Велика Британія внесла у санкційний список фінансову мережу з Киргизстану, через яку Росія ухилялась від економічних обмежень. Про це повідомив британський уряд.
Росія почала використовувати фінансовий сектор Киргизстану для переказу коштів через непрозорі фінансові мережі, зокрема за допомогою криптовалют.
Британія наклала санкції на киргизстанський банк Capital Bank та його директора Кантеміра Чалбаєва, а також на криптовалютні біржі Grinex і Meer, через які за чотири місяці були переказані 9,3 млрд доларів.
“Збереження тиску на військову машину Росії має вирішальне значення для посилення зусиль Трампа з припинення вбивств в Україні та примусу Путіна до конструктивних переговорів”, – підкресили в британському уряді.
Вже запровадили санкції проти понад 2700 фізичних та юридичних осіб, які сприяли чи сприяють повномасштабній агресії Росії проти України.
Як ми вже писали, Велика Британія 7 липня оновила список підсанкційних осіб за використання хімічної зброї, додавши до нього двох росіян та одну організацію з Росії.
Британія запровадила санкції проти ГРУ
Позначка: Відмивання грошей
-
Британія наклала санкції на компанії з Киргизстану за допомогу РФ
-
В Іспанії затримали сина топ-чиновника Ростеха за відмивання грошей
У Іспанії затримали Дмитра Артякова, сина віце-президента держкорпорації Ростех та екс-губернатора Самарської області, підозрюваного у відмиванні мільйонів євро через угоди з нерухомістю на північному сході країни. Його затримали в Іспанії в рамках розслідування, яке веде місцева Антикорупційна прокуратура. Артякову дозволено перебувати в Іспанії через відсутність санкцій Євросоюзу проти нього. За даними слідства, він придбав вісім об’єктів нерухомості в Іспанії за кошти, які можуть бути пов’язані зі “пральнею” грошей через офшори. Ділянки нерухомості спочатку купила його бабуся, а потім перепродала їх онукові. Іспанська влада розглядає цю справу як частину масштабної схеми відмивання коштів.
-
Спроби тиску марні – у ДБР прокоментували “справу Гринкевичів”
Будь-які спроби фігурантів уникнути відповідальності за постачання неякісного одягу для ЗСУ марні. Про це заявила радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян в коментарі агентству Інтерфакс-Україна.
“Маніпулятивні вкиди в інформаційний простір щодо так званої “справи Гринкевичів” не допоможуть фігурантам уникнути відповідальності. ДБР виконало всю необхідну роботу у резонансній справі щодо постачання неякісного одягу для потреб Збройних Сил України на понад 1 млрд грн”, – наголосила вона.
Сапьян додала, що у межах розслідування працівники ДБР задокументували факти розкрадання бюджетних коштів під час воєнного стану, провели десятки експертиз і слідчих дій, зібрали докази, які не залишають сумнівів у винуватості фігурантів.
Обвинувальний акт скерували до суду ще 15 січня 2025 року.
Тож надалі рішення – за правосуддям.
“Водночас ми впевнені: надані докази є переконливими і не дозволять жодному з причетних уникнути відповідальності, що б вони не намагалися зробити. Спроби зменшити розмір застави, тиснути на слідство чи дискредитувати ДБР через анонімні Telegram-канали також не дадуть жодного результату”, – зазначила Сапьян.
Перед цим у соцмережах з’явилися повідомлення, що компанії, нібито пов’язані з бізнесменом Ігорем Гринкевичем, продовжують брати участь у тендерах Міноборони, а сам фігурант справи планує вийти з-під варти.