Міністерства оборони Казахстану та Великої Британії у Лондоні підписали План військового співробітництва на 2025-2026 роки. Про це повідомила пресслужба оборонного відомства Казахстану.
Одним із ключових напрямків співпраці стане навчання військовослужбовців Казахстану у британських вищих військових навчальних закладах. Крім того, план охоплює підготовку у сфері миротворчих операцій і вивчення англійської.
У квітні 2024 року міністри закордонних справ Казахстану та Великої Британії підписали угоду про стратегічне партнерство та співробітництво. Тоді глава британського МЗС оголосив про виділення 50 млн фунтів стерлінгів на реалізацію різних проєктів у країнах Центральної Азії протягом трьох років. За його словами, ця ініціатива спрямована на підтримку економічної стабільності, розвиток торгівлі та зміцнення регіональної взаємодії.
Наприкінці травня стало відомо про початок будівництва нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів у Казахстані. Підприємство виготовлятиме, зокрема, снаряди калібру 155 мм відповідно до стандартів НАТО. Створення такого виробництва має знизити залежність країни від імпорту озброєнь, особливо з огляду на зростання нестабільності в регіоні та перебої у глобальних ланцюгах постачання.
Тоді ж президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що країна не планує вступати до БРІКС і обмежиться статусом партнера. За його словами, таке рішення продиктоване прагматичними міркуваннями, позаяк сама організація “не має ані статуту, ані секретаріату, ані програм”.
Крім того, наприкінці квітня влада не дозволила проводити в містах країни традиційні 9 травня марші, схожі до російського “Безсмертного полку”.
Казахстан збільшує витрати на оборону – ЗМІ
Позначка: Великобританія
-
Військові Казахстану навчатимуться у Британії
-
У Британії призначать нового командувача британської армії – ЗМІ
Голову Королівських військово-повітряних сил Великої Британії сера Річарда Найтонa обрали наступним начальником Штабу оборони – найвищої військової посади у країні. Про це повідомляє BBC з посиланням на власні джерела.
Очікується, що він замінить адмірала сера Тоні Радакіна, котрий перебуває на цій посаді з листопада 2021 року.
Призначення має бути офіційно оголошене найближчими днями після завершення королівських процедур.
Водночас у Міноборони Великої Британії назвали новину надуманою.У відомстві зауважили, що процес призначення триває, і будь-яке оголошення буде зроблено у звичайному режимі.
Сер Річард очолює ВПС з червня 2023 року. До цього він був заступником начальника Штабу оборони у 2019-2022 роках.
Зміна керівництва відбувається на тлі планів уряду збільшити оборонні витрати з 2,3% до 2,5% ВВП до 2027 року і до 3% – до 2034-го.
Міністр оборони Джон Гілі в понеділок заявив у парламенті, що мільярди фунтів інвестують, аби перевести Британію в режим “готовності до війни” у відповідь на загрози з боку ядерних держав, зокрема Росії та Китаю.
Голова Збройних сил Великої Британії адмірал Тоні Радакін, виступаючи зі щорічною лекцією в Королівському об’єднаному інституті оборонних досліджень, попередив про загрозу ядерної війни і додав, що нині повністю відсутні будь-які “запобіжники” безпеки.
Стармер заявив про підготовку Британії до війни -
Трамп відтермінував нові мита для Британії
Президент США Дональд Трамп підписав указ про підвищення мит на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%. Документ набуває чинності вже усереду. Про це повідомив Bloomberg напередодні, 3 червня.
У Білому домі пояснили, що цей крок необхідний для захисту національної безпеки. За словами Трампа, попередній рівень мит нібито “не дозволяв” американській промисловості “розвинути та підтримувати темпи використання виробничих потужностей, необхідні для сталого здоров’я промисловості та для прогнозованих потреб національної оборони”.
Збільшення мит має зменшити загрозу, яку створює імпорт металів і пов’язаних з ними виробів.
Водночас Велика Британія тимчасово звільнена від дії нових тарифів. Для британських металів мита залишаються на рівні 25%, щоб дозволити обом країнам укласти нові домовленості до 9 липня.
В указі Трамп заявив, що Велика Британія потребує “іншого ставлення” через Угоду про економічне процвітання між США і Британією (EPD), підписану 8 травня 2025 року.
Однак глава Білого дому попередив, що у разі невиконання Лондоном зобов’язань за угодою, тарифи можуть бути підвищені й для Британії після 9 липня.
Британський уряд уже заявив про намір домовитися про повне скасування мит “якомога швидше”. -
Британія різко збільшить постачання дронів Україні
Велика Британія інвестує рекордні 350 млн фунтів стерлінгів цього року, щоб збільшити постачання дронів до України з цільових 10 тисяч у 2024 році до 100 тисяч у 2025 році. Про це повідомило британське Міноборони у середу, 4 червня.
Вказано, що інвестиції в дрони для України у розмірі 350 млн фунтів є частиною військової підтримки з боку Великої Британії у розмірі 4,5 млрд фунтів стерлінгів цього року.
“Оскільки Збройні сили України продемонстрували ефективність застосування безпілотників у захисті від незаконного вторгнення Путіна, Британія подвоїла інвестиції в безпілотники разом з британськими оборонними компаніями, включаючи малі та середні підприємства, підтримуючи економіку та робочі місця Великої Британії в межах урядового Плану змін”, – йдеться в повідомленні.
Також Британія цього року витратить ще 247 млн фунтів на навчання українських військових. У межах операції Interflex з 2022 року забезпечено базову бойову підготовку понад 55 000 українських новобранців за сприяння 13 країн-партнерів.
У Лондоні також анонсували, що сьогодні на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн міністр оборони Джон Гілі підтвердить завершення постачання 140 тисяч артилерійських боєприпасів для ЗСУ з початку 2025 року.
Раніше стало відомо, що Велика Британія успішно випробувала мікрохвильову зброю для знищення “зграй” дронів RapidDestroyer.
Британія показала дрон StormShroud, що захищатиме винищувачі -
Лондон вимагає від Абрамовича передати $3,2 млрд на допомогу Україні
Велика Британія ініціює судовий процес проти російського мільярдера Романа Абрамовича, аби спрямувати на гуманітарні потреби України $3,2 млрд, отриманих від продажу лондонського футбольного клубу Челсі. Про це повідомляє Guardian у вівторок, 3 червня.
Абрамович продав клуб у травні 2022 року консорціуму на чолі з американським інвестором Тоддом Боелі після того, як потрапив під санкції Великої Британії та ЄС через тісні зв’язки з російським лідером Володимиром Путіним. Проте понад три роки ці кошти залишалися замороженими на британському банківському рахунку – їх не можна використати без окремого дозволу Казначейства.
Уряд Британії заявляв, що кошти мають бути використані на гуманітарну допомогу Україні, і намагався укласти угоду з Абрамовичем про використання цих коштів.
“Уряд планує спрямувати виручку від продажу футбольного клубу “Челсі№ на гуманітарні цілі в Україні після незаконного повномасштабного вторгнення Росії. Ми глибоко розчаровані тим, що досі не вдалося досягти угоди з цього питання з паном Абрамовичем”, – заявили канцлерка скарбниці Рейчел Рівз і міністр закордонних справ Девід Леммі.
Хоча двері для переговорів залишаються відчиненими, у британському уряді акцентували, що “повністю готові продовжити справу через суд”. Роман Абрамович володів Челсі з 2003 року. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну він оголосив про продаж клубу та запропонував передати чистий дохід благодійному фонду на підтримку жертв війни.
У 2022 році британський уряд виділив 200 тисяч фунтів стерлінгів на юридичне оформлення фонду й підготовку гуманітарного плану. До ініціативи залучили Єврокомісію та уряд Португалії, громадянином якої є Абрамович. Але процес ускладнився через юридичні й санкційні бар’єри.
Раніше повідомляли, що Роман Абрамович за кілька тижнів до вторгнення РФ в Україну, переписав на свою колишню дружину мистецьку колекцію вартістю майже один мільярд доларів, побоюючись наслідків західних санкцій.
Понад 80 олігархів із РФ підтримують війну проти України – LRT -
Стармер заявив про підготовку Британії до війни
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про перехід країни у режим “готовності до війни” під час виступу на тему Стратегічного огляду оборони. Він заявив, що головною метою збройних сил стане готовність до війни, особливо в умовах загроз від держав із потужними арміями. Стармер також обіцяє припинити “спустошення збройних сил” та покращити їх підготовку. У планах уряду – створення нових заводів для виробництва боєприпасів, розробка нової далекобійної зброї, інвестиції в протиповітряну та протиракетну оборону, а також будівництво 12 нових атомних підводних човнів.
-
Британія збудує 12 субмарин на тлі підготовки до ймовірної війни з РФ
Велика Британія планує збудувати 12 нових ударних атомних підводних човнів для підготовки до можливого військового конфлікту з Росією. Ці нові субмарини замінять сім човнів класу Astute та додадуться до чотирьох стратегічних ракетоносців з ядерними боєголовками Trident. Це стане частиною проєкту оборонного альянсу AUKUS між Великою Британією, США та Австралією, який передбачає створення загалом 20 субмарин. Міністр оборони Великої Британії наголошує, що цей крок надсилатиме “чіткий сигнал Москві” про готовність країни відповідати на загрозу з боку Росії. Також планується придбання винищувачів F-35A для несення термоядерних бомб B61-12 у співпраці зі США.
-
До Британії прибули 1200 мігрантів – міністр визнав втрату контролю
У Великій Британії 31 травня через Ла-Манш прибуло 1194 мігранти, що стало рекордом для 2025 року. Близько 18 човнів перевозили понад 50 осіб кожен. Французькі жандарми затримали лише 184 мігрантів. На відео у TikTok видно, як мігранти переправляються в небезпечних умовах. Британська берегова охорона використовувала рибальські судна для порятунку. Міністр оборони Великої Британії визнав, що країна втратила контроль над кордонами та критикував Францію за неефективність у боротьбі з контрабандою.
-
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року
Голова Міноборони Великобританії, Джон Хілі, заявив, що країна планує витрачати 3% свого ВВП на оборону до 2034 року. Це підвищення витрат зумовлене вимогами США та НАТО, які закликають країни-члени виділяти не менше 2% ВВП на оборону. Лідери НАТО можуть також підвищити цей показник з 2% до 3%. Після перемоги Дональда Трампа на виборах президента США, він критикував європейських союзників за низькі витрати на оборону, що спонукало країни НАТО до збільшення видатків. Генсек НАТО, Марк Рютте, запропонував навіть план збільшення військових витрат до 5% ВВП для членів блоку.