Президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стере в Осло. Норвегія виділила Україні додатковий пакет енергетичної допомоги на 150 млн доларів для закупівлі газу взимку, що становить третій пакет допомоги цього року. Обговорили потреби України в системах ППО та ракетах, розвиток оборонної співпраці та розширення ініціативи PURL. Також лідери поговорили про наслідки російського обстрілу, підтримали українців та узгодили плани на майбутні зустрічі в Європі.
Позначка: Війна
-
У Києві зросла кількість поранених через атаку РФ
Уночі 22 жовтня в Києві сталася російська комбінована атака, в результаті якої поранено 29 людей, з них п’ятеро – це діти. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко в Telegram. Кількість постраждалих збільшилася до 29 осіб до 14:30 години, з них п’ятеро – це діти.
-
Голуб миру: чому Лукашенко прагне перемовин з Україною
Керівник Комітету держбезпеки Білорусі Іван Тертель заявив про готовність своєї структури до переговорів з Україною. Білорусь намагається вийти з політичної ізоляції, яку отримала через події останніх років. Влада Мінська намагається зменшити залежність від Росії та відновити співпрацю з Заходом. Проте, деякі експерти вважають, що такі заяви можуть бути лише спробою відновити співпрацю з Заходом, а водночас Білорусь продовжує тісну співпрацю з Росією. Україна не визнає легітимність режиму Лукашенка та не сприймає Білорусь як нейтрального посередника у вирішенні конфлікту з Росією. Політичний режим у Білорусі підконтрольний Кремлю, і Лукашенко діє відповідно до інтересів РФ.
-
“Голуб миру”: чому Лукашенко прагне перемовин з Україною
Керівник Комітету держбезпеки Білорусі Іван Тертель заявив про готовність до переговорів з Україною в рамках стабілізації ситуації в регіоні. Його заяви розглядають як спробу вийти з політичної ізоляції, у яку потрапила Білорусь через останні події. Аналітики вважають, що це може бути спробою Мінська змінити свою зовнішньополітичну ситуацію, після втручання Росії в Україну та фальсифікацій виборів 2020 року. Незважаючи на спроби налагодити контакти з Заходом, Лукашенко продовжує тісну співпрацю з Путіним. Експерти вважають, що білоруський режим перебуває у повній залежності від Москви, а Лукашенко не приймає рішень самостійно.
-
Під час удару РФ у дитсадку Харкова перебувало 48 дітей
Російська армія обстріляла приватний дитсадок у Харкові за допомогою “шахедів”, коли там перебувало 48 дітей. Вдалося евакуювати всіх дітей до безпечного місця, але одна людина загинула, а ще шестеро постраждали. Удар також призвів до пожеж у багатоквартирному будинку та складській будівлі. Вихователі швидко вивели дітей у напівпідвальне приміщення, що дозволило уникнути більшої трагедії, оскільки другий поверх дитсадка був повністю зруйнований під час обстрілу.
-
В Росії уражено оборонний завод і НПЗ – Генштаб
У ніч на середу українські військові здійснили удари на російські території, а саме на Саранський механічний завод у Мордовії та Махачкалінський нафтопереробний завод у Дагестані. За інформацією Генштабу ЗСУ, на Саранському заводі стався вибух. Цей завод виробляє боєприпаси та комплекти мінування. Щодо Махачкалінського НПЗ, там також було влучено у одну з установок переробки. Цей завод забезпечує пальне для морської бази Каспійського флоту та заправляє військові судна. Ступінь завданих збитків уточнюється. Раніше в соцмережах повідомляли про атаки безпілотників на ці підприємства.
-
У РФ анонсували призов резервістів для захисту від дронів
У 2015 році президент Росії Володимир Путін створив мобілізаційний резерв у міністерстві оборони, який може об’єднати до 2 мільйонів осіб. Зараз цей резерв буде використовуватися для захисту цивільної інфраструктури від атак безпілотників. Заступник начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Генштабу РФ Володимир Цимлянський повідомив про це на брифінгу 22 жовтня. Міністерство оборони підготувало законопроект про залучення резервістів, який передбачає їхнє направлення на захист об’єктів життєзабезпечення, енергетики, транспорту та іншої інфраструктури на території їхнього регіону. Це дозволить вільніше розпоряджатися контрактниками та відправляти їх на фронт. Згідно з законопроектом, резервісти будуть проходити навчання та виконувати завдання в галузі оборони на строк до 2 місяців. Поправки до законів про військовий обов’язок та статус військовослужбовців будуть зроблені для цієї мети. Крім того, їх можна буде використовувати не лише під час війни, а й у мирний час, включаючи у контртерористичних операціях та військових конфліктах за кордоном.
-
Норвегія виділяє $150 млн на енергетичну безпеку України
Норвегія виділила Україні додаткові 1,5 мільярда норвезьких крон для забезпечення електроенергією та опаленням населення. Ці кошти передбачаються для вирішення енергетичних потреб України перед настанням зими в умовах війни з Росією. Гроші спрямовуються через Інвестиційну рамкову програму ЄС для України з метою мобілізації інвестицій для відновлення країни. Це важлива допомога для українських домогосподарств та підприємств, які стикаються з нестабільним енергопостачанням. Норвегія також посилює підтримку спільно з ЄС, щоб забезпечити стабільне енергопостачання України під час продовжуючої оборони країни.
-
СБУ показала нове покоління дронів Sea Baby
Українська Служба безпеки повідомила про створення нового покоління морських дронів під назвою Sea Baby. Ці дрони мають різну зброю: один оснащений кулеметною установкою, а інший – ракетною системою Град. Sea Baby можуть летіти на відстань понад 1500 км, нести вантаж вагою до 2000 кг та мають сучасну навігаційну систему. Ці дрони вже пройшли випробування в Чорному морі, у тому числі брали участь у третьому ураженні Кримського мосту, яке відбулося 3 червня 2025 року. Дрони доставили вибухівку до необхідного місця і підірвали опори мосту. Також повідомлялося, що Україна розробила новий тип морського безпілотника з відкидними відсіками для оптоволоконних дронів, що відкриває нові можливості військовій тактиці.
-
Лувр відновив роботу після масштабного пограбування
У середу, 22 жовтня, Паризький музей Лувр відновив роботу лише через три дні після масштабного пограбування. Галерея Аполлона, де сталася крадіжка, залишається закритою на час розслідування. Збитки від крадіжки оцінюють у 88 мільйонів євро. Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс зазначив, що розслідування щодо пограбування триває, але наразі жодного підозрюваного не було затримано.