Пожежний гелікоптер залучили до ліквідації масштабної пожежі внаслідок російської атаки БпЛА на Київ та зокрема Оболонський район. Про це інформують місцеві ТГ-канали у вівторок, 10 червня. Переглянути цей допис в Instagram
Позначка: Війна
-
РФ хоче від США поступок по Україні в обмін на переговори щодо РСМД – ISW
Російський диктатор Володимир Путін, схоже, відмовляється від двосторонніх переговорів із США щодо контролю над озброєннями, щоб отримати поступки щодо війни в Україні. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за понеділок, 9 червня.
У звіті зазначається, що прессекретар Кремля Дмитро Пєсков відповів на запитання про скасування Росією мораторію на розміщення ракет наземного базування, заборонених Договором про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД), заявивши, що Росія зберігає “свободу дій”, повторивши заяву заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова від 7 червня про те, що “односторонній мораторій” Росії на розгортання таких ракет наближається до “логічного завершення”.
Рябков також заявив, що Росії та США потрібна “надійна… військово-політична основа” для відновлення переговорів щодо контролю над озброєннями, і що Сполучені Штати повинні бути готовими поважати “фундаментальні інтереси” Росії для нормалізації двосторонніх відносин.
Там також вказують, що Рябков заявив, що дії США щодо війни в Україні можуть продемонструвати серйозність намірів Сполучених Штатів поліпшити відносини з Росією. При цьому міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров також заявив, що Росія буде готова відновити переговори про стратегічну стабільність зі Сполученими Штатами, коли вони будуть проходити на рівних.
“Офіційні особи Кремля, схоже, стверджують, що готовність Росії брати участь у переговорах щодо контролю над озброєннями зі Сполученими Штатами в майбутньому залежить від отримання Росією превентивних поступок від Сполучених Штатів щодо війни в Україні”, – резюмують аналітики. Зауважимо, США вважають, що Росія порушувала Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД), укладений у 1987 році. Зокрема, мова про ракету 9М729 комплексу Іскандер, яка має дальність, що перевищує 500 км, дозволяючи їй уразити цілі в Західній Європі при розміщенні в Калінінградській області.
Москва заперечує порушення Договору. У 2019 році Росія пропонувала США і НАТО мораторій на розміщення таких ракет у Європі.
Як повідомлялося, днями Рябков заявив, що Росія може вийти з мораторію на розміщення наземних ракет середньої та меншої дальності (РСМД), оскільки, мовляв, “вимушена реагувати на появу нових і дуже чутливих ракетних загроз”. -
У Києві пожежі і руйнування у шести районах
Влучання і падіння уламків ударних безпілотників зафіксовані у шести районах Києва. Про це у ніч проти вівторка, 10 червня, повідомила Київська міська військова адміністрація.
На десятках локацій – руйнування і пожежі. Найбільше – у Дарницькому районі.
Так, станом на 03:35 зафіксовано:
Дарницький район:- пожежа в нежитловій будівлі
- руйнування житлового будинку. Попередньо – без займання
- падіння решток збитого БпЛА в зеленій зоні
- часткова руйнація в нежитловій зоні
- пошкодження в гаражному кооперативі
- займання складських приміщень. Також горить лісосмуга за іншою адресою
- пожежа в житловому будинку
Оболонський район:
- пошкодження двох поверхів житлового будинку
- займання в офісній будівлі
- падіння уламків на відкритій місцевості
- руйнування житлового будинку
Голосіївський район:
- падіння уламків дрона на території нежитлової будівлі
- руйнування в бізнес-центрі
Деснянський район:
- внаслідок падіння частин збитого БпЛА загорівся автомобіль
Шевченківський район:
- пожежа в житловому будинку
- пошкодження будинку за іншою адресою
- займання у багатоповерхівці за іншою адресою
Подільський район:
- пошкодження нежитлових приміщень.
У КМВА додали, що інформація продовжує надходити, а атака триває.
Моніторинговий канал Николаевский Ванек повідомляє, що в районі Києва наразі сім БПЛА, ще п’ять підлітають через Бровари. Зазначається, що це – остання хвиля безпіотників. -
РФ атакувала Київ балістикою і БПЛА
Росіяни у ніч проти вівторка, 10 червня, запустили по Києву безпілотники і балістичні ракети. Про це повідомляє міська влада і Повітряні сили ЗСУ.
Соцмережі пишуть, що у столиці один за одним пролунала серія вибухів.
Мер Києва Віталій Кличко заявив про падіння БПЛА у Деснянському районі.
“Попередньо, в Деснянському районі столиці впав дрон. Екстрені служби прямують на місце”, – написав він.
Водночас Повітряні сили писали про рух балістичних ракет в напрямку Києва-Броварів. Невдовзі після цього моніторингові канали повідомили про падіння уламків від ракет.
Тим часом атака БПЛА на столицю триває, працює ППО. -
У всіх столичних аеропортах РФ – “килим”
У ніч проти вівторка, 10 червня у чотирьох аеропортах моосковської агломерації запровадили обмеження на роботу авіації. Про це повідомляють росЗМІ і посиланням на Росавіацію.
“В аеропортах Внуково, Домодєдово, Жуковський і Шереметьєво введено тимчасові обмеження на прийом та випуск повітряних суден”, – йдеться у повідомленні.
Перед цим аналогічні обмеження були запроваджені в аеропорту російського Тамбова.
Увечері в понеділок російське міноборони заявило про начебто збиття 76 українських БПЛА у різних регіонах РФ. -
РФ може напасти на НАТО. Як готується альянс
Росія нарощує свій військовий потенціал і буде готова застосувати військову силу проти держав НАТО протягом п’яти років, заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу в Chatham House у Лондоні 9 червня.
Вісь зла Росії
Збільшуючи військове виробництво, через п’ять років Росія досягне рівня, який дозволить їй напасти на НАТО, переконаний генсек Альянсу.
“Росія може бути готова застосувати військову силу проти НАТО протягом п’яти років”, – підкреслив Рютте.
“Росія об’єдналася з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном. Вони розширюють свої збройні сили та можливості. Військова машина Путіна прискорюється, а не сповільнюється. Росія відновлює свої сили за допомогою китайських технологій і виробляє більше зброї швидше, ніж ми думали”, – пояснив він.
За словами генсека НАТО, лише говорячи про боєприпаси, Росія виробляє за три місяці стільки, скільки всі держави НАТО виробляють за рік.
“Оборонно-промислова база Росії, як очікується, лише цього року випустить 1500 танків, 3000 броньованих машин і 200 ракет “Іскандер”, – додав він.
“Не будемо себе обманювати. Ми всі зараз на східному фланзі. Нове покоління російських ракет рухається зі швидкістю, що в рази перевищує швидкість звуку. Відстань між європейськими столицями становить лише лічені хвилини. Більше немає ні Сходу, ні Заходу. Є лише НАТО”, – підкреслив Марк Рютте.
Відповідь НАТО
Державам-членам НАТО потрібно збільшити потужність протиповітряної та протиракетної оборони Альянсу на 400%, а також значно підвищити кількість наявної зброї, посилити логістику та медичне забезпечення військ, заявив генсек НАТО. Він відзначив, що Альянс потребує збільшення потужностей ППО і ПРО на 400%.
“Минулого тижня міністри оборони країн НАТО погодили нові амбітні цілі. Точні деталі засекречені. Але нам потрібно 400-відсоткове збільшення протиповітряної та протиракетної оборони”, – заявив Рютте.
“Ми бачимо в Україні, як Росія здійснює терор згори. Тому ми зміцнимо щит, який захищає наше небо”, – додав він.
Генсек НАТО зазначив, що військам НАТО “також потрібні тисячі нових броньованих машин і танків, мільйони додаткових артилерійських снарядів”.
“Ми повинні подвоїти наші допоміжні можливості, такі як логістика, постачання, транспортування та медичне забезпечення. Члени Альянсу інвестуватимуть у більшу кількість військових кораблів і літаків. Наведу лише один приклад: американські союзники придбають загалом не менше 700 винищувачів F-35”, – розповів він.
“Ми також інвестуватимемо в більше дронів і ракетних систем дальньої дії. І більше інвестуватимемо в космічні та кібернетичні можливості. Тому що якщо ми не будемо інвестувати більше, наша колективна оборона не буде надійною”, – повідомив Марк Рютте.
Більше грошей
Рютте вперше офіційно підтвердив, що планує винести на розгляд саміту погоджену зі США пропозицію про підвищення до 5% від ВВП оборонних витрат союзників.
“Я запропоную партнерам ціль – 5% витрат на оборону, з них 3,5% від ВВП – це основні витрати на оборону, і ще 1,5% від ВВП – це інвестиції, пов’язані з обороною, такі як витрати на інфраструктуру”, – оголосив генсек, пояснивши, що тепер офіційно передасть цю пропозицію всім. -
Другий великий обмін. Кого вдалося повернути
9 червня стартував другий великий обмін військовополоненими. Україна повернула першу групу військових у віці до 25 років, більшість з яких перебували в російському полоні з 2022 року. Обмін полоненими, за словами Володимира Зеленського, триватиме ще не один день.
Сержанти та рядові
Серед звільнених — бійці Збройних Сил України, зокрема Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, Сил територіальної оборони, Повітряних Сил, Десантно-штурмових військ, Нацгвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Всі вони — представники рядового та сержантського складу.
Серед звільнених є й захисники Маріуполя, які провели в полоні понад три роки. Більшість тих, хто повертається, перебували в неволі з 2022 року, деякі — з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, йдеться передусім про молодих українців — переважно 2000-х років народження.
Він відзначив, що обмін стосується окремих категорій полонених: молодих військовослужбовців, тяжко поранених і тяжкохворих.
Також зазначається, що 66-й обмін полоненими триває, а з міркувань безпеки остаточні цифри звільнених будуть оприлюднені після завершення всієї операції.
Чутливі деталі
“Сьогодні стартував обмін – перший етап домовленості в Стамбулі. Всього буде кілька етапів – принаймні саме про це говорили з російською стороною. У цьому обміні мають бути поранені, також тяжко поранені і також ті, кому 25 років, і молодші. Очікується, що процес обміну триватиме ще не один день. Деталі процесу досить чутливі. Тому зараз інформації менше, ніж зазвичай. Я дякую всім, хто допомагає здійснити обмін і працює, щоб усі наші люди могли повернутися додому – додому з російського полону”, – сказав Володимир Зеленський.
Стамбульські домовленості
Домовленість про великий обмін військовополоненими була досягнута 2 червня під час другого раунду російсько-українських переговорів у Стамбулі і стала головним підсумком зустрічі.
25 травня завершився перший великий обмін полоненими — на той момент найбільш масштабний з початку російського вторгнення. Він пройшов за формулою 1000 на 1000, домовленість про нього була досягнута під час першого раунду переговорів у Стамбулі.
Окрім обміну військовополоненими Росія також запропонувала обмінятися тілами загиблих військовослужбовців у форматі 6000 на 6000. Україна прийняла цю пропозицію.
У вихідні, 7-8 червня, російські військові вимагали забрати першу партію тіл, заявляючи журналістам, яких привезли до Брянської області, що Київ нібито відмовляється прийняти загиблих бійців ЗСУ. Мєдінський також стверджував, що українська сторона “на невизначений термін перенесла” обмін військовополоненими та тілами загиблих. Український координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими в суботу повідомляв, що обмін тілами загиблих між Україною та Росією, про який домовилися на останньому раунді переговорів у Стамбулі, перенесли на наступний тиждень.
“Замість послідовного виконання обумовленого алгоритму російська сторона вдалася до односторонніх дій, які не були погоджені в рамках спільного процесу”, — йшлося в заяві.
Президент України Володимир Зеленський 4 червня говорив, що після обміну полоненими, ймовірно, відбудеться обмін тілами. -
Умєров провів зустріч з главою МЗС Литви
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що під час зустрічі в Києві обговорив з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом розбудову оборонно-промислового партнерства та довгострокову підтримку України.
“Був радий зустрітись з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом. Ключовий фокус – довгострокова підтримка України та розбудова оборонно-промислового партнерства”, – зазначив він.
Умєров заявив, що сторони окреслили пріоритети, зокрема спільні проєкти у сферах протиповітряної оборони, далекобійних систем, бронетехніки та виробництва боєприпасів.
“Литва вже долучилася до фінансування українських далекобійних спроможностей. Обговорили подальше розширення співпраці у сфері deep strike”, – додав він.
За словами Умєрова, під час зустрічі говорили про перспективи спільних закупівель, локалізації виробництва та використання інструменту SAFE для масштабних промислових проєктів.
Як зауважив глава Міноборони, представник української розвідки поінформував литовських партнерів про безпекову ситуацію.
“Росія не демонструє готовності до тривалого припинення вогню – навпаки, продовжує ескалацію. Тому важливо посилювати санкційний тиск задля примусу агресора до справедливого миру”, – наголосив він. -
Сили оборони знищили човен із російським десантом
Бійці 40 окремої бригади бойового застосування на півдні знищили човен з російським десантом. Про це повідомили Сили оборони півдня, опублікувавши відео.
“Мінус ворожий човен з десантом – влучає перший батальйон! Війна на воді – не менш важлива та інтенсивна, ніж на суші. І наші хлопці та дівчата з 40 окремої бригади бойового застосування (ОБрБО) це чудово доводять”, – йдеться у повідомленні. -
Зеленський розповів про засідання Ставки
Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, де обговорили ситуацію на фронті, розвиток військових корпусів та удари по російських військових об’єктах. Він підкреслив важливість ефективності українських ударів для зниження військового потенціалу Росії. Зеленський також обговорив питання щодо прискорення дипломатичних зусиль для завершення війни, наголошуючи на потребі тиску на Росію та реалізації результативних дипломатичних рішень.