Правий берег

Позначка: Вчені

  • У бурштині знайшли скам’янілості комах епохи динозаврів

    У бурштині знайшли скам’янілості комах епохи динозаврів

    Науковці знайшли вражаючі рештки комах, які стали жертвами паразитичного “зомбі-гриба” ще за часів динозаврів.
    Скам’янілості, вік яких оцінюють у 99 мільйонів років, збереглися в бурштині, знайденому в М’янмі. Дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the Royal Society B, повідомляє IFLScience.
    Йдеться про рідкісне зараження мух і мурах грибом виду Ophiocordyceps unilateralis, відомим як “кордицепс однобокий”. Саме він надихнув творців гри та серіалу The Last of Us, де гриб мутує й починає заражати людей.
    На відміну від вигаданого всесвіту, у реальності кордицепс вражає лише комах – він захоплює їхню нервову систему, змінює поведінку й буквально керує тілом, щоби поширити свої спори. У звичних скам’янілостях подібні зміни не зберігаються, тому бурштин, який чудово консервує м’які тканини, – унікальна знахідка.
    “Оскільки інфікування є смертельними, Ophiocordyceps та його викопні родичі, ймовірно, відігравали важливу роль у контролі популяцій комах всередині крейдяного періоду – подібно до того, як це роблять їхні сучасні живі родичі”, – зазначив співавтор дослідження Едмунд Яржембовський.
    Вчені також описали два нових викопних види паразитичних грибів:

  • Paleoophiocordyceps gerontoformicae – знайдений у тілі мурахи
  • Paleoophiocordyceps ironomyiae – уражена муха

    • Це найдавніші з відомих науці слідів подібного зараження – і ще один доказ того, що природа створювала сценарії хорору задовго до людини.

  • У США знайшли новий вид динозавра

    У США знайшли новий вид динозавра

    Науковці відкрили новий вид динозавра, який жив на території сучасних США приблизно 150 мільйонів років тому.
    Його рештки знайшли ще у 2021–2022 роках у штаті Колорадо, проте лише нещодавно вдалося підтвердити, що це – окремий вид, якому дали назву Enigmacursor mollyborthwickae. Про це повідомляє CNN із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Open Science.
    Новий вид був надзвичайно малим для динозаврів: близько пів метра заввишки і близько метра завдовжки – за розміром нагадував лабрадора. Динозавр був травоїдним і пересувався на двох довгих задніх лапах. Вчені припускають, що він був досить швидким, щоб утікати від хижаків.
    “Цих дуже маленьких динозаврів, що харчувалися рослинами, знаходили вкрай рідко. Насправді знайти практично повний скелет, а не кілька фрагментів кісток – це рідкість. Тому ці динозаври досить маловідомі” – пояснив співавтор дослідження, палеонтолог Пол Баретт.
    Назва динозавра також символічна: частина “enigma” означає загадку – адже науковці довго не могли визначити, до якого саме виду належить знайдений скелет.
    У найближчий час Enigmacursor mollyborthwickae стане частиною експозиції в Музеї природничої історії в Лондоні.

  • Науковий прорив: вчені вперше виростили мишей від двох батьків

    Науковий прорив: вчені вперше виростили мишей від двох батьків

    Уперше в історії вченим вдалося створити мишей з генетичним матеріалом двох самців.
    Обидві особини дожили до дорослого віку й виявилися фертильними – це означає, що вони можуть мати власне потомство. Дослідження китайських науковців опубліковане в журналі PNAS, повідомляє IFLScience.
    Раніше біологи вже створювали мишей із ДНК двох матерів, однак спроби повторити подібне з батьками виявлялися невдалими: ембріони зупинялися в розвитку. Причина – у феномені, відомому як геномний імпринтинг, коли деякі гени активуються або вимикаються залежно від статі батьків.
    Цього разу команда з Шанхайського університету застосувала новий підхід. Два сперматозоїди різних самців ввели в яйцеклітину з видаленим ядром, після чого перепрограмували їхню ДНК за допомогою технології CRISPR/Cas9 – зокрема, відредагували гени, відповідальні за імпринтинг.
    У межах експерименту понад 250 змінених ембріонів імплантували самкам. Вижили лише двоє мишенят – обидва самці. Вони виросли, мали потомство, але продемонстрували низький рівень виживаності, а більшість мишей у подібних випадках не досягали зрілого віку або залишались безплідними.
    “Це фундаментальне наукове дослідження. Хоча редагування генів такого характеру не застосовується до людей, головний висновок полягає в тому, що наша робота дає уявлення про генетичні бар’єри одностатевого розмноження у ссавців”, – пояснив співавтор роботи Чжі-кунь Лі.
    Хоча перспективи практичного використання таких технологій – від клонування до збереження зникаючих видів – виглядають багатообіцяюче, до їхнього застосування на людях ще дуже далеко.

  • Вчені навчилися створювати парацетамол із пластикових пляшок

    Вчені навчилися створювати парацетамол із пластикових пляшок

    Науковці з Единбурзького університету розробили унікальну технологію, яка дозволяє перетворювати пластикові відходи, зокрема пластикові пляшки, на знеболювальне – парацетамол.
    В основі інновації – взаємодія хімічних процесів та бактерій кишкової палички.
    Як пише The Guardian з посиланням на журнал Nature Chemistry, дослідники використали поліетилентерефталат (ПЕТ) – пластик, який часто трапляється в упаковках і пляшках. Його перетворили на проміжну речовину PABA (пара-амінобензойна кислота) за допомогою перегрупування Лоссена – хімічної реакції, яка зазвичай вимагає складних умов. Однак завдяки присутності фосфату в кишковій паличці реакція відбулася природно та легко.
    Щоб перетворити PABA на парацетамол, вчені генетично модифікували кишкову паличку, додавши до неї гени грибів і ґрунтових бактерій. У підсумку процес тривав менш ніж добу, був енергоефективним та дав високий вихід готового препарату.
    “Це вперше відкриває шлях від пластикових відходів до парацетамолу, що неможливо за допомогою однієї лише біології і неможливо за допомогою однієї лише хімії”, – зазначив професор Стівен Воллес, керівник дослідження.
    Хоча до комерційного виробництва ще далеко, відкриття може мати важливе практичне значення: зменшення залежності від нафти у фармацевтиці та новий спосіб боротьби з пластиковими відходами.

  • Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять

    Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять

    Науковці виявили групу нейронів у гіпоталамусі, які відповідають за реакцію організму на стрес. Ці нейрони виділяють гормон кортикотропін, який впливає на сон і пам’ять. Дослідження показало, що активація цих нейронів може призводити до порушень сну і погіршення пам’яті, а їх блокування може поліпшити якість сну і збільшити здатність запам’ятовувати. Експерименти на мишах підтвердили ці результати. Це відкриття може допомогти у розробці нових методів лікування стресових і психіатричних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад.

  • У США виявили новий вимерлий вид саламандри

    У США виявили новий вимерлий вид саламандри

    Американські вчені з Університету Східного Теннессі зробили унікальне відкриття, яке дозволяє по-новому поглянути на еволюцію земноводних, повідомляє Interesting Engineering.
    Під час розкопок у відомому своєю кількістю скам’янілостей місці Gray Fossil Site дослідники ідентифікували новий, нині вимерлий вид гігантської саламандри – Dynamognathus robertsoni.
    Цей вид належить до родини плетодонтид і став найбільшим представником цієї групи, а також одним із найбільших наземних саламандр у світі. Середня довжина особин могла сягати 40 см.
    “Сьогодні вони трапляються тільки в кількох округах на півдні Алабами, і дослідники вважали їх високоспеціалізованим тупиковим родом, який не має особливого відношення до еволюції темних саламандр”, – пояснив Девіс Ганнін, помічник менеджера колекцій музею при місці розкопок.
    Однак нова знахідка спростовує попередні уявлення. Виявилося, що ці істоти мали набагато ширший ареал і відіграли важливу роль у формуванні екосистем Північної Америки. За оцінками науковців, Dynamognathus robertsoni жили мільйони років тому, залишивши по собі безцінні свідчення давнього біорізноманіття регіону.

  • Вчені зможуть друкувати мережі кровоносних судин для штучних органів

    Вчені зможуть друкувати мережі кровоносних судин для штучних органів

    Вчені зі Стенфордського університету зробили прорив у створенні штучних органів, розробивши обчислювальну модель, яка дозволяє за лічені хвилини проєктувати мережі кровоносних судин для 3D-друку будь-якого органу, повідомляє NewScientist. Цей підхід може допомогти подолати один із головних бар’єрів у трансплантації штучних органів – відсутність системи живлення тканин.
    Лише 10% пацієнтів у світі отримують необхідні органи для пересадки. 3D-друк органів розглядається як потенційне вирішення проблеми, проте штучні тканини без судин швидко гинуть. Дотепер створення таких мереж займало дні або тижні. Новий підхід, запропонований командою під керівництвом Елісон Марсден, базується на математичному законі, що описує природне розгалуження судин у тілі.
    Дослідники протестували модель, створивши судинну мережу з 25 каналів для кільцеподібної структури діаметром 1 см, надрукованої з клітин нирки. Структуру надрукували з використанням частинок холодного желатину, а потім нагріли до температури тіла – 37°C, що дозволило утворити порожнисті канали діаметром 1 мм. Через них безперервно прокачували рідину з киснем і поживними речовинами, імітуючи кровотік.
    Через тиждень у структурі з судинами кількість живих клітин була у 400 разів більшою, ніж у контрольній версії без судин, хоча обидві занурювалися в однакове поживне середовище. Марсден пояснює, що клітини виживали лише поблизу судин, бо поки що неможливо надрукувати менші, тонші капіляри, необхідні для живлення віддалених ділянок. Команда вже працює над вирішенням цієї проблеми.
    За словами Х’юґа Тальбо з Університету Париж-Сакле, дослідження “відсуває межі можливого” й може дозволити створення судин для повнорозмірного органа не за тиждень, а за кілька годин. У майбутньому такі мережі можуть доповнити або навіть замінити донорські органи.
    Наступний етап – друк повноцінних судинних систем у великих органах. Якщо все піде за планом, перші випробування надрукованих органів на свинях можуть відбутися вже протягом п’яти років.

  • Вперше отримано фото південного полюса Сонця

    Вперше отримано фото південного полюса Сонця

    Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
    Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
    У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
    “Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
    Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
    Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз.

  • Астрономи вперше в історії отримали фото південного полюса Сонця

    Астрономи вперше в історії отримали фото південного полюса Сонця

    Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
    Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
    У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
    “Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
    Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
    Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз.

  • Австралійські вчені створили простий тест для виявлення целіакії

    Австралійські вчені створили простий тест для виявлення целіакії

    Науковці з Австралії розробили новий тест крові, який допомагає швидше та легше виявляти целіакію – реакцію організму на глютен. Тест виявляє імунний маркер, який з’являється після споживання глютену. Целіакія виникає, коли організм не перетравлює глютен, що призводить до запалення кишечника. Новий тест дозволяє уникнути довгого періоду вживання глютену перед аналізами. Його просто виконати в лабораторії, дослідження показали його точність у 97% випадків. Експерти зауважують, що тест може бути менш чутливим у людей, які приймають імуносупресанти, тому цей аспект потребує додаткового вивчення.