Правий берег

Позначка: Верховна рада

  • Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
    За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
    Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
    Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
    “Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
    Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:

  • передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
  • отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
  • надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
  • передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
  • особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.

    • У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
    “Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП.

  • НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
    “Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
    Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
    “Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
    На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
    “Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
    Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
    “Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
    У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
    “Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він.

  • Рада перепризначила Сибігу очільником МЗС

    Рада перепризначила Сибігу очільником МЗС

    Під час пленарного засідання Верховна Рада підтримала кандидатуру Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ у новому складі уряду. За його призначення проголосували 271 депутат, один виступив проти, 11 утрималися, а 31 не голосували. Андрій Сибіга очолив МЗС з вересня 2024 року та залишається на цій посаді після переформатування Кабміну.

  • Верховна Рада призначила новий склад уряду

    Верховна Рада призначила новий склад уряду

    У четвер, 17 липня, Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету міністрів, якого очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Голосування відбулося “пакетним” методом, щоб не голосувати за кожного кандидата окремо. Список міністрів нового уряду був затверджений, а також були об’єднані деякі міністерства для оптимізації роботи уряду. Деякі міністри зберегли свої посади, а посаду міністра Кабінету міністрів було ліквідовано.

  • Зеленський зробив заяву про терміни служби в ЗСУ

    Зеленський зробив заяву про терміни служби в ЗСУ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові повернуться з фронту додому лише після перемоги над російськими загарбниками, зокрема над Путіним. Він відповів на запитання народного депутата щодо ротації військовослужбовців та наголосив, що герої заслуговують на якісні ротації. Міністерство оборони розробило новий механізм ротації, який може стати альтернативою закону про демобілізацію, оскільки введення останнього може призвести до одномоментного звільнення зі служби понад сотні тисяч військових.

  • Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    У четвер, 17 липня, Верховна Рада України призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром країни. За її кандидатуру проголосували 262 депутати, проти були 22, утримались – 26, а 22 депутати не голосували. Голосування за партіями розподілилося так: Слуга народу – 201, Платформа за життя та мир – 15, За майбутнє – 12, Довіра – 15, Відновлення України – 10, Голос – 1, Позафракційні – 13. Це рішення зробило Юлію Свириденко другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.

  • Рада підтримала звільнення підприємств Defence City від низки податків

    Рада підтримала звільнення підприємств Defence City від низки податків

    Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкти, спрямовані на підтримку підприємств оборонно-промислового комплексу. Ці законопроекти передбачають створення в Україні спеціального податкового режиму для цих підприємств – Defence City. Перший законопроєкт внесе зміни до Податкового кодексу для надання податкових пільг підприємствам ОПК, а другий спростить митні процедури для них. Також буде створено офіційний перелік резидентів Defence City, який буде контролювати Міністерство оборони. Резиденти Defence City будуть звільнені від сплати податків до 2036 року за умови реінвестування. Також підприємства ОПК зможуть скористатися іншими податковими пільгами, спрощеннями митних процедур та іншими інструментами підтримки.

  • Президент подав Шмигаля на міністра оборони

    Президент подав Шмигаля на міністра оборони

    Президент України Володимир Зеленський підписав документи про призначення нового міністра оборони, яким став Денис Шмигаль. Він також заявив, що через Міністерство оборони буде керуватися стратегічними галузями промисловості, а Герман Сметанін очолить Укроборонпром. Зеленський вказав, що зараз українська зброя становить близько 40% усіх засобів на фронті, і планується досягти показника 50% за перші шість місяців роботи нового уряду. Глава держави впевнений, що цю мету можна досягти, і це допоможе відчути Росії наслідки її дій.

  • Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Українська Верховна Рада прийняла закон, який встановлює порядок отримання допомоги родинам військових, які загинули у полоні чи в російських застінках. Раніше проблемою було те, що смерть військових від хвороб не вважалася такою ж, як загибель на полі бою, що впливало на розмір допомоги для сімей. Тепер допомога становитиме не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті. Також передбачено виплату допомоги в разі поранення військових, що призвели до втрати працездатності. Закон також прив’язує суму виплат до прожиткового мінімуму. Раніше президент Зеленський підписав закон, який передбачає виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули захищаючи Україну.

  • Рада дозволила військові контракти 60+

    Рада дозволила військові контракти 60+

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє громадянам віком 60 років і старше добровільно служити в армії за контрактом під час воєнного стану. Цей закон передбачає можливість укладати однорічні контракти для цієї категорії осіб за умови погодження командира частини. Офіцерам віком 60+ потрібно буде отримати згоду Генерального штабу ЗСУ. Також встановлено, що ці громадяни можуть займати певні посади в армії і підписати контракт на рік з двомісячним випробуванням. Зазначено, що Міноборони раніше запустило програму контрактів для молоді, але не всі бажаючі підписали контракт.