На наступному тижні може змінитися склад Кабінету міністрів України. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на власні джерела.
Зокрема, очільник уряду Денис Шмигаль може стати новим міністром оборони замість Рустема Умєрова, якого готують на посаду посла в США.
За інформацією співрозмовника видання, в новому складі уряду будуть об’єднані деякі міністерства і відбудеться загальний перерозподіл повноважень.
Деякі міністри, перелік яких визначається, позбудуться своїх посад. Очолити Кабмін може перша віце-прем’єрка Юлія Свириденко.
Раніше Зеленський анонсував трансформацію Кабміну. Планується скоротити витрати на утримання державного апарату, провести дерегуляцію та спрямувати більше ресурсів на захист країни.
Позначка: Уряд
-
ЗМІ назвали можливого наступника Шмигаля
-
Зеленський анонсував трансформацію Кабміну
В Україні відбудеться масштабна трансформація системи виконавчої влади. Планується скоротити витрати на утримання державного апарату, провести дерегуляцію та спрямувати більше ресурсів на захист країни. Про це заявив президент Володимир Зеленський після наради з главою уряду Денисом Шмигалем.
Під час зустрічі вони обговорили подальші стратегічні кроки.
“Маємо реалізувати всі заплановані рішення на підтримку та захист підприємництва в нашій державі, а також масштабувати програми вітчизняного виробництва зброї”, – заявив президент.
Глава України пояснив, що важливо провести аудит усіх домовленостей із партнерами: оборонних пакетів, інвестиційних рішень, домовленостей на підтримку енергетичної та соціальної стійкості України.
“Готуємо й відчутну управлінську трансформацію, яка дасть змогу скоротити видатки на утримання державного апарату, забезпечити значну дерегуляцію та направити максимум наявних ресурсів на захист України та українців. Визначаємо майбутню конфігурацію виконавчої влади”, – пояснив він.
Раніше Кабінет міністрів запропонував Раді збільшити видатки державного бюджету 2025 року на 449 млрд грн, з них 412 млрд грн на безпеку і оборону
Якими є потреби України в зовнішньому фінансуванні -
Шмигаль озвучив потребу України у зовнішньому фінансуванні
Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить більш як $40 млрд. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у середу, 9 липня.
“Ключовим пріоритетом роботи Української платформи донорів залишається фінансова спроможність нашої держави. Розпочали URC-2025 з 14-го засідання Керівного комітету платформи. У своєму виступі поінформував, що уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд доларів. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”, – зазначив глава уряду.
Зовнішнє фінансування критично важливе для України, адже дозволяє спрямовувати власні ресурси на оборону.
Шмигаль відзначив, що у 2025 році Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування. Втім, він назвав “викликом” 2026 рік.
“Наші потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 млрд доларів. Ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”, – додав прем’єр. -
Уряд України анонсував зміни в нарахуванні пенсій
Уряд України готує зміни у нарахуванні пенсій через існуючі викривлення в пенсійній системі. Про це поінформувала міністр соціальної політики Оксана Жолнович у подкасті Центру економічної стратегії.
Одним з викривлень є ситуація, коли люди виходять на пенсію в різні роки з однаковим обсягом прав і мають різні суми виплат. Нині над виправленням ситуації працюють.
“Ми вже пропрацювали повністю механізм, який дозволить уникати цього викривлення. Побачили, де були баги, і вирішили цю проблему”, – сказала міністр.
Поточний рівень пенсійного забезпечення недостатній для більшості пенсіонерів. І справа не тільки у фінансовому ресурсі, який необхідно зробити сталим.
Викривлення є і в обсягу спеціальних прав щодо нарахування пенсій. За її словами, є три типи пільг, які можуть застосовуватися для різних категорій людей: це зменшення віку виходу на пенсію, зменшення кількості років страхового стажу, який треба відпрацювати для отримання пенсії, і відсоток заміщення заробітку.
“Якщо в загальному до 40% заміщення заробітку покривається державою для солідарної пенсії, то у спецпенсіонерів таке покриття сьогодні мінімум 70%, а в окремих випадках за рішенням судів – 90%. І всі спецпенсіонери користуються усіма трьома привілеями: менший страховий стаж, менший вік досягнення і вищий відсоток. Тому ми так само підходимо до реформи пенсій”, – сказала чиновниця.
Вона звернула увагу, що індексація пенсій на рівень інфляції діє для всіх пенсіонерів. Однак спецпенсіонери мають ще одну одну перевагу, яку вона назвала беззмістовною.
Міністерство також підготувало законопроєкт, який передбачає єдиний формат індексації. Мова про те, що обраховані пенсії будуть індексуватися з рівнем інфляції за єдиними стандартами і правилами. -
Стармеру загрожує відставка – ЗМІ
Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер може втратити свою посаду через незадовільну роботу уряду, попередили високопосадовці Лейбористської партії. Є ознаки, що йому може доведеться піти у відставку протягом кількох місяців. Лейбористи стикаються з ризиком втрати позицій у Вельсі, Шотландії та Лондоні. Уряд також опинився під критикою через зміну позиції у бюджеті, що призвело до появи додаткового дефіциту у розмірі £5 млрд. Також відомо, що в травні будинок Стармера був підданий нападу, а серед підозрюваних є громадяни України. Крім того, прем’єр-міністр заявив про підготовку країни до війни.
-
У Південній Кореї затвердили нового прем’єра
Національна асамблея Південної Кореї підтримала призначення Кіма Мін Сока на посаду прем’єр-міністра. Голосування відбулося з перевагою у 173 голоси за та трьох голосів проти, з трьома бюлетенями, що були визнані недійсними. Опозиційна партія Сила народу бойкотувала голосування через звинувачення щодо фінансів і сім’ї Кіма. Кім обіцяв дотримуватися волі народу та пріоритетом визнав подолання економічної кризи. Президент Лі призначив Кіма прем’єр-міністром після голосування. Опозиція критикує Кіма за недостатність кваліфікацій через сумніви у походженні доходів, розбіжності у майні та витратах, а також скандали з зарахуванням сина до університету. Провладна партія настоювала на голосуванні без підтримки опозиції. Крім того, парламент ухвалив зміни до закону про воєнний стан, що забороняють військовим і поліції входити до асамблеї під час його введення.
-
В Україні запрацювало нове держагентство
Україна створила нове Державне агентство з управління резервами (ДАУР), яке буде відповідати за формування, зберігання та використання державних резервів. Це агентство буде координувати уряд, а його роботу буде контролювати Міністерство економіки. ДАУР уже має структуру, штат і фінансування з державного бюджету. Головою агентства тимчасово призначили Наталію Кінчук. Це агентство буде працювати за сучасними принципами, не маючи спільності з радянською системою.
-
Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича
Уряд України ініціював переговори з Ексімбанком Китаю щодо реструктуризації боргу за державними гарантіями на 1,5 мільярда доларів, який був залучений ще у 2012 році. Відповідна ініціатива зафіксована у проєкті змін до державного бюджету на 2025 рік (№13439), поданому до Верховної Ради.
Мова про кредит, наданий АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) під гарантії уряду в межах міжурядової угоди між Україною та КНР. За класифікацією китайської сторони, борг визнаний офіційним двостороннім зобов’язанням.
У документі зазначено, що кредитор ще у грудні 2024 року погодився на переговори, однак повідомив, що процес може бути тривалим. У зв’язку з цим уряд України пропонує тимчасово зупинити платежі за зобов’язаннями до моменту досягнення домовленостей про нові умови запозичення.
“Тимчасове зупинення здійснення платежів планується запровадити за гарантійним зобов’язанням держави щодо відповідних боргових зобов’язань ДПЗКУ на строк до вчинення такого правочину (правочинів) та зміни умов відповідного запозичення”, – мовиться у пояснювальній записці.
У 2012 році Україна та Китай уклали угоду про кредитну лінію на 3 млрд доларів, яка передбачала поставки 5 млн тонн зерна щорічно. У 2013 році ДПЗКУ отримала 1,5 млрд доларів під державні гарантії. Зобов’язання виконувались частково: за понад десять років Україна поставила лише близько 6 млн тонн зерна, що стало підставою для китайської сторони подати позов до Лондонського арбітражу.
Станом на початок 2022 року залишок боргу становив близько 900 млн доларів.
У червні повідомлялося, що переговори України з приватними кредиторами щодо реструктуризації боргу у понад 20 млрд доларів не дали результату. Якби компромісу не вдалося досягнути, то вже у серпні Україні могла оголосити дефолт. 18 липня Верховна Рада схвалила зупинку виплат за зовнішнім боргом.
Реструктуризація боргу України: оприлюднено деталі -
Кабмін звільнив Кременя з посади мовного омбудсмена
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови у зв’язку із завершенням п’ятирічного строку його повноважень. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у середу, 2 липня.
Згідно з рішенням уряду, звільнення набуде чинності 8 липня. Саме тоді спливає каденція Кременя, котрий перебував на посаді мовного омбудсмена з липня 2020 року.
Відповідно до законодавства, кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови можуть подавати Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Призначення здійснює Кабмін на основі відкритого рейтингового голосування.
Раніше у Раді закликали Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця повторно подати Кременя для призначення на новий термін.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський також анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі.
Мовний омбудсман заявив про уповільнення українізації -
Уряд Франції пережив черговий вотум недовіри
Спроба оголосити вотум недовіри уряду Франції під керівництвом Франсуа Байру провалилася. У Національній асамблеї не знайшлося необхідної кількості голосів за вотум, який ініціювали соціалісти через невдалі переговори щодо пенсійної реформи. Про це у вівторок, 1 липня, повідомили BFMTV.
Вотум підтримали 189 депутатів при мінімально необхідних 289.
Зазначається, що соціалісти без підтримки Національного об’єднання Марін Ле Пен, не змогли оголосити недовіру уряду. У партії дали зрозуміти, що готові розглядати такий крок не раніше осені, щоб мати важіль тиску на прем’єра під час дебатів стосовно бюджету.
Соціалісти закидали прем’єр-міністру, що він не запропонував парламенту законопроєкт для обговорення питання про підвищення пенсійного віку до 64 років, щодо якого депутати так і не змогли висловитися.
Це вже не перший вотум недовіри уряду Байру, який провалився. Так, 10 лютого провалився вотум, який ініціювали ультраправі. Перед цим Національна асамблея провалила другий вотум недовіри уряду Франції, який використав спецпроцедуру для ухвалення бюджету в обхід депутатів. Так само провалився вотум недовіри за проєкт бюджету на 2025 рік. Попередник Байру на посаді прем’єра Мішель Барньє, який теж застосував спецпроцедуру для ухвалення бюджету, не зміг пережити вотуму недовіри та пішов у відставку, пропрацювавши рекордно короткий термін на посаді глави уряду.