Лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії 2025 року стали японець Сусуму Кітагава, австралієць Річард Робсон і американець Омар Ягхі “за розробку металоорганічних каркасів”. Про це повідомляється на сторінці премії в соцмережі Х у середу, 8 жовтня.
“Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Ці конструкції, металоорганічні каркаси, можуть бути використані для збору води з пустельного повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізу хімічних реакцій. Завдяки розробці металоорганічних каркасів лауреати надали хімікам нові можливості для вирішення деяких проблем, з якими ми стикаємося”, – йдеться у пресрелізі Нобелівського комітету.
Розмір грошової частини Нобелівської премії у 2025 році становить 11 млн шведських крон ($1,1 млн). Ці гроші поділять порівну між трьома лауреатами.
“Металоорганічні сполуки мають колосальний потенціал, створюючи раніше небачені можливості для виготовлених на замовлення матеріалів із новими функціями”, – пояснив голова Нобелівського комітету з хімії Хайнер Лінке.
Позначка: Вчені
-
Стали відомі лауреати Нобелівської премії-2025 з хімії
-
Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання. -
Оголошено лауреатів Нобелівської премії-2025 з фізики
У 2025 році Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк з Великої Британії, Мішель Деворе з Франції та Джон М. Мартініс з США. Вони були відзначені за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі. Кожен з вчених має значний науковий внесок у фізику і працює в провідних університетах світу. Детальніше про їхню роботу можна дізнатися з офіційного пресрелізу Нобелівського комітету.
-
Іспанські науковці створили ін’єкцію проти хвороби Альцгеймера
Іспанські науковці зробили важливий крок у боротьбі з хворобою Альцгеймера, створивши ін’єкцію на основі наночастинок. Вони виявили, що ця ін’єкція може відновити природний захисний бар’єр мозку, який порушується при цій хворобі, та допомогти очищати його від токсичного білка бета-амілоїду. Експерименти на мишах показали, що після введення препарату кількість бета-амілоїду зменшилася на 50-60%, а через пів року миші з показниками хвороби повністю відновили поведінку, характерну для здорових тварин. Вчені зараз проводять додаткові дослідження щодо безпечності і токсичності препарату, а якщо результати будуть позитивними, клінічні випробування на людях можуть розпочатися в найближчі кілька років. Це відкриття може відкрити нові можливості в лікуванні нейродегенеративних хвороб шляхом активації природних захисних механізмів мозку.
-
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Троє науковців – Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакакучі – отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини 2025 року. їхні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності допомогли розібратися, як імунна система захищає організм від аутоімунних захворювань. Вони виявили регуляторні Т-клітини, які контролюють імунну систему та запобігають її атакам на власний організм. Ці відкриття відкрили нові можливості для лікування раку та аутоімунних захворювань, а також полегшили проведення трансплантацій.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Фахівці з NASA з’ясували, що хмари на планеті Венера складаються не лише з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але й на 60% з води. Дослідники виявили, що основу хмар утворюють гідрати – сполуки води з різними солями, такими як сульфат заліза та магнію. Воду на Венері не можна побачити у вигляді крапель, як на Землі, адже вона зв’язана у цих сполуках. Співвідношення складу хмар на Венері становить 62% води та приблизно 22% сірчаної кислоти. Крім того, вчені виявили сполуки заліза, що можуть потрапити в атмосферу планети разом із космічним пилом.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Недавнє дослідження шведських вчених з Університету Умео показало, що лід ефективніше, ніж рідка вода, виділяє залізо з мінералів, що може пояснити зміну кольору арктичних річок. Це може бути причиною “помаранчевіння” в річках Півночі, яке пов’язане з таненням мерзлоти та викидом заліза. Експерименти показали, що лід виділяє більше заліза, ніж рідка вода, при певних температурах. Вчені виявили, що процес замерзання й відтавання сприяє виділенню заліза з мінералів, а зміни клімату можуть призвести до збільшення кількості заліза, що може негативно вплинути на воду та екосистеми.
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Недавнє дослідження, про яке повідомляє ScienceAlert, показало, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. Учені з Університету Джорджії проаналізували дані з опитувань CDC у США і виявили, що користувачі вейпів мають на 7% вищий ризик переддіабету, ніж некурці. Для курців традиційних сигарет ризик був ще вищим – на 15%. Особливо велика небезпека виявилася для тих, хто одночасно палить і вейпить – їх ризик переддіабету був на 28% вищим. Дослідження також показало, що люди з надмірною вагою та представники певних етнічних груп стикаються з більшим ризиком. Важливо пам’ятати, що це лише спостереження, і що вейпінг може впливати не лише на легені, а й на загальне метаболічне здоров’я.
-
Китайські вчені створили батарею у шість разів місткішу за літій-іонні
Науковці з Китаю створили нову акумуляторну батарею, яка використовує гідрид-іони водню як носії заряду. Ця батарея має ємність до 984 мА·год на грам, що в шість разів більше, ніж у звичайних літій-іонних елементів. Під час тестування прототип успішно живив світлодіод, показуючи перспективи цієї технології. Ключовим фактором успіху стала комбінація матеріалів, що забезпечили високу швидкість провідності гідрид-іонів та стабільність батареї. Хоча після кількох циклів заряджання й розряджання ємність трохи зменшилася, вчені вважають, що це можна виправити. Використання гідрид-іонів також може уникнути утворення “металевих шипів”, що знижують довговічність і безпеку літієвих акумуляторів.
-
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Вчені виявили, що мікропластик може бути присутній в організмі людини, навіть у кістках. Дослідження показали, що мікропластик може пошкодити кісткову тканину, включаючи порушення роботи стовбурових клітин кісткового мозку та сприяти утворенню клітин, які руйнують кістку. Експерименти показали, що мікропластик впливає на життєздатність клітин, прискорює старіння, змінює їхню структуру та спричиняє запальні процеси. Вчені також виявили, що мікропластик може прискорювати старіння кісткових клітин, що може призводити до ослаблення кісток, деформацій і навіть переломів. Ці відкриття підкреслюють потенційний ризик мікропластику для здоров’я кісток та можливу зв’язок із зростанням кількості переломів у зв’язку з остеопорозом. Учені планують провести додаткові дослідження, щоб розібратися у впливі мікропластику на міцність кісток та розробити стратегії лікування та профілактики кісткових захворювань.