Нічні російські удари по цілям в Україні є відповіддю на “терористичні акти київського режиму”. Таку заяву зробив речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу в п’ятницю, 6 червня.
“Все, що відбувається в рамках “спеціальної військової операції” (так в РФ називають загарбницю війну проти України – ред.), все, що робиться нашими військовими щодня – це і є відповідь на дії “київського режиму”, який зараз уже набув усіх характеристик “терористичного режиму”, – заявив він.
У Пєскова попросили уточнити, чи були сьогоднішні удари РФ по території України “тією самою відповіддю” на атаки Києва, про яку російський диктатор Володимир Путін попередив президента США Дональда Трампа у нещодавній телефонній розмові.
“Що стосується конкретно нічних ударів, то якщо ви уважно читали заяву міністерства оборони, там написано, що (удари завдано – ред.) у відповідь на “терористичні акти київського режиму”, – сказав Пєсков.
Позначка: Війна
-
Кремль відреагував на удари по Україні
-
Під обстріл у Луцьку потрапила збірна легкоатлетів
У ніч на 6 червня російські війська завдали комбінованого удару по Луцьку, місто атакували шістьма ракетами та 15 дронами Shahed. Росіяни зокрема ууразили готель, в якому проживали члени національної збірної України з легкої атлетики. Про це повідомила Федерація легкої атлетики України в Instagramу п’ятницю, 6 червня.
Спортсмени прибули до Луцька на командний чемпіонат країни.
“Сьогодні під обстріл з боку Росії потрапили спортсмени збірної України, які перебувають у Луцьку на командному чемпіонаті України”, – зазначили у заяві федерації.
За даними організації, удар прийшовся по житлових районах і центральній частині міста.
Частина легкоатлетів з основного складу збірної мешкала саме у готелі, по якому прийшовся ворожий удар. На щастя, обійшлося без жертв і поранених серед спортсменів. Переглянути цей допис в Instagram -
У Києві десятки поранених через російську атаку
У Києві кількість постраждалих внаслідок російської атаки зросла до 27 осіб. Кількість загиблих лишається незмінною – загинули троє рятувальників. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко в Телеграм у п’ятницю, 6 червня.
У свою чергу мер Києва Віталій Кличко в Телеграм уточнив, що 17 постраждалих перебувають у лікарняних стаціонарах, а ще 8 отримують медичну допомогу амбулаторно.
За його словами, під час атаки пошкодження отримали три авто швидкої допомоги, які виїжджали на місця викликів. Автівки посічені уламками та склом. Персонал не постраждав. -
В Україні відкрили полігон для випробувань сучасних технологій розмінування
Відкрило навчально-випробувальний комплекс для тестувань сучасних технологій розмінування. Про це 6 червня повідомило Міністерство оборони України.
Зазначається, що під час першого дня функціонування полігону на ньому представили продукцію вітчизняних підприємств, експозиції наукових установ і техно-індустріальних кластерів.
Навчально-випробувальний комплекс має траси та смуги перешкод для легких і важких механізованих засобів розмінування, майданчики для випробування безпілотних авіаційних і наземних роботизованих систем, металодетекторів, спеціального обладнання для розмінування, споруд цивільного захисту та обладнання для екологічного контролю. Саме тут акумулюватиметься досвід у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, науково-дослідна діяльність і виробничі можливості для розробки, випробування і впровадження новітніх інноваційних проєктів.
У відкритті полігону взяли участь фахівці з розмінування Сил безпеки та оборони України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, представники країн-партнерів, бізнесу, міжнародних організацій та операторів протимінної діяльності.
За словами начальника Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Руслана Берегулі, цей комплекс є унікальним майданчиком як для практичного використання, так і для міжвідомчої та міжнародної співпраці, випробування вітчизняних та іноземних зразків у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки. Фото: Міноборони України -
Бізнес дивиться в майбутнє з оптимізмом
У травні індекс очікувань ділової активності українського бізнесу підвищився. НБУ вперше за рік зафіксував оптимістичні показники в усіх секторах економіки. В чому причини покращення настроїв та про що кажуть інші опитування? Причини покращення настроїв бізнесу У травні індекс очікувань ділової активності українського бізнесу вперше перевищив нейтральну позначку, сягнувши 50,8 пунктів проти 49,4 у квітні 2025 р. Про це йдеться у щомісячному дослідженні, яке проводить НБУ. “Жвавий споживчий попит, стійка ситуація в енергетиці, надходження міжнародної фінансової допомоги, а також сезонний фактор вплинули на оптимістичні очікування підприємств”, – пояснюють в НБУ. Ще однією гарною новиною є те, що представники усіх секторів економіки прогнозують зростання в майбутньому. “Вперше з травня 2024 р. всі сектори, що беруть участь в опитуваннях НБУ, прогнозують зростання”, – зазначають в НБУ. Водночас на ділову активність продовжують тиснути такі обмежувальні чинники, як посилення атак на критичну інфраструктуру, нестабільність валютних і інфляційних очікувань, а також брак кваліфікованої робочої сили.
Найвищі показники продемонстрували будівельні компанії, завдяки стабільному попиту на внутрішньому ринку.
Щодо цінових очікувань, більшість секторів очікують помірне підвищення цін, за винятком будівництва, де прогнозується незначне прискорення.
Водночас ситуація на ринку праці залишалася неоднорідною. Лише респонденти будівництва налаштовані на збільшення загальної чисельності працівників, підприємства інших секторів очікують на скорочення персоналу. Що допомогло бізнесу адаптуватись? Своєю чергою опитування “Бізнес під час війни”, проведене Європейською Бізнес Асоціацієютеж досить оптимістичне.
Попри складну економічну та безпекову ситуацію, більшість компаній-членів ЄВА продовжуватимуть працювати в Україні, незалежно від тривалості бойових дій. Згідно з результатами нового опитування, 77% компаній заявили про намір залишатися на українському ринку, 19% ще не визначилися, а лише 4% припускають можливий вихід у разі затяжної війни.
Крім того, результати опитування продемонстрували, що за останні шість місяців збільшилася кількість керівників, які позитивно оцінюють стан свого бізнесу – таких уже 40% проти 27% у попередній хвилі опитування. Водночас 46% оцінюють ситуацію як задовільну, а 14% – негативно.
Прогнози щодо динаміки бізнесу також стали більш оптимістичними. Якщо пів року тому 56% очікували погіршення ситуації, то нині ця частка скоротилася до 29%. Водночас кількість компаній, що прогнозують покращення, зросла вдвічі – з 16% до 32%. Ще 39% не очікують суттєвих змін.
Попри складні умови, компанії нарощують фінансові резерви.
Наразі 72% опитаних мають резерви, яких вистачить щонайменше на рік (проти 53% пів року тому).
Ще 22% компаній мають резерви на пів року, 5% – на кілька місяців, а 1% заявили про повну відсутність резервів. “Основними факторами, які сприяли адаптації бізнесу стали налагодженість виробництва, швидкість відновлення ланцюжків постачання, збереження колективів і бізнес-процесів, а також налагодження нової логістики”, – пояснила підгрунтя для оптимістичного настрою бізнесу Оксана Кузяків, виконавча директорка Інституту економічних досліджень (ІЕД) в коментарі Thepage. Які труднощі постають перед бізнесом? Попри покращення настроїв бізнесу, перед ним, як і раніше постають проблеми, викликані передусім повномасштабною війною РФ проти України.
Серед них йдеться, по-перше, про нестачу кваліфікованих кадрів.
За результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, 75 % компаній повідомили про брак працівників через мобілізацію. Інститут економічних досліджень (ІЕД) також зазначає, що дефіцит кадрів – одна з головних перешкод для бізнесу.
По-друге, заважають розвитку бізнесу відсутність безпека та обстріли з боку РФ. Опитування ІЕД показало, що близько 60 % компаній вважають обстріли і ризики для працівників ключовою перешкодою. “Проблеми безпеки включають постійні обстріли, ризики для працівників та обмежений доступ до необхідних ресурсів. Незалежно від кількості обстрілів у місяці – дух небезпеки відчувається постійно.”, – кажуть експерти ІЕД. Бізнес змушений зупиняти роботу під час повітряних тривог – так вчиняють 41 % компаній.
По-третє, наразі бізнес стикається з енергетичною та інфраструктурною нестабільністю. Впродовж війни підприємцям заважають працювати атаки на енергетику й перебої з постачанням. ІЕД називає збої в тепло-, водо-, електропостачанні типовими викликами.
По-четверте, є географічні обмеження бізнесу. Через бойові дії 55 % компаній змушені коригувати регіони своєї діяльності.
По-п’яте, заважають розвитку фінансова невизначеність та податкова політика. Moody’s зберегла кредитний рейтинг України на рівні “Ca”, вказуючи на високі ризики дефолту.
Своєю чергою, представники КSE Instituteі ЦЕС попереджають, що підвищення податків на працю (до 23 %) провокує перехід працівників на ФОП, що створює податкові ризики для бізнесу.
По-шосте, набирати оберти бізнесу заважає психологія невизначеності. “У 2025 р. градус невизначеності не зменшився, загроз і викликів лише додалося, але й з’являються нові можливості”,- каже Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців. Бізнес активно долає труднощі Водночас наскільки б складним не був контекст – український бізнес здатний адаптуватися, шукати нові ринки і продовжувати роботу, про що свідчать результати опитувань самого бізнесу.
Нестабільна ситуація з кадрами змушує бізнес автоматизувати процеси та вкладати кошти в перекваліфікацію, особливо жінок у непрофільні сфери.
Через постійні ризики для безпеки, компанії мінімізують зону дії, адаптують графіки, інвестують у захист об’єктів.
Енергетика та логістика залишаються вразливими, тому бізнес формує енергозапаси та диверсифікує шляхи постачання.
Податкові зміни підприємці намагаються сприймати не лише, як виклик, але і як можливість у нових схемах взаємодії (ФОП, аутсорсинг).
Своєю чергою українських підприємців вирізняє психологічна гнучкість, здатність адаптації до кризи стала конкурентною перевагою.
Експерти сходяться на тому, що український бізнес усіма силами намагається працювати ефективно навіть в “режимі війни”. Адже на тлі кризи з’являються нові можливості: переорієнтація на цифрові рішення, нові ринки, залучення іноземного капіталу.
Згідно з опитуванням ЄБА щодо завершення бойових дій, думки бізнесу розділилися. Лише 32% опитаних вірять, що війна закінчиться у 2025 році, 25% не поділяють цього оптимізму, а 43% не можуть відповісти на це питання.
Серед ключових потреб, які зараз є найбільш актуальними для бізнесу опитування ЄБА показало такі: покращення умов бронювання працівників, пом’якшення валютних обмежень, мораторій на перевірки, покриття військових ризиків.
Загалом результати досліджень НБУ та ЄБА демонструють стійкість українського бізнесу, зростання рівня оптимізму та адаптацію до нових реалій, що сприяє збереженню економічного потенціалу країни в умовах війни.
Вікторія Хаджирадєва -
Президент відзначив 31 медійника у День журналіста
Президент України Володимир Зеленський відзначив нагородами 31 медійника з нагоди Дня журналіста. Про це мовиться в указі президента №391/2025 від 6 червня.
Згідно з наказом, медійників нагородили “за вагомий особистий внесок у розвиток журналістики та інформаційної сфери, мужність і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, багаторічну сумлінну працю”.
Нагороди отримали ті, хто працював на фронті та в місцях російських обстрілів, приєднався до Сил безпеки й оборони, пережив полон або загинув, виконуючи професійний обов’язок.
Президент наголосив, що журналістська робота – це також зброя, сила та захист України.
“Фаховість, сміливість та енергійність українських журналістів, наших військових журналістів, усіх працівників наших медіа, усіх, хто створює і поширює контент українською та про Україну мовами світу, – це все теж наша зброя, наш захист, наша українська сила. Дякую вам!”, – зазначив Зеленський.
Орденом За заслуги ІІ ступеня нагороджено:- Любиша-Кірдея Івана – телевізійного журналіста міжнародної інформаційної агенції Reuters в Україні.
Орденом За заслуги ІІІ ступеня нагороджено:
- Альфьорова Олександра – провідного фахівця редакції творчо-виробничого об’єднання дирекції Акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України.
- Базара Олега – журналіста, офіцера Сил оборони України.
- Байрачну Юлію – власну кореспондентку інформаційного агентства Укрінформ.
- Бориска Павла – оператора відділу іноземного підприємства 1+1 Продакшн.
- Власова Дмитра – старшого відеожурналіста британської телерадіомовної корпорації BBC.
- Гайову Ірину – директорку товариства Маяк-медіа.
- Ганницького Михайла – генерального директора товариства Українське незалежне інформаційне агентство новин.
- Ганнущака Руслана (посмертно) – воєнного фотографа, оператора, репортера.
- Гнідого Віталія – телевізійного журналіста міжнародної інформаційної агенції «Reuters» в Україні.
- Демух Тетяну – військову кореспондентку товариства Ми – Україна.
- Дехтяренко Анастасію – журналістку, ведучу програм телеканалу 24 канал акціонерного товариства ТРК Люкс.
- Зарву Павла – воєнного кореспондента, оператора, фотографа незалежного видання Кордон. Медіа.
- Іванчика Миколу – фахівця-відеографа Суспільне Чернігів.
- Ільченка Микиту – фахівця відділу департаменту UNITED 24 державного підприємства Дія.
- Калініченко Наталію – директорку товариства Медіа-Центр “Білопільщина”.
- Кусмарову Катерину – провідну кореспондентку відділу служби товариства КІНОКІТ.
- Левченко Ірину – директорку та головну редакторку товариства Газета “Бучанські новини”.
- Літовченко Дар’ю – кореспондентку відділу редакції Державного підприємства Мультимедійна платформа іномовлення України.
- Мараєва Владлена – автора і ведучого YouTube-каналу Історія без міфів, провідного наукового співробітника Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України.
- Матвієнка Дмитра – телеоператора відділу департаменту товариства СЛМ Новини.
- Нужненка Сергія – фотожурналіста, воєнного кореспондента некомерційної інформаційної служби Радіо Свобода та міжнародних медіа.
- Резнік Соломію – спеціальну кореспондентку відділу редакції Центру інформаційних ресурсів, лейтенантку.
- Салій Ірину – редакторку видання Судовий репортер.
- Яцину Альону – головну редакторку незалежного видання Кордон. Медіа.
Орденом За мужність ІІІ ступеня нагороджено:
- Буткевича Максима – журналіста та ведучого програм, старшого лейтенанта резерву Збройних Сил України.
Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня нагороджено:
- Гладенко Катерину – головну редакторку Суспільне Суми.
- Хамазу Вікторію – кореспондентку Суспільне Черкаси.
Медаллю За військову службу Україні нагороджено:
- Кобу Романа – журналіста, старшого лейтенанта Збройних Сил України.
- Рибченкова Геннадія – журналіста, сержанта Збройних Сил України.
Медаллю Захиснику Вітчизни нагороджено:
- Чорнея Юрія – журналіста, старшого лейтенанта Збройних Сил України.
Президент також пообіцяв нагородити журналістку Вікторію Рощину, котра загинула в російському полоні, попри обіцянки Кремля звільнити її під час обміну. Вона двічі була затримана російськими окупантами та працювала на окупованих територіях. Її тіло зі слідами катувань Росія передала лише у лютому 2025 року.
Від початку великої війни загинули 125 українських журналістів. Десятки залишаються в полоні. -
У Москві прокоментували масований удар по Україні
Масштабний удар російської армії по мирним містам України став “відповіддю на теракти”. Таку версію подій озвучило міноборони РФ у п’ятницю, 6 червня.
У Москві вважають, що ракети і ударні дрони начебто атакували “конструкторські бюро, підприємства випуску та ремонту озброєння та військової техніки України, цеха збирання ударних безпілотних літальних апаратів, центри підготовки льотного складу, а також склади озброєння та військової техніки ЗСУ”.
“Мета удару досягнута. Усі призначені об’єкти вражені”, – безапеляційно заявили у російському відомстві. -
На Львівщині затримали підполковника за допомогу ухилянту
На Львівщині ДБР викрило підполковника, який за 15 тисяч євро організовував незаконний виїзд призовника за кордон. Гарантував безпеку та уникнення перевірок. Про це повідомляє пресслужба ДБР у п’ятницю, 6 червня.
Підполковник особисто зустрівся з батьком призовника та повідомив йому місце, час і спосіб переправлення сина через державний кордон України. Він гарантував безпечний виїзд та уникнення перевірок під час перетину кордону.
Після зустрічі посадовець отримав обумовлену суму за свої “послуги”.
Підполковнику повідоммлм про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.
Санкція статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Раніше ДБР завершило досудове розслідування щодо організованої злочинної групи, яка діяла на Закарпатті та організувала схему оформлення фіктивних діагнозів для військовозобов’язаних осіб, які намагались уникнути мобілізації та виїхати за кордон.
У Миколаєві заарешутвали ексглаву МСЕК за допомогу ухилянтам -
Агенти ФСБ коригували удари по Дніпру
СБУ затримала двох агентів ФСБ, які передавали росіянам координати українських ППО, ремонтних баз і військових об’єктів у Дніпрі. Про це повідомляє СБУ у п’ятницю, 6 червня.
Фігуранти були завербовані через Телеграм, коли шукали “швидких заробітків”. Вони діяли порізно, але мали одного спільного куратора. Його особу вже встановлено співробітниками СБУ.
Одним із затриманих є 47-річний колишній працівник місцевого оборонного підприємства, котрий на замовлення фсб шукав бойові позиції зенітно-ракетних та радіолокаційних комплексів ЗСУ.
Також зрадник передавав окупантам координати пунктів базування ремонтних баз та інших логістичних центрів Сил оборони.
Ще один зловмисник – 54-річний охоронець автостоянки у Дніпрі. За дорученням російського спецслужбіста він об’їжджав околиці міста, де намагався виявити позиції протиповітряної оборони ЗСУ.
Крім розвідвилазок фігурант випитував потрібну інформацію у знайомих під час розмов на побутові теми.
Агентам повідомили про підозру у держзраді за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Зловмисники перебувають під вартою без права внесення застави. Їм загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Раніше затримали коригувальника повітряних атак РФ по Полтавщині та Дніпропетровщині. -
У Брянську знищено вертоліт Мі-8 – соцмережі
У ніч на п’ятницю безпілотники атакували аеропорт у російському Брянську. Було знищено вертоліт Мі-8, а гелікоптер Мі-35 – пошкоджено. Про це 6 червня повідомив Телеграм-канал ASTRA з посиланням на джерела у спецслужбах України.
“Внаслідок влучень повністю згорів бойовий гелікоптер Мі-8, відбулася детонація його бойового комплекту. Також частково пошкоджено гелікоптер Мі-35. Крім цього пошкоджено адміністративну будівлю аеропорту та будівлю рятувальної служби. На складі Озон, неподалік якого знаходиться аеропорт, евакуювали кілька десятків співробітників. Постраждалих немає”, – йдеться у повідомленні.
Раніше в п’ятницю Генштаб ЗСУ підтвердив удари по двом воєнним аеродромам у РФ – у Саратовській і Рязанскій областях. Також було уражено інші важливі цілі.
А напередодні стало відомо, що ЗСУ уразили російські ОТРК Іскандер в Брянській області, які збиралися завдати удару по одному з українських населених пунктів. Ймовірно, по Києву.