Президент США Дональд Трамп вважає українську операція Павутина з ураження стратегічної авіації РФ “потужною” і “крутою”. Про це у четвер, 5 червня, повідомляє Axios з посиланням на джерела, які безпесередньо обговорювали з Трампом цю українську операцію. “Досить потужно”, – сказав Трамп одній зі своїх довірених осіб, яка передала його слова виданню.
“Він подумав, що це круто”, – сказало друге джерело про реакцію президента США.
Один із радників Трампа сказав: “З міжнародної точки зору, у вас є чихуахуа, що завдає реальної шкоди набагато більшому собаці”.
Водночас Дональд Трамп також говорив людям, з якими він зустрічався останніми днями, що українська атака, ймовірно, підштовхне главу Кремля Володимира Путіна до “дуже суттєвих” заходів у відповідь.
За словами співрозмовника, Трамп стурбований тим, що це відкине його дипломатичну ініціативу, яка призвела до перших прямих переговорів між Україною та РФ за три роки.
“Ми хочемо, щоб ця війна закінчилася. Ми хочемо, щоб вона деескалювалася. Тож якщо Путін у відповідь на це сказиться, то так, у президента є побоювання”, – сказало інше джерело, яке говорило з Трампом.
За його словами, Трамп не був здивований, що українці здійснили цю атаку, “тому що це те, що відбувається, коли війна триває”.
Позначка: Війна
-
Операція Павутина: ЗМІ дізнались реакцію Трампа
-
Удар по полігону на Полтавщині: померло двоє людей
Двох постраждалих внаслідок російського ракетного удару по полігону у Полтавській області не вдалося врятувати. Вони померли у лікарні, повідомив очільник Полтавської ОВА Володимир Когут в Телеграм у четвер, 5 червня.
“За уточненою інформацією Сухопутних військ, лікарям, на жаль, не вдалося врятувати життя двох людей, які зазнали поранень внаслідок атаки ворога по навчальному полігону. Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять загиблим”, – йдеться у повідомленні. -
В Росії спалахнув конфлікт між Кремлем та Центробанком
У Росії вибухнув внутрішній конфлікт між урядом і Центральним банком. Конфлікт виник через рекордну облікову ставку у 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Чим все може закінчитись? В чому суть конфлікту? У Росії загострився конфлікт між урядом і ЦБ РФ. Причиною стала рекорднаобліковаставкау 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Кремль, на тлі падіння доходів і зростання дефіциту бюджету, тисне на голову Центробанку Ельвіру Набіулліну з вимогою знизити ставку вже в червні, щоб “влити гроші” в економіку та уникнути рецесії. Про це пише Bloomberg.
Причина конфлікту полягає у тому, що Кремлю не вистачає коштів, як на виконання бюджету, так і зокрема на ведення війни з Україною.
Уряд РФ намагається пожвавити економіку на тлі дефіциту бюджету, що зростає та падіння доходів від нафти й газу. А головною перепоною для цього вважає жорстку монетарну політику Набіулліної, яка з жовтня 2024 р. утримує ключову ставку на рівні 21%. Позиція урядовців “Я вважаю, що у центрального банку є значний простір для маневру в питаннях грошово-кредитної політики”, – заявив міністр фінансів РФ Антон Силуанов. Своєю чергою міністр економіки РФ Максим Решетніков попереджає про ризики для економіки РФ в разі, якщо Набіулліна не знизить ставку. “Якщо центральний банк не вживе заходів, є ризики, що економіка занадто сильно охолоне”,- сказав він. Перший віцепрем’єр Денис Мантуров, який відповідає за промисловість, підтримав ці побоювання.
Аналітики Bloomberg вважають, що нинішні умови дозволяють знизити ставку на 2-3 п.п. – до 18-19% уже в червні. Це і є той “простір для маневрів”, про який каже Силуанов.
Кремлю конче потрібні кошти просто зараз. Падіння енергодоходів, збільшений утричі бюджетний дефіцит, скорочення експорту – все це вимагає термінового “вливання грошей” в економіку.
Ставка у 21% – це задушення усієї цивільної економіки, яка не працює на оборонну промисловість. Компанії масово відмовляються від інвестицій, проєкти заморожуються, фінансування відбувається лише зі старих резервів. Наприклад, гігант “Сєвєрсталь” повідомив про 33 млрд руб. відтоку коштів і повне замороження інвестпрограми. Інші компанії скасовують дивіденди за 2024 р.
Високі витрати за позиками тиснуть на різні галузі економіки, особливо ті, які не пов’язані з військовими, і багато компаній готові зупинити інвестиції. Загальне зростання в російській економіці здебільшого підтримується державними витратами на війну. Інші галузі стагнують. За даними Центру макроекономічного аналізу РФ, виробництво цивільних товарів падає на 0,8% щомісяця, а в першому кварталі ВВП знизився на 1,2% у квартальному обчисленні. Найбільші російські експортери скоротили запланований обсяг постачань залізницею на 2025 р. Обсяги вантажоперевезень, які 2024 р. досягли 15-річного мінімуму, слугують корисним індикатором стану виробничого сектору експортно-орієнтованої економіки Росії. Позиція Національного банку РФ Своєю чергою Набіулліна має своє бачення ситуації. Вона все ще наполягає на своєму та закликає до терпіння. “Жорстка політика вже працює”,- каже Набіулліна. За даними звіту ЦБ РФ, опублікованого наприкінці травня, з урахуванням сезонних коливань річна інфляція у квітні становила 6,2% порівняно з 10,7% у січні. Проте зниження може виявитися нестабільним.
Набіулліна утримує відсоткові ставки на рівні 21% з жовтня аби остудити інфляцію, яка перевищила 10% наприкінці минулого року і є більш ніж удвічі вищою за цільовий рівень у 4%.
Парадокс ситуації у тому, що Набіулліна раніше була героєм кремлівського режиму, Саме вона стабілізувала економіку після вторгнення РФ в Україну, це вона вводила валютні обмеження і контролювала відтік капіталу. Тепер же її стратегія стала тягарем для Кремля.
Яка б позиція не виграла, обидва сценарії не обіцяють економіці РФ нічого доброго. “Зараз завдання центрального банку полягає у виборі між двома ризиками”, – сказала Ольга Біленька, економіст московського “Фінама”. За її словами, збереження ставки без змін загрожує скотити економіку в рецесію, а її зниження може призвести до виходу інфляції з-під контролю. РФ накриває хвиля банкрутств Водночас Кремль вже почав тиск на ЦБ з метою стримати хвилю банкрутств.
ЦБ РФ наприкінці минулого місяця рекомендував кредиторам пропонувати реструктуризацію кредитів, щоб підтримати корпоративних позичальників, які постали перед тимчасовими труднощами. Щоб полегшити це, ЦБ пом’якшив резервні вимоги за реструктурованими кредитами. “Нещодавні зміни в політиці Центрального банку РФ, спрямовані на пом’якшення вимог до резервування за реструктурованими кредитами, є яскравим свідченням кризи платоспроможності серед російських компаній”, – каже російський економіст В’ячеслав Ширяєв. ЦБ пом’якшив вимоги до резервування з позик, реструктурованих у другій половині 2024 р. (тобто заднім числом) та у 2025 р. Це рішення несе серйозні ризики для банківської системи.
По суті, ЦБ на догоду Кремлю, який вимагає запобігти масовим банкрутствам, підштовхує банки до реструктуризації боргів замість судових позовів з неплатниками. “У разі звернення позичальника із заявою про реструктуризацію позички рекомендуємо задовольняти таку заяву”,- йдеться у директивному листі заступника голови ЦБ Ольги Полякової. Це йде всупереч звичайній обережній політики регулятора та демонструє безпрецедентний тиск Кремля.
Це доказ того, що поточна економічна ситуація, викликана війною в Україні та санкціями з боку заходу, унеможливлює виконання боргових зобов’язань як великими корпораціями, так і малим та середнім бізнесом (МСП).
Статистика невблаганна та підтверджує глибину кризи. У першому кварталі банки отримали 68,6 тис. запитів на реструктуризацію кредитів – це на 23% більше, ніж у четвертому кварталі 2024 р. та майже вдвічі вище за показники першої половини минулого року (35–36 тисяч заяв на квартал). З липня 2024 р. до березня 2025 р. банки реструктурували 56,6 тис. кредитів МСП на загальну суму 601 млрд руб. Для порівняння, за перші шість місяців минулого року було реструктуровано лише 15,1 тис. кредитів на 258 млрд руб. Зростання запитів та обсягів реструктуризації свідчить про стрімке погіршення фінансового стану малого та середнього підприємництва.
У великих компаній ситуація ще драматичніша: за останні дев’ять місяців було реструктуровано щонайменше 2,2 трлн руб. кредитів. Це говорить про те, що навіть найбільші гравці російської економіки стикаються із серйозними труднощами. Доказом цього є заява Решетнікова, який назвав боргове навантаження такого гіганта, як РЗ, “небезпечним”. У відповідь ЦБ був змушений обмежити банкам кредитування найбільших компаній, якщо їх боргове навантаження занадто висока. Таким чином, політика “затикання дірок” шляхом реструктуризації та пом’якшення вимог лише відтягує неминуче масове банкрутство, створюючи ілюзію стабільності та перекладаючи ризики із позичальників на банківську систему.
Вікторія Хаджирадєва -
На Дніпропетровщині правоохоронниця видалила дані сотень ухилянтів
На Дніпропетровщині викрили масштабну аферу – колишня працівниця правоохоронного органу за гроші видаляла з баз дані про ухилянтів. ДБР зафіксувало понад 500 випадків незаконного втручання. Про це інформує пресслужба ДБР у четвер, 5 червня.
Слідство встановило, що правоохоронниця, користуючись службовим доступом, безпідставно видаляла відомості про військовозобов’язаних, котрих розшукували правоохоронні органи та які підлягали адміністративному затриманню.
Через її дії деякі ухилянти уникнули призову, а частина навіть виїхала за кордон.
“Послуга” коштувала від 1 до 2 тисяч доларів.
Наразі встановлено понад півтисячі незаконно видалених облікових карток мешканців Дніпропетровської області.
Колишній працівниці правоохоронного органу повідомили про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України за ч. 1 ст. 114-1 та у несанкціонованих діях з інформацією в електронних системах за ч. 3 ст. 362 КК України. Санкції статей передбачають позбавлення волі на строк до восьми років.
Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також встановлюються можливі співучасники та особи, які скористалися незаконним видаленням даних.
Раніше ДБР завершило досудове розслідування щодо організованої злочинної групи, яка діяла на Закарпатті та організувала схему оформлення фіктивних діагнозів для військовозобов’язаних осіб, які намагались уникнути мобілізації та виїхати за кордон.
У Миколаєві заарешутвали ексглаву МСЕК за допомогу ухилянтам -
Коригував удари по Полтавщині та Дніпропетровщині: затримано агента РФ
Затримано коригувальника повітряних атак РФ по Полтавщині та Дніпропетровщині. Про це 5 червня повідомила СБУ.
Фігурантом виявився 16-річний місцевий студент, якого окупанти втягнули у підривну діяльність, обіцяючи гроші.
Основним завданням агента був пошук і верифікація координат військових об’єктів та локального аеродрому: наявність там літаків, військових і техніки. Крім того, фігурант намагався отримати інформацію про місця виробництва елементів для українських БпЛА.
За завданням куратора з ГРУагент виїжджав у сусідній регіон для збору даних, проводив фотофіксацію стратегічних об’єктів та надсилав інформацію куратору.
Зазначається, що ворожого агента затримали за місцем проживання. Одночасно з цим Служба безпеки провела комплексні заходи для убезпечення локацій Сил оборони.
Під час обшуку у нього вилучено телефон із доказами роботи на РФ.
Фігуранту повідомили фігуранту – державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.Він перебуває під вартою. -
В Україні підрахували втрати сільського господарства від війни
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Зазначається, що втрати від знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки наразі становлять $6,5 млрд (58%), від руйнування та виведення з ладу зерносховищ – $1,9 млрд (17%), внаслідок викрадення та втрати факторів виробництва та готової продукції – $1,9 млрд (17%), іншої нанесеної шкоди – $0,9 млрд (8%).
Щодо видів сільськогосподарської техніки, то найбільші втрати припадають на сільськогосподарські трактори – близько 30,0 тис. одиниць, комбайни – 2,5 тис. одиниць, сівалки – 11,0 тис. одиниць, плуги – 8,7 тис. одиниць.
Серед основних шляхів повоєнного відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення агровиробництва, спрямованих на подолання негативних наслідків збройної агресії РФ проти України, вчені назвали створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення інвестицій у розвиток та відновлення виробництва вітчизняної техніки, організацію спільних підприємств для виробництва інноваційної, високопродуктивної та екологічної техніки; спрощення ведення бізнесу та дозвільної системи, скорочення бюрократичних процедур; реалізацію державою протекціоністської політики; відновлення держпрограм для розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування, зокрема, міні техніки тощо. -
“Данська модель”: оголошено перший транш Україні
Україна отримає 1,3 млрд євро за “данською моделлю” на виробництво зброї у 2025 році. Частина цих коштів буде з доходів від заморожених активів Росії. Про це повідомило Міноборони у четвер, 5 червня.
Так, під час засідання контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн міністр оборони Рустем Умєров обговорив з колегою із Данії Троельсом Лундом Поульсеном “данську модель”.
“Перший транш – 428 млн євро від Данії, Швеції, Канади, Норвегії та Ісландії. Гроші вже найближчим часом надійдуть на виробництво української зброї: артилерія, ударні дрони, ракети й протитанкові засоби, створені в Україні для наших воїнів”, – йдеться у повідомленні.
Умєров зазначив, що готуються нові стратегічні рішення щодо інвестицій українських компаній у країнах Рамштайну та розгортання виробництв європейських оборонних компаній в Україні. -
У Воронезькій області РФ стався вибух на залізниці
У Воронезькій області вранці 5 червня стався вибух на залізничних коліях. Про це повідомляють росЗМІ та ТГ-канали.
Зазначається, що випадок стався на 725-му кілометрі перегону Євдаково – Сагуни. Пошкоджено полотно. Губернатор Воронезької області Олександр Гусєв прокоментував вибух на залізниці.
За його словами, на ділянці залізниці на півдні Воронезької області зупинено кілька поїздів. Машиніст одного з них помітив незначне пошкодження полотна. Постраждалих нібито немає.
Причина події встановлюється.
Як пишуть ЗМІ, на залізничних коліях поруч із місцем вибуху знайдно саморобний вибуховий пристрій. -
Кім Чен Ин пообіцяв Росії “беззастережну підтримку” у війні
Північна Корея пообіцяла “беззастережну підтримку” Росії, зокрема, у вирішенні “українського питання”. Про це сказав лідер КНДР Кім Чен Ин заявив під час зустрічі із секретарем Ради безпеки РФ Сергієм Шойгу повідомляє Центральне телеграфне агентство Кореї (KCNA) у четвер, 5 червня.
Так, Шойгу подякував Кіму за “героїзм” солдатів, яких той відправив до Росії для участі у війні проти України. А Кім, у свою чергу, пообіцяв і надалі підтримувати Росію.
Під час переговорів “відбувся широкий обмін думками та поглядами керівництва двох країн щодо розвитку ситуації навколо української кризи та щодо міжнародної та регіональної ситуації”.
Зазначається, що розмова “підтвердила консенсус позицій обох сторін”.
“Кім Чен Ин підтвердив, що уряд КНДР й надалі беззастережно підтримуватиме позицію Росії та її зовнішню політику з усіх найважливіших міжнародних політичних питань, включно з українським питанням”, – йдеться в заяві.
Напередоні стало відомо, шо Шойгу вдруге поїхав до КНДР за останні три місяці. Темами переговорів у Пхеньяні мали стати реалізація окремих пунктів Договору про всеосяжне стратегічне партнерство між РФ і КНДР, “збереження історичної пам’яті про корейських бійців, які воювали проти ЗСУ в Курській області”, а також “актуальна ситуація на українському фронті”.
Як вдіомо, поглиблення співпраці між Москвою та Пхеньяном розпочалося після візиту Путіна до КНДР влітку 2024 року. Тоді диктатори підписали угоду про всеосяжне стратегічне партнерство, до якої входить положення про взаємну військову підтримку у разі зовнішньої агресії. Пізніше Північна Корея надала Росії 11 000 солдатів для участі у бойових діях на території Курської області. За даними південнокорейської розвідки, близько 4000 північнокорейських військовослужбовців було вбито або поранено. -
До Коаліції РЕБ приєдналися ще п’ять країн
До Коаліції радіоелектронної боротьби (РЕБ) офіційно приєдналися ще п’ять країн – Бельгія, Швеція, Італія, Туреччина та Естонія, підписавши відповідний додаток до Листа про наміри. Про це 5 травня повідомив міністр оборони України Рустем Умєровза результатами засідання Контактної групи з питань оборони України.
“Коаліцію РЕБ було утворено у квітні цього року за ініціативи України, Німеччини та ще восьми держав-партнерів. Німеччина як лідер коаліції вже створила фінансовий механізм для закупівель обладнання та послуг у сфері РЕБ. Усе – для їх оперативної передачі Збройним силам України в якості міжнародної військової допомоги”, – зазначив міністр.
Він сподвається, що до коаліції приєднаються ще й нові партнери.
“Вдячний Німеччині за лідерство, системність і темп. Сильна коаліція – це сильна Україна та Європа”, – додав Умєров.