Позначка: Вчені

  • В Ісландії вперше виявили комарів

    В Ісландії вперше виявили комарів

    У Ісландії вперше було виявлено трьох комарів, що може свідчити про появу цілої популяції. Етимолог Маттіас Альфредссон з Ісландського університету природничих наук зазначив, що ці комахи можуть пережити зиму у підвалах та господарських будівлях, де температура не падає нижче нуля, і навесні вони можуть знову активізуватися. Цей вид комарів поширений у Європі, харчується кров’ю людей, птахів і тварин, і відомий своєю стійкістю до холоду. Експерти вважають, що з’явлення трьох комарів за короткий час може свідчити про наявність більшої кількості цих комах в районі. Науковці раніше передбачали, що комарі дістануться до Ісландії, особливо після того, як у 2015 році там з’явилися мошки. Також повідомляється, що рівень вуглекислого газу в атмосфері досягнув рекордних значень, а кількість тварин у лісах зменшилася вдвічі за останні 50 років. Липень був третім найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень.

  • Британські лікарі частково повернули зір пацієнтам за допомогою мікрочипа

    Британські лікарі частково повернули зір пацієнтам за допомогою мікрочипа

    Британські лікарі успішно випробували новий електронний імплант Prima, який допомагає відновити зір пацієнтам із макулодистрофією – хворобою, що призводить до втрати зору у людей після 50 років. Цей мікрочип розміром 2×2 міліметри встановлюють під сітківку ока, а пацієнт користується спеціальними окулярами з камерою та комп’ютером для передачі зображення на мікрочип. Після операції 84% пацієнтів знову змогли розрізняти літери, цифри та слова. Ця технологія може значно покращити якість життя людей із важкими зоровими порушеннями, дозволяючи їм бачити і читати.

  • В Аргентині знайшли один із найдавніших у світі скелетів динозавра

    В Аргентині знайшли один із найдавніших у світі скелетів динозавра

    Аргентинські вчені виявили скам’янілі рештки одного з найдавніших видів динозаврів, який жив приблизно 230–225 мільйонів років тому. Знахідку зробили в горах Андах на висоті близько 3000 метрів. Палеонтологи виявили майже повний скелет невеликого довгошиїх ящера, якого назвали Huayracursor jaguensis. Відомо, що цей вид був невеликим – до двох метрів завдовжки і близько 18 кілограмів ваги. Вчені вважають, що це відкриття допоможе краще зрозуміти еволюційні процеси на ранніх етапах розвитку динозаврів.

  • У США створили “супервакцину”, яка блокує розвиток раку

    У США створили “супервакцину”, яка блокує розвиток раку

    Американські науковці розробили нову “супервакцину на основі наночастинок”, яка успішно проходить тести на мишах. Вакцина зупиняє ріст і поширення таких видів раку, як меланома, рак підшлункової залози та потрійно негативний рак молочної залози. Дослідження проводили на Університеті Массачусетсу в Емгерсті, під час якого було виявлено, що до 88% мишей, яким вводили вакцину, позбулися пухлин. Вакцина працює за допомогою наночастинок, які стимулюють імунну систему та допомагають розпізнавати та знищувати ракові клітини. Вчені вважають, що ця вакцина може стати універсальною для боротьби з різними видами раку.

  • Мозок чоловіків старіє швидше, ніж у жінок – дослідження

    Мозок чоловіків старіє швидше, ніж у жінок – дослідження

    Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, виявлено, що мозок чоловіків старіє швидше, ніж мозок жінок. Вчені проаналізували МРТ-знімки більше ніж 12000 людей і виявили, що обсяг сірої речовини у мозку чоловіків зменшується швидше, ніж у жінок. Наприклад, ділянка мозку, яка відповідає за дотик і відчуття, зменшувалася на 2% на рік у чоловіків і на 1,2% у жінок. Незважаючи на це, жінки частіше стикаються з хворобою Альцгеймера. Вчені вважають, що різницю у швидкості старіння мозку можуть пояснити інші фактори, такі як тривалість життя, гормональні зміни та різна чутливість до захворювань. Хоча дослідження було обширним, вчені закликають до подальших досліджень з більшими вибірками, оскільки учасники цього дослідження мали вищий рівень освіти, що може знизити ризик розвитку деменції.

  • Вчені вперше внесли диких бджіл до списку зникаючих видів у ЄС

    Вчені вперше внесли диких бджіл до списку зникаючих видів у ЄС

    За останнє десятиліття кількість видів диких бджіл у Європі, яким загрожує вимирання, практично подвоїлася. Також збільшилася кількість видів метеликів, які перебувають під загрозою зникнення. Число видів метеликів, занесених до Червоної книги, також зросло. Одним із видів метеликів, мадагаскарський білий метелик, вже вимер. Причинами зменшення популяцій бджіл і метеликів вчені вказують на руйнування природних місць існування через сільське господарство, використання добрив і пестицидів, а також кліматичні зміни. Спеціалісти наголошують на терміновій необхідності заходів для збереження диких бджіл і метеликів, оскільки вони відіграють важливу роль у запилюванні рослин і підтриманні екосистем.

  • Британські вчені винайшли штучний “лист”, який імітує фотосинтез

    Британські вчені винайшли штучний “лист”, який імітує фотосинтез

    Вчені з Кембриджського університету представили інноваційний пристрій, який імітує процес фотосинтезу та перетворює вуглекислий газ, воду й сонячне світло на корисні хімічні сполуки, повідомляє Interesting Engineering.
    Розробка являє собою гібридний пристрій, який поєднує світлозбиральні органічні полімери з бактеріальними ферментами. У результаті він здатен перетворювати сонячне світло, воду та вуглекислий газ у форміат – паливо, яке можна використовувати для подальших хімічних реакцій. При цьому пристрій не потребує зовнішнього джерела живлення і не містить токсичних напівпровідників, що робить його довговічнішим і безпечнішим для довкілля.
    “Якщо ми хочемо побудувати сталу, циркулярну економіку, нам необхідно звільнити хімічну промисловість від копалин. Це величезна можливість, якщо ми зможемо реалізувати її правильно”, – зазначив керівник дослідження Ервін Райснер з Кембриджського університету.
    Результати, опубліковані в журналі Joule, свідчать, що це перший випадок використання органічних напівпровідників як світлозбирального компонента у подібних біогібридних пристроях. Команда також продемонструвала, що отриманий формат можна безпосередньо застосовувати для синтезу сполук, які використовуються у фармацевтиці, з високою чистотою та виходом.

  • Вчені створили уп’ятеро міцніший алюмінієвий сплав

    Вчені створили уп’ятеро міцніший алюмінієвий сплав

    Інженери з Массачусетського технологічного інституту розробили новий алюмінієвий сплав для 3D-друку, який виявився у п’ять разів міцнішим за традиційно виготовлений метал. Як повідомляє InterestingEngineering, матеріал також відзначається високою термостійкістю, що відкриває перспективи його використання в авіації, автомобілебудуванні та промислових системах охолодження.
    Команда науковців застосувала машинне навчання для створення сплаву. Замість того щоб моделювати понад мільйон можливих комбінацій елементів, алгоритм проаналізував лише 40 варіантів і знайшов оптимальний склад.
    “Якщо ми зможемо використовувати легші, але міцніші матеріали, це допоможе значно знизити енергоспоживання у транспортній галузі”, – пояснила керівниця дослідження Мохадесех Тахері-Мусаві, яка нині працює професоркою в Університеті Карнегі-Меллона.
    Новий сплав виготовлений із комбінації алюмінію та кількох додаткових елементів, що забезпечують унікальне поєднання міцності, легкості й стабільності при високих температурах. Він може стати альтернативою дорогим і важким титановим деталям, зокрема для лопатей реактивних двигунів, а також знайти застосування у високопродуктивних вакуумних насосах, автомобілях преміумкласу та системах охолодження дата-центрів.

  • Відправити на іншу планету. Оприлюднено останнє звернення Джейн Гудолл

    Відправити на іншу планету. Оприлюднено останнє звернення Джейн Гудолл

    Стримінговий сервіс Netflix оприлюднив останнє звернення Джейн Гудолл – видатної британської дослідниці, антропологині та захисниці природи, – записане за кілька місяців до її смерті. Воно прозвучало у документальному проєкті Famous Last Words (Останні слова знаменитостей), у якому відомі особистості залишають послання людству, що публікуються лише після їхнього відходу.
    У своїй промові 91-річна Гудолл відверто зізналася, що мріяла би “очистити Землю” від кількох політичних лідерів, відправивши їх у космос. Серед тих, кого вчена хотіла б бачити на кораблі Ілона Маска, вона назвала самого Маска, Дональда Трампа, Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Беньяміна Нетаньягу.
    “Я хотіла би посадити їх на один із космічних кораблів Маска і відправити на планету, яку він впевнений, що відкриє. Він, до речі, був би одним із них. Разом із Маском там були б Трамп і його щирі прихильники. Я би посадила туди Путіна, президента Сі і відправила на іншу планету. Був би там і Беньямін Нетаньягу” – сказала Гудолл з властивим їй спокоєм і іронією.
    Та попри гострі слова, головний акцент свого звернення вчена зробила не на політиці, а на людяності. Вона наголосила, що кожна людина має місію і здатна впливати на світ навколо себе.
    “Ви можете вибрати, які саме зміни зробите. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що ми є частиною природного світу. І навіть сьогодні, коли планета занурена в темряву, надія все ще є. Не втрачайте її. Якщо ви втратите надію, то станете апатичними і не будете нічого робити” – зазначила Джейн.
    На завершення Гудолл закликала берегти довкілля та не залишатися байдужими до майбутнього Землі: “Робіть все, що в ваших силах, поки ще перебуваєте на цій прекрасній планеті Земля”.

  • Стали відомі лауреати Нобелівської премії-2025 з хімії

    Стали відомі лауреати Нобелівської премії-2025 з хімії

    Лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії 2025 року стали японець Сусуму Кітагава, австралієць Річард Робсон і американець Омар Ягхі “за розробку металоорганічних каркасів”. Про це повідомляється на сторінці премії в соцмережі Х у середу, 8 жовтня.
    “Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Ці конструкції, металоорганічні каркаси, можуть бути використані для збору води з пустельного повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізу хімічних реакцій. Завдяки розробці металоорганічних каркасів лауреати надали хімікам нові можливості для вирішення деяких проблем, з якими ми стикаємося”, – йдеться у пресрелізі Нобелівського комітету.
    Розмір грошової частини Нобелівської премії у 2025 році становить 11 млн шведських крон ($1,1 млн). Ці гроші поділять порівну між трьома лауреатами.
    “Металоорганічні сполуки мають колосальний потенціал, створюючи раніше небачені можливості для виготовлених на замовлення матеріалів із новими функціями”, – пояснив голова Нобелівського комітету з хімії Хайнер Лінке.