Європейський Союз дотримується плану щодо повної відмови від імпорту російської нафти до 2028 року. Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен у коментарі Reuters.
За його словами, він особисто не отримував тиску від США із вимогою прискорити цей термін, втім, вітав би підтримку Вашингтона.
“Путін використав енергію як зброю проти нас, шантажував держави-члени. Ми також фактично допомагаємо фінансувати війну Путіна, і це потрібно зупинити. Якщо президент Трамп погодиться з цим, то це лише вітається, адже це і є наша головна мета”, – наголосив Йоргенсен.
ЄС веде переговори щодо юридичних пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти й газу до 1 січня 2028 року. Нині Угорщина і Словаччина імпортують близько 200-250 тисяч барелів російської нафти на добу (близько 3% потреб ЄС), і виступають проти плану, побоюючись зростання цін.Закупівлі російського газу ЄС залишаються набагато більшими. За даними ЄС, цього року Європа планує закупити близько 13% газу з Росії, що менше, ніж приблизно 45% до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
Йоргенсен підтвердив, що тривають консультації з урядами цих країн, втмі, рішення можна ухвалити і без їхньої згоди.
Очікується, що міністри енергетики країн ЄС розглянуть пропозиції на засіданні наступного місяця.
Позначка: Відмова
-
Трамп не тисне на ЄС щодо відмови від російської нафти – єврокомісар
-
Індія офіційно проігнорувала вимогу Трампа щодо російської нафти
Міністерка фінансів Індії Нірмала Сітхараман заявила, що країна продовжить купувати російську нафту. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 5 вересня.
Відтак, офіційна позиція Нью-Делі свідчить про намір Індії не виконувати вимоги президента США Дональда Трампа зупинити закупівлі.
“Звідки ми купуємо нафту, особливо такий великий товар, за який ми платимо найбільше в імпорті, ми маємо вирішувати з огляду на те, що нам найвигідніше. Ми, безумовно, будемо купувати”, – зазначила Сітхараман.
Індія залишається найбільшим покупцем російської нафти, оскільки знижені ціни на барелі дозволяють країні зберігати контроль над імпортними витратами.
Раніше адміністрація Трампа підвищила мита для Індії до 50%, одні з найвищих у світі. У п’ятницю Трамп також критикував Індію та Росію за посилення зв’язків із Китаєм.
На початку цього тижня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент Росії Володимир Путін зустрілися з головою Китаю Сі Цзіньпіном на саміті Шанхайської організації співпраці в Тяньцзіні. Лідери обговорили співпрацю у галузі енергетики та безпеки.
Раніше західні ЗМІ повідомили, що Індія планує збільшити імпорт російської нафти у вересні на 10-20%, попри нові санкції США. Рішення нібито пов’язане зі зниженням цін на російську нафту після атак українських дронів. А згодом Нью-Делі взагалі заявив, що постачання нібито “вберегли світову економіку” від стрибка цін.
Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді -
Трамп висунув умову для підписання торговельної угоди з Індією – ЗМІ
Відносини між Індією та США зіпсувалися останнім часом. Причиною негараздів є не тільки розбіжності в торгівлі, а й суперечки про закупівлю російської нафти, “необґрунтовані і часом образливі” заяви американських чиновників. Президент США Дональд Трамп відмовляється продовжувати переговори, аж поки Індія не піде на поступки у цьому питанні. Про це повідомляє The Washington Post, посилаючись на три обізнані джерела.
Протистояння між країнами спробували врегулювати держсекретар Марко Рубіо та представник США на торгових переговорах Джеймісон Ґрір. Зокрема, недавно вони представили Трампу варіант торговельної угоди з Індією, але той відкинув її.
За словами одного зі співрозмовників ЗМІ, Делі пропонує значно знизити мита на американські товари, щоб зняти претензії до Вашингтона, який звинувачує Індію у несумлінному захисті свого ринку.
Утім, Трамп відмовився схвалити таку домовленість, доки Індія не пообіцяє скоротити закупівлю російської нафти, запевняють джерела.
Як відомо, Трамп підписав рішення про запровадження 50% мит на імпорт індійських товарів. Мета такого кроку – покарання Нью-Делі за продовження закупівель російської нафти, що, за словами Трампа, фінансує війну Росії проти України.
Індія не відповідатиме на подвоєння мит США – ЗМІ -
Інцидент з літаком з фон дер Ляєн: Болгарія не розслідуватиме перешкоди GPS
Болгарія не буде проводити розслідування інциденту з перешкодами сигналу GPS, які зачепили літак з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Інцидент не розглядається як гібридна чи кібератака. Про це заявив болгарський прем’єр-міністр Росен Желязков, повідомляє місцеве медіа БНТ.
“Частина способів ведення сучасних воєн включає так звану радіоелектронну боротьбу, яка являє перешкоди в радіочастотному спектрі, і це спостерігається в останні роки в зонах ведення війни”, – пояснив свою думку голова болгарського уряду.
За його словами, перешкоди сигналам GPS останнім часом фіксують “від Гельсінкі, через Чорне море, Єреван, Тбілісі, Кіпр, Сирію, аж до Тріполі”.
Він також додав, що “такі речі відбуваються щодня”.
Желязков наголосив, що нема нічого, чого б керівництво повітряного руху в Болгарії не виконало за протоколом. -
Німеччина відмовила у в’їзді майже 12 тисячам осіб з травня
Від травня у Німеччині діють посилені прикордонні перевірки, запроваджені міністром внутрішніх справ Александером Добріндтом. За даними Міністерства внутрішніх справ, з того часу на кордоні відмовили у в’їзді близько 11,900 осіб, серед них – 660 людей із заявами про притулок. Про це інформує Tagesschau у середу, 27 серпня.
Правомірність таких дій залишається спірною. Як зазначає правовий експерт ARD Франк Бройтігам, Адміністративний суд Берліна раніше визнав відмови шукачам притулку такими, що суперечать праву ЄС. Чи підтримають цю позицію інші суди, поки що відкрите питання.
Добріндт, своєю чергою, вважає заходи повністю законними та називає їх “успішними”. У коментарі ARD він акцентував, що рішення відповідають як німецькому, так і європейському праву.
Посилені перевірки означають додаткове навантаження для Федеральної поліції. Водночас у Німецькій поліцейській спілці (DPolG) закликають поступово скорочувати кількість залучених сил, оскільки зараз потік мігрантів зменшився.
Попри це, уряд уже повідомив ЄС про продовження контролю. За словами Добріндта, відмовитися від нього можна буде лише тоді, коли зовнішні кордони Євросоюзу будуть захищені надійніше.
Раніше міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив про намір посилити міграційну політику країни за прикладом Данії.
Німеччина посилить контроль над міграцією -
Росія відкине пропозицію Заходу про гарантії безпеки для України – ISW
США в координації з Європою розробляють гарантії безпеки для післявоєнної України та Кремль, схоже, відкине цю пропозицію. Про це йдеться у звіті Американського інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що РФ неодноразово відкидала західні гарантії безпеки для України, зокрема, присутність військ країн НАТО.
У ISW наводять недавню заяву глави МЗС РФ Сергія Лаврова в інтерв’ю NBC News він сказав, що західні держави, включно зі США, не мають нести відповідальність за післявоєнну безпеку України.
Речниця російського МЗС Марія Захарова теж заявила, що Росія “категорично відкидає” будь-який сценарій, який передбачає появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО.
“Кремль, імовірно, відхилить пропозицію США і Європи про гарантії безпеки, подібну до тієї, яку, як повідомляють, обговорюють американські та європейські чиновники”, – роблять висновок аналітики ISW. -
Лукашенко: Путіну пропонували вдарити по Банковій
Кремлівському диктатору Володимиру Путіну буцімто пропонували вдарити ракетою Орєшнік по Банковій в Києві, та той нібито відхилив цю пропозицію. Про це заявив самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, повідомляє провладний Telegram-канал Пул первого.
“Путіну пропонували вдарити “Орешніком” по Офісу президента України, але він відмовився, сказав: “У жодному разі””, – стверджує Лукашенко.Путіну пропонували вдарити "Орєшніком" по Банковій, але він відмовився – Лукашенко pic.twitter.com/TGdjWwNCf4— Максим (@lipcansmaks1) August 22, 2025 Війна пішла не так, як планував Путін – Лукашенко
-
Підрив Північних потоків: арештант зробив заяву
Українець Сергій Кузнєцов, арештований в Італії за підозрою у підриві в 2022 році трубопроводів Північний потік, заперечує обвинувачення, він стверджує, що на момент підриву був в Україні. Про це повідомляє італійське агентство Corriere di Bologna.
В апеляційному суді Болоньї відбулося слухання, на якому затриманий заявив, що не погоджується на видачу Німеччині. Він дистанціювався від обвинувачень, сказавши, що хоче ознайомитися з ними рідною мовою, та наголосив, що під час інциденту з Північними потоками в Балтійському морі він перебував в Україні. За словами Кузнєцова, в Італії, де його затримали, він опинився з сімейних причин.
Звертаючись до журналістів і фотографів у внутрішньому дворі суду, Кузнєцов підняв три пальці, показавши жест тризуба. Після цього 49-річного чоловіка під конвоєм співробітників пенітенціарного департаменту доставили до зали суду, де мали розглянути питання про підтвердження європейського ордера на його арешт.
Засідання відклали до другої половини дня, щоб знайти україномовного перекладача. У залі був англомовний перекладач, однак затриманий заявив, що недостатньо добре володіє англійською і потребує перекладача українською або російською. Суддя дав розпорядження знайти такого перекладача.
Зрештою суд підтвердив тримання під вартою Кузнєцова. Наступне слухання відбудеться 3 вересня, на якому буде ухвалене рішення щодо його можливої видачі Німеччині.
Як відомо, в Італії минулої ночі затримали чоловіка, котрого підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах Північний потік-1 та Північний потік-2. -
Трамп: Мені б не пробачили відмову від Криму
Президент США Дональд Трамп заявив, що якби окупація Криму сталася під час його президентства, то ця подія залишалася б у центрі уваги медіа протягом наступних 20 років.
Про це в середу, 20 серпня, повідомив Clash Report.“Якби я відмовився від цієї землі, я був би на перших шпальтах усіх газет протягом наступних 20 років”, – зазначив Трамп.
При цьому президент підкреслив, що нині медіа майже не згадують про те, що окупація Криму відбулася за часів президентства Барака Обами.
Trump on Crimea:If I gave up that land, I would be on the front page of every paper for the next 20 years. pic.twitter.com/J0Q0cQVE87— Clash Report (@clashreport) August 19, 2025
Як відомо, окупація Криму почалася в лютому 2014 року, коли російські військові без розпізнавальних знаків захопили стратегічно важливі споруди на півострові. Влада була взята під контроль Москвою, після чого організували псевдореферендум – дії, які міжнародна спільнота вважає нелегітимними. 18 березня 2014 року Росія оголосила про “приєднання” Криму, порушуючи суверенітет України та норми міжнародного права.
Світова спільнота негативно сприйняла цю подію. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку територіальної цілісності України та підтвердила, що Крим залишається її невід’ємною частиною. Президент США Барак Обама одним із перших засудив дії Москви, підкресливши нелегітимність референдуму, проведеного російськими військовими.
За його ініціативи США та Європейський Союз розпочали впровадження санкцій проти Росії, спрямованих на осіб із близького оточення Кремля та на стратегічні галузі економіки країни. Обама неодноразово наголошував, що Крим залишається територією України, а його силове захоплення є небезпечним порушенням міжнародних принципів і стабільності у світі.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що в мирній угоді щодо російсько-української війни слід очікувати “певний обмін територіями”.
Нагадаємо, Зеленський також підкреслив, що питання обміну територіями можуть бути обговорені лише на рівні лідерів під час тристоронньої зустрічі з главою РФ Володимиром Путіним і Трампом, яку американський президент хоче організувати.
-
Трамп: Мені ЗМІ не забули б відмову від Криму
Президент США Дональд Трамп заявив, що якби окупація Криму сталася під час його президентства, то ця подія залишалася б у центрі уваги медіа протягом наступних 20 років.
Про це в середу, 20 серпня, повідомив Clash Report.“Якби я відмовився від цієї землі, я був би на перших шпальтах усіх газет протягом наступних 20 років”, – зазначив Трамп.
При цьому президент підкреслив, що нині медіа майже не згадують про те, що окупація Криму відбулася за часів президентства Барака Обами.
Trump on Crimea:If I gave up that land, I would be on the front page of every paper for the next 20 years. pic.twitter.com/J0Q0cQVE87— Clash Report (@clashreport) August 19, 2025
Як відомо, окупація Криму почалася в лютому 2014 року, коли російські військові без розпізнавальних знаків захопили стратегічно важливі споруди на півострові. Влада була взята під контроль Москвою, після чого організували псевдореферендум – дії, які міжнародна спільнота вважає нелегітимними. 18 березня 2014 року Росія оголосила про “приєднання” Криму, порушуючи суверенітет України та норми міжнародного права.
Світова спільнота негативно сприйняла цю подію. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку територіальної цілісності України та підтвердила, що Крим залишається її невід’ємною частиною. Президент США Барак Обама одним із перших засудив дії Москви, підкресливши нелегітимність референдуму, проведеного російськими військовими.
За його ініціативи США та Європейський Союз розпочали впровадження санкцій проти Росії, спрямованих на осіб із близького оточення Кремля та на стратегічні галузі економіки країни. Обама неодноразово наголошував, що Крим залишається територією України, а його силове захоплення є небезпечним порушенням міжнародних принципів і стабільності у світі.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що в мирній угоді щодо російсько-української війни слід очікувати “певний обмін територіями”.
Нагадаємо, Зеленський також підкреслив, що питання обміну територіями можуть бути обговорені лише на рівні лідерів під час тристоронньої зустрічі з главою РФ Володимиром Путіним і Трампом, яку американський президент хоче організувати.