Українська Верховна Рада призначила Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики та міністра культури. Її кандидатуру підтримали 266 народних депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко похвалила Бережну за досвід роботи в уряді та міжнародних проєктах. Бережна обіцяє залучити ресурси до культури, зберегти українську культурну спадщину та підтримати стійкість культурних інституцій. До цього Бережна працювала у юридичній фірмі та на посаді заступника міністра економіки України.
Позначка: Верховна рада
-
В Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію
Верховна Рада вже в 17-й раз продовжила військовий стан та загальну мобілізацію в Україні. Це було оголошено під час засідання у вівторок, 21 жовтня. За законопроєкт про продовження військового стану проголосували 317 нардепів, а за продовження мобілізації – 315. Обидва режими будуть діяти на 90 днів, починаючи з 5 листопада 2025 року. Вперше в історії України військовий стан було введено 24 лютого 2022 року після вторгнення Росії, і з того часу він продовжується кожні 90 днів. Останній раз він був продовжений 15 липня 2025 року.
-
Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про продовження терміну дії воєнного стану та мобілізації в Україні. Ці законопроєкти передбачають продовження терміну дії воєнного стану до 5 листопада 2025 року на 90 днів, а також проведення загальної мобілізації на той же термін з того ж дня. Зазначено, що відповідні закони наберуть чинності з моменту їх опублікування. Це вже 17-те голосування за продовження воєнного стану та мобілізації в Україні з моменту початку вторгнення Росії. Нагадаємо, що вперше в історії України ввели воєнний стан 24 лютого 2022 року після агресії Росії, і з того часу цей режим був продовжений 16 разів. Останнє продовження воєнного стану та мобілізації відбулося 15 липня 2025 року.
-
Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн
Голова бюджетного комітету Верховної Ради, Роксолана Підласа, заявила, що до проєкту держбюджету-2026 було подано понад 3,3 тисячі поправок на суму понад 7,1 трлн грн, що вище, ніж обсяг самого бюджету. Більшість депутатів не вказали джерело фінансування своїх ідей, але ті, що вказали, пропонували використати резервний фонд та кошти на обслуговування державного боргу. Зараз резервний фонд може зменшитися на 47 млрд грн, а “військовий резерв” – на 224,2 млрд грн. Бюджетний комітет відповідальний за збалансування бюджету і уникнення дефіциту, тому лише пропозиції з реалістичними джерелами фінансування будуть розглянуті до другого читання законопроєкту.
-
Строки зупинки бойових дій: хто і що каже
Українські чиновники та народні депутати висловлюють оптимістичні прогнози щодо можливого завершення бойових дій на сході України. Є думки, що це може статися між листопадом та початком 2026 року. Зокрема, голова партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко впевнена, що кінець війни наближається. Інші політики також сподіваються на припинення бойових дій у найближчі місяці. Проте військовий паблік “Оперативний Інформ” вважає, що ворог не припиняє свої спроби окупувати окремі області України, тож наразі не видно жодних ознак завершення конфлікту. Водночас наголошується, що для перемир’я необхідно збільшити тиск на Росію, щоб змусити Володимира Путина сісти за переговорний стіл. Є надія, що зустріч Зеленського з Трампом може сприяти змінам у ситуації.
-
Ініціатива голови фінкомітету Ради може позбавити пенсій українців – нардеп
Народний депутат України Олексій Гончаренко звинуватив голову фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева у тому, що його ініціатива може призвести до того, що українці можуть бути позбавлені пенсій. Гетманцев запропонував створити реєстр дропів, в який потраплять ті, хто передав свою банківську картку іншим особам. Гончаренко вважає, що такі заходи не допоможуть підвищити довіру громадян до держави. Гетманцев же стверджує, що це необхідний крок для боротьби з фінансовими злочинами. За його словами, особа, яка потрапить до реєстру дропів, буде обмежена у фінансових операціях. Гетманцев обіцяє зареєструвати відповідний законопроект найближчими днями.
-
Звільнені з полону військові отримуватимуть 50 тис. грн на місяць
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13637, який передбачає щомісячні виплати по 50 тис. грн для звільнених з полону військових, які потребують тривалого стаціонарного лікування, протягом перших трьох місяців лікування. Про це повідомляє Суспільне з Ради.
За відповідне рішення проголосували 244 народні депутати.
Виплати відбуватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
Документ передбачає:- щомісячну виплату 50 000 грн військовим, які після звільнення з полону потребують стаціонарного лікування понад 30 днів.
- виплати здійснюватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
- документ також врегульовує порядок видачі довідок про травми чи захворювання, отримані під час перебування в полоні.
Нині такі виплати передбачали лише для військових, котрі отримали під час полону травми (поранення, контузії, каліцтва). Новий законопроєкт поширює цю підтримку і на тих, хто отримав або загострив тяжкі захворювання в умовах полону.
Зауважується, що ухвалення має на меті надати необхідну фінансову підтримку та усунути бюрократичні перепони для воїнів, які борються за відновлення свого здоров’я.
Раніше Кабмін оновив порядок надання допомоги Захисникам та Захисницям, котрі повернулися додому з російського полону.
Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими -
Рада підтримала створення нового роду військ – Кіберсил ЗСУ
Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт закону №12349 про створення Кіберсил Збройних Сил України. Законодавчу ініціативу підтримали 255 депутатів, повідомляє Укрінформ.
Документ передбачає створення Кіберсил ЗСУ як органу військового управління, що матиме можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів з кіберстримування.
Відповідним проєктом закону на Кіберсили покладається кібероборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.
Кіберсили ЗСУ організовуватимуть періодичне навчання та злагодженість кіберрезервістів для формування сталого кадрового інтелектуального потенціалу вмотивованих громадян України.
Статус кіберрезервіста не передбачає обов’язкового набуття ним статусу військовослужбовця для залучення до лав Кіберсил, може мати періодичний та тимчасовий характер, ґрунтується на певних особистих навичках особи у певній галузі та її мотивації.
Основними завданнями Кіберсил ЗСУ буде нарощування та ефективне застосування спроможностей кіберстримування, здобуття Збройними силами України військової переваги над противником та послаблення його спроможностей шляхом проведення операцій в електромагнітному спектрі та кіберпросторі. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
Рада підтвердила неможливість місцевих виборів
Верховна Рада проголосувала за постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. Документ підтримали 308 нардепів на пленарному засіданні в середу, 8 жовтня.
Згідно з постановою, організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та воєнного стану.
При цьому наголошується, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія.
Водночас підкреслюється, що стале функціонування органів місцевого самоврядування та здійснення ними передбачених Конституцією та законами України повноважень є обов’язковими умовами дотримання принципу безперервності влади, забезпечення правопорядку, національної безпеки, оборони держави та життєдіяльності територіальних громад.
Документом підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень.
Після закінчення збройної агресії РФ та припинення чи скасування воєнного стану рішення про проведення місцевих виборів буде прийнято відповідно до Конституції, Виборчого кодексу та законів нашої держави.