Правий берег

Позначка: Верховна рада

  • Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility

    Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility

    Верховна Рада 4 вересня не проголосувала законопроєкт №13150 щодо створення системи нагляду за законністю рішеньорганів та посадових осіб місцевого самоврядування. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у четвер.
    Документ підтримали 206 парламентаріїв проти необхідного мінімуму 226 голосів.
    “Рада провалила ще один законопроєкт з Ukraine Facility. Щоб ви розуміли, дедлайн 31.03.25 вже пройшов”, – зазначив Железняк.
    Законопроєкт визначає органи, відповідальні за адміністративний нагляд: Кабмін або уповноважений ним центральний орган – для актів обласних рад, а також обласні держадміністрації – для актів місцевих рад та їхніх виконавчих органів.
    Ці органи мають право вимагати усунення порушень, тоді як у разі відмови – звертатися до суду.
    Також документ передбачає створення Єдиного державного реєстру актів місцевого самоврядування, деталізує повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері координації і контролю за законністю діяльності територіальних органів виконавчої влади. Ukraine Facility – спеціальний інструмент Європейського Союзу, який забезпечує надання Україні фінансової підтримки на суму до 50 мільярдів євро в період з 2024 по 2027 роки.

  • Рада відновила трансляції пленарних засідань

    Рада відновила трансляції пленарних засідань

    Верховна Рада відновила онлайн-трансляції своїх пленарних засідань. За відповідний проєкт постанови №13719 про відновлення онлайн-трансляцій проголосували 266 народних депутатів у четвер, 4 вересня.
    Згідно з постановою, прямі трансляції відкритих пленарних засідань Верховної Ради здійснюються державним підприємством Парламентський телеканал Рада.
    Постанова також скасовує годинний мораторій після закінчення пленарного засідання на новини з парламенту, який існував з початку встановлення режиму воєнного стану у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України – 24 лютого 2022 року.
    Як відомо, у березні 2022 року Верховна Рада заборонила прямі трансляції пленарних засідань через питання безпеки.
    Втім, 31 липня поточного року транслювалось онлайн засідання Ради щодо відновлення незалежності НАБ і САП.
    А в серпні спікер парламенту Руслан Стефанчук анонсував відновлення трансляцій засідань у вересні.

  • В Україні дозволили примусово вилучати власність РФ

    В Україні дозволили примусово вилучати власність РФ

    Верховна Рада затвердила указ президента про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко з фракції Європейська солідарність на своєму каналі в Telegram у середу, 3 вересня.
    “Рада затвердила указ президента про вилучення 1592 видів залізничних вагонів, які належать резидентам РФ”, – написав народний обранець.
    Законопроєкт № 13442 про затвердження указу президента Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 липня 2025 року Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів у цілому підтримали 263 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту, додав Гончаренко.

  • В Україні почнуть штрафувати за неявку на виклик парламенту

    В Україні почнуть штрафувати за неявку на виклик парламенту

    Верховна Рада ухвалила у цілому закон про забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом. Документ встановлює адміністративну відповідальність за неявку на виклик парламенту без поважних причин. Про це повідомив народний депутат із парламентської фракції Голос Ярослав Железняк на своєму Telegram-каналі.
    За законопроєкт №11387 проголосували загалом 229 народних депутатів.
    Підготовлений до другого читання законопроєкт пропонує зміни до кількох ключових законодавчих актів, спрямовані на посилення дисципліни учасників судових процесів і парламентських процедур. За невиконання ухвали суду про привід — тепер за це можуть штрафувати, а відповідні протоколи складатимуть працівники суду.
    Також встановлюється відповідальність за ігнорування вимог парламентських комітетів або тимчасових слідчих комісій та неявку урядовців на пленарні засідання без поважної причини.
    Питання звільнення посадовця, який без поважної причини не з’явився на засідання Верховної Ради, буде включатись до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради наступного дня після дня реєстрації такого проєкту постанови та розглядатиметься першим на пленарному засіданні без попередньої підготовки в комітетах.
    Також збільшуються розміри грошових стягнень за порушення процесуальних обов’язків.
    Ухвалення ініціативи має

  • сприяти утвердженню поваги до суду,
  • збільшенню оперативності розгляду кримінального провадження судом,
  • виключенню застарілих приписів щодо народних засідателів з КУпАП та КК України,
  • реальному виконанню судових ухвал про привід особами,
  • удосконаленню порядку вирішення питання про відвід судді,
  • скасування ухвали про накладення грошового стягнення,
  • скороченню строків проведення підготовчого судового засідання.

    • Як ми вже писали, Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №10225-д, ухваливши зміни до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні.
    В Україні планують спростити правила бронювання

  • В Україні планують спростити правила бронювання

    В Україні планують спростити правила бронювання

    Верховна Рада в першому читанні 3 вересня ухвалила законопроєкт №13335, котрий дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей у яких неналежно оформлені облікові документи. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко.
    Проєктом пропонують доповнити Закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” новою частиною.
    Гончаренко уточнив, що бронюванню підлягатимуть військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій у галузі обороннопромислового комплексу, у яких відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ, чи/та він не перебуває на військовому обліку, чи/та не уточнив персональні дані
    За відповідну законодавчу ініціативу проголосували 283 нардепи.
    Також народні обранці скоротили строк подачі правок для підготовки до другого читання.
    Як зауважили у пояснювальній записці, виробництво української зброї неможливо здійснити обмеженим колом спеціалістів підприємств, установ і організацій, які виконують роботи з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових та інших виробів військового призначення.
    Зазначається, що нині під час бронювання критично важливі підприємства постають перед фактами отримання військовозобов’язаними працівниками повісток на етапі звірки військово-облікових даних та у період між днем прийняття Мінстратегпромом рішення про визначення підприємства критично важливими для ОПК та прийняттям відповідного рішення про бронювання.

  • Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют

    Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют

    Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №10225-д, ухваливши зміни до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
    Відповідний документ підтримали 246 депутатів.
    Податки будуть на рівні 18% НДФЛ +5% військового збору з прибутку від продажу віртуальних активів. Водночас у перший рік дії закону діятиме пільгова ставка 5% НДФЛ.
    “Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо”, – зазначив нардеп.
    Втім, Железняк зауважив, що до другого читання проєкт може суттєво змінитися.
    Як уточнив голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, законопроєктом передбачається:

  • визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

    • Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

  • токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
  • токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
  • інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
  • право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
  • публічна пропозиція ВА вимагає оформлення “білої книги” – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
  • біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
  • постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
  • захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
  • визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.

    • Пропонується:
    1) щодо податку на доходи фізичних осіб:

  • вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
  • оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
  • фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
  • не оподатковувати:
  • доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
  • вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
  • збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
  • для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%;

    • 2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:

  • вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
  • перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;

    • 3) щодо податку на додану вартість:
    не є об’єктом оподаткування ПДВ:

  • операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:
  • продажу та обміну NFT;
  • продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
  • послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);

    • 4) щодо спрощеної системи оподаткування:

  • платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
  • постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.

    • 5) в частині адміністрування:

  • постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
  • за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).

    • Передбачається, що зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
    Мова про питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Він додав, що легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян. Віртуальні активи (ВА) не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України “Про платіжні послуги”.
    Раніше повідомляли, що в Україні готують комплексний закон про віртуальні активи, який передбачає запровадження податків з криптовалют.
    Також голова фінансового комітету Данило Гетманцев повідомив, що “протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому”.

  • В Україні скасували Господарський кодекс

    В Україні скасували Господарський кодекс

    Верховна Рада ухвалила Закон № 4196-ІХ, ініційований народними депутатами, котрий передбачає скасування Господарського кодексу з 28 серпня 2025 року та запроваджує трирічний перехідний період для адаптації державних, комунальних і приватних підприємств. Про це нагадує пресслужба парламенту.
    У повідомленні наголосили, що реформа оновлює організаційно-правові форми юридичних осіб, робить їх прозорішими й зрозумілішими, а також усуває дублювання та застарілі норми.
    У Мін’юсті нагадали, що з сьогоднішнього дня діє Закон України № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Ним офіційно припинено дію Господарського кодексу України та визначено перехідний період тривалістю 3 роки для впорядкування правових режимів і форм діяльності юросіб.
    З введенням в дію цього закону розпочинається трирічний перехідний період – як своєрідний “м’який старт” реформи.
    “Підсумовуючи результати проведеного аналізу, вважаємо, що суспільні відносини, які охоплював предмет регулювання ГКУ, не залишаться поза межами правового поля, а його скасування не матиме суттєвого впливу на діяльність суб’єктів господарювання як у період реформи, так і після її завершення”, – повідомили у відомстві.
    Перші шістьмісяців (до 28.02.2026): суб’єкти управління держвласністю мають ухвалити рішення про припинення державних підприємств – через перетворення (в АТ або ТОВ) чи ліквідацію; можливе також рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу.
    Якщо у відведений строк рішення не ухвалено, Кабмін приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу такого ДП до сфери управління Фонду держмайна, а ФДМУ протягом року від дати оформлення передачі вирішує питання припинення підприємства або приватизації його комплексу.
    Від сьогодні заборонено створювати юросіб у формах державного, комунального, приватного підприємства тощо.
    Через три роки (з 28.08.2028) набуде чинності заборона вносити зміни до відомостей у ЄДР щодо державних і комунальних підприємств (крім спеціально передбачених винятків: перетворення/ліквідація, зміна керівника/комісії з припинення, передача до ФДМУ, відкриття справи про банкрутство).
    Закон реформує інститути права господарського відання та права оперативного управління. Після завершення перехідного періоду правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт (особисте безоплатне володіння й користування державним майном).
    Вже з сьогоднішнього дня заборонено закріплювати майно за юрособами на праві господарського відання або оперативного управління.
    Реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, адже низку організаційно-правових форм (зокрема “підприємство” як таке) виведено з правового поля; діяльність госптовариств регулюється ЦКУ та спеціальними законами.
    Уточнюється, що у частині регулювання відносин щодо створення або діяльності товариств, заснованих приватними суб’єктами, слід звертатися до спеціальних законів (наприклад “Про акціонерні товариства” й “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”).
    Своєю чергою, у Комітеті з питань економічного розвитку ще раз акцентували, що для бізнесу та державних органів важливо вже у перші шість місяців ухвалити рішення про перетворення державних підприємств у сучасні форми – акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю.

  • Господарський кодекс втратив чинність

    Господарський кодекс втратив чинність

    Верховна Рада ухвалила Закон № 4196-ІХ, ініційований народними депутатами, котрий передбачає скасування Господарського кодексу з 28 серпня 2025 року та запроваджує трирічний перехідний період для адаптації державних, комунальних і приватних підприємств. Про це нагадує пресслужба парламенту.
    У повідомленні наголосили, що реформа оновлює організаційно-правові форми юридичних осіб, робить їх прозорішими й зрозумілішими, а також усуває дублювання та застарілі норми.
    У Мін’юсті нагадали, що з сьогоднішнього дня діє Закон України № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Ним офіційно припинено дію Господарського кодексу України та визначено перехідний період тривалістю 3 роки для впорядкування правових режимів і форм діяльності юросіб.
    З введенням в дію цього закону розпочинається трирічний перехідний період – як своєрідний “м’який старт” реформи.
    “Підсумовуючи результати проведеного аналізу, вважаємо, що суспільні відносини, які охоплював предмет регулювання ГКУ, не залишаться поза межами правового поля, а його скасування не матиме суттєвого впливу на діяльність суб’єктів господарювання як у період реформи, так і після її завершення”, – повідомили у відомстві.
    Перші шістьмісяців (до 28.02.2026): суб’єкти управління держвласністю мають ухвалити рішення про припинення державних підприємств – через перетворення (в АТ або ТОВ) чи ліквідацію; можливе також рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу.
    Якщо у відведений строк рішення не ухвалено, Кабмін приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу такого ДП до сфери управління Фонду держмайна, а ФДМУ протягом року від дати оформлення передачі вирішує питання припинення підприємства або приватизації його комплексу.
    Від сьогодні заборонено створювати юросіб у формах державного, комунального, приватного підприємства тощо.
    Через три роки (з 28.08.2028) набуде чинності заборона вносити зміни до відомостей у ЄДР щодо державних і комунальних підприємств (крім спеціально передбачених винятків: перетворення/ліквідація, зміна керівника/комісії з припинення, передача до ФДМУ, відкриття справи про банкрутство).
    Закон реформує інститути права господарського відання та права оперативного управління. Після завершення перехідного періоду правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт (особисте безоплатне володіння й користування державним майном).
    Вже з сьогоднішнього дня заборонено закріплювати майно за юрособами на праві господарського відання або оперативного управління.
    Реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, адже низку організаційно-правових форм (зокрема “підприємство” як таке) виведено з правового поля; діяльність госптовариств регулюється ЦКУ та спеціальними законами.
    Уточнюється, що у частині регулювання відносин щодо створення або діяльності товариств, заснованих приватними суб’єктами, слід звертатися до спеціальних законів (наприклад “Про акціонерні товариства” й “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”).
    Своєю чергою, у Комітеті з питань економічного розвитку ще раз акцентували, що для бізнесу та державних органів важливо вже у перші шість місяців ухвалити рішення про перетворення державних підприємств у сучасні форми – акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю.

  • У Раді пропонують дозволити виїзд чоловікам до 25 років

    У Раді пропонують дозволити виїзд чоловікам до 25 років

    До Верховної Ради подали законопроєкт про внесення змін до Закону “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”. Документ стосується тимчасового обмеження права виїзду під час воєнного стану. Про це свідчить картка проєкту закону №13685.
    Зараз виїзд заборонено всім чоловікам від 18 до 60 років. Водночас громадяни віком до 25 років не підлягають призову під час мобілізації, втім, все одно не можуть виїхати з України.
    У пояснювальній записці наголосили, що це створює проблеми для тих, хто навчається чи працює за кордоном, а також ускладнює повернення в Україну молодих людей.
    Законопроєкт передбачає, що обмеження на виїзд не застосовуватимуться до призовників і військовозобов’язаних, які у нинішньому чи наступному році не досягнуть 25-річного віку. Водночас обмеження збережуться для тих, кому виповнюється 25 років, оскільки вони вже підлягають мобілізації.
    Передбачається, що ухвалення закону дозволить молодим українцям віком до 25 років вільно перетинати кордон, спростить оформлення документів, зменшить спроби незаконного виїзду та сприятиме поверненню тих, хто виїхав раніше.
    Документ ініціював народний депутат Федір Веніславський спільно з групою парламентарів.
    Раніше повідомляли, що Кабінет Міністрів планує прийняти постанову щодо виїзду чоловіків віком до 22 років за кордон.
    Окрім того, Володимир Зеленський доручив уряду опрацювати можливість спростити перетин кордону для громадян України у віці до 22 років.
    ЄС проти, але дискусії тривають: чи повернуть з-за кордону чоловіків

  • Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City

    Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City

    Верховна Рада 21 серпня ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
    Мова про:

  • Законопроєкт №13420 – про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
  • Законопроєкт №13421 – про внесення зміни до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

    • “Це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць”, – прокоментував він.
    Гетманцев зауважив, що до документи були суттєво доопрацьовані. Відтак, правовий режим Defence City запроваджується до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС), замість переліку підприємств ОПК створюється реєстр Defence City під управлінням Міноборони.
    Окрім того, розроблені чіткі правила для резидентів: статус, умови його отримання та контроль, що визначаються законом “Про нацбезпеку”.
    Також передбачається, що частка кваліфікованого доходу резидента має становити від 75% (для літакобудування – від 50%)
    Стосовно інструментів підтримки резидентів режиму, – їм надаватимуться податкові пільги (звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екоподатку), спрощені митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду, а також підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.
    Згідно з онлайн-трансляцією на YouTube нардепа Олексія Гончаренка, рішення щодо прийняття законопроєкту №13420 підтримали 260 парламентарів, а за проєкт закону №13421 нардепи віддали 258 голосів (за необхідного мінімуму 226 голосів).