Адміністрація президента США Дональда Трампа дала розпорядження перевести під командування президента 300 військовослужбовців Нацгвардії Іллінойсу та розгорнути їх усередині штату. Про це у суботу, 4 жовтня, повідомив губернатор штату Джей Бі Пріцкер, висловивши обурення таким рішенням, передає NBC News.
“Це абсолютно обурливо й не по-американськи – вимагати від губернатора відправити війська всередині наших власних кордонів і проти нашої волі”, – заявив Пріцкер, додавши, що йому поставили ультиматум: “Або ви мобілізуєте війська, або ми зробимо це самі.”
За його словами, у штаті немає жодної потреби у військових на вулицях, і він відмовляється виконувати вимогу президента.
“Я не віддам наказ про розгортання нашої Національної гвардії, щоб підтримувати акти агресії Трампа проти нашого народу”, – додав губернатор.
Білий дім і Пентагон наразі не прокоментували ситуацію. Однак відомо, що Трамп неодноразово погрожував направити федеральні сили правопорядку та Національну гвардію до Чикаго, заявляючи про “зростання злочинності”.
Паралельно адміністрація президента чекає рішення суду щодо іншого розгортання Нацгвардії – у Портленді, штат Орегон. Там 200 військових були направлені для “захисту” будівель Служби імміграції та митного контролю (ICE). Місцева влада подала позов, звинувативши Білий дім у незаконному використанні військових проти протестувальників.
Перед цим Трамп розпорядився направити Національну гвардію до міста Мемфіс (штат Теннессі) для боротьби зі злочинністю.
Позначка: Війська
-
Трамп наказав відправити війська до ще одного штату, губернатор проти
-
У Фінляндії відкрили штаб сухопутних військ НАТО
У Фінляндії, у місті Міккелі, був відкритий штаб сухопутних військ НАТО в Північній Європі. Міністр оборони Фінляндії підкреслив важливість організації сухопутної оборони і підтримку НАТО у цьому питанні. Штаб розташований біля кордону з Росією і почав працювати в вересні. Він відповідає за планування та координацію дій країн-членів НАТО в мирний час, а також управління військами у разі війни. Норвежець Уве Стаурсет очолює штаб, спільно з фінським генералом-лейтенантом Пассі Вялімякі. Штаб підпорядкований командуванню НАТО в Норфолку і має в своєму складі офіцерів з семи країн. У мирний час там працюватиме близько 50 співробітників.
-
ISW: У РФ проблеми з логістикою і особовим складом
За даними звіту Інституту вивчення війни, російські війська стикаються з труднощами у логістиці та нестачею особового складу на декількох напрямках фронту. Вони не можуть досягти значних успіхів у веденні наступальних операцій через опір українських сил. Росіяни зазнають втрат через ефективну роботу українських безпілотників та не отримують необхідного постачання, а командування акцентує увагу на пропаганді. Українські війська, навпаки, демонструють успіхи у деяких областях і відбивають напади ворога. Російське командування перегруповує свої сили для проведення операцій на різних напрямках фронту, але обмеженість ресурсів та особового складу ускладнює їхні можливості. Українські війська також спростовують фейкову інформацію російських пропагандистських джерел щодо успіхів окупантів на певних ділянках фронту.
-
Трамп забажав приєднатися до термінового збору генералів
Президент США Дональд Трамп несподівано приєднався до сотень генералів та адміралів, яких терміново закликали на військову базу у Квантіко, штат Вірджинія. Ініціатором зустрічі став глава Пентагону. Ця подія є майже безпрецедентною для американського війська, адже багато високопосадовців довелося перетнути тисячі миль для участі. Трамп заявив, що збирається надихнути бойовий дух керівництва Збройних сил США, обговорити успіхи у військовій сфері та підкреслити силу американської позиції. Також він наголосив на позитивних моментах цієї зустрічі.
-
Трамп наказав відправити війська у Портленд
Президент США Дональд Трамп доручив міністру війни Піту Гегсету відправити війська для захисту міста Портленд у штаті Орегон, яке, за його словами, було спустошене війною. Трамп також зазначив, що це рішення було у відповідь на прохання міністра внутрішньої безпеки Крісті Ноем. Він стверджує, що це необхідно для захисту об’єктів ICE від нападів з боку руху Antifa та інших внутрішніх терористів. Трамп також підтвердив готовність застосувати усю необхідну силу для цієї мети.
-
Трамп направляє Нацгвардію у Мемфіс
Президент США Дональд Трамп вирішив вислати Національну гвардію до міста Мемфіс у штаті Теннессі для боротьби зі злочинністю. Це рішення було прийнято після прохання губернатора Теннессі Білла Лі. Трамп заявив, що рівень злочинності у Мемфісі перевищує національний показник. Він також наголосив, що вже раніше використовував військових для боротьби зі злочинністю у Вашингтоні, де це дало позитивні результати. Разом з Національною гвардією до Мемфісу відправляться представники федеральних відомств, таких як ФБР, DEA, ICE та Служба маршалів США. Трамп також заявив, що планує вжити подібні заходи у Чикаго та інших містах. Він отримав критику за це від демократичних лідерів, які вважають, що втручання федеральних військ не потрібне. Національна гвардія вже раніше була в Мемфісі у 1968 та 1978 роках у зв’язку зі спеціальними подіями.
-
Хорватія не відправлятиме війська в Україну
Хорватія не планує відправлення свої військових в Україну в межах потенційних гарантій безпеки. Про це заявив міністр оборони Хорватії Іван Анушич на пресконференції у Загребі зі словенським міністром оборони Борутом Сайовичем, передає HRT.
“Останніми днями події розвиваються дуже швидко, і в деяких рішеннях, ухвалених певними країнами-членами НАТО та “коаліцією рішучих”, згадується можливість відправки цих солдатів. Хорватія не бере в цьому участі”, – зазначив він.
Глава хорватського Міноборони сказав, що Хорватія продовжуватиме допомагати Україні “у всьому, у чому ми допомагали досі – політична підтримка, допомога з обладнанням, зброєю та фінансова допомога, все, що потрібно”.
Міністр оборони Словенії Борут Сайович сказав, що його країна надішле своїх солдатів в Україну тільки у межах потенційної місії ООН – для якої потрібне схвалення Ради безпеки, органу, де Росія і Китай мають право вето. -
Як рішення “коаліції охочих” роздратувало Путіна
Президент Росії Володимир Путін заявив у п’ятницю, 5 вересня, що будь-які західні війська, розгорнуті в Україні, “будуть законними цілями” для атаки Москви. Так він пригрозив союзникам Києва, які обговорюють заходи щодо гарантій безпеки. “Законні цілі для знищення” Зазначимо, що заява Путіна прозвучала наступного дня після того, як президент Франції Еммануель Макрон заявив, що 26 країн зобов’язалися надати Україні післявоєнні гарантії безпеки, включаючи міжнародні сили на суші, морі та в повітрі.
Росія давно стверджує, що однією з причин початку війни проти України було бажання перешкодити прийняттю Києва до складу НАТО та розміщенню військ Альянсу в Україні.
“Тому, якщо якісь війська там з’являться, особливо зараз, під час військових операцій, ми виходимо з того, що це будуть законні цілі для знищення”, – сказав Путін на економічному форумі у Владивостоці.
“І якщо будуть прийняті рішення, які ведуть до миру, до довгострокового миру, то я просто не бачу сенсу в їхній присутності на території України, крапка”, – додав він. Під загрозою війська США? Коментарі Путіна підкреслили ультиматум Москви щодо форми майбутніх гарантій безпеки для України за будь-якою угодою. -
Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію
Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.
У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.
У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.
“Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.
Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.
Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
-
Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні
Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих, яка об’єднує представників 35 країн.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні зазначила, що Рим не планує відправляти італійських військових в Україну. Натомість вона наголосила на готовності Італії підтримувати проєкти з моніторингу та навчання за межами України, спрямовані на досягнення тривалого миру. Мелоні також запропонувала створення нового механізму колективної безпеки, подібного до статті 5 НАТО, який би забезпечував спільну відповідь на агресію проти будь-якої країни-учасниці.
Президент Румунії Нікушор Дан підтвердив, що Бухарест також не відправлятиме військових до України. За його словами, рішення ухвалено в результаті консенсусу з політичними силами країни. Румунія готова долучитися до миротворчих операцій та стабілізаційних місій для сприяння врегулюванню конфлікту.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зауважив, що Варшава не планує розміщувати польські війська на території України як у період активного протистояння, так і після закінчення воєнних дій. Польща натомість пропонує підтримку в логістиці, а також різні види допомоги, які не передбачають прямого залучення військових до конфліктної зони.
Тим часом президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
Нагадаємо, що на зустрічі Коаліції рішучих, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський