Позначка: Верховна рада

Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют

Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №10225-д, ухваливши зміни до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Відповідний документ підтримали 246 депутатів.
Податки будуть на рівні 18% НДФЛ +5% військового збору з прибутку від продажу віртуальних активів. Водночас у перший рік дії закону діятиме пільгова ставка 5% НДФЛ.
“Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо”, – зазначив нардеп.
Втім, Железняк зауважив, що до другого читання проєкт може суттєво змінитися.
Як уточнив голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, законопроєктом передбачається:
визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
публічна пропозиція ВА вимагає оформлення “білої книги” – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.

Пропонується:
1) щодо податку на доходи фізичних осіб:

вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
не оподатковувати:
доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%;

2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:

вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;

3) щодо податку на додану вартість:
не є об’єктом оподаткування ПДВ:

операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:
продажу та обміну NFT;
продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);

4) щодо спрощеної системи оподаткування:

платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.

5) в частині адміністрування:

постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).

Передбачається, що зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
Мова про питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Він додав, що легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян. Віртуальні активи (ВА) не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України “Про платіжні послуги”.
Раніше повідомляли, що в Україні готують комплексний закон про віртуальні активи, який передбачає запровадження податків з криптовалют.
Також голова фінансового комітету Данило Гетманцев повідомив, що “протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому”.

03.09.2025

В Україні скасували Господарський кодекс

Верховна Рада ухвалила Закон № 4196-ІХ, ініційований народними депутатами, котрий передбачає скасування Господарського кодексу з 28 серпня 2025 року та запроваджує трирічний перехідний період для адаптації державних, комунальних і приватних підприємств. Про це нагадує пресслужба парламенту.
У повідомленні наголосили, що реформа оновлює організаційно-правові форми юридичних осіб, робить їх прозорішими й зрозумілішими, а також усуває дублювання та застарілі норми.
У Мін’юсті нагадали, що з сьогоднішнього дня діє Закон України № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Ним офіційно припинено дію Господарського кодексу України та визначено перехідний період тривалістю 3 роки для впорядкування правових режимів і форм діяльності юросіб.
З введенням в дію цього закону розпочинається трирічний перехідний період – як своєрідний “м’який старт” реформи.
“Підсумовуючи результати проведеного аналізу, вважаємо, що суспільні відносини, які охоплював предмет регулювання ГКУ, не залишаться поза межами правового поля, а його скасування не матиме суттєвого впливу на діяльність суб’єктів господарювання як у період реформи, так і після її завершення”, – повідомили у відомстві.
Перші шістьмісяців (до 28.02.2026): суб’єкти управління держвласністю мають ухвалити рішення про припинення державних підприємств – через перетворення (в АТ або ТОВ) чи ліквідацію; можливе також рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу.
Якщо у відведений строк рішення не ухвалено, Кабмін приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу такого ДП до сфери управління Фонду держмайна, а ФДМУ протягом року від дати оформлення передачі вирішує питання припинення підприємства або приватизації його комплексу.
Від сьогодні заборонено створювати юросіб у формах державного, комунального, приватного підприємства тощо.
Через три роки (з 28.08.2028) набуде чинності заборона вносити зміни до відомостей у ЄДР щодо державних і комунальних підприємств (крім спеціально передбачених винятків: перетворення/ліквідація, зміна керівника/комісії з припинення, передача до ФДМУ, відкриття справи про банкрутство).
Закон реформує інститути права господарського відання та права оперативного управління. Після завершення перехідного періоду правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт (особисте безоплатне володіння й користування державним майном).
Вже з сьогоднішнього дня заборонено закріплювати майно за юрособами на праві господарського відання або оперативного управління.
Реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, адже низку організаційно-правових форм (зокрема “підприємство” як таке) виведено з правового поля; діяльність госптовариств регулюється ЦКУ та спеціальними законами.
Уточнюється, що у частині регулювання відносин щодо створення або діяльності товариств, заснованих приватними суб’єктами, слід звертатися до спеціальних законів (наприклад “Про акціонерні товариства” й “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”).
Своєю чергою, у Комітеті з питань економічного розвитку ще раз акцентували, що для бізнесу та державних органів важливо вже у перші шість місяців ухвалити рішення про перетворення державних підприємств у сучасні форми – акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю.

Господарський кодекс втратив чинність

У Раді пропонують дозволити виїзд чоловікам до 25 років

До Верховної Ради подали законопроєкт про внесення змін до Закону “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”. Документ стосується тимчасового обмеження права виїзду під час воєнного стану. Про це свідчить картка проєкту закону №13685.
Зараз виїзд заборонено всім чоловікам від 18 до 60 років. Водночас громадяни віком до 25 років не підлягають призову під час мобілізації, втім, все одно не можуть виїхати з України.
У пояснювальній записці наголосили, що це створює проблеми для тих, хто навчається чи працює за кордоном, а також ускладнює повернення в Україну молодих людей.
Законопроєкт передбачає, що обмеження на виїзд не застосовуватимуться до призовників і військовозобов’язаних, які у нинішньому чи наступному році не досягнуть 25-річного віку. Водночас обмеження збережуться для тих, кому виповнюється 25 років, оскільки вони вже підлягають мобілізації.
Передбачається, що ухвалення закону дозволить молодим українцям віком до 25 років вільно перетинати кордон, спростить оформлення документів, зменшить спроби незаконного виїзду та сприятиме поверненню тих, хто виїхав раніше.
Документ ініціював народний депутат Федір Веніславський спільно з групою парламентарів.
Раніше повідомляли, що Кабінет Міністрів планує прийняти постанову щодо виїзду чоловіків віком до 22 років за кордон.
Окрім того, Володимир Зеленський доручив уряду опрацювати можливість спростити перетин кордону для громадян України у віці до 22 років.
ЄС проти, але дискусії тривають: чи повернуть з-за кордону чоловіків

Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City

Верховна Рада 21 серпня ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Мова про:

Рада підтримала законопроєкт про професійну освіту

Верховна Рада 21 серпня ухвалила законопроєкт про професійну освіту (№13107-д), котрий передбачає збільшення фінансової автономії профтехів і зменшення кількості типів закладів з 18 до двох. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко, привітавши рішення нардепів.
Документ підтримали 285 депутатів.
Свириденко назвала це важливим кроком на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до близько 390 млн євро підтримки від ЄС.
Вона наголосила, що закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах.
“Це дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці. Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів”, – додала прем’єрка.
За словами голови комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, ще це +500 млн євро у бюджет країни, “бо проголосований законопроєкт – євроінтеграційний та є маркером програми Ukraine Facility”. Сергій Бабак/Телеграм “Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. З можливістю швидко опанувати нову професію – для дорослих та ветеранів війни”, – зазначив він.

Рада провалила голосування щодо Безуглої

Верховна Рада не набрала достатньої кількості голосів для відсторонення народної депутатки Марʼяни Безуглої від засідань до кінця сесії. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 21 серпня.
“Парламент провалив видалення Марʼяни Безуглої з засідання до кінця своєї сесії”, — написав парламентарій.
За його даними, за відсторонення Безуглої проголосував тільки 141 депутат. Зокрема, з фракції партії Слуга народу за це рішення проголосували 74 з 230 членів, уточнив Железняк.
Напередодні стало відомо, що комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити Безуглу від наступних двох засідань парламенту “за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця.

У Раді прийняли рішення відносно Безуглої

Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити народну депутатку Мар’яну Безуглу від участі у наступних двох засіданнях парламенту. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
“З третього разу регламентний комітет все ж таки проголосував мою постанову про вилучення Марʼяни Безуглої з засідання Верховної Ради… за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”, – написав він.
За словами Железняк, відповідну ініціативу підтримали п’ятьма голосами членів комітету, що є мінімально необхідною кількістю.
Сама Мар’яну Безугла не зʼявилася на засідання.
Железняк додав, що завтра з цього приводу відбудеться голосування у Раді і висловив сподівання, що обійдеться “без сюрпризів”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця.

Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13439-3 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення невійськових видатків на понад 40 млрд грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
За його даними, законопроєкт підтримали 229 народних обранців.
Згідно з документом, серед основних змін – 25,7 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету для непередбачуваних військових і гуманітарних видатків та 4,3 млрд грн для збільшення видатків Мінцифри.
Так, Мінцифри виділено 1,4 млрд грн на нову програму закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах, а також 2,8 млрд грн – для фінансування грантів на розвиток виробництва у сфері defense tech.
Крім того, передбачено 4,6 млрд грн на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів – на прифронтових територіях, 3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних орфанних захворювань, вірусних гепатитів, гемофілії тощо.
На розбудову мережі військових ліцеїв виділяється 1,5 млрд грн субвенції місцевим бюджетам, а на підтримку ветеранів війни і їхніх родин – 1,2 млрд грн. Окремо 1 млрд грн перерозподілено на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, з яких 33,6 млрд грн – скорочення обслуговування державного боргу.
Також передбачене переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на суму 8 млрд грн.

У Раді анонсували відновлення трансляцій засідань

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що прямі трансляції з засідань парламенту повернуть вже у вересні. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у вівторок, 19 серпня.
Народний обранець запитав Стефанчука чому досі немає трансляції Ради.
“Стефанчук заявив, що має бути постанова про повернення трансляції Ради з початку нової сесії – з вересня”, – зазначив депутат.
За словами Гончаренка, голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин сказав, що постанова про повернення трансляцій Ради готова та перебуває на погодженні з більшістю.