У Тернополі нормалізувалася якість повітря після ранкового обстрілу. Містянам дозволили на вулиці. Про це повідомив міський голова Сергій Надал у п’ятницю, 6 червня.
Так, Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб провів повторні заміри атмосферного повітря у 9 точках міста станом на 12:00.
“Результат: показники оксиду вуглецю, діоксиду азоту та хлору в межах допустимих норм МОЗ України… Можна виходити на вулицю”, – зазначив Надал.
Радіаційний фон також перебуває у межах норми.
Водночас мер додав, що заміри продовжуватимуться протягом дня.
Позначка: Війна
-
У Тернополі не зафіксували перевищень шкідливих речовин у повітрі
-
Показник готовності українців терпіти тягар війни зріс до 60% – опитування
Показник готовності українців терпіти тягар війни зріс з 54% у березні до 60% у травні-червні. Про це свідчать дані опитування КМІС.
“Від початку вторгнення до травня 2024 року ситуація практично не змінювалися: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно (і ще 2-5% говорили про 1 рік). У цей же період про більш короткий власний запас міцності (декілька місяців-пів року) говорили 12-21%. Водночас між травнем і жовтнем 2024 року ми вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно – до 63%. Показник і далі знижувався та досяг 54% у березні 2025 року”, – йдеться у повідомленні
Зазначається, що між березнем і травнем-початком червня 2025 року показник готовності зріс і наразі 60% українців стверджують, що вони “готові терпіти стільки, скільки буде необхідно”. Ще 6% готові терпіти 1 рік, тобто відносно довгий період.
При цьому говорять про те, що готові терпіти більш короткий період (декілька місяців або пів року) – 20% (у березні 2025 року було 24%). Решта 14% не змогли визначитися із своєю відповіддю.
За даними соціологів, у всіх регіонах порівняно з початком 2024 року стало менше тих, хто відповів, що вони “готові терпіти стільки, скільки буде необхідно”. Водночас у всіх регіонах порівняно з березнем 2025 року показник зріс. Наразі ситуація між регіонами відрізняється не дуже істотно. На тлі інших дещо вирізняється лише Схід, де 51% готові терпіти стільки, скільки необхідно. В інших регіонах – 60-62%. Водночас, по-перше, навіть на Сході значна частина населення (попри об’єктивні обставини) зберігає стійкість і готові до тривалого опору. По-друге, на Сході також є тренд, що зараз показник вищий, ніж був у березні 2025 року.
У дослідженні акцентувалися на наступному моменті – сприйняття питань війни в залежності від віку. Як виявилося, незалежно від віку більше половини у всіх вікових категоріях готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Так, у віковій категорії 18-29 – 58%, 30-39 – 59%, 40-49 – 52%,50-70 – 64%.
“Зрозуміло, цей індикатор не є єдиним для розуміння фактору віку в контексті війни / миру, але все-таки є важливим. Таким чином, крім регіональної консолідації щодо необхідності терпіти стільки, скільки буде необхідно, ми бачимо, що і українці різного віку налаштовані на тривалий опір агресору”, – зазначено у прессрелізі КМІС.
За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, повномасштабне вторгнення тримає вже понад три роки.
“Інтенсивність і безпосередніх бойових дій, і повітряного терору не тільки не знижується, а і стає сильнішою. При цьому з початку 2025 року в США – стратегічному партнері України – нова адміністрація, чиї заяви і дії викликають подив та часто несхвалення значної частини українців. Дехто міг очікувати, що під тиском цих обставин стійкість українців може похитнутися. Проте ми бачимо, що українці продовжують демонструвати надзвичайну стійкість і зберігають волю до продовження опору. Наші союзники та вороги мають усвідомлювати, що хоча українці і хочуть миру, але українці не підуть на капітуляцію”, – зазначив він.
Опитування проводилося упродовж 15 травня-3 червня 2025 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Було опитано 1011 респондентів. -
СБУ упередила теракти російських агентів у тилу
СБУ затримала агентів ФСБ, котрі планували теракти біля ТЦК у Дніпрі та на Львівщині. Один із них – дезертир, інший приїхав зі Стрия для підриву мобільного пункту та службового авто. Про це інформує пресслужба СБУ у п’ятницю, 6 червня.
“Контррозвідка Служби безпеки запобігла терактам, які на замовлення російських спецслужб мали відбутися у Дніпропетровській та Львівській областях”, – зазначили у повідомленні.
Терористи мали закласти поблизу військових об’єктів саморобні вибухові пристрої. Після цього, російські спецслужбісти планували дистанційно активувати їх за допомогою телефонів, якими були споряджені вибухівки.
Як з’ясувалося, після дистанційного вербування, агенти отримали від кураторів геолокації схронів, з яких забрали заздалегідь підготовлені СВП. СБУ затримала їх, коли один з фігурантів намагався закласти вибуховий пристрій на місці спланованого теракту, інший агент – доукомплектовував СВП.
Так, у Дніпрі “на гарячому” затримали 27-річного місцевого дезертира біля потенційної цілі. На місці події у нього вилучили СВП, споряджений телефоном з функцією віддаленого доступу для окупантів.
У повідомленні зауважили, що підозрілу поведінку зловмисника біля ТЦК помітили цивільні мешканці. Вони одразу повідомили про це правоохоронцям, як СБУ рекомендує під час своєї інформаційної кампанії “Спали ФСБшника”.
На Львівщині затримали 32-річного жителя Кривого Рогу, який прибув до Стрия, щоб вчинити подвійний теракт у місті.
Спершу агент планував підірвати мобільний пост ТЦК, а потім припарковане службове авто.
Також “по гарячих слідах” затримано 30-річного місцевого мешканця, який виготовив СВП для організації терактів.
Наразі двом підривникам слідчі СБУ оголосили підозру у держзраді за ч. 2 ст. 111 ККУ, підготовці до вчинення теракту за ч. 2 ст. 258 ККУ та незаконне поводження зі зброєю за ч. 1 ст. 263 ККУ.
Стосовно третього фігуранта тривають слідчі дії.
Нині зловмисники перебувають під вартою без права внесення застави. Їм загрожує від 12 років тюрми до довічного ув`язнення з конфіскацією майна.
Раніше правоохоронці затримали 19-річну поплічницю РФ з Миколаєва, яка за завданням ворога мала влаштувати теракт поблизу обласного управління поліції.
У Тернополі попередили подвійний теракт -
У Метінвесті назвали обсяг допомоги Україні з початку великої війни
За понад три роки повномасштабної війни компанія Метінвест спрямувала на підтримку України та її громадян 9,28 млрд грн. З них 4,9 млрд грн – на потреби армії в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. Про це йдеться у звіті, який був опублікуваний до 19-річчя компанії в п’ятницю, 6 червня.
“Цьогоріч Метінвест відзначає 19 років своєї роботи, понад половина з яких пройшла в умовах війни в України. Повномасштабне вторгнення стало для компанії найважчим випробуванням. Ми втратили контроль над активами на окупованих територіях, але не втратили віри в країну. Тому продовжуємо працювати, адаптуючись до викликів часу: забезпечуємо українців роботою, сплачуємо податки до бюджету, підтримуємо Сили оборони та постраждалих цивільних”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.
Вказано, що Метінвест спільно із ЗСУ працює над створенням ліній оборони: залучає фахівців, надає матеріали та спецтехніку. На Донецькому та Запорізькому напрямках вже побудовано понад 200 км фортифікацій.
Один із головних пріоритетів Метінвесту – підтримка ветеранів: за даними компанії Korn Ferry, група є найбільшим приватним роботодавцем для захисників в Україні.
“Метінвест пропонує захисникам безплатне перенавчання, підвищення кваліфікації, пільгові умови вступу до гірничо-металургійного університету Метінвест Політехніка. Окрім того, ветерани можуть пройти фізичну та психологічну реабілітацію коштом компанії, а колективи навчають взаємодії з демобілізованими колегами. На програми адаптації ветеранів у 2025 році Метінвест планує спрямувати $550 тис.”, – йдеться у повідомленні
За даними пресслужби, на початку російського вторгнення в координації з Фондом Ріната Ахметова Метінвест запустив роботу гуманітарного проєкту Рятуємо життя, який уже допоміг близько 516 тисячам мирних українців. Завдяки донорам і партнерам в Україну доставлено приблизно 4 200 тонн продуктів, засобів особистої гігієни й речей першої потреби. Лікарні забезпечено медикаментами й обладнанням на 9,5 млн грн.
У компанії розповіли, що серед важливих напрямів роботи – фізичне та психологічне відновлення військовослужбовців і мирних жителів. Так, за програмою протезування, реабілітації та хірургії допомогу отримали майже 140 захисників і цивільних українців. А майже 2670 постраждалих жінок і дітей змогли покращити своє ментальне здоров’я.
Разом з тим, попри втрату операційного контролю над активами в Маріуполі і Авдіївці та призупинення діяльності Покровської вугільної групи, Метінвест залишається найбільшим експортером України: торік компанія розпочала виробництво 20 нових видів продукції.
“Також компанія залишається найбільшим платником податків у ГМК України: у 2024 році вона перерахувала 19,8 млрд грн, а у першому кварталі 2025 року до бюджету сплачено ще 4,4 млрд грн. А щоб підтримати колектив, із 1 квітня 2025 року Метінвест підвищив зарплати на виробничих і сервісних підприємствах в Україні – до 20% залежно від категорії”, – йдеться у повідомленні. -
Кремль відреагував на удари по Україні
Нічні російські удари по цілям в Україні є відповіддю на “терористичні акти київського режиму”. Таку заяву зробив речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу в п’ятницю, 6 червня.
“Все, що відбувається в рамках “спеціальної військової операції” (так в РФ називають загарбницю війну проти України – ред.), все, що робиться нашими військовими щодня – це і є відповідь на дії “київського режиму”, який зараз уже набув усіх характеристик “терористичного режиму”, – заявив він.
У Пєскова попросили уточнити, чи були сьогоднішні удари РФ по території України “тією самою відповіддю” на атаки Києва, про яку російський диктатор Володимир Путін попередив президента США Дональда Трампа у нещодавній телефонній розмові.
“Що стосується конкретно нічних ударів, то якщо ви уважно читали заяву міністерства оборони, там написано, що (удари завдано – ред.) у відповідь на “терористичні акти київського режиму”, – сказав Пєсков. -
Під обстріл у Луцьку потрапила збірна легкоатлетів
У ніч на 6 червня російські війська завдали комбінованого удару по Луцьку, місто атакували шістьма ракетами та 15 дронами Shahed. Росіяни зокрема ууразили готель, в якому проживали члени національної збірної України з легкої атлетики. Про це повідомила Федерація легкої атлетики України в Instagramу п’ятницю, 6 червня.
Спортсмени прибули до Луцька на командний чемпіонат країни.
“Сьогодні під обстріл з боку Росії потрапили спортсмени збірної України, які перебувають у Луцьку на командному чемпіонаті України”, – зазначили у заяві федерації.
За даними організації, удар прийшовся по житлових районах і центральній частині міста.
Частина легкоатлетів з основного складу збірної мешкала саме у готелі, по якому прийшовся ворожий удар. На щастя, обійшлося без жертв і поранених серед спортсменів. Переглянути цей допис в Instagram -
У Києві десятки поранених через російську атаку
У Києві кількість постраждалих внаслідок російської атаки зросла до 27 осіб. Кількість загиблих лишається незмінною – загинули троє рятувальників. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко в Телеграм у п’ятницю, 6 червня.
У свою чергу мер Києва Віталій Кличко в Телеграм уточнив, що 17 постраждалих перебувають у лікарняних стаціонарах, а ще 8 отримують медичну допомогу амбулаторно.
За його словами, під час атаки пошкодження отримали три авто швидкої допомоги, які виїжджали на місця викликів. Автівки посічені уламками та склом. Персонал не постраждав. -
В Україні відкрили полігон для випробувань сучасних технологій розмінування
Відкрило навчально-випробувальний комплекс для тестувань сучасних технологій розмінування. Про це 6 червня повідомило Міністерство оборони України.
Зазначається, що під час першого дня функціонування полігону на ньому представили продукцію вітчизняних підприємств, експозиції наукових установ і техно-індустріальних кластерів.
Навчально-випробувальний комплекс має траси та смуги перешкод для легких і важких механізованих засобів розмінування, майданчики для випробування безпілотних авіаційних і наземних роботизованих систем, металодетекторів, спеціального обладнання для розмінування, споруд цивільного захисту та обладнання для екологічного контролю. Саме тут акумулюватиметься досвід у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, науково-дослідна діяльність і виробничі можливості для розробки, випробування і впровадження новітніх інноваційних проєктів.
У відкритті полігону взяли участь фахівці з розмінування Сил безпеки та оборони України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, представники країн-партнерів, бізнесу, міжнародних організацій та операторів протимінної діяльності.
За словами начальника Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Руслана Берегулі, цей комплекс є унікальним майданчиком як для практичного використання, так і для міжвідомчої та міжнародної співпраці, випробування вітчизняних та іноземних зразків у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки. Фото: Міноборони України -
Бізнес дивиться в майбутнє з оптимізмом
У травні індекс очікувань ділової активності українського бізнесу підвищився. НБУ вперше за рік зафіксував оптимістичні показники в усіх секторах економіки. В чому причини покращення настроїв та про що кажуть інші опитування? Причини покращення настроїв бізнесу У травні індекс очікувань ділової активності українського бізнесу вперше перевищив нейтральну позначку, сягнувши 50,8 пунктів проти 49,4 у квітні 2025 р. Про це йдеться у щомісячному дослідженні, яке проводить НБУ. “Жвавий споживчий попит, стійка ситуація в енергетиці, надходження міжнародної фінансової допомоги, а також сезонний фактор вплинули на оптимістичні очікування підприємств”, – пояснюють в НБУ. Ще однією гарною новиною є те, що представники усіх секторів економіки прогнозують зростання в майбутньому. “Вперше з травня 2024 р. всі сектори, що беруть участь в опитуваннях НБУ, прогнозують зростання”, – зазначають в НБУ. Водночас на ділову активність продовжують тиснути такі обмежувальні чинники, як посилення атак на критичну інфраструктуру, нестабільність валютних і інфляційних очікувань, а також брак кваліфікованої робочої сили.
Найвищі показники продемонстрували будівельні компанії, завдяки стабільному попиту на внутрішньому ринку.
Щодо цінових очікувань, більшість секторів очікують помірне підвищення цін, за винятком будівництва, де прогнозується незначне прискорення.
Водночас ситуація на ринку праці залишалася неоднорідною. Лише респонденти будівництва налаштовані на збільшення загальної чисельності працівників, підприємства інших секторів очікують на скорочення персоналу. Що допомогло бізнесу адаптуватись? Своєю чергою опитування “Бізнес під час війни”, проведене Європейською Бізнес Асоціацієютеж досить оптимістичне.
Попри складну економічну та безпекову ситуацію, більшість компаній-членів ЄВА продовжуватимуть працювати в Україні, незалежно від тривалості бойових дій. Згідно з результатами нового опитування, 77% компаній заявили про намір залишатися на українському ринку, 19% ще не визначилися, а лише 4% припускають можливий вихід у разі затяжної війни.
Крім того, результати опитування продемонстрували, що за останні шість місяців збільшилася кількість керівників, які позитивно оцінюють стан свого бізнесу – таких уже 40% проти 27% у попередній хвилі опитування. Водночас 46% оцінюють ситуацію як задовільну, а 14% – негативно.
Прогнози щодо динаміки бізнесу також стали більш оптимістичними. Якщо пів року тому 56% очікували погіршення ситуації, то нині ця частка скоротилася до 29%. Водночас кількість компаній, що прогнозують покращення, зросла вдвічі – з 16% до 32%. Ще 39% не очікують суттєвих змін.
Попри складні умови, компанії нарощують фінансові резерви.
Наразі 72% опитаних мають резерви, яких вистачить щонайменше на рік (проти 53% пів року тому).
Ще 22% компаній мають резерви на пів року, 5% – на кілька місяців, а 1% заявили про повну відсутність резервів. “Основними факторами, які сприяли адаптації бізнесу стали налагодженість виробництва, швидкість відновлення ланцюжків постачання, збереження колективів і бізнес-процесів, а також налагодження нової логістики”, – пояснила підгрунтя для оптимістичного настрою бізнесу Оксана Кузяків, виконавча директорка Інституту економічних досліджень (ІЕД) в коментарі Thepage. Які труднощі постають перед бізнесом? Попри покращення настроїв бізнесу, перед ним, як і раніше постають проблеми, викликані передусім повномасштабною війною РФ проти України.
Серед них йдеться, по-перше, про нестачу кваліфікованих кадрів.
За результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, 75 % компаній повідомили про брак працівників через мобілізацію. Інститут економічних досліджень (ІЕД) також зазначає, що дефіцит кадрів – одна з головних перешкод для бізнесу.
По-друге, заважають розвитку бізнесу відсутність безпека та обстріли з боку РФ. Опитування ІЕД показало, що близько 60 % компаній вважають обстріли і ризики для працівників ключовою перешкодою. “Проблеми безпеки включають постійні обстріли, ризики для працівників та обмежений доступ до необхідних ресурсів. Незалежно від кількості обстрілів у місяці – дух небезпеки відчувається постійно.”, – кажуть експерти ІЕД. Бізнес змушений зупиняти роботу під час повітряних тривог – так вчиняють 41 % компаній.
По-третє, наразі бізнес стикається з енергетичною та інфраструктурною нестабільністю. Впродовж війни підприємцям заважають працювати атаки на енергетику й перебої з постачанням. ІЕД називає збої в тепло-, водо-, електропостачанні типовими викликами.
По-четверте, є географічні обмеження бізнесу. Через бойові дії 55 % компаній змушені коригувати регіони своєї діяльності.
По-п’яте, заважають розвитку фінансова невизначеність та податкова політика. Moody’s зберегла кредитний рейтинг України на рівні “Ca”, вказуючи на високі ризики дефолту.
Своєю чергою, представники КSE Instituteі ЦЕС попереджають, що підвищення податків на працю (до 23 %) провокує перехід працівників на ФОП, що створює податкові ризики для бізнесу.
По-шосте, набирати оберти бізнесу заважає психологія невизначеності. “У 2025 р. градус невизначеності не зменшився, загроз і викликів лише додалося, але й з’являються нові можливості”,- каже Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців. Бізнес активно долає труднощі Водночас наскільки б складним не був контекст – український бізнес здатний адаптуватися, шукати нові ринки і продовжувати роботу, про що свідчать результати опитувань самого бізнесу.
Нестабільна ситуація з кадрами змушує бізнес автоматизувати процеси та вкладати кошти в перекваліфікацію, особливо жінок у непрофільні сфери.
Через постійні ризики для безпеки, компанії мінімізують зону дії, адаптують графіки, інвестують у захист об’єктів.
Енергетика та логістика залишаються вразливими, тому бізнес формує енергозапаси та диверсифікує шляхи постачання.
Податкові зміни підприємці намагаються сприймати не лише, як виклик, але і як можливість у нових схемах взаємодії (ФОП, аутсорсинг).
Своєю чергою українських підприємців вирізняє психологічна гнучкість, здатність адаптації до кризи стала конкурентною перевагою.
Експерти сходяться на тому, що український бізнес усіма силами намагається працювати ефективно навіть в “режимі війни”. Адже на тлі кризи з’являються нові можливості: переорієнтація на цифрові рішення, нові ринки, залучення іноземного капіталу.
Згідно з опитуванням ЄБА щодо завершення бойових дій, думки бізнесу розділилися. Лише 32% опитаних вірять, що війна закінчиться у 2025 році, 25% не поділяють цього оптимізму, а 43% не можуть відповісти на це питання.
Серед ключових потреб, які зараз є найбільш актуальними для бізнесу опитування ЄБА показало такі: покращення умов бронювання працівників, пом’якшення валютних обмежень, мораторій на перевірки, покриття військових ризиків.
Загалом результати досліджень НБУ та ЄБА демонструють стійкість українського бізнесу, зростання рівня оптимізму та адаптацію до нових реалій, що сприяє збереженню економічного потенціалу країни в умовах війни.
Вікторія Хаджирадєва -
Президент відзначив 31 медійника у День журналіста
Президент України Володимир Зеленський відзначив нагородами 31 медійника з нагоди Дня журналіста. Про це мовиться в указі президента №391/2025 від 6 червня.
Згідно з наказом, медійників нагородили “за вагомий особистий внесок у розвиток журналістики та інформаційної сфери, мужність і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, багаторічну сумлінну працю”.
Нагороди отримали ті, хто працював на фронті та в місцях російських обстрілів, приєднався до Сил безпеки й оборони, пережив полон або загинув, виконуючи професійний обов’язок.
Президент наголосив, що журналістська робота – це також зброя, сила та захист України.
“Фаховість, сміливість та енергійність українських журналістів, наших військових журналістів, усіх працівників наших медіа, усіх, хто створює і поширює контент українською та про Україну мовами світу, – це все теж наша зброя, наш захист, наша українська сила. Дякую вам!”, – зазначив Зеленський.
Орденом За заслуги ІІ ступеня нагороджено:- Любиша-Кірдея Івана – телевізійного журналіста міжнародної інформаційної агенції Reuters в Україні.
Орденом За заслуги ІІІ ступеня нагороджено:
- Альфьорова Олександра – провідного фахівця редакції творчо-виробничого об’єднання дирекції Акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України.
- Базара Олега – журналіста, офіцера Сил оборони України.
- Байрачну Юлію – власну кореспондентку інформаційного агентства Укрінформ.
- Бориска Павла – оператора відділу іноземного підприємства 1+1 Продакшн.
- Власова Дмитра – старшого відеожурналіста британської телерадіомовної корпорації BBC.
- Гайову Ірину – директорку товариства Маяк-медіа.
- Ганницького Михайла – генерального директора товариства Українське незалежне інформаційне агентство новин.
- Ганнущака Руслана (посмертно) – воєнного фотографа, оператора, репортера.
- Гнідого Віталія – телевізійного журналіста міжнародної інформаційної агенції «Reuters» в Україні.
- Демух Тетяну – військову кореспондентку товариства Ми – Україна.
- Дехтяренко Анастасію – журналістку, ведучу програм телеканалу 24 канал акціонерного товариства ТРК Люкс.
- Зарву Павла – воєнного кореспондента, оператора, фотографа незалежного видання Кордон. Медіа.
- Іванчика Миколу – фахівця-відеографа Суспільне Чернігів.
- Ільченка Микиту – фахівця відділу департаменту UNITED 24 державного підприємства Дія.
- Калініченко Наталію – директорку товариства Медіа-Центр “Білопільщина”.
- Кусмарову Катерину – провідну кореспондентку відділу служби товариства КІНОКІТ.
- Левченко Ірину – директорку та головну редакторку товариства Газета “Бучанські новини”.
- Літовченко Дар’ю – кореспондентку відділу редакції Державного підприємства Мультимедійна платформа іномовлення України.
- Мараєва Владлена – автора і ведучого YouTube-каналу Історія без міфів, провідного наукового співробітника Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України.
- Матвієнка Дмитра – телеоператора відділу департаменту товариства СЛМ Новини.
- Нужненка Сергія – фотожурналіста, воєнного кореспондента некомерційної інформаційної служби Радіо Свобода та міжнародних медіа.
- Резнік Соломію – спеціальну кореспондентку відділу редакції Центру інформаційних ресурсів, лейтенантку.
- Салій Ірину – редакторку видання Судовий репортер.
- Яцину Альону – головну редакторку незалежного видання Кордон. Медіа.
Орденом За мужність ІІІ ступеня нагороджено:
- Буткевича Максима – журналіста та ведучого програм, старшого лейтенанта резерву Збройних Сил України.
Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня нагороджено:
- Гладенко Катерину – головну редакторку Суспільне Суми.
- Хамазу Вікторію – кореспондентку Суспільне Черкаси.
Медаллю За військову службу Україні нагороджено:
- Кобу Романа – журналіста, старшого лейтенанта Збройних Сил України.
- Рибченкова Геннадія – журналіста, сержанта Збройних Сил України.
Медаллю Захиснику Вітчизни нагороджено:
- Чорнея Юрія – журналіста, старшого лейтенанта Збройних Сил України.
Президент також пообіцяв нагородити журналістку Вікторію Рощину, котра загинула в російському полоні, попри обіцянки Кремля звільнити її під час обміну. Вона двічі була затримана російськими окупантами та працювала на окупованих територіях. Її тіло зі слідами катувань Росія передала лише у лютому 2025 року.
Від початку великої війни загинули 125 українських журналістів. Десятки залишаються в полоні.