Лідерка ультраправої французької партії Національне об’єднання Марін Ле Пен заявила, що її політична сила буде постійно блокувати роботу призначених голів уряду, поки президент Емманюель Макрон не погодиться провести ще одні дострокові вибори. Про це у середу, 8 жовтня, повідомляє Politico.
Зазначається, що Ле Пен висловила впевненість, що ультраправим вдаться збільшити кількість мандатів у потенційному новому скликанні. Натомість усі інші партії “налякані до смерті” перспективою виборів, бо розуміють, що втратять портфелі.
Згідно з опитуваннями, Національне об’єднання справді є лідером електоральних симпатій. Але складна система виборів з двома турами не дає можливості надійно спрогнозувати, чи справді Ле Пен здатна сформувати більшість.
Позначка: Уряд
-
Ле Пен заявила, що блокуватиме усі спроби призначити прем’єра
-
Хаос у Франції. Під Макроном хитке крісло
У Франції знову пішов у відставку прем’єр-міністр. Себастьєн Лекорню обіймав посаду менше місяця, не встиг провести жодного засідання уряду і подав у відставку. Країна так і не змогла подолати затяжну політичну кризу.
Кінця кризи не видно
Влітку 2024 року, після перемоги ультраправого Національного об’єднання, Еммануель Макрон вирішив розпустити Національні збори і оголосити нові вибори. Відтоді у Франції триває політична криза, кінця якій так і не видно.
У липні 2024 року подав у відставку з посади прем’єр-міністра ставленик Макрона Габріель Атталь (фактично він керував урядом до вересня).
Його змінив на початку вересня 2024 року представник правої партії Республіканці Мішель Барньє. Рівно через два місяці Барньє пішов у відставку, отримавши від Національних зборів вотум недовіри.
Після Барньє прийшов Франсуа Байру, найбільш компромісний кандидат для всіх сторін. Він протримався до вересня цього року: Байру не зміг проштовхнути проєкт бюджету і сам ініціював вотум недовіри своєму уряду в парламенті.
Коли з усіх можливих кандидатур Макрон обрав Себастьяна Лекорню, реакція на його рішення була досить байдужею. Політики і журналісти говорили, що цього разу президент вирішив сам очолити уряд: Лекорню вважається одним із найвідданіших соратників Макрона, у всьому наступним його волі.
Лекорню встановив одразу кілька антирекордів. На посаді прем’єр-міністра він провів 27 днів (до цього найкоротшим головою уряду був Мішель Барньє з 99 днями). При цьому Лекорню рекордно довго формував свій кабінет — 26 днів (той же Барньє займався цим 17 днів). Міністри навіть не встигли розпакувати свої речі.
Що далі?
З кожною новою відставкою все складніше знайти відповідь на це питання. Уже у вівторок, 7 жовтня, наближається термін подання проєкту бюджету. Цього, очевидно, не станеться: немає уряду — немає бюджету.
Ще одне важливе питання — чим у цей час буде займатися Національні збори. У вівторок до депутатів мав звернутися Лекорню, але уряду більше немає, і парламентаріям нема що обговорювати.
Якісь заяви зі стін Національних зборів послідують, але без виконавчої влади законодавцям особливо нема чим займатися. Очевидно, що ситуація буде лише погіршуватися: з кожною відставкою опозиція стає радикальнішою, компромісу з питання бюджету так і немає, Макрона закликають піти у відставку або оголосити дострокові вибори.
Бюро Національної асамблеї у середу відхилило ініціативу про імпічмент президента Макрона, яку внесли ультралеві з Непокірної Франції за підтримки всього 104 депутатів лівих партій.
На етапі розгляду в бюро проти винесення питання на розгляд проголосували 10, тоді як за — лише 5, і 5 утрималися, зокрема представники від правопопулістів Національного об’єднання.
Рейтинг довіри до Макрона впав на тлі політичної нестабільності, викликаної зміною прем’єр-міністрів. За опитуванням, лише 14% французів довіряють здатності Макрона ефективно вирішувати проблеми, що стоять перед Францією — на 3 процентних пункти менше, ніж місяць тому.
В цілому рейтинг довіри до президента Франції обвалився на 7 пунктів за два місяці і на 13 — з березня 2025 року.
З рейтингом довіри в 14% Емманюель Макрон побив свій рекорд непопулярності і зрівнявся з рекордом свого попередника Франсуа Олланда, якого колишній соціалістичний глава держави досяг у листопаді 2016 року. -
Услід за премʼєром: міністр оборони Франції подав у відставку
Міністр оборони Франції Брюно Ле Мер вирішив після одного дня на посаді залишити свій пост і передати обов’язки прем’єру. Він пояснив своє рішення почуттям обов’язку та бажанням служити Франції. Ле Мер також зазначив, що його відставка викликала різні реакції, але ніякі особисті обставини не повинні заважати роботі держави. Президент Макрон прийняв його відставку. Це вже другий відставку в уряді Франції за останні дні, що призвело до падіння французьких ринків. Інвестори гадають, що для вирішення політичної кризи можуть знадобитися нові вибори.
-
Прем’єр Франції несподівано подав у відставку
У понеділок прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню несподівано подав у відставку після лише 27 днів на посаді. Відставку прийняв президент країни. Лекорню нещодавно сформував свій уряд та заявив про намір об’єднати суспільство та знайти компроміс з опозицією. Він планує виступити з публічною заявою найближчим часом.
-
У Франції сфомовано новий уряд
Новий прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню представив президентові Еммануелю Макрону список членів свого нового уряду. У списку 18 осіб, з них 12 міністрів залишаються на своїх посадах. Деякі з відомих імен – Елізабет Борн, Брюно Рітайо, Жеральд Дарманен, Рашида Даті. Також уряд увійдуть нові обличчя, зокрема колишній міністр економіки Брюно Ле Мер. У новому уряді буде 25 міністрів, остаточний список обіцяно оприлюднити на початку наступного тижня. У понеділок президент Макрон проведе засідання Ради міністрів, а у вівторок Лекорню презентує програмну промову перед депутатами Національної асамблеї. Основними завданнями нового уряду буде об’єднання суспільства, знаходження компромісів з опозицією та ухвалення бюджету до кінця року.
-
Шатдаун: компромісу в уряді США знову не знайдено
У Сенаті США не вдалося домовитися про припинення урядового паралічу, тому шатдаун триватиме щонайменше до наступного тижня. Представники обох партій провели переговори, але не знайшли компромісу. Демократи пропонували тимчасове поновлення фінансування до 31 жовтня, але республіканці відхилили цю ідею. Партії не змогли досягти прогресу через глибину політичних розбіжностей. Урядовий шатдаун почався 1 жовтня, і адміністрація Трампа використовує цю ситуацію для звільнення держслужбовців у структурах, які не відповідають принципам MAGA.
-
Кабмін вирішив “сховати” виробників зброї
Уряд України прийняв рішення дозволити виробникам зброї приховати інформацію про свої підприємства з публічних реєстрів. Ця норма стосуватиметься лише оборонних виробників під час воєнного стану. Головна мета такого кроку – забезпечити безпеку оборонної індустрії та підтримати розвиток та підтримку української армії. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко висловила подяку Міноборони за це рішення.
-
Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ
Уряд затвердив можливість оплати послуг з надання юридичної допомоги українцям, які переслідуються за кримінальними справами у інших країнах через участь у захисті України. Також збільшено матеріальну допомогу для громадян, які постраждали за кордоном, і створено правові основи для оплати витрат на повернення захисників України після лікування, а також на юридичну допомогу для українців, які переслідуються за участь у оборонних діях проти збройної агресії Росії.
-
“На оборону – ₴300 млрд”: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України готує законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на оборону на приблизно 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Зазначено, що для забезпечення фінансування уряд залучає гроші від розміщення облігацій. Потрібно збільшити видатки на оборону у бюджеті на 2025 рік на суму близько 300 мільярдів гривень. Законопроєкт має бути зареєстрований у перших числах жовтня. Потрібно отримати погодження Єврокомісії на використання позик у розмірі 6 мільярдів євро на військові потреби. Необхідно ухвалити цей законопроєкт у цілому до 1 листопада.
-
На оборону – ₴300 млрд: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України готує законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на оборону на суму приблизно 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Вона зауважила, що ці зміни можливі завдяки залученню коштів від розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Також вона зазначила, що є необхідність збільшення видатків державного бюджету на оборону у 2025 році. Законопроєкт має бути зареєстрований у перших числах жовтня, а парламенту слід прийняти його до 1 листопада.