За інформацією видання Bloomberg, Китай протягом тривалий час виконував шпигунські операції проти Великої Британії, отримуючи доступ до урядових систем і конфіденційних документів. Хакери з Китаю змогли отримати конфіденційні матеріали про державну політику, приватні комунікації та дипломатичні телеграми, але найсекретніші дані залишилися недоторканими. Це сталося внаслідок порушень у центрі обробки даних у Лондоні, де зберігалася урядова інформація. Деяка інформація з найвищим ступенем захисту була скомпрометована, що створило серйозну загрозу для національної безпеки. Уряд Великої Британії зазначив, що вдалося зберегти найважливіші дані в безпеці. Ця історія стала предметом обговорення через тиск на прем’єр-міністра Кіра Стармера у зв’язку зі ставленням до політики Китаю. Крім того, колишній депутат Європарламенту Нейтан Гілл визнав свою провину в отриманні хабарів за співпрацю в інтересах Росії, а в Києві були затримані китайські шпигуни.
Позначка: Уряд
-
Шатдаун: міністр фінансів США висловився про економічні наслідки
Глава Міністерства фінансів США Скотт Бессент заявив, що тривале закриття уряду в США ускладнює позитивну динаміку економіки через збитки, що щодня становлять близько 15 мільярдів доларів через зниження рівня виробництва. Хоча інвестиційна активність в економіці залишається сильною, шатдаун перешкоджає її розвитку. Президент Трамп готовий скоротити програми, підтримувані демократами, якщо криза урядового фінансування триватиме. Це може мати вплив і на Україну через можливі наслідки для світової економіки.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв зміни до закону про підтримку цивільного населення України, які передбачають скорочення допомоги, зокрема, в одноразовій підтримці для початку трудової діяльності та самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, залишається стабільною, але кількість прибулих значно знизилася. Уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але у 2026 році ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро. Планується перегляд переліку послуг та заходів підтримки для громадян України. Українці матимуть доступ до послуг Державного агентства зайнятості та субсидованих маршрутів. Зміни також передбачають скасування деяких видатків, наприклад, на реєстрацію тварин та санітарні норми. Нововведення має затвердити парламент.
-
Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції
Президент Франції Емманюель Макрон вирішив, що у випадку висловлення недовіри уряду Себастьяна Лекорню, він не буде призначати нового прем’єр-міністра, а замість цього розпустить парламент. Цю інформацію підтвердила речниця французького уряду Мод Брежон. Це стало відомо після того, як були подані пропозиції висловити недовіру уряду Лекорню від різних політичних партій. Серед тих, хто підтримав цю ініціативу – ультраправі, ультраліві та інші. У парламенті вже з’явилися пропозиції про висловлення недовіри уряду, але ще не відбулося голосування. Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню вже виступив з промовою, де обіцяв внести зміни, такі як відкладення пенсійної реформи та впровадження спеціального податку для найбагатших. Також він обіцяє відмовитися від поправки до Конституції, яка дозволяє ухвалювати рішення без більшості голосів депутатів.
-
В Україні змінили терміни опалювального сезону
Уряд України вирішив змінити терміни опалювального сезону. Тепер опалювальний сезон буде тривати з 1 листопада по 31 березня, а не з 15 жовтня по 15 квітня, як раніше. Ця зміна була ухвалена у постанові №1267 від 8 жовтня цього року. Таким чином, зимовий період опалення буде тривати коротше, а міжопалювальний період – з 1 квітня по 31 жовтня – залишиться без змін.
-
У Франції оголосили новий склад уряду
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном. -
У Чехії домовились про коаліційний уряд
У Чехії переможець парламентських виборів партія АNО досягла згоди з Партією свободи та прямої демократії (SPD) та партією Автомобілісти (Motoristé) щодо форми потенційного уряду з 16 членів. Про це напередодні повідомило Radio Prague International.
Так, лідер партії АNО Андрей Бабіш оголосив у соціальних мережах, що угоди щодо нового уряду було досягнуто приблизно після п’яти годин переговорів.
Згідно з цим планом, ANO матиме дев’ять місць у новому кабінеті міністрів, включаючи посаду прем’єр-міністра, SPD – три, а Motoristé – чотири.
SPD також висуватиме наступного спікера Палати депутатів, йдеться у спільній заяві партій.
АNО очолить міністерства фінансів, промисловості, охорони здоров’я, праці, освіти, внутрішніх справ, регіонального розвитку та юстиції.
SPD візьме на себе відповідальність за оборону, сільське господарство та транспорт.
Motoristé контролюватимуть МЗС, культуру, навколишнє середовище та нове міністерство спорту, профілактики та охорони здоров’я.
Не буде міністрів європейських справ, законодавства, науки, досліджень та інновацій.
Переговори коаліції щодо політичних пріоритетів продовжаться наступного тижня. Очікується, що новий уряд приступить до роботи 3 листопада. -
Лекорню пояснив своє несподіване повернення на посаду
Новопризначений прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню, який нещодавно подав у відставку, а згодом повернувся на посаду очільника уряду, розповів про мотиви свого несподіваного рішення. Про це у суботу, 11 жовтня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на DPA.
Лекорню обійняв посаду прем’єра лише чотири тижні тому, проте 6 жовтня подав у відставку через напружену ситуацію в новому уряді. Цей крок спровокував серйозну політичну кризу в країні. Утім, вже 10 жовтня стало відомо, що він повертається до виконання своїх обов’язків.
Пояснюючи своє рішення, глава уряду зазначив, що його головною метою є подолання непростої ситуації, яка впливає на країну.
“Моїм єдиним пріоритетом є допомога у виході з цього важкого становища,” – зазначив Лекорню.
Прем’єр-міністр наголосив, що першочергово планує представити державний бюджет на наступний рік, аби уникнути додаткових ускладнень. Лише після цього він зосередиться на вирішенні внутрішніх проблем уряду.
Себастьєн Лекорню також уточнив, що має сформувати новий склад кабінету міністрів до 13 жовтня та не виключив можливості співпраці з лівими політичними силами.
“І тоді або політичні сили допоможуть мені в цьому, і ми будемо працювати разом, або ні”, – підсумував він.
Раніше, 6 жовтня, Себастьян Лекорню подав заяву про відставку. У відповідь на це президент попросив його організувати останній раунд переговорів з політичними силами.
Втім, уже 10 жовтня Франція знову пережила значні кадрові зміни в керівництві. Президент Макрон прийняв рішення повернути Лекорню на пост глави уряду, хоча той раніше висловлював бажання залишити виконавчу владу. Лекорню погодився залишитися на посаді прем’єра.
-
В Японії розпалась правляча коаліція
У п’ятницю правляча коаліція Японії, яка майже безперервно керувала країною протягом 25 років, розпалась після виходу партії Комейто з альянсу, повідомляє AFP.
Така ситуація поставила під загрозу затвердження кандидатури 64-річної Санае Такаїчі, як першої жінки на посаді прем’єр-міністра країни.
Такаїчі стала головою Ліберально-демократичної партії (ЛДП) менше тижня тому, і очікувалося, що парламент призначить її прем’єром цього місяця. Однак рішення Комейто розірвати союз викликало нову політичну кризу.
Лідер Комейто Тецуо Сайто пояснив розрив коаліції нездатністю ЛДП реагувати на дволітній скандал із політичним фінансуванням. Водночас партія пообіцяла підтримувати бюджетні плани та інші законопроєкти, але не голосуватиме за Такаїчі на парламентських слуханнях у другій половині жовтня.
Такаїчі назвала розпад коаліції “надзвичайно прикрим” і заявила, що вихід партії з альянсу був “одностороннім”. Частково конфлікт зумовлений консервативною політикою Такаїчі, зокрема її візитами до храму Ясукуні, де вшановують загиблих японських військових, включно з воєнними злочинцями, що викликає занепокоєння Китаю, Південної Кореї та США.
ЛДП втрачає підтримку на тлі зростання популярності менших партій, зокрема антиімміграційної Сансеїто. Якщо Такаїчі стане прем’єром, їй доведеться вирішувати складні внутрішні та зовнішні проблеми – старіння населення, геополітичні виклики, нестабільну економіку та питання імміграції. Одним із перших офіційних обов’язків на посаді стане прийом президента США Дональда Трампа, який планує візит до Японії наприкінці жовтня. -
Президенту Перу оголосили імпічмент на тлі масової злочинності в країні
Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально.