В Україні арештовано майно сина колишнього президента АТ Мотор Січ В’ячеслава Богуслаєва, який разом із батьком підозрюється у розкраданні активів компанії. Про це повідомила СБУ в четвер, 22 травня.
Спецслужба не називає імені затриманого, але з відкритих джерел відомо, що сина В’ячеслава Богуслаєва звати Олександр.
“Загальна сума заблокованого майна становить пів мільярда гривень. Йдеться про 62 об’єкти комерційної та житлової нерухомості в Україні, корпоративні права на 18 українських компаній та акції двох вітчизняних акціонерних товариств”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією відомства, серед арештованих активів – цехи зі складання вертольотів, завод з виробництва шліфувального устаткування і десятки об’єктів Мотор Січі, які фігуранти незаконно відчужили на свою користь.
В спецслужбі нагадали, що у квітні цього року спільна слідча група СБУ та Офісу генпрокурора, правоохоронних органів Монако та Франції затримала в Монако сина ексочільника Мотор Січі.
За матеріалами справи, син та його батько незаконно заволоділи контрольним пакетом акцій держпідприємства, а потім продали його за $650 млн. Тоді слідчі Служби безпеки повідомили зловмисникам про підозру за привласнення та відмивання майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах.
“Щоб приховати награбовані активи, організатори оборудки оформили їх на підконтрольні офшори, якими управляв син ексочільника Мотор Січі. Утім, міжнародне розслідування виявило всю приховану нерухомість, яку фігуранти використовували у тіньових схемах”, – додали в СБУ.
Як відомо, в жовтні 2023 року В’ячеслава Богуслаєва затримали за підозрою в державній зраді. Пізніше було оприлюднено докази його співпраці з РФ, а також відбувся арешт. Він досі перебуває під вартою.
Встановлено, що ексглава Мотор Січі співпрацював із “ДНР”. Крім того, за даними ЗМІ, компанія за сприяння Богуслаєва торгувала з підсанкційними іранськими підприємствами. СБУ передала до суду справу Богуслаєва і заарештувала його активи на понад 12 млрд гривень.
Суддів у справі Богуслаєва відсторонили через підозру у хабарництві
Позначка: Війна
-
В Україні арештовано мільйонні активи сина Богуслаєва
-
У Харкові директорка благодійної організації за гроші допомагала ухилянтам
У Харкові затримано директорку благодійної організації, яка за гроші допомагала військовослужбовцям отримати “правильний” діагноз, щоб не служити в армії. Про це 22 травня повідомляє Харківська обласна прокуратура.
За даними слідства, мешканка Харкова, яка є керівницею благодійної організації, запропонувала військовослужбовцю “допомогу” у проходженні всіх необхідних процедур для отримання діагнозу, що дозволив би визнати його непридатним до військової служби.
В обмін на гроші вона пообіцяла організувати госпіталізацію, оформлення медичних направлень, встановлення діагнозу та отримання статусу особи з інвалідністю. За свої “послуги” підозрювана вимагала 4700 доларів США.
Жінка стверджувала, що має вплив на посадових осіб медичних установ Харкова та може забезпечити ухвалення необхідних рішень. Вона особисто супроводжувала військовослужбовця до лікарів, домовлялася про прийоми, здійснювала телефонні дзвінки до посадових осіб та гарантувала успішне вирішення питання щодо визнання його непридатним до подальшої служби.
Медогляди проходили у присутності підозрюваної. Направлення та інші документи видавались без належного медичного обстеження, аналізів та обґрунтованих підстав.
Зловмисницю затримали на передачі хабаря. Фігурантка отримала від військового першу частину неправомірної вигоди в розмірі 200 доларів США, а наступного дня – решту суми в розмірі 4500 доларів.
Жінку затримано Наразі вирішується питання щодо обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідство триває. Вживаються заходи для встановлення інших осіб, які можуть бути причетними до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, зокрема серед медичного персоналу закладів охорони здоров’я. Зловмисницю затримали на передачі хабаря. Фото: Харківська обласна прокуратура -
Прикордонники знищили дроном російський Солнцепьок
Бійці Краматорського прикордонного загону Форпост знищили важку вогнеметну систему Солнцепьок російських загарбників. Про це повідомила Державна прикордонна служба України в четвер, 22 травня.
“Солнцепьок спалахнув від влучного удару FPV-дрона прикордонників”, – йдеться у повідомленні пресслужби.
Це сталося на Вовчанському напрямку фронту. У бригаді наголошують, що знищення подібної техніки суттєво послаблює артилерійські можливості противника.ТОС-1А Солнцепьок – реактивна система залпового вогню, що використовує термобаричні боєприпаси. Потужна вибухова хвиля знищує все в радіусі ураження. Росіяни застосовують її для ударів по позиціях ЗСУ та цивільній інфраструктурі.
-
Обмін “1000 на 1000”: Зеленський провів нараду
Президент Володимир Зеленський провів нараду з підготовки обміну тисячі полонених з Росією. Про це він повідомив у Телеграм у четвер, 22 травня.
“Провів нараду з підготовки обміну. Домовленість про звільнення 1000 наших людей з російського полону стала чи не єдиним реальним результатом зустрічі в Туреччині. Працюємо, щоб цей результат був забезпечений”, – написав він.
Зеленський повідомив, що були доповіді щодо контактів із росіянами. Контролює організацію процесу та виконання домовленості міністр оборони Рустем Умєров.
Також залучені Головне управління розвідки Міноборони, СБУ, Служба зовнішьої розвідки, МВС, уповноважений Верховної Ради з прав людини й команда Офісу президента.
“Зʼясовуємо деталі по кожній людині, яку подали у списках із російської сторони. Це одне з ключових завдань України – повернути всіх наших людей із російської неволі. Дякую кожному, хто допомагає”, – резюмував президент.
Тим часом речник Кремля Дмитро Пєсков сьогодні заявив, що обмін полоненими у форматі “1000 на 1000” потребує часу, але всі максимально зацікавлені, щоб зробити це якомога швидше.
“Це питання (щодо обміну – ред.) досить трудомістке, там, природно, ведеться робота з обміну конкретними іменами. Оскільки мова йде про тисячу на тисячу, звичайно, це вимагає якогось часу”, – сказав він.
Пєсков запевнив, що робота над цим питанням триває досить оперативно, оскільки “зацікавлені в тому, щоб зробити це в максимально швидкому режимі”. -
В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”
Через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів Україні доведеться переглянути бюджет. Додаткову потребу оцінили у 400 млрд грн. Звідки братимуть кошти, аби закрити “дірку”? Звідки взялась нестача? Після аналізу фінансових звітів за чотири місяці та частину травня, виявилось, що видатки на армію суттєво перевищують заплановані. Про це повідомив перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
За його підрахунками, не вистачає 400 млрд грн. “Памʼятаєте я писав, що у бюджеті не вистачає на військові видатки мінімум 200 млрд? Так ось, я помилився. Цифра необхідних змін у бюджет-2025 буде щонайменше вдвічі більше: треба буде знайти від 400-500 млрд грн”,- пише нардеп. Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами депутата, уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Железняк вважає, що зміни до бюджету можуть внести в липні або серпні, оскільки до кінця червня в Україні працюватиме місія МВФ. До ухвалення рішення радою директорів фонду щодо наступного траншу для України уряд не вноситиме зміни до бюджету, щоб не зірвати програму співпраці.
За словами Железняка, додаткова потреба стосується не лише армії. Також назріла потреба у фінансуванні лікування онкохворих, ліків та інших соціальних статей.
Водночас нардеп запевнив, що зарплати військовим та військові видатки будуть виплачувати повністю, попри нестачу в бюджеті.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” каже, що цього року військовий бюджет становить 2 трлн грн, з яких 1,2 трлн – це грошове утримання військовослужбовців, а 737 млрд грн іде на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема 47 млрд – на програму закупівлі дронів. “Ці 2 трлн грн має зібрати “економіка тилу”, але вже зараз очевидно, що цьогоріч дефіцит таких внутрішніх ресурсів становитиме мінімум 200 млрд грн”, – каже експерт. За його словами, що сильніше “економіка тилу” занурюватиметься у кризу, то більшим буде цей дефіцит. А за умови широкого дефіциту внутрішніх джерел фінансування і “економіка війни” може перейти у тренд скорочення. Де влада братиме кошти? Железняк не знає, за рахунок чого вдасться покрити дефіцит.
Проблема в тому, що 200 млрд грн покривалися частиною через перевиконання митниці і податкової, частина просто через те, що хотіли більше запозичити грошей на внутрішньому ринку. “Коли мова йде про 400 млрд грн, то я не розумію, як вони можуть їх покрити, не входячи в історію про збільшення оподаткування чи щось подібне”, – каже Железняк. Водночас влада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. Україна досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування, що відкриває доступ до фінансування обсягом близько 0,4 млрд дол. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів.
Крім того, уряд вжив заходів для збільшення внутрішніх доходів. Зокрема, підвищив податки. Так, збільшено військовий збір із зарплат з 1,5% до 5% та підвищено податки для фізичних осіб-підприємців. Що вже скоротив уряд? Намагаючись звести кінці з кінцями, уряд не лише збільшив податки, але й вдався до скорочення видатків. Зокрема, зменшено соціальні витрати з 14,5% до 12,6% ВВП, а мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 тис. грн.
Видатки Міністерства соціальної політики зменшено на 10,6% – з 470,3 млрд грн до 420,7 млрд грн. Фінансування Пенсійного фонду скорочено на 41,5 млрд грн. Програма “Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини” зменшена з 89 млрд грн до 81 млрд грн.
Економлять в тому числі на ветеранах. Загальні видатки Міністерства у справах ветеранів зменшено з 13,6 млрд грн до 5,8 млрд грн. Фінансування реабілітації ветеранів скорочено на 35%.
Обмежено також виплати “чорнобильських пенсій”. Їх отримують лише ті, хто проживав у зоні відчуження в 1986–1993 рр.
Своєю чергою фінансування освіти зменшено на 7,7 млрд грн. Оптимізація включає об’єднання вищих навчальних закладів та припинення нарахування зарплат вчителям на окупованих територіях.
Також було значно скорочено фінансування дорожніх проєктів. Замість початково запланованих 43,2 млрд грн, на Дорожній фонд передбачено лише 12,3 млрд грн.
Водночас чи вистачить такої економії, аби покрити “дірку” в бюджеті не відомо, як і те, які саме статті бюджету урізатимуть ще в разі потреби. “Спіраль смерті” Експерти кажуть, що в українській економіці спостерігаються небезпечна тенденція: різке гальмування динаміки ВВП на тлі наростаючої інфляції. Вони називають цю ситуацію “спіраллю смерті”. “Спіраллю смерті” економісти називають стагфляцію, тобто поєднання високої галопуючої інфляції та падіння ВВП, яке призводить до своєрідного цугцвангу рішень, коли результат кожного ходу – це “втрата фігури”, – каже Кущ. За його словами, з інфляцією потрібно боротися жорсткою монетарною політикою, стисненням грошової маси та високими відсотковими ставками. А з рецесією треба боротися м’якою монетарною політикою, розширенням грошової пропозиції та низькими кредитними ставками.
Як бачимо, стагфляція блокує ці рішення: доведеться пожертвувати або боротьбою з інфляцією, або зростанням ВВП.
На думку експерта, наша економіка підійшла до “спіралі смерті” доволі близько.
З 2024 р. ВВП зріс на 2,9% після відновлення на 5% 2023-го і обвалу на 28% 2022-го. У четвертому кварталі 2024 р. зафіксовано навіть квартальне падіння на 0,1%. “Очевидно, відбувається різке уповільнення темпів зростання ВВП внаслідок поступового вичерпування ефекту низької статистичної бази порівняння у вигляді обвального, з погляду економічного розвитку, 2022 р.”, – каже експерт. Певним запобіжником остаточного переходу економіки у зону падіння виступає тимчасове припинення торговельної війни між Китаєм і США. Це позитивно вплине на рівень цін нашого сировинного експорту, передусім аграрного.
Адже можлива Глобальна торговельна війна могла б ударити по Китаю, а він і досі – торговельний партнер номер один для України.
На думку експерта, якщо не вжити екстрених заходів, до літа на нас може очікувати поступове охолодження економіки. А якщо Глобальна торговельна війна таки розгориться, то восени можлива й економічна криза.
Водночас, на думку НБУ, ситуація виглядає досить позитивно, і таких загроз немає.
НБУ відзначає пік інфляції у першому кварталі 2025 р., але не бачить загроз скорочення ВВП.
Регулятор очікує зростання української економіки 2025 р. на 3% і поступового скорочення інфляції влітку, в тому числі за рахунок надходження на ринок нового врожаю та поступового вирішення фактора енергетичного дефіциту.
Вікторія Хаджирадєва -
Мерц сподівається на результативні перемовини у Ватикані щодо війни
Канцлер ФРН Фрідріх Мерц має надію, що у Ватикані вдасться зібрати представників РФ та України для конструктивної дискусії щодо завершення війни. Про це він сказав з нагоди Дня будівельної галузі в Берліні, передає Укрінформ.
“Те, що ми зараз переживаємо в Україні, переживаємо з Росією, викликає у мене певне занепокоєння щодо найближчих днів, тижнів і, можливо, місяців. Наразі немає жодних ознак того, що ця війна швидко закінчиться”, – зазначив він.
Мерц наголосив на необхідності вжити для цього “всього можливого” дипломатичними засобами. У цьому контексті він згадав розмову прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні з новообраним Папою Римським, з яким мала можливість обговорити це питання в Римі.
“Але це, так би мовити, остання земна інстанція, а нам усім залишається лише сподіватися, що хоча б там вдасться зібрати сторони, які конфліктують, для конструктивної дискусії”, – заявив канцлер.
За словами Мерца, для нього важливо, щоб Німеччина відіграла в цьому активну та сильну роль. Але це неможливо зробити самотужки, цього можна досягти лише разом з європейськими партнерами, зокрема, з Францією, Польщею, Великою Британією тощо. -
До проєкту Контракт 18-24 долучилися дві бригади Нацгвардії
До проєкту Контракт 18-24 у Національної гвардії України додається ще дві бригади – 4 бригада НГУ Рубіж та 27 Печерська бригада НГУ. Про це повідомив речник Нацгвардії Руслан Музичук у Telegram в четвер, 22 травня.
“Тож зараз громадяни віком від 18 до 25 років зараз можуть підписати контракт на один рік та служити у п’яти підрозділах Національної гвардії: бригадах Азов, Хартія, Рубіж, 27 Печерській бригаді та Центрі спецпризначення Омега, – зазначив він.
У Нацгвардії нагадали, що контракт передбачає сучасну підготовку, фінансову підтримку в розмірі 1 млн гривень (200 тисяч гривен одразу плюс до 120 тисяч гривень щомісяця); спрощену процедуру вступу з підтримкою рекрутерів.
Як відомо, 11 лютого Міністерство оборони України офіційно запустило формат добровільної служби Контракт 18−24 для українців, які готові долучитися до Сил оборони на один рік. У Раді пропонують дозволити військові контракти 60+
-
Сухопутні війська РФ очолив генерал, який керував штурмом Маріуполя
Генерал Андрій Мордвічев офіційно став командувачем сухопутних військ РФ. Він відомий тим, що зробив тактику “м’ясних штурмів” основною, пише видання Важные истории в четвер, 22 травня.
Військовий міністр Андрій Бєлоусов передав Мордвічеву відповідний штандарт і представив його особовому складу.
До призначення головкомом Сухопутних військ Мордвічев керував військами Центрального військового округу та угрупованням військ Центр.
Мордвічеву 49 років. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він командував частинами 8-ї армії Південного військового округу, які зруйнували й окупували Маріуполь, а також штурмували завод Азовсталь, де перебували українські військові та мирні жителі. Крім того, до його “успіхів” відносять захоплення Авдіївки в Донецькій області.
Російські військові блогери негативно відгукувалися про тактику Мордвічева, через яку було згищено тисячі російських солдатів. Військовий із 4-ї мотострілецької бригади ЗС РФ і Z-блогер Андрій Морозов повідомляв про 16 тисяч безповоротних втрат під час штурму Авдіївки. Після цього він наклав на себе руки.
Нагадаємо, 15 травня російський диктатор Володимир Путін звільнив генерала Олега Салюкова з посади командувача сухопутних військ РФ.
-
Росіяни на окупованій Луганщині закриють понад 100 шкіл – ОВА
Понад 100 шкіл закриються цього року на окупованій території Луганської області через відсутність дітей. Крім того, в багатьох населених пунктах ліки. Про це повідомив очільник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко на своєму Telegram-каналі в четвер, 22 травня.
“За словами загарбників, батьківська спільнота підтримала ліквідацію освітніх закладів”, – зазначив урядовець.
Він додав, що в багатьох захоплених у 2022 році РФ населених пунктах відсутні ліки. Аптечні мережі відмовляються відкривати точки продажу чи організовувати виїздну торгівлю через безпекові питання.
“Окупаційна адміністрація Луганщини вже протягом трьох років не збирається нічого видавати і перекладає цю відповідальність на Кремль, аби там надали дозвіл підприємствам з “ЛНР” продавати ліки на території “ЛНР”, – розповів начальник ОВА.
На цьому соціальному тлі окупаційні війська продовжують атакувати. Минулої доби загарбники 19 разів атакували на лиманському та сіверському напрямках.
В Луганській області атаки ворога відбито в районах Білогорівки та Греківки, а також у Серебрянському лісі. Противник мав там артилерійську та авіаційну підтримку. Двічі застосував реактивні системи залпового вогню. 18 разів вів вогонь зі ствольної артилерії. Бойові завдання намагалися виконати 156 ворожих дронів. -
ППО відбила атаку майже 130 “шахедів”
У ніч на четвер російські агресори запустили по Україні балістичну ракету Іскандер-М і 128 безпілотників різних типів. Більшість ворожих цілей були перехоплені ППО та зазнали впливу РЕБ, повідомили Повітряні сили ЗСУ 22 травня.
Вказано, що ворог запустив Іскандер-М із району Таганрога, а дрони – із напрямків російських міст Міллерово, Курськ і Приморсько-Ахтарськ, а також Чауда в окупованому Криму.
Цю атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи.
“Станом на 11.00 протиповітряною обороною знешкоджено 112 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та в центрі країни. 74 – збито вогневими засобами ураження, 38 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ (без негативних наслідків)”, – йдеться в повідомленні.
Внаслідок ворожої атаки постраждали Дніпропетровщина, Донеччина, Харківщина та Миколаївщина.