Від початку поточної доби на фронті відбулося 76 бойових зіткнень з російськими агресороми. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні станом на 16:00 в середу, 2 липня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші захисники відбили вісім ворожих атак. На даний час точиться ще один бій.
На Південно-Слобожанському напрямку окупанти 12 разів атакували поблизу Глибокого, Вовчанська, Мілового, Амбарного та в напрямку Митрофанівки. Шість боєзіткнень тривають.
На Куп’янському напрямку противник шість разів атакував у районах населених пунктів Степова Новоселівка, Колісниківка, Загризове, Зелений Гай та у бік Петропавліки.
На Лиманському напрямку росіяни здійснили вісім атак біля населених пунктів Рідкодуб, Торське, Григорівка та в напрямках Чернещини й Нового Миру. Два боєзіткнення досі тривають.
На Сіверському напрямку ворог проводить одну атакувальну дію у бік Федорівки. Там триває бій.
На Краматорському напрямку ворог п’ять разів штурмував позиції Сил оборони в напрямку Бондарного, Маркового та в районі Часового Яру. Наші захисники вже зупинили два штурми
На Торецькому напрямку відбулося п’ять боєзіткнень у районах населених пунктів Торецьк, Петрівка, Русин Яр та в напрямку Плещіївки. Один бій триває.
На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 21 штурм поблизу населених пунктів Попів Яр, Полтавка, Мирне, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Удачне, Новосергіївка, Дачне, Олексіївка та в напрямках Володимирівки, Разіного, Молодецького. Сили оборони відбили 19 атак. Два боєзіткнення тривають.
На Новопавлівському напрямку відбулося вісім боїв у районах населених пунктів Запоріжжя, Піддубне та Шевченко. Два боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку підрозділи ЗСУ стримують атаку в районі Кам’янського.
Раніше у середу Генштаб спростував заяви російської пропаганди про захоплення “плацдарму на Дніпропетровщині”. ЗСУ знищили росіян, які змогли зайти в село Дачне.
Позначка: Війна
-
Російська армія наступає на 11 напрямках – Генштаб
-
Вибори в Україні: чому про них заговорили знову
Вибори вже мали відбутися Чергові вибори президента в Україні мали відбутися у березні 2024 року, а парламентські – восени 2024 року. Однак їх проведенню завадила низка факторів, головним з яких є воєнний стан, введений через повномасштабне вторгнення Росії.
По-перше, існує законодавча заборона. Стаття 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” прямо забороняє проведення будь-яких виборів (президентських, парламентських, місцевих) під час дії воєнного стану. Хоча Конституція України не містить прямої заборони, закон є чинним, і для проведення виборів його необхідно було б змінити.
По-друге, в умовах війни неможливо гарантувати безпеку виборцям та іншим учасникам виборчого процесу. Дільниці можуть стати потенційними цілями для ракетних ударів, а повітряні тривоги – зірвати процес голосування.
По-третє, мільйони українців перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, що унеможливлює їхню участь у голосуванні. А військовослужбовці на фронті не можуть голосувати чи балотуватися.
По-четверте, державний реєстр виборців більше не актуальний, бо не оновлювався з лютого 2022 року, і для його актуалізації потрібен значний час.
Та й загалом, проведення виборів під час війни може призвести до політичної дестабілізації та послабити обороноздатність країни.
Зауважимо, що президент Володимир Зеленський та інші представники влади неодноразово заявляли, що вибори відбудуться лише після закінчення війни та скасування воєнного стану, згідно з українським законодавством.
І до цього вже готуються в Раді. Викликів багато 28 червня в ефірі телемарафону голова ВР Руслан Стефанчук повідомив, що Рада готує спеціальний законопроєкт про повоєнні вибори президента, які визнаватимуть демократичними в Україні й за її межами.
За його словами, депутати мають урахувати в ньому особливості забезпечення виборчого права військових на передовій та українців за кордоном. Стефанчук зазначив, що зараз триває робота над документом із Центральною виборчою комісією та її головою Олегом Діденком, який нещодавно був у Раді на зустрічі.
Голова ВРУ наголосив, що потрібно врегулювати багато питань, починаючи від самого виборчого процесу, структури виборів до формування виборчих списків, дільничних комісій, електронних систем передавання даних, а також визначення тривалості їх проведення.
По суті, ці вибори не будуть ані строковими, ані достроковими – це новий формат, який, ймовірно, назвуть “строковими виборами після завершення воєнного стану”. Закон буде одноразовим і регулюватиме вибори в перехідний період, після чого Україна повернеться до звичайної виборчої процедури.
Але вже зараз є багато викликів на майбутнє, яке треба врахувати в новому законопроєкті. “Бо, ну, наприклад, уявімо, що настав мир, але в день от виборів російська авіація злітає й опускається, злітає й опускається і не дає можливості громадянам України виконати свій конституційний обов’язок, конституційне право проголосувати на виборах. Тому дуже багато викликів, пов’язаних із завершенням цієї війни, буде залежати від того, як і коли вона завершиться”,- зазначив Стефанчук. Своєю чергою Федір Веніславський, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в ефірі на Radio NV пояснює: перед нардепами стоїть завдання зробити вибори, які відповідатимуть міжнародним стандартам, в умовах, коли безпекова ситуація не буде відповідати довоєнним умовам в повній мірі. Крім того, на виборах варто забезпечити участь якомога ширшого кола громадян України, які мають право голосу.
Веніславський нагадав, що мільйони громадян Україна перебувають за кордоном. Наразі, за виборчим кодексом України, організувати вибори за кордоном можна лиш на території дипломатичних представництв і консульських установ. А враховуючи ту кількість громадян України, які є за кордоном, провести вибори неможливо – де гарантія, що проголосують усі, хто бажає?
До слова, за підрахунками ЦВК, реальна кількість українців за кордоном, без урахування тих, хто перебуває в Росії, становить близько 4,5-5 мільйонів осіб. На думку Виборчкому, найактивніші виборці за кордоном – це ті українці, які виїхали після 2022 року.
Але окрім мільйонів виборців за межами держави та безпекових викликів є ще одна проблема: необхідність обрати повний склад парламенту з 450 депутатів, каже в ефірі Еспресо доктор історичних наук і політичний експерт Олексій Кошель. Через це, ймовірно, доведеться змінювати виборчу систему.
Додамо, що згідно зі свіжим опитуванням від трьох соціологічних організацій (Інституту стратегічних досліджень і прогнозів “Янус”, Центру SOCIS і “Барометру громадських настроїв”), 57,6% українців переконані: після припинення воєнного стану слід провести вибори. Ще 4,3% підтримують ідею обмежитись лише місцевими виборами, тоді як 33,1% за те, щоб відкласти голосування. Ще понад 5% не змогли визначитися з позицією.
Але ж за кого проголосують громадяни? Хто змагається за голоси українців У червневому інтервʼю Sky News президент Володимир Зеленський заявив, що є “найдосвідченішим” очільником країни, яка перебуває у стані війни.
Відповідаючи на запитання, чи готовий він передати повноваження іншому лідеру, Зеленський заявив, що “завжди готовий” це зробити. Водночас додав, що “не готовий зрадити людей, яких я люблю і поважаю за те, як ми поводимося під час такого складного випробування”. “Якщо мій народ хоче замінити мене – не хтось, [а саме український народ] – це принципово. Якщо мій народ вважає, що вони потребують іншого лідера і мають інші погляди, я не маю права сперечатися”,– сказав президент. Але станом на зараз народ підтримує саме Зеленського. Все в тому ж опитуванні від трьох організацій найбільшу підтримку (21,8%) отримав чинний президент. Якщо рахувати тільки тих, хто вже визначився і точно піде на вибори, його рейтинг зростає до 30,9%.
На другій позиції – колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Його підтримують 19,6% усіх респондентів і 27,7% серед тих, хто визначився.
Третю сходинку посідає п’ятий президент України Петро Порошенко (4,5% і 6,3% відповідно), за ним ідуть Дмитро Разумков (3,8% і 5,4%) та керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов (3,7% і 5,2%).
Але після скасування воєнного стану слід очікувати переформатування українського політичного ландшафту, і на це треба зважати. Кошель передбачає, що на політичній сцені можуть з’явитися нові учасники, серед яких, ймовірно, будуть військові, волонтери та учасники бойових дій. За його прикидками, вони будуть утворювати політсили.
На думку ж аналітика Юрія Богданова, чистих “партій військових” чи “партій волонтерів” не буде. Скоріш за все, медійні люди з війська чи благодійники будуть розподілені по списках різних партій, каже експерт в інтерв’ю ThePage.
Щодо традиційно проросійського сегмента, то на думку Богданова ці політики будуть еволюціонувати в євроскептицизм. Тобто говоритимуть, що Україні немає чого розраховувати на Європу, бо там, мовляв, всі зрадники. Але, на думку експерта, максимум проросійського поля на виборах – приблизно 20%.
Валерія Шипуля -
В МЗС провели розмову з тимчасово повіреним у справах США
До Міністерства закордонних справ України на доручення міністра закордонних справ Андрія Сибіги 2 липня був запрошений тимчасовий повірений у справах США в Україні Джон Гінкель. Про це повідомили в МЗС України.
Ключовою темою розмови з американським дипломатом стала військова допомога США та оборонна співпраця двох держав на тлі ескалації Росією агресії та терору проти України.
“З української сторони було підкреслено, що будь-яка затримка чи зволікання з підтримкою оборонних спроможностей України лише спонукатиме агресора продовжувати війну та терор, а не шукати миру”, – зазначили в МЗС.
У відомстві акцентували, що Україна підтримує мирні зусилля та позицію США щодо необхідності негайного припинення вбивств і завершення війни та наголошує на необхідності примусу Росії до миру.
“У цих умовах критично важливе посилення обороноздатності України та збільшення скоординованого трансатлантичного тиску на агресора”, – наголосили у МЗС України.
Сторони обговорили консультації щодо оборонних постачань, які тривають зараз на всіх рівнях, і подальші контакти між Україною та США, які сприятимуть пошуку взаємовигідних рішень для посилення обороноздатності нашої держави, збільшення тиску на Росію для просування мирних зусиль. -
Главу УПЦ МП позбавили громадянства України
Предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій втратив українське громадянство. Про це повідомила СБУ в середу, 2 липня.
“За матеріалами СБУ було припинено українське громадянство Ореста Березовського, котрий більше відомий як діяч УПЦ (МП) Онуфрій. Відповідний Указ підписав президент України Володимир Зеленський”, – йдеться в повідомленні.
СБУ встановила, що Березовський (Онуфрій) добровільно отримав громадянство РФ ще у 2002 році. Про це він не повідомив уповноважені органи влади України і продовжував надалі користуватися статусом громадянина нашої Української держави.
За наявною в СБУ інформацією, Березовський підтримує звʼязок з московською патріархією та свідомо протидіяв отриманню канонічної незалежності української церкви від московської патріархії, представники якої відкрито підтримують російську агресію проти України.
“Попри повномасштабне вторгнення, Березовський (Онуфрій) фактично продовжує підтримувати політику рпц та її керівництва, зокрема, патріарха Кирила (Гундяєва)”, – зазначили в СБУ.
В спецслужбі нагадали, що саме Гундяєв “благословив збройну агресію російських військ та проводить пропагандистську політику виправдовування і підбурення до геноциду українського народу”. -
Уряд розподілив 540 млн грн на ремонти будинків
Кабінет міністрів розподілив 540 млн грн на ремонти близько 200 багатоквартирних будинків. Про це 2 липня повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Завдяки підтримці Світового банку в межах проєкту HOPE активізуємо відновлення житла українців. Спрямовуємо на місця – громадам Запоріжжя, Миколаєва, Ізюма, Бучі та Макарова – 540 млн грн”, – зазначив він на засіданні уряду.
Шмигаль додав, що ці кошти громади інвестують в ремонти близько 200 багатоквартирних будинків, які пошкодили росіяни.
Раніше Кабінет міністрів виділив 298 млн гривень для реалізації чотирьох проєктів відновлення в Запорізькій області, а також 598 млн гривень на проєкти відбудови в Харківській області. -
Кремль оцінив розмову Путіна з Макроном
Президент Франції Еммануель Макрон у телефонній розмові з російським лідером Володимиром Путіним не подавав сигнали про готовність враховувати реалії “на землі” під час обговорення врегулювання війни в Україні. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу в середу, 2 липня.
“Ні, не подавав. Обмінювалися думками, але досить докладно”, – сказав він журналістам, відповідаючи на відповідне запитання.
За словами представника Кремля, “це була хороша нагода донести подробиці один до одного” і додав, що “ініціатива була французької сторони”.
Пєскова уточнив, що розмова тривала більше двох годин і була “дуже змістовною”.
А відповідаючи на питання, чи допускають у Кремлі можливість особистої зустрічі Путіна з Макроном, Пєсков сказав: “Про це зараз не йшлося, поки телефонного формату цілком достатньо для того, щоб обмінюватися позиціями”.
У нього також поцікавились, чи надходили запити на переговори з Путіним від інших європейських лідерів, у тому числі від Німеччини та Великої Британії. “Від Німеччини Британії запитів не було”, – відповів Пєсков. -
Командири батальйону на Одещині розікрали майже 100 млн
В Одеській області ліквідовано одразу три схеми розкрадання оборонних коштів. Про це повідомила СБУ у середу, 2 липня.
“Фігуранти продавали “бронь від призову”, підроблені посвідчення учасників бойових дій і пальне. Це призвело до збитків бюджету України на майже 100 млн грн”, – йдеться в повідомленні.
За матеріалами справи, організатором оборудок є колишній командир окремого батальйону, дислокованого на Одещині. Перебуваючи на посаді комбата, він залучив до злочинів 4-х підлеглих, серед них – двоє його заступників.
За однією зі “схем” фігуранти фіктивно оформлювали місцевих підприємців та знайомих на службу до своєї військової частини. Вартість таких “послуг” з уникнення призову становила до $5 тис.
Насправді, як наголошують в СБУ, такі “мобілізовані” навіть не з’являлися на території режимного об’єкта, а в обмін на це щомісяця перераховували свої зарплати на банківські картки командування батальйону.
“Крім цього посадовці торгували підробленими посвідченнями УБД, а також нелегально продавали пальне, що призначалось для військової техніки”, – інформують у спецслужбі.
Правоохоронці затримали всіх фігурантів. Під час обшуків у них вилучено телефони та банківські картки із доказами оборудок.
Наразі екскомандиру батальйону та діючим заступнику комбата, заступнику комбата з тилу, начальнику складу паливно-мастильних матеріалів та командиру роти повідомлено про підозру відповідно до вчинених злочинів за декількома статтями Кримінального кодексу України:- привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене організованою групою (чч.4, 5 ст.191),
- службове підроблення (ч.1 ст.366),
- зловживання впливом (ч.3 ст.369-2).
Зловмисники перебувають під вартою. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
-
Армія РФ вбила двох цивільних на Донеччині
Внаслідок російського обстрілу Донецької області загинули щойнайменше двоє осіб. Ще шестеро цивільних зазнали поранень. Про це повідомляє голова Донецької ОВА Вадим Філашкін у середу, 2 липня.
“Щонайменше 2 людини загинули і 6 поранені внаслідок сьогоднішніх обстрілів Донеччини”, – зазначив глава ОВА.
У Покровську росіяни вбили двох чоловіків та поранили жінку. Ще двоє чоловіків зазнали поранень на дорозі між Покровськом і Родинським.
Тоді як у Дружківці внаслідок ударів шахедами поранено троє осіб, пошкоджено чотири будинки.
“Росіяни постійно і цілеспрямовано б’ють по цивільним. Залишатися на Донеччині – небезпечно”, – наголосив Філашкін та закликав цивільних евакуюватися. -
Україна повернула тіла двох окупантів, які РФ передала в рамках репатріації
Україна в межах гуманітарних принципів і домовленостей щодо репатріації повернула росіянам два тіла, на яких були виявлені жетони Збройних сил РФ. Про це повідомила пресслужба Міністерства внутрішніх справ України у середу, 2 липня.
За словами глави МВС Ігора Клименка, під час нещодавніх процедур репатріації тіл загиблих українські експерти виявили два тіла, на яких збереглися особисті військові жетони Збройних сил РФ:
- № АВ 846408.
- № АВ 449638.
Українська сторона провела необхідні перевірки, огляди та експертизи і, дотримуючись гуманітарних принципів та домовленостей щодо репатріації, повернула два тіла російській стороні в рамках офіційної процедури. У МВС зазначають, що влада Росії намагається зменшити обсяги виплат компенсацій родинам загиблих. Тому російська сторона може приховувати факти репатріації тіл загиблих чи навіть утилізувати тіла. “Нам не потрібні тіла російських військових. Україна і надалі буде проводити ретельні перевірки та експертизи і повертати тіла убитих росіян назад російській стороні. Виключно з гуманітарних міркувань радимо рідним загиблих росіян не намагатися шукати в Україні підтверджень щодо своїх рідних, а звертатися саме Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти та російських офіційних установ”, – наголосив Клименко.
-
США продовжують постачати зброю – ОП
США не припиняли постачання зброї Україні. Про це сказав радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк в коментарі телеканалу Freedom у середу, 2 липня.
“Поставки тривають на сьогодні. Це виглядало б дуже дивно, це виглядало б антигуманно, – припинити постачати протиракети, давайте так говорити, особливо до систем Петріот (Patriot), які абсолютно явно захищають, масштабно захищають цивільне населення в Україні”, – заявив він.
Тим часом Міноборони повідомило, що запросило телефонну розмову з колегами зі США у зв’язку з інформацією про затримку постачання певних елементів виділених раніше пакетів оборонної допомоги.
“Україна не отримувала офіційних повідомлень про зупинення чи перегляд графіків постачання погодженої оборонної допомоги, тож виходимо з фактичних даних та перевіряємо деталі по кожному елементу в постачанні. Міністерство оборони України запросило телефонну розмову з колегами зі США для додаткового уточнення деталей. Про результати контактів з нашими американськими партнерами буде додатково повідомлено на рівні Міністерства оборони України та Міністерства закордонних справ України”, – йдеться в повідомленні.
У відомстві підкреслили, що окремі особи в Україні, які наразі дають публічні коментарі щодо цієї ситуації, з обʼєктивних причин не володіють всіма фактичними даними. Тому потрібно звертати увагу на офіційну та перевірену інформацію від надійних джерел.
Напередодні Рolitico з посиланням на джерела повідомило, що США відклали постачання Україні деяких видів озброєнь – ракет до ППО і високоточних боєприпасів.
Пізніше одна з речниць Білого дому, Анна Келлі, підтвердила цю інформацію. А телеканал NBC уточнив список зброї, постачання якої було зупинено.
У Москві радо сприйняли звістку про рішення США призупинити постачання деякої зброї Україні. Там вважають, що чим менше в України буде зброї, то тим швидше закінчиться війна.