Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати.
Позначка: Відмова
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
-
УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви. -
США чекають відмови Угорщини від російських енергоносіїв
Сполучені Штати Америки чекають відмови Угорщини від російської нафти та газу. Про це заявив посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ефірі телеканалу Fox News, уривок з якого був опублікований в YouTube.
За його словами, США сподіваються від таких країн, як Угорщина, Словаччина і Туреччина план з позбавлення залежності від російських енергоносіїв.
США навіть готові допомогти Угорщині позбавитись залежності від російських нафти і газу, запевнив Вітакер.
“Ви знаєте, Угорщина, на відміну від багатьох своїх сусідів, не розробила жодних планів і не вжила жодних активних заходів. Тому ми будемо продовжувати працювати з ними, а також з їхніми сусідами, такими як Хорватія та інші країни, які можуть допомогти їм відмовитися від російських енергоносіїв”, – наголосив американський дипломат. -
Китай призупинив закупівлі російської нафти після санкцій США – ЗМІ
Китайські державні нафтові компанії призупинили закупівлю російської нафти через морські шляхи після введення санкцій США проти Роснєфті та Лукойла. Індійські нафтові заводи також скорочують обсяги закупівлі російської нафти. Це може призвести до фінансових труднощів для Росії, оскільки Китай є одним з найбільших покупців її нафти. Китайські компанії PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil вирішили утриматися від покупок російської нафти, яка транспортується морем. Водночас, існують заяви, що “незалежні” нафтопереробні заводи можуть продовжити співпрацю з Росією навіть при зупинці державних закупівель. У свою чергу, Unipec, торговий підрозділ Sinopec, також призупинив закупівлю російської нафти. Санкції проти Роснєфті та Лукойла були введені США та Європою, що призвело до зменшення інтересу китайських та індійських компаній до російської нафти.
-
Трамп сказав, чому Київ не отримає ракети Tomahawk
Президент США Дональд Трамп відмовив Україні у передачі ракет Tomahawk через складний процес навчання їх користуванню, який може зайняти від шести місяців до року. Трамп заявив, що США не планують навчати іноземні армії використанню цих ракет, оскільки це потребує величезної кривої навчання. Він додав, що єдиний спосіб для України скористатися ракетами – це запускати їх напряму з США, але цього робити не планується. Ракети Tomahawk використовуються флотом США для ударів по критичних цілях у глибині противника. Питання про передачу ракет залишається відкритим, але остаточного рішення Трамп поки не ухвалив.
-
Одна з країн G7 заявила про скорочення залежності від російського СПГ
Японія планує зменшити імпорт російського скрапленого природного газу через конфлікт в Україні. Міністр торгівлі Японії заявив, що країна поступово зменшує залежність від російської енергії, але не може припинити імпорт раптово. Поставки газу з російського проєкту Сахалін-2 становлять 10% загального імпорту Японії, що важливо для енергетичної стабільності країни. Заміна російського газу вимагатиме великих витрат, що може призвести до зростання цін на електроенергію. Японія поки не визначила строків повної відмови від російського газу, інакше, ніж Європа, яка говорить про повну відмову від російської енергії назавжди.
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія відмовляється виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату компенсації Грузії у зв’язку з війною 2008 року. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Росія не буде виконувати це рішення, яке зобов’язує країну виплатити 253 млн євро. Європейський суд прийняв рішення на користь Грузії, визнаючи порушення прав людини під час війни, включаючи надмірне застосування сили та незаконні обмеження. Росія визнала певні грузинські регіони “незалежними” після війни 2008 року та вийшла з Ради Європи у 2022 році. Таким чином, вони не планують виконувати рішення ЄСПЛ, винесені після їх виходу з Ради Європи.
-
Макрон відмовився складати повноваження президента
Президент Франції Емманюель Макрон відмовився від відставки і заявив, що продовжить виконувати свої обов’язки для забезпечення стабільності у країні. Він наголосив, що його мандат полягає у служінні французькому народу і роботі на користь незалежності країни. Попри заклики опозиції до відставки, Макрон вирішив залишитися на посаді та продовжувати забезпечувати стабільність у Франції. Політична криза в країні поглибилася наприкінці вересня, коли прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню подав у відставку через невиконання умов управління країною.
-
Греція не хоче передати Україні винищувачі Mirage
Союзники України у Європі та представники НАТО намагаються переконати Грецію передати частину сучасних винищувачів Mirage 2000-5 для підтримки українських оборонних можливостей. Програма Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) передбачає закупівлю критично важливого озброєння для України з метою захисту від російської агресії. Грецький уряд пропонує застарілу зброю замість сучасних винищувачів, які планує замінити на Rafale. США, Франція та інші країни активно закликають Грецію долучитися до підтримки України, а механізм PURL спрямований на швидке постачання необхідної зброї для української армії.
-
Тайвань відкинув пропозицію про перенесення виробництва чипів до США
Тайвань відмовився від підтримки пропозиції США щодо перенесення виробництва чипів до Америки. Віцепрем’єрка Тайваню Чен Ліцзюнь заявила, що її переговорна група не взяла на себе зобов’язань щодо розподілу виробництва напівпровідників “50 на 50”. Вона підкреслила, що ця тема не обговорювалася під час переговорів з американцями, які були спрямовані на зниження тарифних ставок і звільнення від додаткових імпортних мит. В цей час 95% попиту США на чипи задовольняється продукцією з Тайваню. Також варто відзначити, що у другому кварталі 2025 року глобальні доходи контрактних виробників напівпровідників зросли на 14,6%, а компанія TSMC зміцнила своє лідерство на ринку, заробивши понад $30 млрд за три місяці.