Угорщина під керівництвом прем’єр-міністра Віктора Орбана заперечує ідею Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і надання цієї суми Україні у вигляді кредиту. Однак Європейська комісія знайшла спосіб обійти опозицію Угорщини шляхом виключення її з процесу прийняття рішень. План вимагає одноголосного погодження 27 країн-членів ЄС, що ускладнює вето Орбана, який має близькі стосунки з російським президентом Путіним. Єврокомісія розробила схему, яка дозволить ухвалити рішення про надання “репараційного кредиту” для України більшістю голосів. Важливою умовою є погодження всіх або більшості країн. Наразі деякі країни, такі як Словаччина та Бельгія, висловлюють обурення щодо цього плану, але готові обговорити питання. Лідери ЄС мають намір обговорити цю проблему на майбутньому саміті в Копенгагені, де деякі країни підтримують ідею надання кредиту Україні, а інші виявляють обережність.
Позначка: Віктор Орбан
-
ЄС планує виділити Угорщині €550 млн заради санкцій проти Росії
Єврокомісія планує розморозити близько 550 млн євро для Угорщини з фондів ЄС, незважаючи на опір прем’єр-міністра Віктора Орбана стосовно санкцій проти Росії. Це рішення прийнято після тривалих переговорів між Брюсселем і Будапештом. Угорщина і Словаччина є одними з небагатьох країн ЄС, які продовжують імпортувати російську нафту. Орбан блокував антиросійські санкції, пояснюючи це залежністю від дешевих енергоресурсів. Загалом у 2022 році Угорщині було заморожено близько 22 млрд євро через проблеми з правовою системою та незалежністю судів, але частину цих коштів поступово розморожують в обмін на політичні поступки. Нові санкції проти Росії, запропоновані Єврокомісією, орієнтовані на обмеження у сфері енергетики, фінансових лазівок та експорту товарів і технологій. Американський сенатор Ліндсі Грем попередив, що Угорщина і Словаччина можуть зазнати наслідків, якщо не припинять купувати російську нафту.
-
ЗМІ назвали причини, що урезонили Орбана та Фіцо щодо санкцій проти РФ
Угорщина і Словаччина змінили свої вимоги про виключення з санкційного списку ЄС шести росіян під тиском подій. Інші країни ЄС виступили проти цих вимог, але угорці та словаки змінили свою позицію через наліт російських безпілотників в Польщі і відхилення апеляцій Януковича та російського олігарха Абрамовича щодо санкцій. У результаті досягнули компромісу, що жодних виключень не буде, але санкції продовжено лише на 6 місяців.
-
У Словаччині заговорили про обов’язкову військову службу “через Орбана”
Міністр спорту і туризму Словаччини Рудольф Гуляк заявив про необхідність введення обов’язкової військової служби в країні. Однією з причин є конфлікт Росії з Україною, іншою – “марення” прем’єра Угорщини про “велику Угорщину”. Гуляк вважає, що країна повинна мати змогу захищати свої кордони і пропонує ввести тримісячну службу для всіх словаків після досягнення 18 років. Він також пропонує створити армію на зразок швейцарської, де служба обов’язкова для чоловіків і добровільна для жінок. Гуляк наголошує на необхідності цього заходу, навіть якщо він буде коштувати дорого.
-
Заява Орбана про “поділ України” може бути наративом РФ – ЦПД
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив ідею про можливий поділ України на три частини – російську, демілітаризовану та західну. Експерти вважають, що ці заяви можуть бути впливом російської сторони та наративом Кремля. Зауважено, що цю ідею вже раніше висловлювали російськомовні блогери та інші особи, які співпрацюють з російською розвідкою. Андрій Коваленко з Центру протидії дезінформації вважає, що ця ідея має своє коріння у російській інформаційній війні, яку керує сам Володимир Путін. Орбан висловив схожі погляди раніше, що викликало скандал в Україні.
-
У ЦПД оцінили заяву Орбана про “поділ України”
Заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про можливий поділ України на три зони – російську, демілітаризовану та західну – можуть бути наслідком впливу російської сторони та наративу Кремля. Цю думку висловив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко. Він зазначив, що такі ідеї часто поширюються російськомовними блогерами, які співпрацюють зі службою зовнішньої розвідки Росії. За його словами, російський президент Путін впливає на інших лідерів, щоб ретранслювати свої ідеї. Прем’єр-міністр Угорщини у своїй заяві висловив думку про поділ України на три частини, назвавши продовження війни невигідною стратегією.
-
Орбан заявив про “поділ України на три частини”
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, що Україну можуть “поділити” на три частини після війни. Він заявив, що цей “поділ” вже відбувається, і обговорюється, які саме території увійдуть до російської, демілітаризованої та західної зон. Орбан активізував антиукраїнську риторику, і вже раніше блокував вступ України до Євросоюзу. Президент України Володимир Зеленський навіть звертався до президента США з проханням уплинути на Орбана.
-
Орбан: Продовження війни є програшною стратегією
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його позиція щодо України не є антиукраїнською, а його кра\на хоче майбутнього для України. Про це у неділю, 7 вересня, повідомило видання Index.
Обговорюючи російсько-українську війну, Орбан висловив своє бачення щодо мотивацій кожної із залучених сторін. На його думку, Росія прагне зупинити експансію Заходу, Україна зосереджена на отриманні фінансової допомоги та уникненні економічного краху, тоді як ЄС підтримує війну з метою утвердити себе як потужну геополітичну силу. США, за словами угорського прем’єра, прагнуть не лише досягти домовленостей, але й економічно підпорядкувати Європейський Союз.
Також Орбан критично оцінив дії ЄС у час війни, назвавши його “кульгавою качкою”. Він вважає, що Євросоюз має шукати діалогу не зі Сполученими Штатами, а з Росією, особливо в питаннях безпеки.
Висловлюючи свою позицію щодо майбутнього України, Орбан зазначив: “Ми не хочемо штовхати Україну в нікуди, ми не антиукраїнські. Ми хочемо майбутнього для України, тому що розвал сусідньої країни нам теж не на користь”.
Водночас він додав, що продовження війни – це програшна стратегія.
Нагадаємо: президент України Володимир Зеленський наголосив на важливості того, щоб прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан почув сигнали щодо російської нафти від президента США Дональда Трампа, адже енергетична незалежність Європи від Росії є ключовою для міцних відносин зі США.
Раніше повідомлялося, що після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу.
-
Орбан і Фіцо просять ЄС зняти санкції з частини російських олігархів – ЗМІ
Уряди Угорщини та Словаччини звернулися до Євросоюзу з проханням скасувати санкції проти шести російських бізнесменів в обмін на продовження інших санкцій проти Росії. Про це повідомляє RadioFreeEurope/RadioLiberty.
Ці країни вже й раніше користувалися своїм правом вето, щоб домогтися виключення деяких відомих росіян зі списку підсанкційних осіб, з огляду на тісні політичні відносини із Кремлем. Вони аргументують свою позицію тим, що санкції ЄС нібито “сильніше б’ють” по європейській економіці, ніж по російській.
Кілька дипломатів ЄС зазначають, що цього разу Словаччина хоче зняти санкції з олігарха Усманова і бізнесмена Михайла Фрідмана, а Угорщина домагається виключення зі списку підсанкційних осіб олігархів Дмитра Мазепіна, Петра Авена, Муси Бажаєва та Альберта Авдоляна.
Інші держави-члени ЄС запропонували альтернативне рішення: вилучити лише одну або дві особи – так звані “слабкі випадки”, тобто тих, кого, найімовірніше, все одно виключать зі списку, бо проти них було застосовано санкції на основі слабких доказів, які не витримають жодних випробувань у суді.
І Братислава, і Будапешт відхилили цю пропозицію під час обговорень на нижчому рівні в Брюсселі. З огляду на те, що кінцевий термін поновлення санкцій – 15 вересня, ймовірно, певного компромісу буде досягнуто наступного тижня.
Як відомо, вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила -
Литовський та американський підходи до позиції Орбана щодо України
Литва пропонує розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС без згоди Угорщини, плануючи цільову дату членства у 2030 р. Своєю чергою президент США Дональд Трамп начебто переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС. Який з планів має більше шансів здійснитися? Заклик Литви Литва закликала країни ЄС розпочати переговори про вступ України та Молдови без згоди Угорщини, яка блокує цей процес.
У своєму листі до країн ЄС Литва запропонувала розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо першого розділу членства без згоди Угорщини. “Литва прагне розблокувати переговори про членство в ЄС з Україною, які зайшли в глухий кут через вето Угорщини. Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для самого ЄС. Членство України в ЄС є частиною гарантій безпеки та необхідною умовою для довгострокового миру та стабільності в Європі”,– заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ Литви Кястутіс Будрис. Якщо 26 держав-членів підтримають цю ініціативу, процес відбуватиметься на технічному рівні, тобто де-факто, а юридичне оформлення відбудеться пізніше, але за умови, що позиція Віктора Орбана чи угорського уряду зміниться.
Вільнюс також знову висунув ідею визначити конкретну дату вступу України до ЄС – 2030 р. На думку литовської сторони, це допоможе як Європі, так і Україні планувати ресурси та перехідні етапи. Реакція Єврокомісії Водночас у Європейській комісії скептично оцінили ідею початку технічних переговорів без згоди всіх держав-членів. У Брюсселі нагадали, що для відкриття кожного розділу потрібна одностайність. Також там наголосили на важливості реформ в Україні. “Ми продовжуємо працювати з Україною, закликаючи її впроваджувати реформи незалежно від відкриття розділів. Водночас ми працюємо з державами-членами, щоб якомога швидше офіційно відкрити розділи переговорів”, – сказала речниця Європейської комісії Паула Пінью. Проте очікується, що пропозиції Литви обговорять у Копенгагені на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС під керівництвом очільниці дипломатії Каї Каллас. Як Орбан заважає євроінтеграції України Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно він прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Трамп переконав Орбана? Президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС, – стверджують джерела видання Politico.
За їх інформацією, після дзвінка Трампа, Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до ЄС. “Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, –пише видання з посиланням на двох дипломатів. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
Тепер у Орбана, за словами одного дипломата, є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”. Два підходи. Який краще? Паралельно відбуваються два процеси – в ЄС розглядають можливість початку переговорного процесу з Україною щодо вступу без згоди Угорщини, і водночас є сподівання на вплив Трампа на Орбана.
У обох варіантів є слабкі та сильні сторони. Сильні сторони литовської пропозиції полягають у тому, що вона демонструє рішучість більшості країн-членів підтримати Україну, попри перешкоди. Також вона дозволяє розпочати технічну роботу, яка є необхідним етапом на шляху до членства, не чекаючи згоди Будапешта. Крім того, створює додатковий тиск на уряд Орбана, показуючи, що його вето не зможе повністю заблокувати процес.
Водночас у неї є й слабкі сторони. Вона створює правові виклики: законодавство ЄС вимагає одностайності для офіційного початку переговорів. Такий підхід, ймовірно, зіткнеться з правовими та бюрократичними труднощами. Це не повноцінний початок переговорів, а скоріше обхідний маневр, який може бути оскаржений. Крім того, вона не розв’язує проблему, бо не гарантує, що Угорщина не заблокує інші етапи процесу, де також потрібна одностайність. А головне, вона може поглибити розкол всередині ЄС, створивши небезпечний прецедент і поставивши під сумнів принцип одностайності в майбутньому.
Своєю чергою другий сценарій теж має сильні та слабкі сторони. До сильних відноситься, зокрема ефективність. Якщо це правда, такий крок може мати прямий і негайний результат. Особисті зв’язки та вплив Трампа на Орбана, який є його давнім політичним союзником можуть виявитися вирішальними. Крім того, цей варіант призведе до повного консенсусу. Якщо Орбан змінить свою позицію, це дозволить розпочати переговори офіційно і без юридичних перешкод, що є більш стабільним і надійним шляхом.
До слабких сторін відноситься неоднозначність висловлювань. Угорський уряд заперечує, що Трамп зміг переконати Орбана. Його публічна позиція залишається жорсткою. Крім того, мінусом є те, що все залежить від доброї волі та політичних інтересів однієї людини. Це не системне, а ситуативне рішення. Є й політичні ризики: Трамп може використати цей важіль для просування власних інтересів. Своєю чергою, позиція Орбана може знову змінитися в будь-який момент, що зробить весь процес нестабільним.
На цей час, сценарій з ініціативою Литви, на думку експертів, виглядає більш реалістичним і має більші шанси на практичну реалізацію. “Пропозиція Литви – це інституційний підхід, який відображає спільну позицію більшості країн ЄС. Хоча він і не є ідеальним з юридичного погляду, він є частиною ширшого та скоординованішого зусилля, яке не залежить від настроїв чи інтересів одного політика”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, маємо дії проти слів. Литва вже направила офіційні листи та робить конкретні кроки, які обговорюватимуться на зустрічах міністрів. Це активна, публічна дипломатія. Своєю чергою інформація про вплив Трампа на Орбана є суперечливою, сам Орбан продовжує публічно висловлюватись проти вступу України.
На користь Литви діє й досвід минулого: Угорщина вже неодноразово використовувала своє вето, але в більшості випадків, під тиском інших країн, врешті-решт поступалася. Тому, тактика обходу вето, яку пропонує Литва, хоч і складна, є перевіреним методом тиску.
Навіть якщо вплив Трампа дійсно мав місце, і Орбан під його тиском змінить позицію, це все одно буде одномоментним рішенням. Натомість ініціатива Литви є відображенням загального курсу ЄС і має на меті створити стабільний шлях для України, який мінімізує вплив “вето” в майбутньому.
Зрештою, ці два сценарії не виключають один одного. Вони можуть діяти паралельно: дипломатичний тиск з боку ЄС (як у випадку з пропозицією Литви) та неформальний вплив з боку ключових політичних гравців (таких як Трамп) можуть разом змусити Угорщину змінити свою позицію.
Вікторія Хаджирадєва