на дітей подають батьки або опікуни”, – написала вона.
За словами Свириденко, з 15 листопада подати заявку можна в застосунку Дія. Після оформлення українці отримають підтвердження про обробку заявки, а кошти будуть нараховані на картку Національний кешбек. Подати заявку можна до 24 грудня 2025 року, а використати гроші – до 30 червня 2026 року.
Кошти дозволяється витратити на оплату комунальних послуг, придбання ліків, продуктів, книжок, благодійні внески та поштові послуги.
Заявки на дітей подають батьки або опікуни.
Також з 18 листопада 1000 гривень автоматично отримають на спеціальний рахунок всі пенсіонери та отримувачі соцвиплат, які користуються послугами Укрпошти. Додатково подавати заяву не потрібно.
Українці, які отримують пенсію на карту банку й не користуються Дією, можуть особисто подати заявку у відділенні Укрпошти з 18 листопада до 24 грудня.
Використати ці кошти можна до 25 грудня 2025 року – на товари українського виробництва, що продаються в Укрпошті, а також на поштові та інші послуги у відділеннях, включно з оплатою комунальних рахунків та переказами на Сили оборони.
Свириденко нагадала, що Зимова підтримка – елемент комплексної ініціативи, яку уряд реалізує за дорученням президента. Вона також включає:- додаткові виплати 6500 грн для вразливих категорій;
- безкоштовні квитки за програмою “3000 кілометрів” від Укрзалізниці;
- фіксовані ціни на газ і електроенергію;
- житлові субсидії;
- підтримку мешканців прифронтових регіонів;
- допомогу ВПО під час опалювального сезону.
-
Зеленський анонсував нові рішення проти дронів РФ
Президент Володимир Зеленський повідомив, що нині Україна готує додаткові рішення для посилення протидії російським дронам у семи прикордонних і прифронтових областях. Про це стало відомо за результатами Ставки.
Мовиться про Чернігівщину, Сумщину, Харківщину, Донеччину, Запоріжжя, Дніпропетровщину та Херсонщину.
“Готуємо спеціальні рішення, які можуть зміцнити наш захист саме в цих областях і завдати більших втрат окупанту, і передусім тим російським підрозділам, які знущаються над нашими містами, які знущаються над нашими людьми в Нікополі, у Херсоні, в інших наших містах, до яких їм легше дотягнутись. Вони влаштовують фактично сафарі на людей та навчають операторів дронів за рахунок вбивств українців на вулицях, на дорогах. Потрібно більше захисту і більше активних наших операцій”, – зазначив глава держави.
Він зауважив, що Сили безпілотних систем ЗСУ, зокрема, “Птахи Мадяра” та інші підрозділи “будуть задіяні значно більше й отримають більше ресурсу”.
“Вже є розширений функціонал для військових – у різних бригадах про це ми говорили. І вже з 1 грудня має запрацювати система електронних балів за евакуацію поранених наземними роботизованими комплексами і також за інші використання НРК бойовими підрозділами. Рішення – воно підготовлене. Повністю забезпечуємо і пряме фінансування бригадам на їхні потреби: на дрони, на закупівлю комплектуючих”, – додав Зеленський. -
Зеленський провів важливу нараду із Свириденко
Президент Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністром Юлією Свириденко, з якою обговорив кадрові зміни в уряді. Про це глава держави повідомив у Телеграм у п’ятницю, 14 листопада.
“Говорили й про кадрові зміни в уряді – премʼєр-міністр України запропонує кандидатури міністрів енергетики та юстиції”, – написав Зеленський.
Також Свириденко доповіла про запуск процесів аудиту в державних компаніях, під час наради було визначено, що терміни перевірок мають бути оперативними, а всі результати мають бути направлені до правоохоронних та антикорупційних органів для відповідного реагування.
“З урахуванням результатів будуть і кадрові рішення”, – зазначив президент.
Він також доручив прем’єру оперативно інформувати ключових партнерів України щодо результатів перевірок і відповідних рішень.
“Прозорість у державних компаніях і відсутність будь-яких схем має бути гарантована”, – підкреслив глава держави.
Крім того, обговорювалась ситуацію з відновленням в областях після російських ударів. За словами Зеленського, ремонтні бригади працюють майже в цілодобовому режимі, залучені необхідні ресурси. Резерви обладнання збільшуються. Постійно триває робота з партнерами щодо цього.
Також Свириденко доповіла про виконання програм підтримки прифронтових і прикордонних громад.
“Вже із завтрашнього дня стартує нова програма зимової підтримки для наших людей – урядовці представлять публічно всі деталі. Минулого року більш ніж 14 млн українців скористалися зимовою підтримкою, і на цю зиму передбачаємо не менший обсяг”, – запевнив Зеленський.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Наразі підозри оголошено семи фігурантам, з них п’ятеро затримані і суд отбрав їм запобіжні заходи. Два міністри написали заяви про звільнення.
Також президент Володимир Зеленський ввів санкції проти двох осіб. -
Кінець шатдауну. Що не так із законом Трампа
Президент США Дональд Трамп ввечері у середу, 12 листопада, підписав закон про державне фінансування, поклавши край рекордному 43-денному шатдауну. В результаті нього федеральні службовці залишалися без зарплати, сотні пасажирів застрягали в аеропортах, в деяких продовольчих банка утворилися довжелезні черги.
В свою чергу демократи дуже не задоволення прийняттям проміжного законодавства, адже хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги. Внутрішні чвари Варто зазначити, що Трамп підписав документ про фінансування лише через кілька годин після того, як Палата представників ухвалила цей документ.
Демократи хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги, яка закінчується наприкінці року та знижує вартість медичного страхування. Вони відмовилися погодитися із законопроектом про короткострокові витрати, який не враховував цей пріоритет. Але республіканці заявили, що це окрема політична суперечка, яку слід провести іншим разом.
Тиск, спричинений припиненням роботи уряду, відобразився, коли законодавці обговорювали цей захід щодо витрат у Палаті представників.
Республіканці заявили, що демократи намагалися використати ситуацію з урядом, щоб перемогти в політичній суперечці.
“Вони знали, що це завдасть болю, і все одно це зробили”, – сказав спікер Палати представників Майк Джонсон.
В свою чергу демократи заявили, що республіканці на початку цього року намагалися ухвалити податкові пільги, які, на їхню думку, здебільшого принесуть користь багатим. Але законопроект, який Палата представників розглянула в середу, “ставить сім’ї у невизначений стан без жодної гарантії, що коли-небудь буде голосування за розширення податкових пільг, щоб допомогти звичайним людям оплачувати медичне обслуговування”, – сказав представник Джим Макговерн, демократ від штату Массачусетс. Що входить до законопроекту про припинення шатдауну Цей закон є результатом угоди, досягнутої вісьмома сенаторами, які посварилися з демократами після того, як дійшли висновку, що республіканці не погодяться використовувати державне фінансування для продовження податкових пільг на охорону здоров’я.
Цей законодавчий “компроміс” фінансує три щорічні законопроекти про витрати та продовжує решту державного фінансування до 30 січня. Республіканці пообіцяли провести голосування до середини грудня щодо продовження субсидій на охорону здоров’я.
Законопроект також включає скасування звільнення федеральних працівників адміністрацією Трампа з початку припинення роботи уряду. Він також захищає федеральних працівників від подальших звільнень до січня та гарантує їм виплату зарплати після завершення припинення роботи уряду. Законопроект для Міністерства сільського господарства означає, що люди, які покладаються на ключові програми продовольчої допомоги, отримуватимуть ці виплати без загрози переривання роботи протягом решти бюджетного року.
Демократи дуже не задоволенні прийняттям проміжного законодавства. Як повідомила демократка від Каліфорнії Ненсі Пелосі, розширена податкова пільга була розроблена для того, щоб надати більшій кількості людей доступ до медичного обслуговування, і жоден республіканець не проголосував за неї. Нагадаємо, що в США діє податкова пільга, накладена на період пандемії COVID-19.
За її словами, без розширеної податкової пільги страхові внески для мільйонів американців у середньому зростуть більш ніж удвічі. Водночас, за прогнозами Бюджетного управління Конгресу, понад два мільйони американців наступного року повністю втратять медичне страхування. Головний бій ще попереду Незрозуміло, чи знайдуть партії якусь спільну мову щодо охорони здоров’я до грудневого голосування в Сенаті.
Водночас, деякі республіканці заявили, що вони відкриті для продовження додаткових пільг, оскільки страхові внески для мільйонів людей зростуть, але вони також хочуть нових обмежень щодо того, хто може отримувати субсидії. Дехто стверджує, що податкові кошти для цих планів повинні спрямовуватися через окремих осіб, а не безпосередньо до страхових компаній.
Демократи в Палаті представників висловили великий скептицизм щодо цих заяв і того, що зусилля Сенату призведуть до прориву.
Роза ДеЛауро, представниця Демократичної партії від штату Коннектикут, провідна представниця Комітету з асигнувань Палати представників, заявила, що республіканці протягом останніх 15 років хотіли скасувати реформу охорони здоров’я.
“Саме цього вони й намагаються досягти”, – сказала вона. -
Канада зменшує квоту на візи для іноземців
Канада готується суттєво обмежити кількість тимчасових резидентів, які зможуть в’їхати до країни вже наступного року. Про це йдеться у новому міграційному плані уряду, передає РБК-Україна.
Згідно з новим федеральним бюджетом, у 2026 році Канада планує прийняти 385 тисяч тимчасових мешканців – це на 43% менше, ніж було заплановано на 2025 рік. Протягом наступних двох років квота ще зменшиться – до 370 тисяч осіб. Торік імміграційний план передбачав понад 516 тисяч нових тимчасових жителів.
За словами міністра фінансів Франсуа-Філіп Шампаня, уряд Канади прагне повернути імміграцію до “більш сталого рівня”.
“Канадці розуміють, що ми досягли меж своїх можливостей. Ми не закриваємо двері, але переходимо до більш збалансованого підходу”, – зазначив він.
У документі зазначено, що кількість тимчасових іноземних працівників у 2025 році вже зменшилася вдвічі порівняно з попереднім роком, а кількість студентів-іноземців – на 60%. Також скоротилася кількість прохачів притулку – приблизно на третину.
Попри це, Канада планує й надалі надавати постійний вид на проживання 380 тисячам людей щороку – на рівні минулорічних показників.
Новий підхід спрямований на те, щоб імміграція більше відповідала економічним потребам країни. Так, уряд прагне, щоб частка економічних мігрантів серед усіх новоприбулих зросла з 59% до 64% протягом трьох років.
Також передбачено одноразовий захід для прискореного надання статусу постійного проживання 33 тисячам власників робочих віз та запуск нової програми для власників американських віз H-1B, зокрема у сфері технологій.
Крім того, уряд інвестує 1,7 мільярда доларів протягом 13 років у залучення висококваліфікованих дослідників до університетів Канади.
Як відомо, за останні п’ять років у Канаді помітно зросла кількість громадян, які вважають, що країна приймає надто багато іммігрантів – нині таких понад 56%.
Водночас правозахисні організації розкритикували нову політику.
“Це спроба зробити мігрантів цапами-відбувайлами за проблеми, які створив сам уряд – від браку житла до перевантаженої медицини”, – заявив Саїд Хуссан із Migrant Rights Network.
Однак уряд наполягає, що скорочення імміграції – це зараз дуже необхідний захід, спрямований на стабілізацію ринку праці та зниження навантаження на соціальні системи країни. -
Фінальний підпис Трампа: США вийшли з шатдауну
Президент США Дональд Трамп поставив фінальний підпис під законом про державне фінансування, що офіційно закриває цей історичний період, тривалістю 43 дні. Про це у четвер, 13 листопада, повідомляє АР.
За повідомленям агентства, процес був завершений після того, як законопроєкт отримав схвалення в Палаті представників – 222 голоси “за” проти 209 “проти” – після активних дебатів.
Церемонія підписання відбулася всього через кілька годин після голосування, і тепер документ уже набув чинності.
У своїй промові перед підписанням Трамп сказав: “Для мене честь зараз підписати цей неймовірний законопроєкт”.
Він сказав, що уряд більше ніколи не повинен закриватися, додавши: “Це не спосіб керувати країною”.
Підпис господаря Білого дому документу викликав оплески присутніх, проте запитання журналістів щодо інших тем, зокрема скандалу навколо Епштейна, залишилися без відповіді, оскільки пресу попросили залишити Овальний кабінет.
Нагадаємо, часткове призупинення роботи федерального уряду почалося 1 жовтня через брак домовленостей щодо фінансування. Проблема виникла на тлі розбіжностей між Республіканською партією та Демократами у Конгресі, які не змогли узгодити витрати, включаючи питання охорони здоров’я. Обидві сторони продовжують звинувачувати одна одну в затягуванні шатдауну та використанні цієї ситуації в політичних цілях.
Зазначимо, що з 1977 року уряд США припиняв роботу понад 20 разів через подібні конфлікти. Найдовший шатдаун до цього тривав 35 днів – від 22 грудня 2018 року до 25 січня 2019 року під час першого президентського терміну Дональда Трампа.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
Найтриваліший в історії. Шатдаун у США
-
Сибіга запевнив G7, що корупціонери в Україні понесуть покарання
Глава МЗС України Андрій Сибіга під час зустрічей із колегами з країн G7 у Канаді поінформував про ситуацію на фронті, зусилля у боротьбі з корупцією та підготовку до зими. Про це міністр повідомив на платформі X у середу, 12 листопада.
Нині Сибіга перебуває з візитом у Канаді для участі у засіданні глав МЗС G7. Він провів зустріч із колегами з Франції – Жаном-Ноелем Барро, Німеччини – Йоганном Вадефулем, Італії – Антоніо Таяні та ЄС – Каєю Каллас.
“Я поінформував наших партнерів про ситуацію на полі бою, зусилля щодо досягнення миру та боротьбу з корупцією. Підтвердив, що всі, хто причетний до корупційних схем, будуть притягнуті до відповідальності – це тверда позиція президента Володимира Зеленського та нашого уряду”, – зазначив український міністр.
Окремо він висловив вдячність союзникам за постійну підтримку та кроки, спрямовані на посилення тиску на Москву. Також міністри обговорили 20-й пакет санкцій ЄС і роботу щодо повного використання заморожених російських активів.
“Ми також зосередилися на зміцненні нашої протиповітряної оборони та енергетичної стійкості напередодні зими, зокрема через механізми PURL та SAFE. Я дякую союзникам, які готують нові пакети військової допомоги та підтримки в енергетичній сфері”, – зазначив Сибіга.
Також міністр запросив своїх колег відвідати Україну. -
Міністр енергетики Гринчук подала у відставку
Міністр енергетики Світлана Гринчук написала заяву про відставку. Про це вона повідомила у Фейсбук в середу, 12 листопада.
“Написала заяву про відставку. Посада ніколи не була для мене самоціллю. Я вдячна президенту Володимир Зеленський, Кабінету міністрів України та народним депутатам за надану можливість працювати на користь держави, що я робила упродовж останніх 10 років на різних посадах на державній службі, починаючи із головного спеціаліста”, – написала вона.
Гринчук стверджує, що у межах її професійної діяльності “не було жодних порушень законодавства”.
“Таких фактів не може існувати в принципі. Щодо домислів, які стосуються моїх особистих стосунків – будь-які спекуляції на цю тему недоречні. Усьому має бути межа. Зрештою, час все розставить на свої місця”, – додала вона і оприлюднила фото зяви про звільнення. Фото: Світлана Гринчук / Фейсбук Раніше у середу президент Володимир Зеленський попросив у прем’єр-міністра Юлії Свириденко заяви щодо відставки міністра енергетики Світлани Гринчук і міністра юстиції Германа Галущенко.
Зранку 12 листопада уряд відсторонив міністра юстиції Германа Галущенка від виконання обовʼязків.
Ці кадрові рішення в Кабміні пов’язані з розслідуванням масштабної корупційної схеми у сфері енергетики.