Позначка: Військове провадження

У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

Китайська аерокосмічна компанія Lingkong Tianxing представила гіперзвукову планерну ракету YKJ-1000 із заявленою дальністю польоту до 1300 км і максимальною швидкістю близько 7 Махів. Про це повідомляє South China Morning Post.

Ракета вже перейшла у масове виробництво після успішних бойових випробувань.

Собівартість однієї YKJ-1000 може становити близько 700 тис. юанів (приблизно 99 тис. доларів). Для порівняння, вартість одного перехоплювача SM-6 перевищує 4,1 млн доларів, що більш ніж у 40 разів дорожче за нову китайську ракету. Перехоплювач комплексу THAAD обходиться у 12-15 млн доларів за одиницю, а ракети Patriot PAC-3, які прагне закупити Тайвань, коштують від 3,7 до 4,2 млн доларів.

Таке значне розходження у вартості між дешевим наступальним озброєнням і дорогими засобами протиракетної оборони здатне змінити логіку сучасних бойових дій, пише видання.

Військовий коментатор Вей Дунсюй в етері CCTV заявив, що така ракета може стати вкрай конкурентоспроможною на міжнародному ринку озброєнь. Багато держав досі не розробили власні гіперзвукові системи, а модель із великою дальністю, значною руйнівною потужністю та високою здатністю долати оборону могла б стати затребуваною продукцією завдяки надзвичайно низькій ціні.

Експорт такого озброєння може дати малим державам можливість кидати виклик великим військовим країнам, що теоретично змінює стратегічний баланс і створює загрозу сучасним бойовим кораблям, зокрема авіаносцям.
Як ми вже писали, третій китайський авіаносець Фуцзянь розпочав свої перші ходові випробування у відкритому морі.
Китай збільшив площу для виробництва ракет і обігнав США – CNN

05.12.2025
Шмигаль розповів про грантову програму для виробників компонентів БпЛА

Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про запуск спеціальної грантової програми для українських виробників компонентів безпілотних систем. Про це повідомляє пресслужба відомства.
Міноборони кодифікувало вже понад 250 найменувань компонентів безпілотників. Серед них найбільшу частку становлять засоби автодонаведення та керування боєприпасами, елементи систем зв’язку й керування. Також кодифікуються елементи живлення, засоби запуску та посадки, окремі елементи корпусу та інші складові.
“Критично важливо забезпечити вітчизняний ОПК компонентами саме від українських виробників. І відтепер ринок комплектуючих стає одним із ключових пріоритетів оборонного кластеру Brave1”, – зазначив Шмигаль.
Він додав, що серед інших інструментів підтримки також працює:
проєкт “Бібліотека комплектуючих” – цифрова платформа, де українські компанії-виробники БпЛА, НРК, РЕБ/РЕР можуть знаходити виробників компонентів і налагоджувати партнерство. У “Бібліотеці” вже зареєстровано 230 користувачів та розміщено понад 150 найменувань продукції.
грантова програма “Зроблено для Перемоги”, спрямована на підтримку підприємств, що виробляють компоненти озброєння та військової техніки.
програма пільгового кредитування для масштабування критично важливих підприємств ОПК. Українські підприємства отримали кредитів на 5 млрд грн.

“Ми запускаємо нову ініціативу з підтримки виробників компонентів на базі Brave1. Наша стратегічна мета – досягнути незалежності у виробництві ключових комплектуючих, а згодом Україна має всі шанси стати компонентною базою для цивілізованого світу”, – додав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Інструменти підтримки виробників сукупно мають дати той результат, який ворог відчує на полі бою, заявив Шмигаль.
“Розвиток компонентної бази України має значення не лише для України. Це важливо для всього вільного світу. Запросив іноземні компанії інвестувати в Україну, налагоджувати спільне виробництво та R&D. Розвиток українських компонентів – це інвестиція у нашу спільну безпеку”, – резюмував він.

04.12.2025

Україна та Нідерланди запустили виробництво дронів

1 грудня міністр оборони України Денис Шмигаль оголосив про запуск спільного виробництва безпілотників разом з Нідерландами. Угоду підписали Шмигаль і міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс. Згідно з документом, безпілотні системи будуть виготовлятися як в Україні, так і в Нідерландах, а потім передані українським Збройним силам. Також було оголошено про виділення Нідерландами €250 млн на проект PURL. Раніше Україна уклала угоду з Норвегією щодо спільного виробництва безпілотників.

Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів

Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль в Telegram у неділю, 30 листопада. Відповідний документ підписали з міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком.

“Це важливий крок, який дозволить масштабувати наші спроможності та посилити оборону України. Наступний етап – швидко розгорнути пілотну виробничу лінію у 2026 році та паралельно працювати над подальшим збільшенням потужностей”, – зазначив Шмигаль.

За його словами, Україна поділиться з Норвегією своїм досвідом та інноваціями. У свою чергу отримає сильний виробничий майданчик, який забезпечить українських воїнів сучасними дронами, а також науково-дослідну і конструкторську співпрацю з провідними норвезькими установами.

Нагадаємо, раніше Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів

РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех

За словами генерального директора Ростеху Сергія Чемезова, Росія стала лідером у виробництві снарядів і бомб, обігнавши всі інші країни світу. Він заявив, що підприємства держкорпорації постачають арміям різноманітну зброю, включаючи літаки, танки, машини піхоти та інше. Раніше прогнозувалося, що Росія стане другою країною у світі за обсягом експорту озброєнь через два-три роки. Однак, за останніми даними, Росія значно збільшила виробництво снарядів, випустивши у 2024 році 4,5 мільйона одиниць, що в 11 разів більше, ніж у 2022 році. Водночас, інші країни, такі як Європа, США та Україна, також збільшили виробництво боєприпасів, проте Росія залишається лідером у цій сфері.

Rheinmetall планує до 2030 року наростити обороти в п’ять разів

Німецький оборонний концерн Rheinmetall планує значно збільшити свій річний оборот з 9,8 млрд євро у 2024 році до 50 млрд до 2030 року. Глава концерну Армін Паппергер заявив про це під час виступу перед фінансовими аналітиками. За його словами, попит на обладнання для оборони зростає через ситуацію в Україні та збільшується у всіх країнах НАТО. Rheinmetall планує значно розширити виробництво боєприпасів та артилерії. Крім того, концерн готується продати свій цивільний автомобільний підрозділ через слабкі результати. Плани про запуск заводу в Україні відкладаються, але Rheinmetall інвестує 400 млн євро у завод в Литві.

ЄС спрямує €140 млн на українські технології подвійного призначення

Європейський Союз вирішив спрямовувати фінансову підтримку з програми Ukraine Facility на розвиток технологій подвійного призначення в Україні. Ця новина була оголошена під час виставки Rebuild Ukraine Expo у Варшаві заступницею міністра оборони України Ганною Гвоздяр. За допомогою цієї підтримки виробники сучасних технологій, таких як навігаційні системи, дрони, аерокосмічні технології та металургія, зможуть отримати фінансову допомогу від ЄС. Це розширення Ukraine Facility є результатом співпраці України та ЄС і дозволить українським компаніям швидше розвиватися та створювати інноваційні продукти. Заступниця міністра оборони підкреслила важливість підтримки критичних технологій для зміцнення оборонної та промислової бази України.

Франція готова виробляти зброю в Україні

Україна та Франція обговорили розширення спільних оборонних проєктів, зокрема у сфері виробництва систем ППО і ПРО, ракет, ремонту техніки та впровадження інноваційних рішень. Французька сторона підтвердила готовність до запуску нових спільних виробництв в Україні. Про це інформує пресслужба Міноборони у середу, 12 листопада.
Так, заступник міністра оборони України Сергій Боєв провів зустріч з аташе Франції з питань озброєння полковником Фредеріком Балем та Тома Моро, главою Представництва Групи французьких підприємств оборонної і безпекової галузей наземного та аероназемного сектору (GICAT) в Україні.
Під час зустрічі сторони обговорили розвиток спільних проєктів у галузі оборонно-промислового комплексу.
“Рішення у сфері перехоплювачів для України є пріоритетом. Продовжуємо розширювати співпрацю з партнерами для забезпечення наших воїнів ефективними засобами протиповітряної оборони”, – наголосив Боєв.
Окремо сторони розглянули можливості фінансування спільних проєктів, зокрема із залученням ресурсів європейських механізмів.
Обговорили також взаємодію між українськими та французькими підприємствами оборонної промисловості: виробництво систем ППО та ПРО, ракет до них; ремонт техніки; тестування інноваційних рішень; постачання компонентів; а також розробку нових зразків озброєння з урахуванням досвіду сучасної війни.
Своєю чергою, французька сторона підтвердила готовність до реалізації нових спільних виробничих проєктів в Україні.
Боєв висловив вдячність Франції за системну підтримку та партнерство, котре сприяє зміцненню обороноздатності України.

Зеленський анонсував нові санкції проти Росії

Україна готує санкції проти російського військового виробництва та пропаганди. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення в середу, 29 жовтня.

“Ми готуємо нові санкції зокрема проти цілей в російському військовому виробництві, в їхній пропаганді. Поступово заблокувати контакти зі світом усіх російських суб’єктів, які працюють на війну. Укази незабаром.

Також ми синхронізуємо 19-й пакет санкцій ЄС в українській юрисдикції і важливо, щоб наші дипломати та всі представники України активніше працювали в європейських країнах поза межами ЄС, щоб вони теж взяли собі загальні європейські санкції”, – наголосив глава держави.

Зеленський додав, що вже почалась підготовка 20-го пакету санкцій ЄС проти Росії. Президент зазначив, що очікує на детальну доповідь розвідки щодо впливу рішення США стосовно санкцій проти російських нафтових компаній, і попередні дані доволі оптимістичні – вплив значний.
“Ми перевіряємо деталі, і кожну схему, яку Росія ще використовує, треба заблокувати. І цей сигнал у світі має бути сприйнятий правильно – Росія повинна закінчити свою війну, інакше має закінчитися російський нафтовий експорт. Я дякую всім нашим партнерам, які тиснуть саме так – дієво тиснуть, відчутно та по напрямках, які дійсно болісні для путінської системи”, – наголосив Зеленський.

Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ

Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
“Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
“Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
“Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.