У Кутьківці Куп’янського району внаслідок вчорашнього російського обстрілу загинула жінка. Про це повідомила пресслужба обласної прокуратури у вівторок, 8 липня.
За даними слідства, 7 липня близько 21:00 російські військові обстріляли село Кутьківка Купʼянського району. Загинула 55-річна жінка.
Пошкоджені приватні будинки. За попередньою інформацією слідчих, росіяни вели вогонь по населеному пункту з танка.
Європейська комісія терміново обговорює з країнами-членами варіанти фінансування до $19 млрд, яких бракує в бюджеті України. Серед пропозицій зокрема спрямування військової підтримки Україні у вигляді позабюджетних грантів, авансові кредити з наявної схеми підтримки G7 на 50 млрд доларів для Києва та подальше використання російських державних активів, заморожених у ЄС. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
“Є дедалі більше занепокоєння щодо наступного року, і багато хто, хто розраховував на угоду про припинення вогню цього року, тепер змушений переглядати свої витрати та визнавати, що фінансова діра залишиться за будь-якого сценарію”, – зазначив високопоставлений представник ЄС, який бере участь у перемовинах із Києвом.
За даними посадовців, комісія вже переглядає фінансування українських програм у 2025 році, оскільки не вірить у швидке припинення війни.
Активізація пошуку коштів збігається із підготовкою до саміту з питань відновлення України, який відбудеться в Римі цього тижня за участі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
МВФ заявив, що потреби України на наступний рік начебто покриті, втім, це базується на припущенні про завершення війни цього року або в середині 2026-го – чого не поділяють ані Київ, ані Брюссель.
За словами європейського дипломата, мета – закрити потреби Києва до початку зими, з огляду на невизначеність подальшої допомоги від США.
Один з обговорюваних варіантів – надання військової допомоги як двосторонніх грантів, котрі враховуватимуть окремо як “позабюджетні зовнішні трансфери”, а також зараховуватимуться до національних витрат на оборону.
“Замість дублювання можливостей, європейські союзники можуть співфінансувати українські сили, розглядаючи це як послугу, яку надає Україна для зміцнення безпеки континенту”, — мовиться у документі, який Київ передав країнам G7.
Один з високопосадовців ЄС визнав, що допомога Києву – це не лише оборона України, а й захист Європи, і частина цих витрат має бути врахована як оборонні.
Ще один варіант – пришвидшити надання кредитів із $50-мільярдної схеми G7, яка забезпечується прибутками від заморожених російських активів.
За відсутності припинення вогню Україна очікує дефіцит бюджету щонайменше у $8 млрд у 2026 році, навіть якщо частину обіцяних коштів буде виплачено раніше. У разі, якщо цього не станеться, розрив може зрости до $19 млрд.
Ще одним потенційним джерелом фінансування може стати інвестування заморожених російських активів у більш ризиковані інструменти – за умови розподілу відповідальності за можливі втрати, щоб уникнути виключної відповідальності Бельгії, де зберігається більшість цих коштів.
“Ми вивчаємо ці варіанти, зокрема можливість ширшого використання заморожених російських активів”, – підтвердив минулого місяця єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс.
У Харкові викрили коригувальника вогню, який за 1000 гривень передавав росіян інформацію про розташування Сил оборони України. Про це повідомила пресслужба обласної прокуратури у вівторок, 8 липня.
У березні 44-річний харків’янин через Telegram почав спілкуватися з представником Росії та отримав завдання фотографувати промислові підприємства в місті, за що отримав аванс у сумі 500 гривень.
Підозрюваний надсилав на відповідний акаунт фотографії із зображенням заводів, фабрик, блокпостів, за що отримував грошові перекази на банківську картку в розмірі 1000 гривень за кожне “замовлення”. Ці дані були необхідні росіянам для планування прицільних ударів по Харкову.
Виконавши два завдання та з урахуванням авансу, підозрюваний отримав загалом 2500 гривень, його було викрито правоохоронцями. Під час обшуку у нього вилучено телефон із доказами протиправної діяльності.
Чоловіку повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Нагадаємо, СБУ викрила у Черкасах 20-річного студента, який на замовлення росіян коригував ракетно-дронові атаки по регіону. Служби безпеки також затримала на Донеччині двох російських агенток, які коригувати ракетно-бомбові удари РФ по Краматорську.
Україна переживає безпрецедентний дефіцит житла, який досяг найбільших масштабів за всю історію країни. В яких містах не вистачає квадратних метрів та якими є ціни на покупку та оренду в різних регіонах України? Велика потреба у житловій площі Війна не відбила бажання в українців становитися власниками житла.
Обстріли, за словами фахівців, на ринок уже майже не впливають. Люди звикли до загроз, обирають житло зручне для життя, а не обов’язково найбезпечніше. У професійному середовищі навіть з’явився жарт “не шахедна, не ракетна сторона” будинку.
Водночас всім охочим його не вистачає. За оцінками держкомпанії Укрфінжитло, загальна потреба у житловій площі становить колосальні 600 млн кв м.
Потреба у житлі складається з двох основних компонентів: довоєнного дефіциту, що перевищував 450 млн кв. м через старіння житлового фонду та брак доступного житла, а також 150 млн кв. м нерухомості, зруйнованої внаслідок повномасштабного вторгнення, пише delo.ua.
Так, у Києві через зниження темпів забудови очікується дефіцит житла і подорожчання цін. “У Києві будують менше. Отже – це може в майбутньому призвести до дефіциту, і ціни підуть вгору”, – прогнозує експрезидент Асоціації фахівців з нерухомості (рієлторів) України Юрій Піта. Але найбільший дефіцит житла у Сумах. Там попит перевищує пропозицію через розміщення військових частин. Ціни виросли на 50-130% залежно від типу житла.
Значно здорожчало житло і на півдні України.
Так, аналітики OLX Нерухомість повідомили OBOZ.UA, що купівельна активність у Чорноморську зросла на 113%, в Одесі на 71%, тоді як кількість пропозицій у цих містах скоротилась до 29%. Такий дисбаланс вже призвів до помітного підвищення цін на житло.
Медіанна вартість однокімнатної квартири в місті сягнула 1,8 млн грн, це на четверть більше, ніж за той самий час минулого року. Таке зростання цін є прямим наслідком перевищення попиту над пропозицією. Кількість оголошень про продаж житла в Одесі зменшилась на 15%, тоді як зацікавленість покупців навпаки зросла на 71%.
Аналітики зазначають, що схожа ситуація спостерігається і в Чорноморську, тут вартість однокімнатної квартири піднялася до 1,1 млн грн, що на 13% більше, ніж торік. Де активно будують, а де ні? Водночас є регіон в Україні, де забудовники продовжують активно будувати. На тлі високого попиту західний регіон демонструє справжній будівельний бум. Кількість новобудов зросла у кілька разів, проте й ціни на них стрімко підскочили – в деяких містах удвічі або навіть утричі. Найпопулярнішими для інвесторів стали Львів, Ужгород, Івано-Франківськ, Тернопіль та Чернівці.
На думку експертів, будівельна активність дозволить уникнути дефіциту пропозиції у майбутньому, а ціни залишаться стабільними. “Львів, Закарпаття, Івано-Франківськ – будують активно. Там буде достатньо пропозиції і ціни навряд чи збільшаться в майбутньому”, – зауважив Піта. Своєю чергою в прифронтових регіонах первинний ринок практично зник. Будувати там, де точиться війна сенсу немає. “В таких містах як Харків, Запоріжжя, Суми, Херсон первинного ринку як такого немає. На сьогодні там новобудови практично не зводяться. Отже, говорити про ринок в цих регіонах не доводиться”, – зазначив Піта. Вторинне житло в таких регіонах також переживає непрості часи. Вартість квартир тут знизилася на 30-50% порівняно з довоєнними цінами.
Однак загалом вторинний ринок по країні стабілізувався, відчувається баланс між попитом і пропозицією, а коливання цін – незначні. На оренду переписали цінники В Україні оренда житла стрімко дорожчає. У більшості міст України ціни на оренду житла зросли на 20% у порівнянні з довоєнними показниками. У прифронтових же містах оренда подешевшала. “Медіанна ціна зросла до 13 тис. грн, а в західних регіонах та прифронтових містах подекуди піднялася на 100–150%. Водночас у Харкові та Херсоні ціни навпаки впали до 3-5 тис. грн через постійні обстріли та нестабільну ситуацію”, – розповіла президентка Асоціації фахівців з нерухомості України Олена Гайдамаха. У столиці України спостерігається стабільне підвищення цін. Однокімнатну квартиру можна орендувати за 9-10 тис. грн, але йдеться переважно про так звані “бабусині варіанти” чи смарт-житло до 20 м². Прості двокімнатні коштують 14-15 тис. грн, трикімнатні – 18-20 тис. грн. Комфортніше житло стартує від 15 тис. грн за однокімнатну, від 20 тис. грн – за двокімнатну і від 25 тис. грн – за трикімнатну.
Попит високий і в преміум-сегменті. Квартири більше за 1500 дол. орендують швидко, що пояснюється високим рівнем доходу окремих груп населення у столиці.
Найбільше активізувався попит на оренду у безпечних регіонах.
У Львові, Тернополі та особливо в Івано-Франківську орендні ставки зросли на 100-150% у порівнянні з довоєнним періодом. Попит підтримується новими житловими проєктами, які активно здаються в оренду.
У Чернігові ситуація спокійніша. У Краматорську висока ціна при обмеженій кількості пропозицій. Харків демонструє протилежну динаміку, адже оренда подешевшала до 3-5 тис. грн через інтенсивні обстріли. У Херсоні житло часто надається в обмін на оплату комунальних послуг. У Дніпрі спостерігається зниження попиту й, відповідно, цін.
Надалі очікується подальше зростання цін у великих містах, особливо в Києві. Люди повертаються з-за кордону та західних областей, шукають роботу і житло.
Основними орендарями залишаються внутрішньо переміщені особи, зокрема з Сумської та Запорізької областей.
За словами Піти, оренда стає знову в тренді за рахунок ВПО з Сумської та Запорізької області. Житло, як страховка В Україні сформувався новий тренд на ринку нерухомості, українці почали масово інвестувати у “страхове житло” на заході країни, як запасний варіант на випадок загрози. Через високий попит ціни зросли до 2-3 разів.
За словами Гайдамахи, з початком повномасштабної війни українці кардинально переглянули своє ставлення до житла.
Якщо раніше квартира була засобом для проживання чи джерелом доходу від оренди, то тепер це інструмент особистої безпеки. Так зване “страхове житло” стало новим типом інвестицій, українці, особливо з прифронтових регіонів, купують квартири в тилу, переважно в західних областях і тримають їх порожніми “про всяк випадок”.
Гайдамаха пояснила, що мешканці Дніпра, Харкова, Запоріжжя купують квартири в Івано-Франківську, Львові, Ужгороді, але продовжують жити вдома, повертаючись після купівлі. Кредити можуть отримати не всі Можливість купувати житло є не у всіх. Попри значний внесок державної програми “єОселя”, яка покриває 98% кредитних програм для придбання житла в Україні, її можливостей недостатньо для подолання існуючої кризи.
Станом на кінець травня 2025 р., програма “єОселя” допомогла майже 17 тис. позичальників отримати житло, видавши кредитів на загальну суму 27,6 млрд грн. Загальна площа кредитованого житла перевищила 1 млн кв. м, причому близько 70% квартир були придбані на вторинному ринку. Переважну більшість позичальників становлять військовослужбовці та правоохоронці, за ними йдуть медики, педагоги, внутрішньо переміщені особи, ветерани та науковці.
Обмеження програми “єОселя” на придбання старого житла активізувало попит на іпотеку на комерційних умовах. “З листопада минулого року “єОселя” змінила умови і дуже суттєво обмежила можливість кредитування нерухомості на вторинному ринку. Там залишилися тільки декілька категорій, а основна частина клієнтів може отримати кредити лише на готове житло віком до трьох років після введення в експлуатацію”, – розповів директор департаменту роздрібного бізнесу банку “Глобус” Дмитро Замотаєв. За його словами, зараз клієнти, які бажають придбати нерухомість на вторинному ринку і вже не проходять по “єОселі”, змушені шукати варіанти кредитування на комерційних умовах.
Банкіри прогнозують, що через три роки кількість іпотечних кредитів зросте до 100 тис. на рік.
Вікторія Хаджирадєва
Війна між Україною та Російською Федерацією (РФ) може тривати роками, якщо продовжуватиметься в такому ж дусі. Про це заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю BBC.
За його словами, російським військовим вдалось окупувати деякі частини української території, але ціною великих жертв й втрат.
“Поки що українська оборона успішна, бо вони завдають російським військам величезної шкоди. Вони здатні утримувати позиції, особливо у важливих для України місцях. І якщо війна триватиме в такому ж дусі, вона триватиме роками. Такий стан справ є неприйнятним для всіх”, – зазначив він.
Павел додав, що окрім підтримки України, також важливо чинити максимальний тиск проти Росії та демонструвати, що “на полі бою немає перемоги”.
Військові РФ атакували з дрона автомобіль у середмісті Херсона, поранені двоє людей. Про це 8 липня повідомила Херсонська МВА.
Зазначається, що мінно-вибухову травму та осколкові поранення дістали 51-річна жінка та чоловік 50 років. Постраждалих госпіталізовано у стані середньої тяжкості.
Крім того, внаслідок обстрілів Корабельного району міста пошкоджено тролейбусну контактну мережу. Рух 4-го тролейбуса тимчасово призупинено. Фахівці Херсонелектротрансу проводять ремонтні роботи.
За даними МВА, протягом минулої доби ворожих ударів зазнали три населені пункти Херсонської громади. Під вогнем російської авіації, артилерії та дроновими атаками опинилися Херсон, Антонівка та Садове.
Пошкоджені та зруйновані обʼєкти соціальної та цивільної інфраструктури – багатоповерхівки, приватні будинки, господарча споруда, гараж.
Пізніше у Херсонській ОВА додали, що близько 09:50 російські війська вкотре вдарили з БпЛА по центральній частині Херсона.
Через це постраждали жінки, яким 54 та 50 років, а також 75-річний чоловік. В момент атаки вони перебували біля магазину.
Потерпілих доставила потерпілих до лікарні. Попередньо, вони дістали вибухові травми. Наразі медики проводять обстеження і надають їм допомогу.
Російська агентка збиралася підірвати популярний готель у Рівному. Зрадницю затримали, повідомила СБУ у вівторок, 8 липня.
Вказано, що підготовкою теракту займалася 49-річна місцева жителька, яку росіяни завербували через сайт знайомств. Вона отримала координати схронів, з яких забрала готову вибухівку та ключ від готельного номера, заздалегідь заброньованого на підставну особу.
Також жінка за інструкцією російського спецслужбіста придбала на господарських ринках підручні засоби для виготовлення ще одного саморобного вибухового пристрою (СВП) для нових терактів.
Агентка залишила вибухівку в одному з номерів готельного комплексу. А для відеофіксації підриву встановила в кімнаті мінікамеру з віддаленим доступом для окупантів.
Контррозвідники СБУ затримали жінку “на гарячому”, коли вона поспіхом виїжджала з готелю. Вибухівку знешкодили. При обшуках в оселі затриманої вилучено телефон із доказами її роботи на росіян та складові для другої вибухівки.
Агентці повідомили про підозру за статтею про закінчений замах на терористичний акт, вчинений за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 Кримінального кодексу України). Їй загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Раніше у Рівному попередили теракт біля ТЦК. Тоді затримали 42-річну жительку Вінниці. ФСБ планувала ліквідувати її у момент скоєння теракту.
Також у Рівному стався вибух в автомобілі біля поблизу одного із ТРЦ. Постраждали водій та пасажир авто. Через деякий час були затримані підозрювані.
Головне управління розвідки оприлюднило дані воєнного злочинця, причетного до ракетного удару по Національній дитячій спеціалізованій лікарні Охматдит у Києві.
Йдеться про майора ЗС РФ Дениса Алєксєєвіча Шейнова – начальника спеціальної інженерної служби 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії. Саме цей підрозділ безпосередньо залучений до підготовки терористичної атаки на медичний заклад, де у момент удару лікувалося 627 дітей.
За своїми обов’язками Шейнов відповідав за технічну підготовку крилатих ракет повітряного базування Х-101, які використовували літаки стратегічної авіації для нанесення ударів.
Як відомо, Шейнов народився 30 січня 1978 року в Саратові. Має паспорт серії 6302 №906672, виданий у 2002 році у Кіровському районі міста Саратов. Він випускник Саратовського вищого військового інженерного командного училища ракетних військ. У 2018 році Шейнов перебував у Сирії, де виконував так звані спеціальні завдання. За час служби його нагородили медалями “За воинскую доблесть” II ступеня (2000), “За отличие в военной службе” I ступеня (2015) та медаллю “Участнику военной операции в Сирии” (2019). Шейнов одружений із Єленою Михайлівною Шабаловою, народженою 30 квітня 1976 року, має сина та доньку. Постійне місце проживання родини – місто Саратов, вулиця Батавіна, будинок 12, квартира 266.
Минулої доби у Донецькій області внаслідок російських обстрілів загинуло троє мирних жителів, ще десятеро зазнали поранень. Про це повідомив голова ОВА Вадим Філашкін у Telegram у вівторок, 8 липня.
“За 7 липня росіяни вбили трьох жителів Донеччини: двух в Олексієво-Дружківці і одного у Новотроїцькому. Ще 10 людей в області за добу дістали поранення”, – написав він.
Загалом від початку повномасштабної війни на Донеччині загинули 3324 людини та 7480 осіб дістали поранення. Дані наведені без урахування жертв у Маріуполі та Волновасі.
Нагадаємо, 6 липня на Донеччині загинули семеро мирних жителів, ще 15 людей зазнали поранень. У Києві зросла кількість жертв атаки Росії 4 липня
На фронті минулої доби зафіксовано 188 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками. Про це 8 липня повідомив Генштаб ЗСУ.
Зазначається, що авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили 18 районів зосередження особового складу, озброєння й військової техніки, три артилерійські засоби, пункт управління та один інший важливий об’єкт росіян.
За даними Генштабу, російські війська завдали по території України два ракетні і 68 авіаційних ударів, застосували п’ять ракет та скинули 112 керованих авіаційних бомб. Крім того, росіяни залучили для ураження 3373 дрони-камікадзе та здійснили більш як п’ять тисяч обстрілів позицій українських військ і населених пунктів, зокрема 141 – із реактивних систем залпового вогню.
Армія РФ завдавала авіаударів, зокрема по районах населених пунктів Кіндратівка, Костянтинівка, Новомиколаївка, Водолаги, Олексіївка, Садки Сумської області, Новопавлівка Дніпропетровської області, Приморське Запорізької області та Козацьке Херсонської області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках сталися вісім боєзіткнень з росіянами. Ворог завдав шість авіаційних ударів, скинув 11 керованих бомб, здійснив 286 обстрілів, зокрема три – із реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку російська армія 19 разів штурмувала позиції Сил оборони у районах Вовчанська, Зеленого, Амбарного, Красного Першого, Кам’янки та у бік Кутьківки.
На Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали два російські штурми поблизу Голубівки та Загризового.
На Лиманському напрямку ворог атакував 27 разів, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Новий Мир, Рідкодуб, Зелена Долина, Торське та в Серебрянському лісі, а також у бік Серебрянки, Ольгівки й Григорівки.
На Сіверському напрямку у районах Григорівки та Виїмки росіяни тричі атакували позиції українських військ.
На Краматорському напрямку зафіксовані п’ять боєзіткнень, російські війська наступали у бік Миколаївки, Маркового, Предтечиного і Білої Гори.
На Торецькому напрямку ворог здійснив чотири атаки в районах Торецька та Диліївки.
На Покровському напрямку українські захисники зупинили 68 штурмових і наступальних дій загарбників у районах населених пунктів Попів Яр, Разіне, Миролюбівка, Новоекономічне, Лисівка, Шевченко, Новоукраїнка, Звірове, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Горіхове та Олексіївка.
На Новопавлівському напрямку ворог 30 разів атакував позиції українських військ у районах населених пунктів Піддубне, Федорівка, Воскресенка, Ялта, Шевченко, Новосілка, Вільне Поле та Новопіль.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили чотири ворожі штурми поблизу Малинівки.
На Оріхівському напрямку українські оборонці відбили чотири російські атаки в районі Кам’янського та у бік Малої Токмачки.
На Придніпровському напрямку боєзіткнення не зафіксовані.
На Волинському і Поліському напрямках ознаки формування наступальних угруповань ворога не виявлені.