З-під завалів у Солом’янському районі Києва рятувальники дістали ще два тіла загиблих. Кількість жертв російського ракетного удару по 9-поверхівці зросла до 23 людей. Про це повідомила пресслужба ДСНС у середу, 18 червня.
Зазначається, що пошуково-рятувальні роботи тривають.
Усього внаслідок російської атаки в ніч проти 17 червня в Києві загинули 28 людей, 134 постраждали.
Росія застерігає США від надання прямої військової допомоги Ізраїлю і навіть від “спекулятивних заяв”. Про це сказав заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков, повідомляє Інтерфакс у середу, 18 червня.
Так, відповідаючи на питання про можливе втручання США у близькосхідний конфлікт, Рябков сказав: “Сполучені Штати постійно на вістрі всіх процесів, і говорити про те, що вони раніше не втручалися, а тепер ось втрутиться, я думаю, було б неправильно”.
“Інша справа, як вони для себе розглядають ситуацію з наданням прямої військової допомоги Ізраїлю. Ми застерігаємо Вашингтон від такого роду навіть спекулятивних, умоглядних варіантів. Це було б кроком, що радикально дестабілізує всю обстановку”, – заявив Рябков.
У свою чергу директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) РФ Сергій Наришкін заявив, що ситуація між Ізраїлем та Іраном “критична”. Він запевнив, що РФ перебуває в контакті з представниками і Ізраїлю, і Ірану, а також зі спеціальними розвідувальними службами цих країн.
Військовослужбовця ДПСУ підозрюють у державній зраді – за даними слідства, він передавав розвідці РФ дані про позиції, чисельність та маршрути українських військових. Про це інформує Офіс генпрокурора у середу, 18 червня.
Упродовж лютого-травня 2025 року, з метою виконання завдань, отриманих від представника розвідки РФ, військовий систематично здійснював збір та передачу даних військового характеру.
Зокрема, серед переданих відомостей – дані про позиції, місця дислокації, чисельність, маршрути пересування сил та засобів ЗСУ, ДПСУ та інших військових формувань. Підозрюваний наносив цю інформацію на Google-мапу та передавав ворогу через Telegram.
Йому вже обрали запобіжний захід у виді тримання під вартою та оголосили підозру у держзраді за ч. 2 ст. 111 КК України.
Раніше військова контррозвідка Служби безпеки України затримала на прикордонні Сумщини агента російської воєнної розвідки (ГРУ), який коригував вогонь РФ по підрозділах Сил безпеки та оборони на Курському напрямку.
Внаслідок нічного ракетного удару по Святогірську поранено п’ятьох цивільних. Росіяни вдарили по житловому кварталу з ЗРК С-300. Пошкоджено 19 будинків, авто та інфраструктуру. Про це інформує пресслужба Донецької обласної прокуратури у середу, 18 червня.
“18 червня 2025 року, о 02:30, окупанти атакували Святогірськ з використанням ЗРК «С-300». Ракети поцілили по житловому кварталу. В зоні ураження опинились багатоквартирні будинки та приватні домоволодіння”, – зазначили у прокуратурі.
Внаслідок обстрілу постраждали п’ятеро містян – четверо жінок та чоловік. У потерпілих віком від 51 до 66 років діагностували мінно-вибухові травми, осколкові поранення, перелом, струс головного мозку, контузії й рвані рани. На момент удару постраждалі перебували в оселях. Наразі усіх поранених ушпиталили.
У населеному пункті пошкоджено 19 багатоквартирних та приватних будинків, сім автомобілів, гараж і торговельні павільйони.
В Україну повернули 6060 тіл загиблих військових. На повну ідентифікацію піде 14 місяців. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в ефірі телемарафону в середу, 18 червня.
За його словами, нині підрозділи судово-медичної експертизи, експертні та слідчі підрозділи працюють над ідентифікацією тіл (або рештків тіл) з великим навантаженням. У їхній роботі є певні труднощі, пов’язані зі станом, в якому перебувають тіла загиблих героїв.
“Російська Федерація передає в одному пакеті тіла кількох осіб, а деколи рештки тіл однієї особи експерти знаходять у різних пакунках, або навіть під час різних етапів репатріації. Ворог намагається все зробити, щоби ускладнити цю роботу, затягнути час або навіть звинуватити нас в бездіяльності”, – розповів Клименко.
За словами міністра, під час проведення експертиз спеціалісти знаходять навіть тіла у формі військових РФ, документи, жетони та інші речі, які свідчать, що росіяни передають тіла не тільки українських героїв.
Глава МВС наголосив, що українські експерти мають обов’язково вивести профіль ДНК та ідентифікувати кожне передане тіло або рештки тіл. Якщо є достатньо доказів про те, що тіло або рештки не належать українським захисникам, відбувається їх повернення до Росії.
Клименко зауважив, що за попередньою оцінкою спеціалістів, повна ідентифікація такої великої кількості тіл може тривати 14 місяців – це єдиний великий і тривалий процес, до якого залучено дуже багато людей.
“Судово-медичні експертизи, експертні та слідчі служби працюють в тризмінному режимі для того, щоби максимально швидко виконати цю роботу”, – зазначив міністр.
Український уряд шукає додаткові гроші для фінансування бюджетних витрат. Коштів на цей рік не вистачає. Крім того, влада вже почала планувати державний бюджет на наступний рік. Де братимуть кошти? Бюджет перепишуть Кабінет Міністрів найближчим часом внесе до Верховної Ради запит збільшити видатки держбюджету напоточний рікприблизно 400 млрд грн. Ці зміни треба внести до вересня. У першому півріччі витрати на закупівлю зброї були більшими, ніж очікувалося, тому треба корегувати бюджет.
Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами першого заступника голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослава Железняка,уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Своєю чергою, народна депутатка, очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа сказала, що до бюджету треба вносити зміни. “У першій половині цього року були законтрактовані озброєння та боєприпаси на більш як 300 млрд грн. Зараз уряд та парламент мають оперативно внести зміни до держбюджету, щоб потреба в забезпеченні військовослужбовців та в майбутніх закупівлях озброєння була повністю закрита”, – зазначила народна депутатка. Де братимуть кошти? За підсумками січня-травня до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1,54 трлн грн податків, зборів та платежів. Перевиконання планів Податкової служби та Митної служби становило 41,4 млрд грн. Але потреба вже цього року є значно більшою.
Водночас підвищення податків наразі не планується. “Попри складні виклики війни, Мінфін робить усе можливе для того, щоб податкова політика залишалася стабільною та передбачуваною. Про підвищення податків для громадян та бізнесу наразі не йдеться”, – відповіли в пресслужбі Міністерства фінансів на запит hromadske. В Мінфіні кажуть, що сфокусуютьсяна покращенні адміністрування доходів. Додаткові видатки держбюджету здійснюватимуться коштом внутрішніх джерел: економії видатків, перевиконання планових показників доходів, а також завдяки збільшенню внутрішніх запозичень.
Своєю чергою економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта -у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Детінізація вже відбувається. Фінансово-податковий комітет Ради вважає, що вона вже цього року дасть змогу залучити до бюджету додаткові 4 млрд дол., якщо порівнювати з 2,5 млрд дол. минулого року.
Зростають і вкладення громадян та бізнесу в ОВДП. Так, обсяг інвестицій юридичних та фізичних осіб в ОВДП протягом року зріс на 25%. Але це ринок, де майже все залежить від того, скільки ОВДП купують НБУ та комерційні банки.
Також деякі експерти радять почати економити на регіональних громадах, особливо це стосується тимчасово окупованих громад.
Так, економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що фінансувати українські адміністрації окупованих регіонів слід вкрай ощадливо. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат. Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”,- каже він. Чи варто розраховувати на союзників Нещодавно США заявили про припинення допомоги Україні. Адміністрація президента Дональда Трампа змінює підхід до війни в Україні, і тепер Вашингтон припиняє пряму військову допомогу Києву.
Під час слухань у Конгресі, присвячених проєкту оборонного бюджету США на 2026 р., міністр оборони Піт Гегсет заявив, що команда Трампа має “принципово інше бачення” конфлікту, ніж попередній уряд. На його думку, дипломатичний підхід до врегулювання війни є вигідним як для Києва і Москви, так і для самих США.
Також відомо, що Угорщина та Словаччина відмовилися від участі у фонді 40 млрд дол. військової допомоги Україні. Своєю чергою
Італія та Іспанія утримуються та не підписуються під пропозицією, але офіційно не заблокували рішення.
Водночасвлада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми UkraineFacility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. У травні 2025 р. місія МВФ розпочала обговорення восьмого перегляду в Києві. Очікується, що рішення Рада директорів ухвалить найближчими тижнями, після чого буде виділений 9‑й транш. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів. З бюджетом-2026 буде ще складніше Ще складніше уряду буде сформувати державний бюджет на 2026 р., бо підтримка з боку Заходу слабшає. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко. За підрахунками аналітиків групи ICU, потреби у зовнішньому фінансуванні бюджетного дефіциту України у 2026 р. становитимуть 40-45 млрд дол. Відповідно до планів МВФ, який контролює параметри українського бюджету, передбачено фінансування на 2026 р. розміром до 25 млрд дол., включно з частиною коштів, які надійдуть цьогоріч і які можна буде перенести на наступний рік. Ще 15-20 млрд дол. треба знайти.
Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва
Колишній військовий проведе 15 років за ґратами за те, що передавав російським спецслужбам дані про українських військових на Запоріжжі. Про це інформує пресслужба ДБР у середу, 18 червня.
На початку 2023 року чоловік був мобілізований до однієї з військових частин у Запоріжжі. Уже в серпні він самовільно залишив місце служби та перейшов на бік ворога.
У ДБР відзначили, що уродженець тимчасово окупованої Кам’янки-Дніпровської на Запоріжжі виявляв проросійські погляди ще до служби. Втім, після втечі з частини дезертир не поїхав на окуповану територію, а залишився у прифронтовому регіоні, щоб шпигувати на користь ворога.
Через зв’язки у захопленому місті він вийшов на представників спецслужб РФ. Зловмисник фіксував локації регіонального управління СБУ, фотографував будівлі та співробітників. За зібрані матеріали отримував грошову винагороду на банківську картку.
Згодом фігурант придбав бездротові відеокамери з функцією онлайн-трансляції. Він планував встановити їх уздовж маршрутів пересування військової техніки ЗСУ.
Суд визнав чоловіка винним у дезертирстві та держзраді за ч. 4 ст. 408 та ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України й призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Кількість жертв російської ракети у Солом’янському районі Києва 17 червня зросла до 21. Про це повідомив очільник КМВА Тимур Ткаченко в Telegram у середу, 18 червня.
“20 киян загинули внаслідок удару російської ракети в Соломʼянському районі. Пошуково-рятувальні роботи ще не завершені”, – написав він.
За кілька хвилин Ткаченко розмістив повідомлення про 21 жертву: “Тільки що рятувальники під час розборів завалів виявили ще одне, 21-ше тіло”.
Нагадаємо, у ніч проти 17 червня Росія завдала одного з наймасованіших ударів по Києву. У Солом’янському районі ворог поцілив у дев’ятиповерхівку ракетою, було зруйновано цілий під’їзд. Жертви удару є й в Дарницькому районі, де дрон влучив у багатоповерхівку. Підтвердилася смерть хлопця, якого чекали батьки
Російські війська атакували з безпілотника пожежну частину в Білозерці на Херсонщині, постраждали троє працівників ДСНС. Про це повідомляє пресслужба Херсонської ОВА у середу, 18 червня.
Через скидання вибухівки з дрона постраждали троє працівників ДСНС.
Рятувальники зазнали контузії, вибухових та закритих черепно-мозкових травм, у двох співробітників – ще уламкові поранення.
В ОВА зауважили, що постраждалих вже доправили до лікарні для надання медичної допомоги.
Збройні сили України почали активно застосовувати нові баражуючі боєприпаси MV-25 OSKAR, створені французькою компанією KNDS France у співпраці з DELAIR та EOS Technologie. Про це повідомляє пресслужба компанії.
Ці ударні безпілотники входять до лінійки MATARIS, що включає кілька моделей із різними технічними характеристиками.
MV-25 OSKAR призначений для ураження піхоти та легкої бронетехніки – він оснащений 550-грамовою осколково-фугасною бойовою частиною та може діяти в радіусі до 25 км, перебуваючи у повітрі до 45 хвилин.
Дрон уже отримав позитивні відгуки від підрозділів ЗСУ. Його розробка тривала два роки, тоді як перші бойові випробування відбулися у червні 2024 року.
Серед ключових переваг MV-25 – простота у використанні, автономність (не потребує злітно-посадкової смуги) та низька помітність для РЛС. Пристрій також може працювати без супутникового сигналу, використовуючи захищений канал зв’язку, стійкий до радіоелектронної боротьби.
Раніше Міноборони кодифікувало безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва Амага-10.