В Естонії в промисловому оборонному парку Емарі (Amari) у вівторок відбулася урочиста церемонія, присвячена офіційному відкриттю заводу компанії Nitrotol з виробництва вибухових речовин. Про це пише Інтерфакс-Україна.
“З відкриттям заводу Естонія зробила великий крок, ми стали країною, що виробляє боєприпаси. Через створення таких виробництв, ми концентруємо ресурси і знання в Естонії, щоб у разі необхідності озброїтися під час кризи”, – зазначив міністр оборони Ханно Певкур. Він додав, що створення виробництв у галузі оборонної промисловості не лише зміцнює обороноздатність країни, а й сприяє зростанню економіки, збільшенню експорту та появі нових робочих місць. Компанія Nitrotol також розпочне виробництво в оборонному промисловому парку, який зведуть в Ермісту у 2027 році. Раніше Литва підписала з німецькою компанією Rheinmetall протокол про наміри щодо будівництва у країні заводу з виробництва боєприпасів.
Rheinmetall удвічі збільшить виробництво снарядів в Україні
Позначка: Військове провадження
-
В Естонії відкрили завод з виробництва боєприпасів
-
Шмигаль: Понад 75% зброї ЗСУ – українського виробництва
Україна продовжує нарощувати виробництво зброї: 76% озброєння для фронту держава централізовано купує в українських виробників. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль в Telegram.
“Більше української зброї на фронті. 76% всього, що централізовано купує держава, вона купує в українських зброярів”, – зазначив урядовець.
Він додав, що практично кожен дрон на фронті – українського виробництва.
“У 2025 поставили у військо рекордну кількість FPV-дронів і почали масові постачання наземних роботів та дронів-перехоплювачів”, – додав міністр. -
Україна на 50% забезпечує ЗСУ власною зброєю – Свириденко
У прем’єр-міністрки Юлії Свириденко є новина про те, що понад половину озброєння у Силах оборони України виготовлено українськими компаніями. Вона зазначила, що у 2025 році понад 75% витрат на закупівлю зброї та техніки було витрачено на українське виробництво. Прем’єрка також висловила подяку українським виробникам за їхню працю та зазначила, що метою на наступний рік є збільшення використання української зброї на фронті та підвищення обороноздатності країни.
-
Rheinmetall відкрив гібридний завод в Угорщині
Німецький збройовий концерн Rheinmetall відкрив у місті Сегед (Угорщина) новий гібридний завод, що об’єднує цивільне виробництво та військові технології. Церемонія відкриття відбулася 12 грудня за участі угорського міністра закордонних справ та торгівлі Петра Сіярто, мера Сегеда Ласло Ботки, депутата парламенту Бели Міхальффі та керівництва Rheinmetall. Про це повідомляє пресслужба компанії.
Новий завод став першим великим гібридним майданчиком компанії за межами Німеччини і керуватиметься спільно підрозділами Power Systems та Electronic Solutions. Загальна площа об’єкта становить 84 тис. кв. м, площа виробничих приміщень – понад 15 тис. кв. м, зокрема 8,6 тис. кв. м виробничих цехів.
Інвестиції Rheinmetall у завод вже перевищують 34 млн євро, загальна сума проєкту оцінюється на рівні 69 млн євро.
На заводі передбачено створення понад 300 висококваліфікованих робочих місць до 2030 року, понад 60 позицій вже заповнено.
Основні напрями виробництва включають компоненти для електромобілів, водневої енергетики, двигунів для вантажівок та електронні компоненти для військових систем.
Сіярто заявив, що завод допоможе Угорщині стати одним із провідних центрів європейських технологій майбутнього. Своєю чергою, CEO Rheinmetall Кристоф Мюллер зазначив, що Сегед стане “домашнім ринком” для компанії, де об’єднані передові цивільні та військові технології.
Нагадаємо, Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
Раніше стало відомо, що Rheinmetall таамериканська корпорація LockheedMartin створять спільне підприємство для виробництва у Європі ракет, зокрема для системи ППО Patriot. -
Уряд схвалив запуск Defence City з 5 січня
Кабмін 17 грудня схвалив розроблений Міністерством оборони пакет рішень, котрі потрібні для запуску роботи простору Defence City. Мова про комплексну державну підтримку українських зброярів для масштабування та модернізації виробництв і генерування інновацій. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль.
Так, ухвалені рішення дозволять запустити Defence City з 5 січня 2026 року.
Для цього Кабмін за поданням Міноборони затвердив:- порядок ведення реєстру Defence City;
- методику розрахунку частки оборонного доходу (кваліфікованого доходу);
- порядок контролю за використанням прибутку, звільненого від оподаткування, що спрямовується на розвиток діяльності;
- процедуру отримання статусу резидента та процедуру щорічного підтвердження відповідності вимогам режиму;
- захист даних підприємств ОПК в межах Defence City через подання до Міністерства оборони заяви, де зазначається, доступ до яких публічних реєстрів чи відомостей виробник прагне обмежити з безпекових міркувань;
- алгоритм релокації та захисту виробничих потужностей;
- механізм взаємодії центральної й місцевої влади при загальній координації Міноборони.
Як додав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, після цього Кабмін має ухвалити рішення про запуск реєстру Defence City і вирішити питання експорту зброї для його резидентів.
“Ці документи не є ідеальними. Але жодна нова система не народжується без викликів. Головне – ми запустили необхідний інструмент, який дає рамку, порядок і відповідальність”, – зазначив Гетманцев. Нагадаємо, Україна формує новий оборонний хаб Defence City. До його роботи приєдналися вже 25 провідних світових компаній.
В Україні обмежили доступ до відомостей про оборонні підприємства -
Економіка Росії занурюється у воєнний режим
Дві третини зростання російської економіки у 2025 році забезпечив військово-промисловий комплекс, який у три зміни виробляє озброєння для армії. Згідно з підрахунками аналітиків Райффайзенбанку на основі даних Росстату, з 0,6% економічного зростання у третьому кварталі 0,4 відсоткового пункта припало на сектор “держуправління та забезпечення безпеки”.
Частка військово-промислового комплексу у ВВП за рік зросла майже утричі. Наприкінці минулого року ВПК забезпечував 1 відсотковий пункт із 4,3% зростання економіки.
Із 2022 року Росія спрямувала на армію, закупівлю озброєння та силові структури загалом 42 трлн рублів, або $542 млрд. За даними розвідки НАТО, виробництво артилерійських снарядів у країні зросло більш ніж у 11 разів – до 4,5 млн одиниць на рік. У листопаді глава Ростеху Сергій Чемезов заявляв, що Росія стала світовим лідером із виробництва авіаційних бомб.
Наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center Олександра Прокопенко зазначає, що роздутий ВПК перетворює Росію на “економіку одноразових товарів”. За її словами, заводи працюють на повну, зростає зайнятість і зарплати, однак уся продукція створюється для поля бою.
Вона також наголошує, що масштабні вливання у ВПК підтримують економічну активність, але не створюють довгострокових активів – таких як дороги, електростанції чи школи. У результаті економіка стає дедалі перевантаженішою та біднішою з кожним роком війни.
Дані Росстату свідчать про поглиблення спаду в цивільних галузях. У третьому кварталі виробництво одягу скоротилося на 5,4%, меблів – на 9,7%, у металургії спад сягнув 6,9%, у хімічній промисловості – 0,7%. Виробництво нафтопродуктів зменшилося на 3,5% після атак дронів на НПЗ. Уперше за 15 років почало скорочуватися виробництво продуктів харчування.
З 24 галузей промисловості 17 перебувають у рецесії, на них припадає майже 80% усіх товарів, що виробляються в Росії.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Економіка Росії тріщить: регіони не витримують тиску війни -
Литва розгортає виробництво новітньої версії Leopard
Міністерство оборони Литви спільно з KNDS Deutschland, Rheinmetall Landsysteme та держгрупою EPSO-G підписали Меморандум про промислову співпрацю щодо розгортання у країні виробництва танків Leopard 2 A8. Проєкт реалізовуватимуть у пришвидшеному режимі. Про це повідомляє пресслужба оборонного відомства.
Сторони готуються до узгодження деталей у 2026 році.
Меморандум передбачає часткове збирання Leopard 2 A8 у Литві для скорочення термінів постачань та розвитку можливостей місцевої оборонної промисловості.
Центр технічного обслуговування (LDS) Литви має розпочати будівництво заводу для новітньої версії Leopard 2 A8. Литва зобов’язується зробити свій внесок у розвиток виробничої бази Центру та підписала додаткову угоду про безперервне технічне обслуговування і ремонт танків та іншої техніки збройних сил країни. Також очікується, що LSD зможе забезпечити послуги німецькій бригаді, дислокованій у Литві, у майбутньому і вийти на ширший парк бронетехніки з інших країн.Міністр оборони Робертас Каунас назвав домовленості важливим етапом зміцнення обороноздатності країни: вперше в історії частину сучасного обладнання стандарту НАТО збиратимуть у Литві, водночас створена інфраструктура забезпечить його довгострокове обслуговування.
Перший танк, зібраний у Литві, планують випустити на початку 2028 року, решту – до кінця 2030-го. Розвиток інфраструктури відбуватиметься у Вільній економічній зоні Каунаса. Інвестиції LDS у проєкт становитимуть близько €50 млн, буде створено приблизно 100 робочих місць.
У травні 2024 року Литва приєдналася до ініційованої Німеччиною угоди LEOPARD 2 CPA, висловивши намір придбати Leopard 2 A8, навчальні танки, машини підтримки та тренажери. Основний контракт на закупівлю підписали у грудні 2024 року. Оновлена угода, яка включає промислову кооперацію, передбачає завершення постачань до 2030 року.
Раніше Міністерство національної оборони Литви підписало контракт на 252 млн євро з лідером французької оборонної промисловості KNDS France на придбання колісних гаубиць Caesar Mk II.
Литва виділить кошти на закупівлю систем Patriot для України -
У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети
Китайська аерокосмічна компанія Lingkong Tianxing представила гіперзвукову планерну ракету YKJ-1000 із заявленою дальністю польоту до 1300 км і максимальною швидкістю близько 7 Махів. Про це повідомляє South China Morning Post.
Ракета вже перейшла у масове виробництво після успішних бойових випробувань.
Собівартість однієї YKJ-1000 може становити близько 700 тис. юанів (приблизно 99 тис. доларів). Для порівняння, вартість одного перехоплювача SM-6 перевищує 4,1 млн доларів, що більш ніж у 40 разів дорожче за нову китайську ракету. Перехоплювач комплексу THAAD обходиться у 12-15 млн доларів за одиницю, а ракети Patriot PAC-3, які прагне закупити Тайвань, коштують від 3,7 до 4,2 млн доларів.
Таке значне розходження у вартості між дешевим наступальним озброєнням і дорогими засобами протиракетної оборони здатне змінити логіку сучасних бойових дій, пише видання.
Військовий коментатор Вей Дунсюй в етері CCTV заявив, що така ракета може стати вкрай конкурентоспроможною на міжнародному ринку озброєнь. Багато держав досі не розробили власні гіперзвукові системи, а модель із великою дальністю, значною руйнівною потужністю та високою здатністю долати оборону могла б стати затребуваною продукцією завдяки надзвичайно низькій ціні.
Експорт такого озброєння може дати малим державам можливість кидати виклик великим військовим країнам, що теоретично змінює стратегічний баланс і створює загрозу сучасним бойовим кораблям, зокрема авіаносцям.
Як ми вже писали, третій китайський авіаносець Фуцзянь розпочав свої перші ходові випробування у відкритому морі.
Китай збільшив площу для виробництва ракет і обігнав США – CNN -
Шмигаль розповів про грантову програму для виробників компонентів БпЛА
Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про запуск спеціальної грантової програми для українських виробників компонентів безпілотних систем. Про це повідомляє пресслужба відомства.
Міноборони кодифікувало вже понад 250 найменувань компонентів безпілотників. Серед них найбільшу частку становлять засоби автодонаведення та керування боєприпасами, елементи систем зв’язку й керування. Також кодифікуються елементи живлення, засоби запуску та посадки, окремі елементи корпусу та інші складові.
“Критично важливо забезпечити вітчизняний ОПК компонентами саме від українських виробників. І відтепер ринок комплектуючих стає одним із ключових пріоритетів оборонного кластеру Brave1”, – зазначив Шмигаль.
Він додав, що серед інших інструментів підтримки також працює:- проєкт “Бібліотека комплектуючих” – цифрова платформа, де українські компанії-виробники БпЛА, НРК, РЕБ/РЕР можуть знаходити виробників компонентів і налагоджувати партнерство. У “Бібліотеці” вже зареєстровано 230 користувачів та розміщено понад 150 найменувань продукції.
- грантова програма “Зроблено для Перемоги”, спрямована на підтримку підприємств, що виробляють компоненти озброєння та військової техніки.
- програма пільгового кредитування для масштабування критично важливих підприємств ОПК. Українські підприємства отримали кредитів на 5 млрд грн.
“Ми запускаємо нову ініціативу з підтримки виробників компонентів на базі Brave1. Наша стратегічна мета – досягнути незалежності у виробництві ключових комплектуючих, а згодом Україна має всі шанси стати компонентною базою для цивілізованого світу”, – додав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Інструменти підтримки виробників сукупно мають дати той результат, який ворог відчує на полі бою, заявив Шмигаль.
“Розвиток компонентної бази України має значення не лише для України. Це важливо для всього вільного світу. Запросив іноземні компанії інвестувати в Україну, налагоджувати спільне виробництво та R&D. Розвиток українських компонентів – це інвестиція у нашу спільну безпеку”, – резюмував він. -
Україна та Нідерланди запустили виробництво дронів
1 грудня міністр оборони України Денис Шмигаль оголосив про запуск спільного виробництва безпілотників разом з Нідерландами. Угоду підписали Шмигаль і міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс. Згідно з документом, безпілотні системи будуть виготовлятися як в Україні, так і в Нідерландах, а потім передані українським Збройним силам. Також було оголошено про виділення Нідерландами €250 млн на проект PURL. Раніше Україна уклала угоду з Норвегією щодо спільного виробництва безпілотників.