Під час саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі обговорювалася підтримка Києва у сфері оборони. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що під час зустрічей українського президента з колегами з інших країн було узгоджено додаткову оборонну допомогу. Також обговорювалися питання підтримки інфраструктурних проєктів та зміцнення енергетичної стійкості України. За словами Сибіги, партнери виявили готовність допомогти Україні перед прихідним зимовим періодом, що створює оптимізм стосовно отримання необхідної допомоги.
Позначка: Військова допомога
-
Україна залучить £1,7 млрд від Британії на зброю
Уряд під керівництвом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля ухвалив рішення про отримання майже 1,7 млрд фунтів від Великої Британії для закупівлі додаткової зброї. Ці кошти будуть використані на придбання комплексів ЗРК Rapid Ranger та ракет Marlet, що покращить протиповітряну оборону України. Також у червні було оголошено про передачу Україні 100 тисяч дронів на суму 350 млн фунтів, а в травні українсько-британська угода на зброю набула мільярдного масштабу. У березні також повідомлялося про поставку 5 тисяч ракет для збиття ворожих об’єктів. Велика Британія також розпочала стратегічний проєкт LMM-Rapid Ranger для зміцнення протиповітряної оборони України, витрачаючи 3% свого ВВП на оборону до 2034 року.
-
США планують зменшити військову підтримку України
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує зменшити фінансування безпекової допомоги Україні. Цю інформацію повідомив міністр оборони Піт Гегсет під час свідчень у комітеті Палати представників США. Відповідаючи на запитання конгресмена, Гегсет заявив, що бюджет на безпекову допомогу Україні буде скорочено. Він пояснив, що адміністрація має інший погляд на конфлікт в Україні і вважає, що мирне врегулювання є важливим для всіх сторін, включаючи США. Гегсет зауважив, що перемога України у війні ще не визначена чітко, а шлях до неї не визначений.
-
Буданов розповів про військову співпрацю РФ і КНДР
Північна Корея продовжує надавати Росії зброю, а Москва допомагає Пхеньяну налагодити виробництво ударних дронів і покращує північнокорейські ракети. Про це сказав начальник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю виданню The War Zone, оприлюдненому напередодні.
За його оцінками, мова йде про передачу Москвою передових військових технологій, які можуть змінити баланс сил на Корейському півострові.
Він розповів, що РФ і КНДР домовилися розпочати “створення потужностей з виробництва БпЛА типу Гарпія та Герань (російська версія іранських безпілотників Шахед-136) на території Північної Кореї”.
“Це, безумовно, приведе до змін у військовому балансі в регіоні між Північною та Південною Кореєю”, – зазначив Буданов.
Він вважає, що відбувається трансфер технологій між Роією і КНДР.
“Один із прикладів – технологія виробництва безпілотних літальних апаратів. Інше технологічне рішення – це, я вже розповідав вам про балістичні ракети КН-23 . Спочатку, з початком передачі Росії, вони летіли з відхиленням у кілька кілометрів , але зараз вони точно влучають у ціль. Це результат спільної роботи російських та північнокорейських спеціалістів. Також йде модернізація авіаційних засобів ураження – далекобійних ракет класу “повітря-повітря”. Специфічні технології на підводних човнах. На жаль, балістичні ракети, які є носіями ядерного корисного навантаження”, – сказав Буданов.
Натомість, за його словами, Північна Корея надає РФ інше озброєння, “асортимент … досить широкий, починаючи зі 122-мм гаубиць Д-74 та 107-мм піхотних систем РСЗВ до 240-мм РСЗВ та 170-мм самохідних артилерійських гармат M1989”.
“На жаль, ця гармата досить добре себе демонструє в бою. Вона стріляє з досить великої відстані та має непогані показники точності”, – визнав очільник ГУР.
Пхеньян, за його інформацією, передав росіянам 120 “Коксанів”.
“Але я думаю, що ці постачання продовжаться, тому що ці гармати досить добре себе демонструють. Це прикро для нас, тому що це артилерія для стрільби на великі відстані”, – сказав Буданов.
За інфрмацією ГУР, у Курській області РФ наразі перебуває близько 11 тисяч північнокорейських військових. Крім того є домовленості про “початок роботи так званих трудових мігрантів на території Росії, щоб частково замінити трудових мігрантів з Центральної Азії”, але “є велика ймовірність, що люди серед цих трудових мігрантів почнуть підписувати контракти з Міністерством оборони Росії”.
“І це будуть не воїни з Північної Кореї. Це будуть російські воїни, але північнокорейської національності”, – резюмував Буданов.
Як відомо, поглиблення співпраці між Москвою та Пхеньяном розпочалося після візиту Володимира Путіна до КНДР влітку 2024 року. Тоді диктатори підписали угоду про всеосяжне стратегічне партнерство, до якої входить положення про взаємну військову підтримку у разі зовнішньої агресії.
А минулого тижня стало відомо, що лідер КНДР Кім Чен Ин пообіцяв Росії “беззастережну підтримку” у війні проти України. -
Ізраїль передав Україні системи Patriot – посол
Посол Ізраїлю в Україні, Міхаель Бродський, розповів, що Україна отримала зенітні ракетні комплекси Patriot від Ізраїлю. Ці системи були колись на озброєнні Ізраїлю, але тепер їх передали українській стороні. Посол підкреслив, що допомога Ізраїлю військово не була ніяким чином ігнорована, навпаки, вона мала місце і відбулася.
-
Канада передасть Україні броньовики і РЕБ
Канада надає Україні нову військову допомогу на суму понад $25 мільйонів. Цей пакет включає в себе бронетранспортери та засоби радіоелектронної боротьби. Рішення про цю допомогу було ухвалено після участі міністра оборони Канади у засіданні Рамштайну. У пакет також увійшли нове обладнання та боєприпаси на майже $22 мільйони від канадських компаній. Це доповнення до попередньої передачі 64 бронетранспортерів, які були доставлені до України в грудні 2024 року. Крім того, планується витратити понад $3 мільйони на комплекти радіоелектронної боротьби від канадської оборонної промисловості. Також відомо, що канадський виробник бронетранспортерів Roshel розмістив частину свого виробництва в Україні, де підприємство вже успішно працює два місяці.
-
Норвегія скерувала €86 млн на боєприпаси для України
Норвегія виділила 86 млн євро добровільного внеску на підтримку України через Європейський фонд миру. Ці кошти спрямують на закупівлю артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Верховного представника ЄС. Про це повідомляє пресслужба ЄС у четвер, 5 червня.
У повідомленні зазначили, що Європейський Союз прийняв добровільний фінансовий внесок Норвегії у розмірі 1 млрд норвезьких крон (86 млн євро), котрий спрямують на підтримку України через Європейський фонд миру.
Наголошується, що внесок посилює участь Норвегії у спільних зусиллях Європи для підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Зокрема, кошти підуть на закупівлю великокаліберних артилерійських боєприпасів для Збройних сил України в межах ініціативи Верховного представника ЄС. У квітні 2025 року Верховний представник ЄС оголосив мету – надати Україні два мільйони снарядів великого калібру протягом року. Ця ініціатива відповідає заклику президента Володимира Зеленського, озвученому в березні на засіданні Європейської ради.
Досягти цієї цілі допоможуть як внески країн ЄС, так і прибутки, отримані з заморожених російських активів. У межах другого траншу вже передбачено 470 млн євро на закупівлю боєприпасів.
Понад дві третини від заявленої кількості вже забезпечені поставками та зобов’язаннями країн ЄС. Внесок Норвегії є додатковим до цього обсягу. -
“Данська модель”: оголошено перший транш Україні
Україна отримає 1,3 млрд євро за “данською моделлю” на виробництво зброї у 2025 році. Частина цих коштів буде з доходів від заморожених активів Росії. Про це повідомило Міноборони у четвер, 5 червня.
Так, під час засідання контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн міністр оборони Рустем Умєров обговорив з колегою із Данії Троельсом Лундом Поульсеном “данську модель”.
“Перший транш – 428 млн євро від Данії, Швеції, Канади, Норвегії та Ісландії. Гроші вже найближчим часом надійдуть на виробництво української зброї: артилерія, ударні дрони, ракети й протитанкові засоби, створені в Україні для наших воїнів”, – йдеться у повідомленні.
Умєров зазначив, що готуються нові стратегічні рішення щодо інвестицій українських компаній у країнах Рамштайну та розгортання виробництв європейських оборонних компаній в Україні. -
Путін знову відправив Шойгу до Північної Кореї
Голова Ради безпеки РФ Сергій Шойгу прибув до столиці Північної Кореї за дорученням російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомляє The Moscow Times у середу, 4 червня. Зазначається, що Шойгу зустрінеться з лідером КНДР Кім Чен Ином, а ключовими темами розмови стануть реалізація окремих пунктів Договору про всеосяжне стратегічне партнерство між двома країнами, “збереження історичної пам’яті про корейських бійців, які воювали проти ЗСУ в Курській області”, а також “актуальна ситуація на українському фронті”.
Цей візит секретаря Ради безпеки РФ до КНДР став другим за останні три місяці. Попередня зустріч Шойгу та Кім Чен Ына відбулася у березні. Тоді Кім Чен Ин підтвердив безумовну підтримку війни Росії проти України
Поглиблення співпраці між Москвою та Пхеньяном розпочалося після візиту Путіна до КНДР влітку 2024 року. Тоді диктатори підписали угоду про всеосяжне стратегічне партнерство, до якої входить положення про взаємну військову підтримку у разі зовнішньої агресії.
Пізніше Північна Корея надала Росії 11 000 солдатів для участі у бойових діях на території Курської області. За даними південнокорейської розвідки, близько 4000 північнокорейських військовослужбовців було вбито або поранено.
-
Без допомоги США. Ключові рішення Рамштайну
Союзники нашої країни знизили рівень своїх делегатів під час сьогоднішнього 28-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн.
Окрім цього вперше з моменту створення групи три роки тому американський міністр оборони не взяв участь в зустрічі. Замість очільника Пентагону Піта Гегсета був посол США при НАТО, який заявив, що Вашингтон поки не вирішив, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому. Чому не було глави Пентагону Піт Гегсет, який повернувся з конференції з національної безпеки в Сінгапурі в неділю, прибуде до Брюсселя лише в середу ввечері, після завершення зустрічі. Він також не зміг долучитися до групи онлайн.
Як пише Associated Press, це останній із серії кроків, які Сполучені Штати зробили, щоб дистанціюватися від зусиль щодо підтримки України у війні.
Зазначимо, що попередник Гегсета, Ллойд Остін, створив групу Рамштейн після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Відтоді понад 50 країн-учасниць надали Україні військову допомогу на суму майже 126 мільярдів доларів, з яких понад 66,5 мільярда доларів надійшло від Сполучених Штатів.
За часів Остіна США очолювали групу, і він разом із головою Об’єднаного комітету начальників штабів Штатів брали участь у щомісячних зустрічах, як особисто, так і дистанційно. Гегсет порушив цю практику, відмовившись від керівної ролі, не надаючи нової військової допомоги, а тепер взагалі ігноруючи зустріч. Позиція НАТО Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вступився за Гегсета і заявив, що Штати все ж таки “віддані спільним зусиллям щодо України”
“Немає жодних підстав сумніватися в цьому, і незалежно від того, чи хтось брав участь у кожній зустрічі, чи ні, не забуваймо, що ці зустрічі здебільшого відбуваються в Європі, тому американські посадовці не завжди матимуть можливість брати участь у кожній зустрічі”, – сказав Рютте, коментуючи відсутність Піта Гегсета на зустрічі, передає Радіо Свобода. Зміна процесу допомоги В результаті, головування у зустрічі перейняли на себе Велика Британія та Німеччина. Загалом країни вирішили краще структурувати процес допомоги Україні і розробили новий підхід.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що раніше Штати поінформували союзників, “що не продовжуватимуть цей формат під своїм головуванням”.
“Ми маємо це прийняти. Велика Британія та Німеччина взяли на себе ініціативу і перейняли керівництво. Сьогодні ми представимо новий підхід, про який повідомимо на пресконференції. Ми хочемо трохи інакше, краще структурувати цей процес”, – передає слова Пісторіуса Укрінформ.
Водночас він зазначив, що партнери України по Контактній групі залишаються в діалозі з американською стороною. Поки без американської зброї Паралельно з позитивними сигналами від європейців представник Вашингтону на зустрічі – посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Штати поки не вирішили, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому, бо їхній лідер Дональд Трамп зацікавлений у завершенні війни Росії проти України.
“Тому жодних рішень щодо майбутньої допомоги ще не схвалено”, – сказав він.
Вітакер також додав, що Білий дім очікує від Європи лідерства у наданні Україні ресурсів і політичної підтримки, необхідних для досягнення сталого миру. Наразі Україна отримує військову допомогу, погоджену ще за попередньої адміністрації США. Також триває обмін розвідданими та підтримується робота систем Starlink, додав він. Допомога від європейців Водночас очільника Міноборони Німеччини Пісторіус заявив, що Берлін готовий купити Patriot у партнерів та передати їх Україні. Загалом Німеччина передасть чверть своїх систем Patriot і тому не в змозі дати більше.
Пісторіус також зазначив, що його країна затвердила новий пакет на пять млрд євро, який включає: фінансування далекобійного озброєння, що вироблятиметься в Україні, постачання систем ППО, боєприпасів та іншого озброєння.
Ще допомога, про яку оголосили на Рамштайні:- Велика Британія передасть рекордні 350 млн фунтів на дрони, що дозволить закупити 100 тисяч безпілотників до 2025 року.
- Нідерланди надають 400 млн євро допомоги, зокрема: протимінний корабель, патрульні катери та морські дрони.
- Бельгія запускає довгострокову підтримку: щорічна допомога по 1 млрд євро до 2029 року, передача протимінного корабля.
- Норвегія виділяє: 700 млн доларів на безпілотники, 50 млн доларів — у фонд NSATU Trust Fund.
- Канада спрямовує 45 млн доларів на дрони, системи РЕБ, IT-рішення, а також броньовану техніку Coyote та Bison.
- Швеція надає 440 млн євро на закупівлю снарядів, дронів і іншого озброєння.