Науковці зі Швейцарії та Албанії знайшли підводне поселення віком 6–8 тисяч років у водах Орхидського озера. Про це повідомляє Reuters.
Археологи вважають, що це найстаріша озерна громада, відома в Європі, і що саме її жителі першими почали активно розвивати сільське господарство на континенті.
Знахідки включають дерев’яні палі, які слугували основою для будинків, кістки диких і свійських тварин, мідні інструменти та кераміку з витонченим різьбленням. Ці артефакти вказують на високий рівень організації та адаптації до життя в приозерному середовищі.
“Органічний матеріал дуже добре зберігся, оскільки воно розташоване під водою. Це дозволяє нам з’ясувати, чим ці люди харчувалися та що садили” – розповів професор Альберг Гафнер з Бернського університету.
Загальна площа поселення – приблизно 6 гектарів. Проте після шести років досліджень археологи встигли вивчити лише близько 1% території. Для датування знахідок учені використовують радіовуглецевий аналіз і дендрохронологію.
“Вони досі займалися полюванням та збиральництвом, але стабільні надходження для харчування отримували від сільського господарства” – зазначив албанський археолог Адріан Анастасі.
Орхидське озеро, яке межує з Албанією та Північною Македонією, вважається найстарішим озером Європи – йому понад мільйон років.
Позначка: Вчені
-
В Албанії знайшли найдавніше озерне поселення на континенті
-
Китайські вчені навчилися перетворювати вуглекислий газ на цукор
Китайські науковці розробили технологію, яка дозволяє перетворювати вуглекислий газ на складні вуглеводи, такі як цукор, фруктоза та глюкоза. Це допомагає не лише зменшити викиди парникових газів, а й вирішити проблему продовольчої безпеки. Шляхом каталітичних реакцій вченим вдалося ефективно синтезувати ці речовини з вуглекислого газу. Це відкриття може стати важливим для Китаю, який щороку імпортує великі обсяги цукру. Технологія вже успішно протестована в лабораторії, і науковці планують перейти до комерційного виробництва.
-
Роботи-хірурги самостійно провели операції
Автономні роботи-хірурги зуміли самостійно провести повноцінні операції на органах мертвих свиней – без участі людей.
Це перший випадок, коли машини виконали всю процедуру від початку до кінця, адаптуючись до особливостей тканин.
Результати опубліковано в журналі Science Robotics, повідомляє The Guardian. Дослідження провела команда Університету Джона Гопкінса у США. Вони провели вісім операцій зі 100% успішністю.
У ході експерименту роботи за 5 хвилин виконували 17 кроків: від’єднання жовчного міхура від печінки, встановлення шести затискачів і видалення органа. В середньому під час кожної операції вони самостійно вносили корективи шість разів.
Системи працюють на базі глибоких нейронних мереж – таких, як ті, що використовують ChatGPT або Google Gemini. Роботів навчали за допомогою відео з реальними хірургічними втручаннями.
“У попередній роботі ми змогли виконати деякі хірургічні завдання, як-от накладання швів. Те, що ми зробили цього разу, – це справді повна процедура. Ми провели її на восьми жовчних міхурах, де робот зміг точно виконати кріплення та відсікання органу без будь-якого втручання людини”, – зазначив один з авторів, Аксель Крігер.
Попри те, що роботи працювали повільніше за людей, їхні рухи були м’якшими та точнішими. Вони також могли просити інструменти та реагувати на індивідуальні анатомічні відмінності.
Однак експерти застерігають: реальні операції на живих пацієнтах значно складніші. Роботи ще не вміють реагувати на кровотечі, рухи тіла, дихання чи неочікувані ускладнення. -
Науковці хочуть “оживити” птаха, що вимер 600 років тому
Американські вчені хочуть відродити вимерлий 600 років тому вид птахів моа, які сягали 3,6 метра заввишки та важили понад 200 кг.Про це повідомляють CNN та IFLScience.
Ініціатива належить біотехнологічній компанії Colossal Biosciences, яка також працює над “оживленням” шерстистого мамонта, птаха додо та тасманійського тигра. Тепер у фокусі – гігантський моа (Dinornis robustus), нелітаючий птах, що колись мешкав на Південному острові Нової Зеландії.
Вчені вже зібрали зразки ДНК із понад 60 кісток, уламків яєчної шкаралупи та пір’я, й аналізують геноми дев’яти видів моа. Першим успіхом стала майже повна розшифровка ДНК менших родичів -кущових моа (Anomalopteryx didiformis).
За словами незалежного експерта Скотта Макдугалла-Шеклтона з Канади, моа зникли після прибуття полінезійців, які масово на них полювали, а також через зміни середовища існування. До цього в регіоні майже не було хижаків.
Colossal Biosciences також планує працювати над відновленням природного середовища для можливого повернення виду та підтримкою існуючої екосистеми.
Втім, чимало науковців скептично ставляться до таких експериментів. Вони вважають, що повноцінно відродити вимерлий вид неможливо, і в результаті може з’явитися лише генетично модифікований гібрид, а не справжній моа. -
Глобальне потепління може “розбудити” сплячі вулкани
Глобальне потепління здатне спровокувати виверження вулканів. Танення льодовиків зменшує тиск на підземні магматичні камери, що може викликати активізацію вулканічної діяльності.
До такого висновку дійшли вчені, які представили свої дослідження на конференції Goldschmidt 2025 у Празі. Про це пише The Guardian.
Як приклад вони навели вулкан Мочо-Чошуенко в Чилі. Під час останнього льодовикового періоду (близько 26-18 тисяч років тому) 1500-метровий шар льоду стримував накопичення магми на глибині 10-15 км. Проте приблизно 13 тисяч років тому льодовик розтанув – тиск зменшився, гази у породі розширилися, і це спричинило виверження.
Науковці також виявили, що після танення льоду магма стає більш в’язкою і, відповідно, вибухонебезпечною.
Особливої уваги, за словами дослідників, заслуговує Західна Антарктида, де під льодовиками приховано понад 100 потенційно активних вулканів. У зоні ризику також Північна Америката Нова Зеландія.
Хоча виверження можуть тимчасово охолоджувати Землю через викид частинок, що блокують сонячне світло, довготривалі виверження лише прискорять глобальне потепління – через викиди парникових газів. Це створює ризик замкнутого кола: тепло – танення льоду – виверження – ще більше тепла. -
В Антарктиді знайшли найдавніше крижане ядро Землі
У німецькому місті Бремергафен вчені досліджують найстаріше з коли-небудь знайдених крижаних ядер Землі – зразок льоду завдовжки 2,8 км і віком понад 1,2 мільйона років.Про це повідомляє BILD.
Цей льодовий “архів” був добутий під час міжнародної експедиції в Антарктиді у 2019–2021 роках на висоті понад 3200 метрів, при температурах до –70°C.
Унікальне ядро доправили до Європи у 700 ящиках, зберігаючи температуру –50°C. Зараз його розпилюють у лабораторії Альфред-Вегенер-Інституту за –18°C для подальшого аналізу. Мета дослідження – з’ясувати, чому приблизно мільйон років тому змінилася періодичність льодовикових циклів: замість кожних 41 000 років вони стали траплятися кожні 100 000.
“Розуміння цієї зміни важливе не лише для вивчення минулого, а й для прогнозування кліматичного майбутнього”, – пояснює професор-глаціолог Франк Вільгельмс.
За словами іншого дослідника, професора Паскаля Болебера, команда застосовує всі можливі методи -від хімічного аналізу до вивчення структури кристалів. На підготовку до цієї роботи вчені витратили роки.
Окрім стародавнього льоду, вперше в історії досліджень зразків з Антарктиди вдалося дістати і основу материка -шматок граніту. Це відкриття може допомогти вченим точніше визначити, коли саме Антарктида вкрилася льодом.
Перші результати дослідження цього унікального кліматичного архіву очікують уже за рік. -
Наймолодший ссавець: вчені розкрили еволюцію норвезького лемінга
Нове дослідження ДНК встановило, що норвезький лемінг – маленький мешканець тундри – еволюціонував лише близько 35 тисяч років тому.
Вчені виявили, що тварина сформувалася як вид якраз перед піком останнього льодовикового періоду. Це робить його одним із наймолодших ссавців на планеті.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences і описані на Phys.org, демонструють унікальний шлях формування цього виду. Завдяки секвенуванню ДНК та порівнянню геномів дев’яти сучасних і двох давніх лемінгів, науковці встановили, що норвезький і сибірський лемінги походять від різних еволюційних ліній, які не схрещувалися між собою. Це відрізняє їх від багатьох інших ссавців, які зазвичай мають сліди гібридизації.
Норвезький лемінг є ключовою ланкою екосистеми тундри Фенноскандії, слугуючи основною їжею для таких хижаків, як песець. Вчені також виявили сотні унікальних мутацій у його генах – вони можуть пояснювати характерне чорно-жовте забарвлення, адаптації до холоду та активність узимку, яка допомагає уникати хижаків.
“Робота є значним кроком для нашого розуміння видоутворення та еволюції лемінгів. Це прокладає шлях для захопливих майбутніх досліджень, зокрема давніх генів і точного датування виникнення унікальних генетичних адаптацій норвезьких лемінгів”, – зазначив співавтор роботи Лав Дален. -
Безпечного рівня споживання обробленого м’яса не існує – дослідження
Науковий огляд показав, що немає безпечної кількості споживання обробленого м’яса. Вчені виявили, що навіть невелика кількість обробленого м’яса пов’язана з підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу, ішемічної хвороби серця та раку товстої кишки. Дослідження, яке охопило мільйони учасників, показало, що споживання обробленого м’яса призводить до збільшення ризику цих хвороб. Наприклад, хот-дог на день може підвищити ризик діабету на 11% та раку товстої кишки на 7%. Також виявлено зв’язок між споживанням солодких газованих напоїв, трансжирів і виникненням хронічних хвороб. Дослідники радять обмежити споживання цих продуктів у раціоні, оскільки навіть маленькі порції можуть призвести до серйозних наслідків для здоров’я.
-
Забруднення повітря пов’язали з мутаціями, що спричиняють рак легенів
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature та цитованим у The Guardian, вчені виявили, що забруднене повітря може призвести до мутацій у ДНК, схожих на ті, що виникають при курінні. Дослідники дослідили пухлини легенів у людей, які ніколи не курили, і виявили, що рівень забруднення повітря впливає на кількість мутацій, які можуть спричинити рак. Особливо виділили взаємозв’язок між дрібнодисперсними частками у повітрі та мутаціями гена TP53, який контролює ріст пухлин. Також виявлено, що мешканці регіонів із сильним забрудненням мають коротші теломери, що може свідчити про прискорений клітинний поділ, характерний для ракових процесів. Вчені підкреслюють, що забруднення повітря може спричиняти подібні мутації, як і куріння, і це може призвести до зростання випадків раку легенів серед некурців.
-
У Британії розробили тест, що визначає ризик викидня у жінок
Британські вчені створили діагностичний тест, який дозволяє виявити у жінок підвищений ризик викидня ще до настання вагітност, повідомляє The Guardian. Розробка стала результатом масштабного дослідження, проведеного науковцями з Університету Ворика та лікарні NHS у Ковентрі.
За статистикою, викидень трапляється приблизно у кожній шостій вагітності, переважно до 12 тижня. І кожна наступна втрата плоду збільшує ризик повторного викидня. Досі увага дослідників була зосереджена переважно на якості ембріона, тоді як слизова оболонка матки залишалася “чорною скринькою” репродуктивної медицини.
Тепер же вчені виявили, що у частини жінок зі схильністю до викиднів слизова оболонка матки не проходить необхідну підготовку до імплантації ембріона. Це порушення так званої децидуальної реакції – процесу, який забезпечує утворення сприятливого середовища для розвитку плоду. Порушення цієї реакції створює нестабільні умови, що підвищують ризик кровотеч і ранньої втрати вагітності.
Команда проаналізувала понад 1500 біопсій слизової оболонки від 1300 жінок. Виявилося, що у жінок з історією викиднів часто спостерігається однакова аномальна реакція слизової оболонки матки з циклу в цикл. Це дозволило створити тест, який фіксує молекулярні сигнали здорової або порушеної реакції.
Один з авторів дослідження, доктор Джоанн М’ютер, зазначила: “Це – крок до запобігання викидням. Багатьом жінкам кажуть, що їм просто не пощастило, але ми показали, що проблема може полягати саме в матці – ще до зачаття”.
Тест уже випробували понад тисяча пацієнток у Ковентрі. Серед них – Голлі Мілікуріс, яка пережила п’ять викиднів. Новий підхід допоміг виявити проблему та призначити ефективне лікування. Після цього вона змогла успішно народити двох дітей.
Дослідники наголошують, що відкриття дозволяє не лише краще зрозуміти причини повторних викиднів, а й потенційно розробити ефективні методи лікування для жінок, які раніше не мали пояснень своїх втрат.