Держава катастрофічно недопрацьовує в питанні залучення іноземних коштів в український військово-промислового комплекс (ВПК). Про це сказав генеральний директор компанії Українська бронетехніка Владислав Бельбас в інтерв’ю для Цензор.НЕТ.
За його словами, промислові можливості вітчизняного ВПК на сьогодні значно більші, ніж здатність державного бюджету їх оплатити. Частково ситуацію можна було б покращити завдяки залученню зовнішнього фінансування, але і тут справи кепські.
“Ми всі не допрацьовуємо – не забезпечуємо в достатній мірі фронт. Держава не допрацьовує, насамперед, в питанні залучення коштів зовнішнього фінансування, катастрофічно не допрацьовує”, – зазначає Бельбас, компанія якого виробляє бронемашина, міномети, дрони і боєприпаси.
“По-перше, в питаннях залучення західних коштів неприпустимим є замикання каналів комунікації на себе, тобто на повʼязані компанії. В нинішній ситуації над розвʼязанням фінансових проблем мають працювати всі – від урядовців, політиків, дипломатів до військових та виробників. По-друге, розподіл фінансування має бути прозорим та зрозумілим як для учасників ринку, так і для представників західних інституцій. Це питання компетенції та довіри”, – зазначив керівник Української бронетехніки.
За словами Бельбаса, зараз на Заході багато коштів, а в Україні багато незавантажених підприємств.
“Але… Наведу простий приклад. Нам кажуть: “Ми вашу продукцію на експорт дати не можемо, бо є потреба в бронеавтомобілях. У всьому, що ви виробляєте, є потреба, але на це коштів немає”. На що я у відповідь кажу: “А дайте тоді мені будь ласка перелік проєктів міжнародного фінансування, куди ви нас подали, щоби профінансувати”. І тут починається мовчанка”, – обурився гендиректор Української бронетехніки.
Раніше в Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї. У компанії вважають, що творення штучних механізмів контролю призведе до відкату від європейської політики в цій сфері і створить корупційні ризики.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
В Українській бронетехніці оцінили залучення іноземних коштів у ВПК
-
У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”. -
Генсек НАТО: Ми – наступна ціль Росії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу у Берліні заявив, що країни-члени Альянсу є наступною ціллю Росії. Він закликав зростити витрати на оборону, оскільки, на його думку, Росія стала ще більш агресивною. Рютте також відзначив роль Китаю, Північної Кореї та Ірану у підтримці Росії. Він висловив підтримку президентові Трампу та закликав всіх тиснути на Росію для припинення війни.
-
Україна заморозила активи головного олігарха Придністров’я – ЗМІ
Україна вжила заходів щодо заморожування частини активів Віктора Гушана, який є одним з головних олігархів Придністров’я та співзасновником холдингу “Шериф”. Журналісти зазначають, що структури, пов’язані з Гушаном, мали зв’язки з російським військовим виробництвом через завод у Придністров’ї, який грав важливу роль у постачанні матеріалів для оборонної промисловості Росії під час війни. Розслідування також розкрило осіб, які брали участь у цьому механізмі та зв’язки, що можуть вести до холдингу “Шериф”. Холдинг “Шериф” має практично монопольне становище в Придністров’ї, контролюючи різні галузі, включаючи торгівлю, нафтовий ринок, телекомунікації та інші. Вартість активів Віктора Гушана оцінюється приблизно в два мільярди доларів. Україна продовжує розслідування, а заходи щодо заморожування активів залишаються діючими.
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони. -
Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок
Україна та НАТО оголосили про запуск першої спільної програми під назвою UNITE – Brave NATO, спрямованої на прискорення розробки оборонних інновацій. Перший конкурс з загальним бюджетом 10 млн євро розпочнеться в 2026 році. Фінансування забезпечать за допомогою Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Україна буде координувати програму через Brave1, а НАТО – через Агенцію зв’язку та інформації. Проєкт спрямований на розробку інноваційних продуктів для протидії безпілотникам, посилення протиповітряної оборони та забезпечення систем зв’язку та навігації на фронті. Очікується, що старт подання заявок відбудеться у лютому 2026 року, а переможців оголосять у весняному періоді. Планується збільшити фінансування програми до 50 млн євро.
-
РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех
За словами генерального директора Ростеху Сергія Чемезова, Росія стала лідером у виробництві снарядів і бомб, обігнавши всі інші країни світу. Він заявив, що підприємства держкорпорації постачають арміям різноманітну зброю, включаючи літаки, танки, машини піхоти та інше. Раніше прогнозувалося, що Росія стане другою країною у світі за обсягом експорту озброєнь через два-три роки. Однак, за останніми даними, Росія значно збільшила виробництво снарядів, випустивши у 2024 році 4,5 мільйона одиниць, що в 11 разів більше, ніж у 2022 році. Водночас, інші країни, такі як Європа, США та Україна, також збільшили виробництво боєприпасів, проте Росія залишається лідером у цій сфері.
-
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт. -
Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ
Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
“Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
“Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
“Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією. -
У РФ обвалюється виробництво ВПК
Російський військово-промисловий комплекс після трирічного зростання раптово дав збій. Пов’язані з ВПК галузі вперше з початку війни перейшли до стагнації або скорочення виробництва після двозначних темпів зростання. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомило The Moscow Times із посиланням на дані Росстату.
Видання нагадало, що в останні роки ВПК став головним двигуном російської економіки, завдяки трильйонним видаткам на держоборонзамовлення з бюджету.
“Виробництво готових металевих виробів”, що злетіло року на 31,6% у 2024-му і показувало зростання на 21,2% у серпні, у вересні несподівано пішло в мінус – на 1,6% рік до року.
Випуск “інших транспортних засобів”, до яких статистика відносить танки та БМП, сповільнив зростання більш ніж у 10 разів – 6% у вересні проти 61,2% у серпні. Минулого року виробництво в цій категорії злетіло на 34,2%, а в 2023-му – на 29%.
Порівняно із серпнем обидві галузі показали обвальний спад – на 6% та 20% відповідно, за оцінкою Райффайзенбанку.
Видання наводить думку аналітиків MMI, які назвали дані з військової промисловості “шокуючими”. Зазначається, що галузі ВПК, які раніше тягли економіку вгору, цього разу потягли індекс обробних галузей вниз: у вересні він додав лише у 8 разів менше, ніж у серпні (2,4%).
“Судячи з усього, те, що відбувається в промисловості, – результат проблем у бюджеті”, – не виключає Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Залежний від держзамовлень машинобудівний комплекс у вересні впав на 0,1%, хоча ще в серпні бурхливо зростав, завдяки ВПК – на 15,7% рік до року.
Нагадаэмо, на початку жовтня Світовий банк прогнозував, що економіку Росії чекає трирічний застій.
Прогнози краху російської економіки стають все більш реальними