Президент США Дональд Трамп прибув до Ізраїлю у понеділок, 13 жовтня, на фоні звільнення заручників з полону терористичного угруповання ХАМАС. Його зустріла делегація під керівництвом прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та його дружина. Літак, на якому прибув Трамп, приземлився в аеропорту Бен-Гуріон поблизу Тель-Авіва після довгого перельоту з Вашингтона. Після приземлення Трамп привітав Нетаньягу обіймами й усмішкою. Він наголосив, що це особливий момент, оскільки угода про припинення вогню в Газі набуває чинності. Перед відльотом Трамп сказав, що всі одночасно радіють і це щось унікальне.
Позначка: Ув’язнені
-
Алієв звільнив російського пропагандиста після вибачень Путіна
Офіційний Баку відпустив з-під арешту виконавчого директора Sputnik Азербаджан Ігоря Картавих. Про це заявив так званий помічник російського диктатора Юрій Ушаков, повідомляє російське видання Коммерсантъ в Telegram.
Своєю чергою російська сторона звільнила одного з громадян Азербайджану. За даними джерела ЗМІ, на волю випустили колишнього директора Театру сатири Мамедалі Агаєва, якого затримали за підозрою у шахрайстві та розкраданні бюджетних коштів.
Рішення про звільнення ухвалили напередодні зустрічі президентів Росії та Азербайджану Володимира Путіна та Ільхама Алієва, яка відбулася у Душанбе 9 жовтня.
Переговори Москви та Баку з цього питання вели помічники президентів – Юрій Ушаков та Хікмет Гаджієв.
Глава медіагрупи Росія сьогодні, пропагандист Дмитро Кисельов повідомив, що для Картавих змінили запобіжний захід на домашній арешт.
Про можливе звільнення інших росіян та азербайджанців, затриманих на тлі загострення відносин двох країн, поки що нічого не повідомлялося.
Як відомо, наприкінці червня азербайджанські правоохоронні органи затримали сімох співробітників Sputnik Азербайджан, зокрема Ігоря Картавих.
До цього відносини Росії та Азербайджану загострилися через аварію літака Азербайджанських авіаліній (AZAL) у грудні 2024 року. Літак розбився внаслідок дії російської системи ППО, яка відбивала атаку українських дронів на регіони Північного Кавказу. Під час аварії загинули 38 людей, вижили 29.
Зустріч Путіна та Алієва в Душанбе стала першою після цього інциденту. Під час неї Путін визнав, що літак AZAL зазнав аварії через російські ракети ППО, і вибачився. -
Ґрета Тунберг заявила про знущання у в’язниці: в Ізраїлі відповіли
Ґрета Тунберг розповіла про досвід ув’язнення в ізраїльській в’язниці, заявивши, що після затримання флотилії в Секторі Гази вона та інші активісти зазнали жорстокого поводження. За її словами, затриманих викрали, а у в’язниці піддали тортурам: не надавали чистої води, а комусь із ув’язнених відмовляли в необхідних ліках. Ці заяви пролунали під час пресконференції в Стокгольмі, повідомляє агентство Reuters у середу, 8 жовтня.
Проте, говорячи про тортури, Тунберг утрималась від деталей, пояснюючи це небажанням бути використаною у скандальних заголовках ЗМІ.
“Особисто я не хочу розповідати про те, що мені довелося пережити, бо не хочу, щоб це потрапило в заголовки новин і з’явилися заголовки “Ґрету катували”, бо це не те, про що йдеться”, – сказала вона.
Активістка зазначила, що її особистий досвід є незначним у порівнянні з тим, з чим щодня стикаються мешканці Сектора Гази.
У Міністерстві закордонних справ Ізраїлю категорично відкинули звинувачення активістки, заявивши, що всі затримані мали доступ до води, їжі та адвокатів, а їхні права було дотримано.
Нагадаємо, 2 жовтня ізраїльські військові перехопили кілька човнів Global Sumud Flotilla, котрі намагалися прорвати блокаду Сектору Газа. У складі флотилії було понад 40 цивільних судів із близько 500 активістами, юристами та політиками.
Також повідомляється, що 6 жовтня Тунберг вдруге депортували з Ізраїлю після спроби разом із іншими активістами потрапити до Сектора Гази. Вперше Ґрету депортували з країни у червні цього року: вона була затримана ізраїльськими військовими під час невдалої спроби доставити гуманітарний вантаж до узбережжя Гази.
-
Трамп висунув ультиматум Венесуелі
Президент США Дональд Трамп виступив у соцмережі Truth Social з вимогою до уряду Венесуели повернути всіх в’язнів, яких вони вислали з американської території. Трамп заявив, що серед цих в’язнів є люди з психіатричних лікарень, і погрожував Венесуелі “незліченною ціною”, якщо вимога не буде виконана. Він стверджує, що тисячі людей постраждали через дії “монстрів” з венесуельського керівництва. Трамп не уточнив конкретних заходів, які планує прийняти у разі відмови Венесуели, але наголосив на необхідності термінового повернення в’язнів до США.
-
На Полтавщині судитимуть шістьох працівників СІЗО, які катували ув’язненого
Досудове розслідування щодо шести співробітників Полтавського слідчого ізолятора, які жорстоко катували ув’язненого, завершено, і обвинувальний акт направлено до суду. За даними слідства, один з в’язнів висловив невдоволення умовами утримання, на що начальник відділу режиму й охорони вирішив покарати його. Вони створили “камеру тортур”, де ув’язненого прикували до ліжка без їжі, води та можливості відвідати туалет понад добу. Керівник відділу спостерігав за катуванням через відеоспостереження і періодично перевіряв процес. Щоб приховати злочин, працівники намагалися видалити відеозаписи, але їх вдалося відновити. До суду направлено обвинувальний акт стосовно п’ятеро співробітників, які обвинувачуються у катуванні з можливим покаранням до 12 років позбавлення волі. Двоє фігурантів вже звільнені, інших відсторонено від посад.
-
Лукашенко звільнив понад 50 політв’язнів
Президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що режим Александра Лукашенка у Білорусі звільнив 52 політичних в’язнів. Всі вони вже перетнули кордон і перебувають у Литві, серед них є шестеро громадян Литви. Науседа подякував президенту США Дональду Трампу за сприяння у звільненні в’язнів, проте наголосив, що ще залишається понад 1000 політичних в’язнів у білоруських в’язницях, і ця ситуація не може бути проігнорована.
-
ДБР завершило розслідування щодо катувань у Київському СІЗО
Працівники ДБР завершили досудові розслідування щодо злочинної вертикалі у найбільшому слідчому ізоляторі України – ДУ Київський слідчий ізолятор. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань у четвер, 4 вересня.
Обвинувальні акти у шести провадженнях направлено до суду. У цих провадженнях фігурують 14 підозрюваних: п’ять ув’язнених, сім працівників СІЗО та два медичні працівники філії ЦОЗ ДКВС України у Києві та Київській області.
Зазначається, що злочинну вертикаль у Київському СІЗО очолював так званий “смотрящий”. До функціонування цієї вертикалі він залучив частину персоналу СІЗО та медиків, які фактично діяли під контролем криміналітету.
У листопаді 2024 року ДБР та Мін’юст ініціювали кадрові зміни, які фактично зупинили діяльність злочинної мережі – хоча деякі працівники залишилися під кримінальним впливом.
Так, у грудні 2024 року на території прогулянкового двору СІЗО було зафіксовано випадок, коли так званий “смотрящий” спільно з наближеними до нього особами жорстоко побили іншого ув’язненого, внаслідок чого той помер.
Працівники СІЗО знали про побиття, але намагалися його приховати – підробили документи, ухвалили рішення про ізоляцію постраждалого без належної медичної допомоги. Лише наступного дня його доставили до лікарні, де 28 грудня він і помер.
Наразі, за результатами слідства, до суду направлені справи щодо трьох працівників СІЗО та двох медиків за низкою статей КК України. Санкції передбачають до 10 років позбавлення волі.
Нагадуємо, що раніше до суду вже направлено обвинувальні акти щодо чотирьох працівників СІЗО, а також окремо щодо п’яти ув’язнених (включаючи “смотрящого”) за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до смерті.
-
Мешканка Одещини після вироку суду заявила про намір піти в ЗСУ
У жительки Одеської області, яка була засуджена за побиття співмешканця до смерті, під час суду виявився намір укласти контракт на проходження військової служби в армії. Інцидент стався у січні в селі Балкове, коли під час сварки під впливом алкоголю жінка завдала чоловікові тяжких тілесних ушкоджень, через які той помер у лікарні. На суді вона визнала свою провину та висловила розкаяння, а також заявила про бажання служити в армії. Деякі засуджені в Україні вже долучилися до військової служби, в тому числі і жінки з судимостями.
-
Із в’язниці – на фронт: скільки засуджених стали до лав захисників
У Міністерстві юстиції України прогнозують, що приблизно 20-30% в’язнів не матимуть можливість приєднатися до Збройних сил України через обмеження, які існують для певних категорій засуджених. Станом на 1 липня 2025 року в установах виконання покарань перебувало понад 22 тисячі осіб, з них близько 9,5 тисячі вже добровольно служать в армії. Серед них є і жінки. Законодавство визначає, які категорії засуджених не можуть бути мобілізованими, наприклад, за тяжкі злочини проти основ національної безпеки чи за умисне вбивство. Однак інші засуджені, які виразили бажання служити, можуть піти на фронт після рішення суду та медичної комісії. Важливо відзначити, що багато колишніх засуджених, які вступили на службу, виявляються героїчними та мотивованими бійцями.
-
У РФ вигадали новий спосіб відправки в’язнів на війну – розвідка
У Росії засудженим інкримінують нові злочини, начебто скоєні під час відбування покарання, з альтернативою підписання контракту з Міноборони для відправлення на фронт. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Серед обвинувачень – “дискредитація армії”, “поширення фейків” про війну та “заклики до тероризму”.
За даними розвідки, один із таких випадків – вирок 34-річному Андрію Вороніну. 17 липня його засудили ще на шість років за те, що він нібито поширював “фейки” про ЗС РФ, перебуваючи в СІЗО та колонії Псковської області.
Зазначається, що подібних вироків вже понад сто лише за першу половину 2025 року, і їхня кількість зростає.
Для вербування на війну влада РФ також продовжує використовувати проти ув’язнених класичні методи тиску – обмеження у питній воді (до трьох літрів на тиждень), тортури та залякування.
На цьому тлі уряд готує до закриття 19 в’язниць. Середня чисельність засуджених з початку повномасштабної війни скоротилася на 200 тисяч – до історичного мінімуму в 313 тисяч. При цьому кількість нових засуджених у 2024-му майже не змінилася – лише на 0,34 % менше, ніж торік.