Позначка: Війна

  • США скасували обмеження щодо низки “підсанкційних” компаній

    США скасували обмеження щодо низки “підсанкційних” компаній

    Міністерство фінансів США у четвер, 18 грудня, зняло обмеження з кількох компаній, які здійснювали постачання до Росії обладнання, що перебувало під санкціями, й використовувалося, зокрема, у російському військово-промисловому комплексі. Про це йдеться на сайті Мінфіну США.

    Згідно з публікацією, зі санкційного списку виключено кіпрську компанію Veles International Limited та її власника Дмитра Бугаєнка. Ця компанія є дочірньою організацією московської інвестиційної фірми. Водночас під санкціями залишаються юридичні особи цієї інституції, зареєстровані в Росії. Veles International Limited була внесена до списку обмежень у 2023 році через діяльність у фінансовому секторі російської економіки. Мінфін США тоді зазначав, що це “московська інвестиційна та керівна компанія, яка працює із заможними російськими приватними особами”.

    Окрім цього, з-під обмежень виключили фінську компанію Hi-Tech Koneisto, яка постачала до російських підсанкційних компаній продукцію оптоелектроніки й лабораторне обладнання. Також зняли санкції з її топменеджерки, громадянки Фінляндії Євгенії Дремової.

    Додатково Сполучені Штати скасували заходи, запроваджені проти дубайської 365 Days Freight Services FZCO і турецької Etasis. Обидві компанії експортували до Росії обладнання для використання у військово-промисловому секторі.

    Ще однією фірмою, яку вилучили зі списку санкцій, стала турецька CPS Proses Kontrol Urunleri Sanayi Ve Ticaret Anonim Sirketi. Вона займалася постачанням німецьких і американських верстатів для російського оборонного підрядника, що лишається під санкціями США.

    Однак офіційної інформації про причини такого рішення щодо фізичних і юридичних осіб у повідомленнях Мінфіну США не наведено.

    Раніше повідомлялося, що адміністрація президента США Дональда Трампа готує новий пакет санкцій проти енергетичного сектору Росії. Вашингтон запровадить санкції, якщо Москва відхилить мирну угоду з Києвом, стверджують джерела Bloomberg. Проте інформаційне агентство Reuters, посилаючись на коментар представника Білого дому, повідомило, що президент США Дональд Трамп не ухвалював рішення про запровадження нових санкцій проти Росії.

  • В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    18 грудня лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Переговори з приводу надання кредиту Україні на саміті в Брюсселі продовжаться наступного дня.

    Як повідомляє Politico, найбільш складним пунктом у тексті є вимога до країн ЄС надати Бельгії “повну та необмежену солідарність і розподіл ризиків” після створення фінансового механізму. Такий крок має послабити занепокоєність Брюсселя щодо можливих юридичних та фінансових наслідків у разі спроб Росії повернути заморожені активи. Проте формулювання цих гарантій досі в процесі обговорень.

    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово наполягав на чітких та необмежених фінансових запевненнях. Однак чимало інших країн ЄС вважають цей підхід надто ризикованим, порівнюючи його з “бланшовим чеком”.

    Паралельно з обговореннями щодо російських активів лідери також розмірковують над варіантом випуску спільного боргу ЄС для допомоги Україні, який називають “планом Б”. У новій версії проєкту висновків Ради поки що лише згадано можливість використання заморожених російських активів, але ідея спільного фінансування також залишається предметом перемовин.

    Утім, для впровадження цього варіанта потрібна одноголосна підтримка всіх членів ЄС. Це становить ризик через можливе вето з боку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи голови уряду Словаччини Роберта Фіцо, які виступають проти фінансування України. Водночас у Брюсселі розглядають опцію обходу опору цих двох країн, повністю виключивши їх зі схеми.

    Щоб заспокоїти побоювання Бельгії щодо ймовірної реакції Росії, обговорюється збільшення початкового резерву коштів для кредиту Україні. Раніше Єврокомісія пропонувала виплати лише після створення буфера у 50% від стартового капіталу, але в оновленому документі цей поріг піднято до 75%.

    Дипломатичні джерела повідомляють, що вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій проти пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро викликають невелику симпатію. А один з них назвав цю ідею “вбивцею угоди”. В останній версії документу Європейської Ради вказано положення про “повну [і необмежену] солідарність та розподіл ризиків”, однак зазначається, що ця формулювання навряд чи залишиться без змін.

    В рамках публікації зазначено, що небагато країн погодяться використовувати свої національні бюджети як “бездонну криницю” коштів для виконання бельгійських вимог.

    Нагадаємо, Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де міститься левова частка активів. Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на 18-19 грудня.

    Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

  • Над Одесою сильне полум’яне сяйво: РФ атакує БпЛА

    Над Одесою сильне полум’яне сяйво: РФ атакує БпЛА

    Увечері в четвер, 18 грудня, російські війська знову атакували Одесу дронами. Соцмережі повідомляють про масовану ворожу атаку по енергетичних об’єктах міста. Також російські безпілотники влучили у житлові будинки: один – у балкон 22-поверхівки, інший влетів у квартиру на 15-му поверсі сусіднього будинку. Про це повідомили начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак та начальник Обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

    Сергій Лисак зазначив, що внаслідок атаки російських дронів було пошкоджено житлову забудову та об’єкти цивільної інфраструктури в Одесі. На момент публікації повідомлення постраждалих не було.

    На місцях подій працюють оперативні штаби та відповідні служби. Проводиться обстеження пошкоджень, оцінка збитків, а місцевим мешканцям надається необхідна допомога, повідомив Лисак.

    За словами Олега Кіпера, увечері ударний дрон влучив у балкон 22-го поверху однієї з багатоповерхівок житлового комплексу. Інший дрон пошкодив фасад і квартиру на 15-му поверсі сусіднього будинку, вибивши вікна та завдавши шкоди майну. У жодному випадку не відбулося займання.

    Також у соцмережах є повідомлення про сильне полум’яне сяйво над Одесою через влучання в енергетичні об’єкти міста. Зокрема, журанліст Андрій Цаплієнко інформує про масовану атаку РФ, через що частина мешканців залишилася без електропостачання. Подекуди люди вже тиждень без електрики.

    Нагадаємо, на Одещині увечері 17 грудня зафіксували пошкодження житлового будинку та навчального закладу через російську атаку БпЛА. Семеро людей отримали травми внаслідок атаки ворожих безпілотників.

    Трасу Одеса-Рені перекрили після удару дрона

  • Три проблеми. Новий раунд переговорів про мир

    Три проблеми. Новий раунд переговорів про мир

    Президент США Дональд Трамп напередодні запланованої зустрічі представників США з російськими офіційними особами цими вихідними у Флориді заявив, що переговори про припинення війни в Україні “наближаються до мети”. Навіть Олександр Лукашенко говорить, що, на його думку, момент припинення війни в Україні близький. Кремль готується до контактів з Вашингтоном, Україна очікує їхніх результатів.
    Не лише Донбас
    Президент України Володимир Зеленський назвав три складні питання в переговорах щодо потенційної мирної угоди в російсько-українській війні.
    У Зеленського запитали, чи піднімалися під час останніх раундів переговорів питання про Запорізьку атомну станцію та судноплавство по Дніпру після потенційної мирної угоди, а якщо так – чи досягнуто якихось домовленостей з цих питань.
    “Поки що домовленостей досягнутих немає. Ці питання піднімалися. Як серед чутливих питань є Донбас. Друге – питання грошей, “репараційного кредиту”. Третє питання – це Запорізька атомна станція”, – відповів український президент.
    За його словами, Сполучені Штати Америки запропонували “компроміс”, який полягає в тому, що ця станція “якимось чином має існувати, працювати”, а потім її “в якихось пропорціях ділити на трьох”.
    “Я їм сказав, що вважаю це несправедливим. Питання не лише в тому, що це наша станція, питань багато різних: не лише електроенергія, не лише гроші – питання доступу до станції, питання в тому, що вона досі мілітаризована”, – зазначив український лідер.
    Також багато питань потрібно буде погоджувати з МАГАТЕ. Зеленський додав, що зараз питань більше, ніж відповідей.
    Зустріч у Майамі
    Представники США та Росії мають зустрітися у Майамі 20-21 грудня в рамках ініціативи адміністрації Дональда Трампа, спрямованої на припинення повномасштабної російської війни проти України.
    За словами одного з джерел Politico, до складу російської делегації, як очікується, увійде голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв.
    Очікується, що зі сторони США на переговорах будуть присутні спеціальний посланець Трампа Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер.
    Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія готує контакти з американською стороною, щоб отримати інформацію про роботу між США, Україною та Європейським Союзом щодо врегулювання російсько-української війни.
    “Ми справді займаємося підготовкою певних контактів з нашими американськими візаві, щоб отримати інформацію про підсумки роботи, яка була виконана американцями з європейцями та з українцями”, – заявив спікер Кремля.
    Секретар РНБО Рустем Умеров та начальник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Гнатов також вирушили до Флориди для переговорів з американською делегацією щодо “мирного плану”.

  • Відомо, кого Путін відправить на мирні переговори в Маямі

    Відомо, кого Путін відправить на мирні переговори в Маямі

    Цими вихідними до Маямі прибуде спеціальний представник Кремля та голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. Там заплановані переговори з американськими представниками щодо мирного плану США стосовно України. Про це в четвер, 18 грудня, повідомляє Associated Press.

    Як зазначає видання, Дмітрієв зустрінеться зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа – Джаредом Кушнером. Ця зустріч продовжить дипломатичні контакти Вашингтона з українськими та європейськими посадовцями, які нещодавно відбулися в Берліні.

    За інформацією, перед переговорами у Маямі Віткофф і Кушнер провели консультації з українською і європейською сторонами. У Берліні обговорювалися ключові питання безпеки для України, можливі територіальні компроміси, а також інші аспекти плану США щодо припинення військових дій.

    У Кремлі підтвердили підготовку до переговорів. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков зазначив, що Москва очікує отримати деталі про результати берлінських обговорень, але формат майбутніх зустрічей у Маямі залишається невизначеним.

    Крім того, Зеленський заявив, що українські посадовці планують найближчим часом провести важливі переговори у США. Він також підкреслив ключову роль Вашингтона у стримуванні політики Кремля, наголосивши на необхідності посилення тиску на Москву.

    Нагадаємо, сьогодні США та Європа розробили план гарантій безпеки для України, який включає заходи, щоб стримати Росію від повторної агресії.

  • Генштаб оцінив ситуацію на фронті

    Генштаб оцінив ситуацію на фронті

    З початку доби на фронті відбулося 183 бойових зіткнень Сил оборони з російськими загарбниками. Про це повідомив Генштаб ЗСУ у вечірньому зведенні у четвер, 18 грудня.
    Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках з початку доби українські воїни відбивали чотири штурмові дії окупантів, два боєзіткнення тривають. Крім того, ворог завдав одного авіаційного удару, скинувши три керовані авіабомби, здійснив 150 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, з яких сім – із реактивних систем залпового вогню.
    На Південно-Слобожанському напрямку противник вісім разів штурмував позиції наших підрозділів поблизу Стариці, Приліпки, Вовчанська та в напрямках Охрімівки й Довгенького.
    На Куп’янському напрямку агресор дев’ять разів проводив наступальні дії в напрямках населених пунктів Курилівка, Піщане, Петропавлівка, Глушківка, Новоплатонівка та Куп’янськ. Один бій ще триває.
    На Лиманському напрямку російські загарбники дев’ять разів атакували позиції Сил оборони у бік Червоного Ставу, Ставок, Дробишевого та в районах населених пунктів Новоєгорівка й Зарічне. Два боєзіткнення тривають.
    Три ворожі штурми відбили українські захисники на Слов’янському напрямку – окупанти намагалися просуватися у районах Серебрянки та Званівки.
    На Краматорському напрямку на даний час боєзіткнень не зафіксовано.
    На Костянтинівському напрямку 24 рази росіяни йшли в атаки на позиції українських підрозділів у районах населених пунктів Клебан-Бик, Плещіївка, Щербинівка, Олександро-Шультине, Русин Яр та у бік Костянтинівки, Іванопілля, Степанівки і Софіївки.
    На Покровському напрямку від початку доби окупанти 46 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував у районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та у бік Торецького, Нового Шахового й Новопавлівки. У двох локаціях бої не вщухають дотепер.
    За попередніми даними, сьогодні на цьому напрямку було знешкоджено 123 окупанти, із них 101 – безповоротно. Також українські воїни знешкодили сім БпЛА, три одиниці автомобільної техніки, три мотоцикли та одну одиницю спеціальної техніки. Окрім того, українські захисники уразили 11 укриттів для особового складу.
    На Олександрівському напрямку ворог 22 рази намагався прорвати оборону наших захисників у районах населених пунктів Толстой, Олександроград, Степове, Привільне, Вербове, Красногірське, Злагода, Рибне та у бік населених пунктів Андріївка-Клевцове, Іванівка, Лісне, Нове Запоріжжя. Авіаударів керованими авіабомбами зазнали Лісне, Олександроград та Гаврилівка.
    На Гуляйпільському напрямку ворог 17 разів атакував позиції наших оборонців в районі Солодкого, Зеленого, Гуляйполя та у бік Варварівки й Добропілля. Авіація противника завдала ударів по Гуляйполю та Тернуватому.
    На Оріхівському напрямку окупанти тричі намагались наступати в напрямку Новоандріївки, Приморського та в районі Плавнів, але отримали відсіч. Противник скинув авіабомби на Оріхів, Балабине та Малокатеринівку.
    На Придніпровському напрямку сьогодні ворог проводив дві невдалі наступальні дії в напрямку Антонівки.
    Тоді як на решті напрямків особливих змін не відбулося.

  • Трамп закликав Україну до компромісу

    Трамп закликав Україну до компромісу

    Президент США Дональд Трамп закликав Україну діяти швидше у переговорах із Росією, наголосивши на необхідності компромісу. Про це інформує Welt у четвер, 18 грудня.

    Відповідаючи на запитання про переговори, заплановані на ці вихідні в Маямі, глава Білого дому заявив, що переговори близькі до досягнення рішення, проте, висловив сподівання, що “Україна діятиме швидко”.

    “Знаєте, щоразу, коли вони (українці – ред.) затягують, Росія змінює свою позицію”, – додав він.

    Окрім американо-російських переговорів, у Маямі заплановані зустрічі між представниками США та України. Українська делегація вже вирушила до США, повідомив президент Володимир Зеленський.

    Американські ЗМІ зазначають, що в Маямі запланована зустріч представників РФ і уряду США. За даними видань Politico та Axios, які посилаються на поінформовані джерела та представника Білого дому, переговори будуть присвячені мирному плану, який нещодавно доопрацювали у Берліні Україна спільно з європейськими союзниками та США. Зустріч представників США, Росії та України наразі не планується.

    Нагадаємо, Москва готується до контактів із Вашингтоном, щоб зрозуміти, наскільки змінився американський план щодо України після переговорів за участю європейців та української влади.
    США і Європа розробили план гарантій безпеки – ЗМІ

  • Арахамія прокоментував можливу “мирну угоду” з РФ

    Арахамія прокоментував можливу “мирну угоду” з РФ

    Голова фракції “Слуга народа” Давид Арахамія заявив, що на нинішньому етапі перемовин можливість укладення гарної мирної угоди з Росією відсутня. Нині Україна стоїть перед вибором між поганою угодою або продовженням війни до появи нового вікна для переговорів. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 18 грудня.

    “Ми розуміємо, всі люди, які мислять (хоча є багато людей, які досі вважають, що ми маємо наполягати на якихось фантастичних умовах угоди), вона (угода – ІФ-У) буде або погана, або дуже погана, або її не буде”, – зазначив Арахамія. Він переконаний, що за нинішнього тиску американців, хоча він і більший на Україну, аніж на РФ, шанс є укласти угоду, тоді як без участі американців шансів угоди не буде, буде лише військовий шлях вирішення проблеми.
    “Одне питання, фактично, велике залишилось, точніше, два. Нам потрібно гарантії безпеки, щоб була 100% гарантія, що війна знову не прийде до нас. Це було з часів Стамбула також: гарантії безпеки – номер один, що потребує Україна. А їм потрібен Донбас. І тут у нас червона лінія, що ми не можемо віддати наш Донбас”, – пояснив нардеп.
    За його словами, наразі у росіян риторика дуже проста – “black and white”: віддайте Донбас”,
    “Держдеп там шукає прецеденти історичні, які були взагалі по складним питанням: Боснія-Герцеговина, що було після розпаду Югославії, там і таке інше. Тобто багато всіх речей люди шукають, як можна знайти мирним шляхом формат, який задовільнить обидві сторони. А нам в цей же час важливо, поки ці обговорення йдуть, працювати наполегливо над гарантіями безпеки”, – наголосив глава фракції.
    Разом з тим, Арахамія вважає, що аналог статті 5 НАТО слабкий, бо він передбачає, що у разі військової агресії країни НАТО протягом 72 годин мають зібратися і зробити консультації.
    “Я вибачаюся, але 24 лютого за 72 години ми майже втратили країну. Нас це не влаштовує. Тобто має бути конкретика: скільки зброї, якої зброї, скільки у нас армія, як вона фінансується, які у нас є так звані пакети стримування – ракети там і таке інше”, – пояснив він.

  • Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії

    Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії

    Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де знаходиться левова частка активів.
    Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на четвер і п’ятницю.
    Як пише CNN, критики плану стверджують, що це юридично сумнівно та ризикує помстою з боку Москви. Що саме лежить на столі Як просто пояснює ЗМІ: зараз ЄС хоче позичити заморожені російські кошти, що зберігаються у фінансових установах Європи, та використовувати їх для надання позик Україні, доки РФ не виплатить репарації.
    Як відомо, ЄС заблокував місцеві активи російського центрального банку у 2022 році в рамках санкцій через війну Москви в Україні. Досі блок використовував відсотки від активів, які здебільшого є облігаціями, для фінансування частини своєї підтримки Києва.
    Але 3 грудня Європейська комісія оприлюднила пропозицію піти далі та ефективно використовувати самі активи для надання позики Києву. Виконавчий орган ЄС називав основну частину активів, або основну суму боргу, а також відсотки та інші доходи від них “залишками готівки”, оскільки, коли облігації погашаються та настає термін їх погашення, вони перетворюються на готівку.
    Комісія зазначила, що через санкції ЄС будь-які виплати основної суми боргу та доходу від активів центральному банку Росії заборонені, і стверджувала, що отримані в результаті залишки готівки не є власністю банку.
    “Ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплачуватиме репарації”, – сказала журналістам президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    Активи російського центрального банку, що зберігаються в блоці, оцінюються приблизно в 210 мільярдів євро . Протягом наступних двох років комісія хоче позичити Україні 90 мільярдів євро з цієї суми, що покриє дві третини того, що, за оцінками Міжнародного валютного фонду, країні знадобиться у 2026 та 2027 роках на цивільні та військові цілі.
    Так званий репараційний кредит має бути схвалений “кваліфікованою більшістю”, – сказала фон дер Ляєн, а це означає, що понад половина держав-членів ЄС повинні проголосувати “за”. Чому Бельгія проти Euroclear – депозитарій цінних паперів у Бельгії, зберігає більшість російських активів, іммобілізованих в ЄС. Оцінки суми в країні різняться – у вересні Європейський парламент оцінив її в 180 мільярдів євро. За оцінками, 176 мільярдів євро з цієї суми зараз перетворилися на готівку.
    Бельгійський уряд висловив занепокоєння щодо репараційного кредиту. Ключовими з них є те, що Росія розглядатиме його як незаконне перепрофілювання своїх суверенних активів.
    “Ми неодноразово говорили, що вважаємо варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх, оскільки він ризикований – такого ще ніколи не робили”, – заявив 3 грудня міністр закордонних справ і віце-прем’єр Бельгії Максим Прево.
    Європейська комісія спробувала залучити Бельгію, звернувшись до країн-членів ЄС з проханням надати гарантії щодо кредиту. Ці гарантії можуть стосуватися “будь-якої держави-члена, якщо вона буде змушена сплатити претензію Росії”. Але бельгійський уряд вважає ці гарантії “занадто обмеженими”, побоюючись, що вони не покриють інші потенційні витрати.
    Російський центральний банк вже подав позов з вимогою відшкодування збитків на мільярди доларів проти Euroclear, заявивши, що це превентивний захід проти плану Європейської комісії передати активи “третім особам”. Кремль також може конфіскувати більше іноземних активів у Росії у відповідь.
    Інші країни ЄС, такі як Італія та Чехія, також висловили стурбованість щодо цього плану. Прем’єр-міністр Чехії заявив, що його країна не погодиться надати фінансові гарантії, оскільки їй потрібно резервувати свої кошти для громадян Чехії.
    СNN додає, що ширше занепокоєння в Європі полягає в тому, що використання заморожених активів може перешкодити іноземним інвестиціям у Європі. Країна, така як Китай, усвідомлюючи, що їй можуть загрожувати європейські санкції у разі вторгнення на Тайвань, може неохоче інвестувати в регіоні. “Так само як у наркоторговців” Президент України Володимир Зеленський сьогодні на засіданні Європейської ради в Брюсселі заявив, що рішення про використання активів Росії Є “одним із найясніших і морально обґрунтованих рішень, які будь-коли могли бути ухвалені”.
    “Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців і забирає зброю у терористів, російські активи мають використовуватися для захисту від російської агресії та для відбудови того, що було знищене російськими атаками. Це морально. Це справедливо. І це легально – підтверджено експертизою багатьох професіоналів”, – передає слова президента Радіо Свобода.
    Глава української держави вважає, що виділення Києву репараційної позики коштом заморожених активів РФ може наблизити завершення війни.
    “Якщо ми знаємо – і якщо Путін знає – що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, тоді його причина затягувати цю війну стає значно слабшою. І саме так має працювати тиск на агресора – тиск, що приносить мир”, – наголосив президент України.

  • У Швейцарії суд оголосив присуд чоловіку, що воював на боці України

    У Швейцарії суд оголосив присуд чоловіку, що воював на боці України

    Військовий суд в місті Майлен, в кантоні Цюрих (Швейцарія), засудив 49-річного швейцарця до 18 місяців умовного позбавлення волі за військову службу в Україні, де він воював проти російських загарбників. Про це повідомляє швейцарський мовник SRF.
    ЗМІ зазначив, що 49-річний Аві М. є швейцарцем і воював у складі української армії як снайпер, тоді як законодавством Швейцарії служба у складі збройних сил іноземної держави заборонена і кваліфікується як “найманство”.
    Аві М. сам розповідав про свою службу в інтервʼю ЗМІ, а також говорив про неї в соцмережах.
    Обвинувачення вимагало шість місяців позбавлення волі без права на умовно-дострокове звільнення, вказуючи на попередні судимості чоловіка та необхідність запобігти його подальшій службі за кордоном.
    Захист виступив за виправдання, стверджуючи про відсутність доказів того, що Аві М. “брав участь у бойових діях або був на фронті”, за винятком повідомлень ЗМІ. Адвокати посилались і на покази матері чоловіка, яка казала, що “не вірить 80% того, що розповідає” її син.
    Військовий суд у четвер засудив Аві М. до 18 місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном чотири роки. Сам чоловік не був присутній у суді – він уже певний час живе в Ізраїлі, де виховує сина.
    Для Швейцарії це був перший судовий процес проти добровольця, який воював на боці України проти російських сил, зазначає SRF.