У Молдові новий уряд під керівництвом прем’єр-міністра Александру Мунтяну офіційно розпочав свою роботу, після того як він разом з міністрами склав присягу під час церемонії транслюваної в онлайні. Президент Маї Санду на церемонії заявила, що новий уряд повинен продовжити реформи та програми, спрямовані на вступ до ЄС, і наголосила на потребі сміливих рішень для розвитку економіки. Мунтяну був висунутий на посаду прем’єра самою президентом Санду. Незважаючи на те, що за новий склад уряду проголосували лише депутати однієї партії, цього виявилося достатньо для його призначення.
Позначка: Уряд
-
Мінкульту повернули стару назву
Кабінет Міністрів України прийняв рішення про перейменування Міністерства культури та стратегічних комунікацій на Міністерство культури України. Це рішення було ухвалено відповідно до постанови №1396 від 29 жовтня. Також відомству доручили підготувати пропозиції щодо внесення змін до законодавства протягом двох тижнів. Рада підтримала це рішення під час призначення Тетяни Бережної на посаду віцепрем’єр-міністерки та міністерки культури України. Після цих змін деякі медіаорганізації будуть належати до управління Кабінету Міністрів, але формування інформаційної політики, безпека журналістів та євроінтеграційні процеси залишаться під контролем міністерства. Зазначено, що з моменту створення у 1991 році це відомство змінювало назву не менше ніж сім разів.
-
Грузія спорядить генератори Україні
Уряд Грузії вирішив передати Україні генератори, які будуть придбані за 1,5 мільйона ларів. Це рішення було ухвалено на засіданні уряду, підписане прем’єр-міністром Іраклієм Кобахідзе. Незважаючи на призупинення політичних відносин між країнами, Грузія регулярно надає гуманітарну допомогу Україні. Нині українська влада вважає партію Грузинська мрія проросійською, тоді як у Тбілісі стверджують, що підтримують односторонню дружбу. У зв’язку з російськими атаками на енергетичну інфраструктуру України, особливо в зимовий період, в країні часто відбуваються аварійні відключення електроенергії.
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
У Латвії після тривалих дебатів і масових протестів було прийнято рішення про денонсацію Стамбульської конвенції, яка спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. За вихід з конвенції проголосували депутати опозиційних партій, але європейські дипломати висловили серйозне занепокоєння щодо цього рішення. Президент Латвії має можливість підписати закон, повернути його до парламенту на доопрацювання або призупинити його на два місяці для проведення референдуму. Якщо Латвія вийде з конвенції, вона стане другою країною після Туреччини, яка зробила це раніше. Стамбульська конвенція отримала свою назву на честь міста, де була підписана, і спрямована на покращення законодавства та міжнародної співпраці у питаннях боротьби з насильством над жінками.
-
В Україні розпочато опалювальний сезон
В Україні офіційно розпочався опалювальний сезон – у 13 регіонах почали подавати тепло в житлові будинки. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм у вівторок, 28 жовтня.
“Уже понад 55% об’єктів соціальної сфери – дитячі садки, лікарні, школи – підключені до тепла. У 13 регіонах тепло частково подається і в житлові будинки. Решта областей – поступово продовжать підключення з урахуванням погодних умов. Рішення про старт ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням температурного режиму”, – написала вона.
За даними Свириденко, більше 17,5 тисяч котелень та 17 тисяч кілометрів тепломереж готові до роботи. Замінено понад 340 км теплових мереж, проведено ремонтні роботи, сформовано запаси вугілля, палет, рідкого палива та дров.
Вона зазначила, що попри те, що росіяни системно та послідовно атакують енергетичну та теплову інфраструктуру України, технічна готовність комунальних підприємств і злагоджена робота всіх профільних відомств дозволяє розпочати опалювальний сезон.
Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні офіційний старт опалювального сезону відбудеться 28 жовтня. За його словами, вже знайдено близько 70% необхідних коштів на імпорт газу.
У Києві визначились з датою підключення будинків до тепла -
Зеленський визначив ключові цілі уряду на 100 днів
Президент Володимир Зеленський провів нараду з урядовцями щодо результатів Кабінету міністрів за сто днів роботи, а також ключових завдань на наступні сто днів. Про це глава держави повідомив у Telegram у вівторок, 28 жовтня.
“Оборона, захист та відновлення енергетики, підтримка наших людей, домовленості з партнерами, тиск на Росію і захист від її агресивного впливу – у кожного з урядовців мають бути чіткі результати за цими напрямами. Звітуватимуть регулярно і саме в такому широкому форматі спільної розмови”, – нагосив президент.Зеленський, зокрема, доручив забезпечити невідкладно 100% фінансування для імпорту газу – вже є 70%, розуміння, як акумулювати необхідну суму. Міністри закордонних справ та енергетики мають забезпечити повну реалізацію домовленостей з Німеччиною, Норвегією, Італією, Нідерландами та Єврокомісією щодо фінансування та постачання необхідного обладнання для генерації електрики.
Віцепремʼєр-міністр з відновлення Олексій Кулеба доповів щодо стану робіт у регіонах. “Важливо, що Україна навіть у надзвичайно складних умовах реалізовує такі інфраструктурні проєкти, як відновлення водопостачання для Миколаєва, міст Дніпровщини”, – заявив президент.
Премʼєр-міністерка Юлія Свириденко доповіла щодо роботи урядових програм підтримки прифронтових територій – і життя в громадах, і роботи бізнесу, оборонних заходів. Темп реалізації цих програм достатньо високий.
Міністру закордонних справ Андрію Сибізі президент доручив швидше працювати в напрямі синхронізації санкцій проти Росії. 19-й пакет санкцій Євросоюзу має бути синхронізований в усіх ключових країнах Європи поза ЄС, підкреслив глава держави.
Міністр оборони України Денис Шмигаль має до кінця року забезпечити повне виконання завдань по виробництву й постачанню дронів – FPV, дронів-перехоплювачів та дронів для дипстрайків. “Програму контрольованого експорту нашої зброї треба запустити вже наступного місяця. На кінець року маємо вийти на показник 50+ відсотків зброї українського виробництва в захисті нашої держави”, – сказав Зеленський.На нараді також обговорили наявну проблематику у сфері охорони здоровʼя, зокрема ситуацію з цінами на ліки та доступністю ліків. Міністру охорони здоровʼя Віктору Ляшко доручено забезпечити конкретні результати для того, щоб люди відчули, що ліки дійсно стають доступнішими.
“Непрості завдання у віцепремʼєр-міністра з гуманітарної політики – міністра культури, і головне – це залучення ресурсів та коштів у сферу культури в час війни. Є країни, які готові допомогти. МЗС та Офіс підтримають у міжнародній комунікації. Окремо й дуже детально працюємо щодо освітньої сфери, щоб наступного року забезпечити підвищення зарплати і вчителям у школах, і викладачам у закладах вищої освіти”, – зазначив Зеленський.
Президент також доручив міністру фінансів Сергію Марченко опрацювати конкретні суспільні потреби в Україні, на які мають спрямовуватись кошти від заморожених російських активів.
Перший віцепремʼєр-міністр Михайло Федоров доповів щодо заходів із цифровізації, і, зокрема, це стосується нових послуг для наших громадян у Дії, електронного нотаріату, а також нового напряму державної роботи – електронного судочинства.
“Домовилися з міністром соціальної політики проговорити окремо його сферу роботи – зустріч відбудеться цієї пʼятниці. Також після повернення з відрядження окремо доповідатиме віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції”, – додав Зеленський.
-
Вивезення мільйонів тонн зерна з України: урядовцю РФ повідомлено підозру
Понад чотири мільйони тонн зерна були вивезені з окупованих територій України. Заступнику міністра сільського господарства РФ повідомили про підозру у воєнному злочині. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора в Telegram.
“Встановлено, що заступник міністра сільського господарства РФ організував незаконне привласнення зерна та майна українських агропідприємств на тимчасово окупованих територіях. Обсяг викраденого зерна – понад 4,1 млн тонн на суму понад 23 млрд грн”, – ідеться в повідомленні.
Викрадене українське зерно вивозили в Росію та в тимчасово окупований Крим, а потім експортували морем як “російське”.
Посадовцю повідомлено про підозру за статетю Порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Прокурори нагадали, що раніше підозру оголосили міністру сільського господарства РФ та керівнику одного з департаментів.
Встановлення інших причетних триває.
Як ми вже писали, Україна готується звернутися до Європейського Союзу з закликом запровадити санкції проти компаній Бангладеш, які імпортують зерно, вивезене Росією з окупованих українських територій.
Розвідка розшукала 39 суден “зернового флоту РФ” -
Лідеру руху ANO доручено сформувати уряд в Чехії
Президент Чехії Петр Павел доручив сформувати уряд лідеру руху ANO Андрею Бабішу, який майже домовився про спільну платформу з правими партіями Чехії. Про це повідомляє ORF.
Зазначається, що чеський мільярдер та популіст, який вже очолював лівоцентристський уряд Чехії у 2017-2021 роках, за даними ЗМІ, наразі досяг “принципової” домовленості про спільну програму з вкрай правою партією Motoristen (Мотористи) та правопопулістською партією Свобода та пряма демократія (SPD).
Щодо формування уряду Чехії, за словами Бабіша, залишаються “два чи три” спірні пункти. Політик планує подати президенту Чехії свої пропозиції щодо майбутнього уряду у другій половині цього тижня. Павел має особисто провести консультації з усіма кандидатами на міністерські посади нового уряду Чехії. -
Екс-посол в Україні стане віце-прем’єром з питань повернення Придністров’я
Колишнього молдовського посла в Україні Валеріу Ківеря в Молдові призначать віце-прем’єром з питань повернення Придністров’я. Про це оголосив номінований на посаду прем’єра Молдови Александру Мунтяну на своїй Facebook-сторінці.
Урядовець опублікував допис про останні кадрові рішення щодо своєї команди та додав, що Валеріу Ківеря, кадрового дипломата і посла Молдови в Україні у 2021 – 2025 роках, висувають на посаду віце-прем’єра з реінтеграції Придністров’я.
Головою Міністерства економічного розвитку і цифровізації пропонується зробити Євгена Осмоческу, який раніше протягом своєї кар’єри співпрацював у тому числі з установами ЄС, Світовим банком та ОЕСР.
Міністром фінансів пропонують Андріана Гавріліцу, якого Мунтяну описав як фахівця з 20-річним досвідом в економічній сфері.
Голова Молдови Мая Санду у п’ятницю, 24 жовтня, підписала указ про призначення Олександра Мунтяну кандидатом на посаду прем’єр-міністра країни.
Молдова і Румунія зробили Україні “подарунок” до опалювального сезону -
Німеччина надає €60 млн на підтримку енергетики України
Німеччина виділяє 60 млн євро на підтримку енергетики України, що допоможе пришвидшити постачання генераторів, обладнання та мобільних теплоелектростанцій. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко на зустрічі з міністеркою енергетики Німеччини Катеріні Райхе.
“На зустрічі обговорили підготовку України до зими та зміцнення енергетичної стійкості. Домовилися створити спільну робочу групу з енергетики та розширити індустріальну співпрацю. У грудні в Берліні відбудеться українсько-німецький бізнес-форум, який може стати ефективним майданчиком для нових партнерств між нашими компаніями”, – зазначила Свириденко.
За словами прем’єрки, Німеччині запропонували укласти міжурядову угоду для підтримки інвесторів – за моделлю, яку вже реалізують Данія, Нідерланди, Франція та Швейцарія.
Окремо вона висловила вдячність Німеччині за активну позицію щодо використання російських активів.
“Сьогодні макрофінансова підтримка є особливо важливою, і наші німецькі партнери підтримують будь-який шлях, який дозволить використати ці активи для допомоги Україні та якнайшвидше завершити війну”, – резюмувала глава уряду.